Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності.

прикладний висновок (оцінку). Будь-яка наука, і кримінологія не виняток, має прогностичну функцію. Вона значною мірою реалізується через прогнозування майбутнього стану предмета певної науки (його складових). Прогностична функція науки ґрунтується на можливостях і здібностях наукового пізнання про­цесу упереджуючого мислення, у тому числі обумовленого суспільними змінами. Ця властивість прогнозування надала йому роль засобу будь-якої галузі соціального регулювання, у тому числі у сфері управління діяльністю щодо боротьби зі зло­чинністю.

Існує багато класифікацій прогнозів. Одна з основних поділяє їх на соціальні, спрямовані на передбачення динаміки та якісних змін суспільних процесів, явищ, подій, та індивідуальні, що про­гнозують активність окремої людини, здебільшого діяльнісну. У широкому розумінні індивідуальне прогнозування є також соціальним, оскільки активність, у тому числі діяльність людини, відбувається у суспільстві.

За галузевою ознакою та предметом передбачення розрізня­ють політичне, економічне, науково-технічне, демографічне, екологічне, кримінологічне прогнозування. Кримінологічне про­гнозування здійснюється щодо процесів, явищ, фактів, що є предметами кримінології або мають кримінологічне значення. Розглянемо основні поняття та характеристики кримінологічно­го прогнозування. Передусім відзначимо, що кримінологічне прогнозування не зводиться лише до прогнозування злочин­ності, яким воно звично обмежувалося протягом тривалого часу¹. Нині стало зрозуміло, що кримінологічне прогнозування здійснюється й стосовно інших частин предмета кримінології, а також інших процесів, явищ фактів, діянь, що мають криміно­логічне значення². Однак і донині воно, крім визначення майбут­нього стану злочинності, іноді поширюється лише на зміну фак­торів, що впливають на нього. Нерідко ще предмет криміно-

¹                 Кримінологія. Загальна і Особлива частини: Підруч. / За род. І. М. Дапьшина. — С. 127.

²                 Дшіьишн І. Кримінологічне планування заходів протидії злочинності та її прогнозування /
Вісн. Акад. правових наук України. — 2004. — № 4 (39). — С. 148; Джужа О. Яка криміно­
логія потрібна сьогодні // Право України. - 2000. — № 6. — С. 95.

391

Глава 9

логічного прогнозування ототожнюють з об'єктами останнього, розглядають поряд із завданнями, діями та зводять до переліку його об'єктів¹. Не завжди при визначенні предмета криміно­логічного прогнозування позначається його цільове призначен­ня. З урахуванням наведених положень та застережень можна визначити, що предметом кримінологічного прогнозування є про­цес пізнання майбутнього стану явищ, фактів, діяльнісних про­явів, що становлять предмет кримінології або мають криміно­логічне значення, з метою забезпечення управління діяльністю у сфері їхнього функціонування.

Із наведеного вище визначаються об'єкти кримінологічного прогнозування. До таких слід віднести насамперед злочинність у всіх її проявах, станах та взаємодіях (умовно — «об'єкти злочин­ності»), а також детермінанти злочинності, її «фонові» та обумов­люючі чинники, особистість злочинців, діяльність щодо запобіган­ня та протидії злочинності, управління цією діяльністю (умовно — «інші кримінологічні об'єкти»).

Кримінологічне прогнозування в системі управління анти-кримінальною діяльністю має своїм функціональним призначен­ням головним чином передбачувальне діагностування стану цієї управлінської системи як діяльності у сфері функціонування кримінологічних об'єктів, у тому числі самої такої діяльності з урахуванням прогнозованих змін об'єктів злочинності. Наведене реалізується через такі функції кримінологічного прогнозування: а) визначення майбутнього ймовірного стану, в тому числі зміни об'єктів злочинності, її детермінантів, «фонових» та обумовлюю­чих чинників, особистості злочинців; б) прогностична оцінка кримінологічного значення цих змін; в) передбачення потрібних відповідних змін антикримінальної діяльності та системи управ­ління нею; г) створення кримінологічного обґрунтування управ­лінського рішення для відображення необхідних змін системи управління з огляду на прогнозовані зміни, а також на постійні орієнтири у вигляді мети, стратегії, правових норм діяльності щодо запобігання та протидії злочинності.

¹ Нежурбіда С. І. Щодо питання про предмет кримінологічного прогнозування // Актуальні проблеми політики. — Одеса, 2004. — Вин. 20. — С. 254.

392