Теорія запобігання злочинності

ти, що у вказаних, так би мовити «статусних», актах законодавст­ва завдання та обов'язки відповідних державних органів, установ та служб (за винятком, можливо, Закону України «Про міліцію») щодо запобігання злочинності викладено, як правило, схематично, у загальній формі, предметне не регламентовані повноваження, правові засоби, форми здійснення запобіжної діяльності. Такий підхід не сприяє її належному здійсненню. У Законі України «Про прокуратуру» запобігання порушенням закону як вид діяльності органів прокуратури не передбачено, а термін «запобігання» навіть не зазначається. В Україні прийнято декілька законів з окремих напрямів запобігання злочинності. Такими є закони України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» (від 01.12.1994 р.), «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи у справах непо­внолітніх (від 24.01.1995 р.), «Про попередження насильства в сім'ї» (від 15.11.2001 р.) та ін. Характеристика норм цих актів законодавства щодо запобігання злочинності буде наведена у відповідних главах Курсу, де розглядатиметься діяльність щодо запобігання окремих видів злочинів.

До системи правового забезпечення запобігання злочинності належать також акти законодавства, що регулюють діяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також нормативно-правові акти цих органів. Вони покликані створити правову основу регламен­тації запобіжної діяльності, організації, порядку, форм та засобів її здійснення в усіх ланках апарату управління державного та місце­вого рівнів. Однак і ці акти здебільшого лише у загальній формі визначають вказані питання.

Окремо слід зупинитися на питанні про необхідність спеціаль­ного законодавчого акта, який би комплексно регулював діяль­ність щодо запобігання злочинності. Потреба у ньому додатково обумолюється тим, що у «статусних» та галузевих актах законо­давства обов'язки, права, правові засоби запобігання злочинів предметне не регламентивно. Пропозиції щодо прийняття такого акта вносилися ще у 70-ті роки XX ст. За радянських часів у 80-х роках велася робота з розроблення проекту союзних Основ зако­нодавства щодо запобігання (або профілактики) злочинності.

343

Глава 8

Проте ця робота не була завершена на союзному рівні і не закінче­на досі в умовах суверенної України. МВС України за участю інших державних органів та вчених розробило декілька проектів Закону України «Про профілактику злочинів». Один із них у 1998 р. був офіційно зареєстрований у Верховній Раді України¹, пройшов перше читання, але перед другим читанням отримав не­гативний відгук Юридичного Управління Секретаріату Верховної Ради України як такий, що суперечить Конституції України і зако­нам України, Загальній декларації прав людини та ратифікованій Верховною Радою України 17.07.1997 р. Конвенції про захист прав і основних свобод людини та був знятий з розгляду. Робота над проектом час від часу продовжувалася у Міністерстві внутрішніх справ, але не знаходила підтримки інших державних інституцій, зокрема Прокуратури України. Нещодавно цей проект і всі заува­ження до нього за проханням МВС України було проаналізовано в Академії правових наук України за участю автора Курсу. Аналіз дав підстави для таких висновків.

1. Кримінологічна ситуація в Україні потребує значного поліпшення організації та здійснення запобігання злочинності. У руслі загального послаблення ролі держави у проведенні суспільних перетворень фактично не проявляється її організую­чий вплив і щодо створення та функціонування системи запо­бігання злочинності. Багато в чому цей вплив припинений, що призвело до серйозних недоліків державного регулювання та управління, а також здійснення запобіжної діяльності. Однією з вирішальних умов виправлення такого становища є забезпечення досконалого законодавчого регулювання. Проте, як зазначено, діяльність щодо запобігання злочинності не повною мірою і не досить чітко врегульована чинним законодавством. Ряд питань мають регулюватися у спеціальному законі загального рівня, зокрема обов'язки всіх державних органів та органів місцевого самоврядування організовувати діяльність щодо запобігання злочинності в межах території обслуговування, у галузі державно­го управління, згідно з наданою компетенцією, а також їх повнова­ження, права, правові засоби здійснення цих обов'язків. Тим

¹ Проект Закону України «Про профілактику злочинів» від 12.05.1998 р.

344