Правова психологія - розділ юридичної психології, який вивчає психологічні особливості відображення людиною правових явищ, досліджує психологічні аспекти ефективної правотворчості, психологію правової соціалізації особистості, психологію індивідуальної і суспільної правосвідомості.
Основними проблемами правової психології є: психологія правової соціалізації особистості, психологічні умови ефективності правових норм, асоціальні стереотипи поведінки, психологічні аспекти ефективної правотворчості.
Соціалізація особистості - це процес і результат засвоєння індивідом соціальних норм, культурних цінностей, зразків поведінки, притаманних певному суспільству чи соціальній групі. Важливо підкреслити, що в процесі соціалізації людина не просто засвоює соціальний досвід, але й перетворює його у власні цінності, установки, орієнтації.
Соціалізація особистості - процес багатогранний. Одним з основних його напрямків є правова соціалізація, під якою розуміється вироблення в ході освоєння соціального досвіду ціннісно-нормативної орієнтації особистості, при якій приписи суспільних норм сприймаються нею як власні життєві установки.
Правова соціалізація включає в себе
- засвоєння критеріїв оцінок юридично значимих ситуацій;
- вивчення законів і соціальних вимог, що визначають міру можливої і належної поведінки в суспільстві;
- усвідомлення та прийняття власних прав і обов’язків, способів їх реалізації;
- оволодіння необхідними соціальними навиками користування правовими знаннями, вимогами, правилами та вироблення певного типу поведінки..
Виділяють такі способи засвоєння норм права і правових цінностей в ході соціалізації особистості: предметний, традиційний, раціональний.
Предметній спосіб – особа засвоює відповідний спосіб дій, шаблонів поведінки в процесі тої чи іншої діяльності людини, її взаємодії з іншими людьми.
Традиційний спосіб – особа, спостерігаючи дії і поведінку людей в різних ситуаціях, засвоює відповідні звички і шаблони поведінки в ситуаціях соціальної взаємодії, що найбільш часто зустрічаються.
Раціональний спосіб - особа дізнається про правові цінності, стандарти правової поведінки у процесі проведення навчальних занять в закладах освіти, з бесід з іншими людьми, з читання книг і по каналах засобів масової інформації.
Насиченість і сутність правової соціалізації протягом життя є досить неоднорідним. Процес засвоєння правових норм, оволодіння стандартами правової поведінки відбувається послідовно. Основними етапами процесу правової соціалізації є: дотрудова, трудова, післятрудова.
Дефекти правової соціалізації можуть виявлятися у правовому негативізмі (недостатній оцінці цінності права), правовому інфантилізмі(безвідповідальному, легковажному ставленні до вимог закону), правовому нігілізму (активному неприйнятті норм права), свідомій злочинній поведінці.
Отже, правова соціалізація включає в себе засвоєння правових норм і вимог, формування навиків правослухняної поведінки, усвідомлення особистістю обов'язку перед суспільством і розуміння необхідності дотримання соціальних норм, що в кінцевому рахунку повинно забезпечувати високий ступінь правової вихованості людини і її нормативну поведінку.
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО ПИТАННЯ. Одним із найважливіших напрямів загального процесу соціалізації є правова соціалізація, зміст якої полягає в засвоєнні особистістю правових цінностей, перетворення їх у норми власного життя і поведінки. Психологічна мета правової соціалізації - забезпечення правомірної поведінки особистості, що передбачає формування і розвиток у неї правосвідомості.