важною мірою не спроможні адекватно оцінити конкретну ситуацію та свої інтереси у цій ситуації. В умовах майже неусувного інформаційного дефіциту вони нерідко голосують за те, що, як здається їм, відповідає їх інтересам, але невиключно таким не є. Тому переважно державна влада, особливо у антидемократичних режимах, здійснюється в інтересах насамперед політичної еліти.
По-одинадцяте, місцеве самоврядування спирається на власну правову базу. Пріоритетними джерелами права місцевого самоврядування, безумовно, є Конституція і закони України, хоча, природно, що більшість питань у цій сфері має регулюватися локальними актами — статутами територіальних громад, рішеннями, прийнятими шляхом місцевих референдумів, актами органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Аксіоматично, що місцеве самоврядування не може проявлятися поза рамками правового поля держави, але і межі державного регулювання суспільних відносин не безкінечні; запровадження державних правових норм у ті сфери суспільного життя, які можуть підтримуватися у необхідному стані на основі саморегулювання, або зайва державницька деталізація правовідносин приво-дитимуть до «девальвації» правових норм, встановлених державою. Саме тому згідно з п. 15 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються лише засади місцевого самоврядування.
По-дванадцяте, в основі легітимності місцевого самоврядування знаходяться муніципальні права, свободи та обов'язки, які реалізуються через правові норми. Це дає підстави для висновку про те, що проблема забезпечення реальних умов для найбільш повної реалізації муніципальних прав, свобод та обов'язків водночас є проблемою визнання, гарантування, реалізації, реформування, розвитку та зміцнення місцевого самоврядування1.
По-тринадцяте, місцеве самоврядування — складний організований об'єкт соціальної дійсності з спільними характеристиками систем. Його вирізняє територіальна, організаційно-структурна і соціально-економічна цілісність складових його елементів, що знаходяться у внутрішній взаємодії, у результаті чого воно відокрем-
1 Батанов А. В. Муниципальная власть и некоторьіе теоретико-методологические проблеми формирования муниципально-правового статуса личности // Конституци-онньїе права и свободи человека и гражданина как висілая ценность демократическо-го, правового государства: Сб. научно-практических статей. — Тирасполь, 2005. — С. 58-61.
люється від інших організаційно-управлінських структур (регіональних, загальнонаціональних).
Отже, в основу сучасної концепції місцевого самоврядування має бути покладене його розуміння як муніципальної влади. Муніципаль на влада — це легітимне, визнане та гарантоване державою публічно- владне волевиявлення територіальної громади, органів і посадових осіб місцевого самоврядування щодо здійснення їх функцій і повноважень, спрямованих на реалізацію прав і свобод людини і громадянина та вирішення питань місцевого значення шляхом прийняття і реалізації правових актів у порядку, передбаченому Конституцією та законами України, а також нормативними актами місцевого самоврядування.
Муніципальна влада — це система публічно-владних відносин, у межах яких реалізуються функції та повноваження місцевого самоврядування. Вона є потужним каталізатором формування громадянського суспільства, оскільки свідома участь жителів у процесі створення гідних умов життя на певній території сприяє формуванню в них відповідальності за вирішення місцевих проблем, тим саме підвищує їхню загальну соціальну та громадянську активність. Крім того, розвинене за традиціями місцеве самоврядування може протистояти потенційно можливому поверненню до авторитаризму, встановленню збалансованого співвідношення між державою та людиною.
26.3. Система та функції місцевого самоврядування в Україні
Згідно зі ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через спеціальний структурно-організаційний механізм, який називається системою місцевого самоврядування. Система місцевого самоврядування — це визначена законо давством цілісна, структурно і функціонально впорядкована сукупність місцевих жителів, органів та посадових осіб місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення, що існують та діють на єдиних принципах і разом становлять специфічну форму організації місцевої влади — місцеве самоврядування.
Конституція України закріплює систему місцевого самоврядування, в якій роль системоформуючого фактору і базового елементу,
712
23а-8152
713
Розділ 26
