Методологія і методи кримінологічної науки

криття змісту останньої як організованої злочинної діяльності, визначення її реальних розмірів, обумовлюючих чинників, стратегії запобігання та протидії злочинності засобами правоохоронних ор­ганів, передусім їх спеціальними підрозділами по боротьбі з ор­ганізованою злочинністю.

Офіційні статистичні дані створюють уявлення про масштабну активну боротьбу з організованою злочинністю. Щороку реєстру­ють 700-800 організованих злочинних угруповань, 6-7 тис. вчине­них ними злочинів, 3-4 тис. осіб, які вчинили злочини у складі цих угруповань. Значення наведених показників в Україні за пере­рахунком на кількість населення помітно перевищують аналогічні значення інших європейських держав, а деяких — на кілька по­рядків.

Проте результати проведених кримінологічних досліджень що­до структури, динаміки та змісту злочинності організованих угру­повань значно змінюють уявлення щодо стану боротьби з орга­нізованою злочинністю. Простежуються тенденції спрямування протидії не у сферу економіки, а щодо загальнокримінальної злочинності; виявлення у ній організованих форм не найбільш не­безпечних злочинів, а переважно групових крадіжок без дійсних ознак організованості; зарахування до розряду організованих значної кількості малозначних кримінальних проявів. Усупереч світовій практиці серед груп, зарахованих до розряду організова­них, лише 3-3,5 % використовували корупційні зв'язки, що ставить під сумнів віднесення до цього розряду більшості груп, зареєстрованих як організовані.

Основними причинами такого явища, поряд з недоліками зако­нодавства, правоохоронної практики, зацікавленістю лідерів організованих злочинних угрупувань, передусім в економіці, у збереженні зазначеної викривленості та невизначеності, є суттєві недоліки у науковому методологічному забезпеченні боротьби з організованою злочинністю. Наукові дослідження з цієї тематики, як правило, носять описовий характер, не містять критичного аналізу чинного законодавства та існуючої правоохоронної прак­тики, творчого розроблення нових підходів до зазначеної пробле­ми через визначення змістовних ознак організованої злочинної Діяльності, що загалом свідчить про суттєві методологічні прора-

115

Глава 3                                                     '

хунки у відповідних розділах кримінології та науки кримінально­го права¹.

Потребує розгляду у методологічному ракурсі ще одна близька до зазначеної вище проблема — розкриття системного зв'язку ор­ ганізованої злочинної діяльності з великомасштабною корупцією та «відмиванням» коштів, отриманих злочинним шляхом. Насамперед потрібно визначити на теоретичному і прикладному рівнях струк­туру та механізми зв'язку «всередині» цього «зловісного трикут­ника». Основними серед них є:

1) спрямування організованої злочинної діяльності, її злочин­
ного промислу за такими галузевими, територіальними, еко­
номічними орієнтирами, де об'єктивно існує можливість отримати
максимальні прибутки та кошти;

2) використання корупційних взаємозв'язків, як правило висо-
корівневих та великомасштабних, для отримання можливості «про­
никнення» за згаданими орієнтирами та здобуття максимальних
прибутків передусім легальним шляхом через допущення до прива­
тизації, привласнення, управління, експлуатації державної влас­
ності в інший спосіб, бюджетних коштів, забезпечення пільгового та
іншого позаконкурентного становища у ринкових відносинах;
укоріненню корупційної «вершини трикутника» сприяє те, що вка­
зані дії та відносини відповідних установ влади та високих поса­
довців, незважаючи на їхню явну суперечливість загальнодержав­
ним інтересам, суспільну небезпечність та виняткову шкідливість
для економіки, її розвитку на ринкових засадах, досі залишаються
поза увагою законодавців, не кваліфіковані в законі як корупційні
та не тягнуть кримінальної відповідальності; наукові обґрунтування
зазначених змін у законодавстві та у стратегії протидії великомас­
штабній корупції відстають від потреб рішучого призупинення
корупційної корозії влади, яка продовжується і після зміни минуло­
го режиму, що свідчить про невідповідність, «короткозорість» мето­
дологічного забезпечення цього напряму кримінологічної науки;

¹ ЗакалюкА. П. Нормативне визначення організованої злочинної діяльності: теоретичне та практичне значення // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і прак­тика). — 2001. — № 4. — С. 20; Закалюк А. Організована злочинна діяльність: Сутність і потреби нормативного визначення // Вісп. Акад. правових наук України. — 2002. — № 1. — С. 130.

116