Теорія запобігання злочинності

інститут судимості. Низка норм кримінального законодавства пе­редбачає конкретні правові засоби впливу на криміногенні обста­вини. Це, зокрема, заохочувальні норми, добровільна відмова від вчинення злочину, норми, що стимулюють поведінку, яка створює перешкоди вчиненню злочинів (про необхідну оборону, затриман­ня злочинця), передбачають застосування примусових заходів ме­дичного характеру до алкоголіків та наркоманів, норми, спрямо­вані на усунення наслідків вчинених злочинів (відшкодування шкоди) тощо. Системний аналіз кримінально-правових засобів за­побігання злочинності, їхню класифікацію та визначення ме­ханізмів запобіжного впливу порівняно нещодавно здійснив під керівництвом професора В. О. Тулякова молодий одеський вчений М. Г. Сорочинський¹.

Норми Кримінально-виконавчого кодексу України, прийнято­го у 2003 р., визначають правові засади запобігання рецидиву засо­бами виконання покарання. Це норми, що регламентують запобіжно-виховний процес в установах виконання покарання, підстави і порядок звільнення з цих установ, трудове та побутове влаштування звільнених, цілі, підстави та порядок нагляду за умовно-достроково звільненими, адміністративний нагляд за осо­бами деяких категорій, які звільнені з установ виконання покаран­ня та ін.

Нині начасі завершення розгляду у Верховній Раді України нового Кримінально-процесуального кодексу України. Слід звер­нути увагу на запобіжне значення низки узгоджених парламента­рями його норм. Насамперед кримінально-процесуальне законо­давство ставить завдання запобігання злочинності перед усім кримінальним процесом та судочинством. Встановлена низка конкретних процесуальних заходів запобіжного характеру, у тому числі обов'язок органу дізнання, слідчого, прокурора виявляти причини й умови вчинення злочинів. Виявлення останніх включе­но до кола питань, які підлягають доказуванню, наявність таких доказів повинен перевіряти прокурор при затвердженні обвину­вального висновку. Зазначені учасники процесу та суд мають

Сорочинський М. Г. Попередження злочинності засобами кримінального права: Авторсф. лис.... канд. юрид. наук. - Одесса, 2004. - С. 6-Ю.

341

Глава 8

реагувати процесуальними документами (поданням, окремою ухвалою, постановою) на виявлені причини й умови вчинення злочину та ставити у цих документах вимогу перед керівниками відповідних підприємств, установ, організацій про вжиття заходів щодо усунення цих причин і умов. Кримінально-процесуальне законодавство містить норми, які у сукупності з нормами матеріального права регламентують підстави та порядок звільнення від кримінальної відповідальності та покарання через зміну обстановки, каяття у вчиненні злочину, у зв'язку з прими­ренням із потерпілим, застосуванням до неповнолітнього приму­сових заходів виховання та ін. Усі зазначені та інші норми кримінально-процесуального закону та практика їхнього застосу­вання мають запобіжне значення.

Про роль у правовому регулюванні запобігання злочинності Кодексу про адміністративні правопорушення вже зазначалося.

Багатогранність та різноманітність на різних рівнях і напрямах запобіжної діяльності обумовлюють те, що правову основу її здійснення створюють не лише кодифіковані акти, норми яких безпосередньо спрямовані на протидію злочинності. Низка норм, що мають запобіжне значення, міститься у цивільному законо­давстві. Наприклад, обмеження дієздатності громадян, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами. Те саме можна сказати про норми сімейного законодавства щодо підстав і порядку позбавлення батьківських прав, ряд норм трудо­вого, бюджетного, земельного, господарського законодавства.

Наступною ланкою системи правового забезпечення діяльності щодо запобігання злочинності вважаються акти законодавства, що комплексно регулюють статус, завдання, функції, повнова­ження, обов'язки і права правоохоронних органів, для яких запобігання злочинності є одним із головних завдань. До них, як правило, відносять закони України «Про прокуратуру» від 05.01.1991 р., «Про міліцію» від 20.12.1990 р., «Про Службу безпе­ки України» від 25.03.1992 р., «Про державну прикордонну служ­бу України» від 03.04.2003 р., «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. Подібну роль виконує Положення «Про Державний департамент з питань виконання покарань», затвер­джене Указом Президента України від 31.07.1998 р. Слід відзначи-

342