Місцеве самоврядування в Україні

важною мірою не спроможні адекватно оцінити конкретну ситуацію та свої інтереси у цій ситуації. В умовах майже неусувного інфор­маційного дефіциту вони нерідко голосують за те, що, як здається їм, відповідає їх інтересам, але невиключно таким не є. Тому переважно державна влада, особливо у антидемократичних режимах, здійснюється в інтересах насамперед політичної еліти.

По-одинадцяте, місцеве самоврядування спирається на власну правову базу. Пріоритетними джерелами права місцевого самовряду­вання, безумовно, є Конституція і закони України, хоча, природно, що більшість питань у цій сфері має регулюватися локальними акта­ми — статутами територіальних громад, рішеннями, прийнятими шляхом місцевих референдумів, актами органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Аксіоматично, що місцеве самоврядуван­ня не може проявлятися поза рамками правового поля держави, але і межі державного регулювання суспільних відносин не безкінечні; за­провадження державних правових норм у ті сфери суспільного життя, які можуть підтримуватися у необхідному стані на основі саморегу­лювання, або зайва державницька деталізація правовідносин приво-дитимуть до «девальвації» правових норм, встановлених державою. Саме тому згідно з п. 15 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються лише засади місцевого самоврядування.

По-дванадцяте, в основі легітимності місцевого самоврядування знаходяться муніципальні права, свободи та обов'язки, які реалізу­ються через правові норми. Це дає підстави для висновку про те, що проблема забезпечення реальних умов для найбільш повної реалізації муніципальних прав, свобод та обов'язків водночас є проблемою виз­нання, гарантування, реалізації, реформування, розвитку та зміцнен­ня місцевого самоврядування¹.

По-тринадцяте, місцеве самоврядування — складний організова­ний об'єкт соціальної дійсності з спільними характеристиками сис­тем. Його вирізняє територіальна, організаційно-структурна і соціально-економічна цілісність складових його елементів, що знахо­дяться у внутрішній взаємодії, у результаті чого воно відокрем-

¹ Батанов А. В. Муниципальная власть и некоторьіе теоретико-методологические проблеми формирования муниципально-правового статуса личности // Конституци-онньїе права и свободи человека и гражданина как висілая ценность демократическо-го, правового государства: Сб. научно-практических статей. — Тирасполь, 2005. — С. 58-61.

люється від інших організаційно-управлінських структур (регіональ­них, загальнонаціональних).

Отже, в основу сучасної концепції місцевого самоврядування має бути покладене його розуміння як муніципальної влади. Муніципаль­ на влада — це легітимне, визнане та гарантоване державою публічно- владне волевиявлення територіальної громади, органів і посадових осіб місцевого самоврядування щодо здійснення їх функцій і повноважень, спрямованих на реалізацію прав і свобод людини і громадянина та вирішення питань місцевого значення шляхом прийняття і реалізації правових актів у порядку, передбаченому Конституцією та законами України, а також нормативними актами місцевого самоврядування.

Муніципальна влада — це система публічно-владних відносин, у межах яких реалізуються функції та повноваження місцевого самовря­дування. Вона є потужним каталізатором формування громадянсько­го суспільства, оскільки свідома участь жителів у процесі створення гідних умов життя на певній території сприяє формуванню в них відповідальності за вирішення місцевих проблем, тим саме підвищує їхню загальну соціальну та громадянську активність. Крім того, розви­нене за традиціями місцеве самоврядування може протистояти по­тенційно можливому поверненню до авторитаризму, встановленню збалансованого співвідношення між державою та людиною.

26.3. Система та функції місцевого самоврядування в Україні

Згідно зі ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через спеціальний структурно-ор­ганізаційний механізм, який називається системою місцевого само­врядування. Система місцевого самоврядування — це визначена законо­ давством цілісна, структурно і функціонально впорядкована сукупність місцевих жителів, органів та посадових осіб місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення, що існують та діють на єдиних прин­ципах і разом становлять специфічну форму організації місцевої влади — місцеве самоврядування.

Конституція України закріплює систему місцевого самоврядуван­ня, в якій роль системоформуючого фактору і базового елементу,

712

23а-8152

713

Розділ 26