Зміст і методика проведення авс-аналізу

 

 

АВС-аналіз є важливим методом, який використовується на підприємстві для визначення ключових моментів і пріоритетів. У контролінгу АВС-аналіз дозволяє проводити ціленаправлені та економічні заходи.

При АВС-аналізі здійснюється застосування показників у на-

туральному і вартісному виразі.

АВС-аналіз може бути використаний, перш за все, в матеріа-

льно-технічному забезпеченні, виробництві і збуті. В рамках да-

ного аналізу у сфері матеріального-технічного постачання роз-

глядаються кількість і вартість заготівлі матеріальних ресурсів,

напівфабрикатів, деталей в розрізі постачальників. У сфері виро-

бництва може бути проведене дослідження величини і зміни по-

стійних витрат. У сфері збуту визначаються замовлення, що над-

ходять, і реалізована продукція. При даному аналізі виходять з

того, що затрати часу на виконання робіт не відповідають значи-

мості цих робіт.

Зупинимося детальніше на прикладі застосування АВС- аналізу у сфері матеріально-технічного забезпечення. Згідно з даним методом усю сукупну вартість придбання оцінюють за кожною статтею запасів на даний період. Відтак статті послідов- но групуються по зменшенню річної вартості їх придбання. Пер- ші 10 відсотків статей запасів у річній вартості придбання відно- сять до категорії А, наступні 20 відсотків — до категорії В і ті, що залишилися 70 відсотків, — до категорії С.

З метою отримання сукупної вартості придбання необхідно для кожної статті запасу перемножити розрахункову середню кі-

лькість одиниць матеріальних ресурсів, що використовуються за

цей період, на розрахункову ціну одиниці запасу (ресурсу).

Для переважної більшості підприємств обробної промислово-

сті відсоток вартості для категорій А, В і С приблизно становить

відповідно 70, 20-25 і 10-5 відсотків. На практиці вважається но-

рмальною ситуація, коли від 10 до 15 відсотків статей запасу

складають від 70 до 80 відсотків вартості усіх закупівель, а на

70—80 відсотків статей запасів припадає приблизно 10 відсотків

сукупної вартості.

З цього випливає, що найбільш суворий контроль необхідно

здійснювати за запасами категорії А. Здійснювати його слід до-

ручити начальнику відділу чи служби матеріально-технічного за-

безпечення чи постачання.

Для цієї категорії запасів доцільно створити невеликий заділ,

щоб уникнути великих витрат, пов’язаних з відсутністю запасів.

Великі замовлення і резерви швидше за все є характерними для

категорії С. Як правило, момент поновлення замовлення за цими

видами матеріалів визначають виходячи з конкретних умов, а не

на основі кількісного методу, щоб звести до мінімуму витрати на

контроль.

Результат АВС-аналізу чітко показує, що необхідно розрізня-

ти А-, В-, С- завдання.

А-завдання — найважливіші, на їх виконання потрібно 5 %

часу. Значимість їх вкладу в досягнення цілей оцінюється при-

близно у 75 %. Ці завдання можуть бути виконані, як правило,

тільки підприємцем або одним з керівників підприємства. А-

завдання комплексні, часто переплітаються з іншими, і їх неви-

конання або надто пізнє виконання викликає великі проблеми.

Так, переговори з гуртовими покупцями підприємець повинен

проводити самостійно. Ранг даних завдань найвищий.

В-завдання — завдання середньої важливості, які складають

приблизно 20 % за затратами часу і 20 % за значимістю. Вико-

нання даних завдань частіше можна делегувати компетентним працівникам. Підприємцю немає необхідності підтримувати кон- такти зі всіма клієнтами. У нього повинні бути компетентні пра- цівники, яким можна довіряти виконання В-завдань.

С-завдання займають приблизно 75 % часу і вносять вклад в отримання прибутків підприємства тільки в розрізі 5 %. Ці за- вдання по можливості повинні бути делеговані, щоб мати більше часу для вирішення завдань-А і частково — В. Завдання даного класу, в основному, являють собою щоденні рутинні роботи, які

дають незначний вклад у досягнення мети (адміністративно-

управлінські роботи і частина робіт з кореспонденцією).

Порядок виконання АВС-аналізу такий:

1. Складання списку всіх видів діяльності на відповідний пла-

новий період в один місяць.

2. Упорядкування всіх завдань по важливості, тобто їх вартіс-

ній оцінці для досягнення встановлених цілей.

3. Оцінка всіх облікованих видів діяльності у відповідності з

АВС-шкалою.

4. Перевірка особистого тимчасового графіка з точки зору від-

повідності важливості завдань і запланованого на їх виконання

часу.

5. Коригування тимчасового графіка у відповідності з устано-

вкою на А-, В- і С — завдання.

А-, В-, С — завдання повинні бути розмежовані. Робочий день

міг би бути повністю заповнений А- і В- завданнями. Однак та-

кий підхід недоцільний. Підприємцю не слід жорстко планувати

більше 60 % свого робочого часу; 20 % часу він повинен зарезер-

вувати для вирішення непередбачених питань (розмови з відвіду-

вачами, відповіді на дзвінки, проблеми, що виникли несподіва-

но). Решта 20 % часу необхідно, по можливості, використати для

творчої діяльності.