Що виникають на підприємстві

 

 

При визначенні оптимальної виробничої програми на першо- му плані стоїть досягнення високої рентабельності. Мова йде про отримання прибутку з урахуванням виторгу від продажу і затрат.

При оптимізації виробничої програми необхідно використову-

вати орієнтовані на прибуток критерії. Розгляд одних тільки за-

трат, як це прийнято при розрахунках на основі повних затрат,

недостатньо. Поряд із затратами слід враховувати додаткові фак-

тори, які впливають на величину виторгу від продажів.

Таким чином, існує тісний взаємозв’язок між виробництвом і

збутом. Планування збутової і виробничої програми — єдиний

проблемний комплекс. Однак на практиці керівник відділу збуту

і начальник виробничого відділу часто по-різному дивляться на

проблеми. Тому на багатьох підприємствах виникають протиріч-

чя між збутом і виробництвом.

Проблематика планування виробничої програми визначається

перш за все видом і кількістю «вузьких місць» у виробництві.

Крім того, значення мають можливі альтернативні технологічні

процеси. Мова йде про встановлення обладнання і про інтенсив-

ність його використання у виробничому процесі.

На підприємстві існують три принципові підходи:

а) відсутність «вузьких місць».

Оскільки їх немає, то виготовлятися може вся продукція в ма-

ксимально можливій кількості.

Поки у виробництві немає «вузьких місць», критерієм прийн-

яття рішення про включення продукту в оптимальну виробничу

програму є позитивна сума покриття — це різниця між виручкою

від продажу і змінними затратами на одиницю продукції. Кожен

продукт з позитивною сумою покриття в умовах відсутності «ву-

зьких місць» вносить свій внесок у покриття постійних затрат.

б) наявність одного «вузького місця»

Може пояснюватися двома причинами:

• якщо виробничий процес одноступеневий, то існуючих по-

тужностей недостатньо для виробництва максимально можливої

кількості всіх продуктів з позитивними сумами покриття.

• якщо виробничий процес багатоступеневий, то «вузьке міс-

це» виникає тільки на одній ділянці, потужності якої не вистачає

для виробництва всіх продуктів.

Якщо на підприємстві виникає «вузьке місце», то для оптимі-

зації виробничої програми необхідно використовувати відносну

суму покриття, яку визначають в одиницю часу завантаження

«вузького місця».

 

Абсолютна сума

 

покриття

Відносна =

одиниці продукції

 

. (5.38)

сума

покриття

Час виготовлення одиниці продукції

 

Таким чином визначається, скільки часу необхідно для оброб-

ки окремих продуктів на ділянці, яка є «вузьким місцем».

в) наявність декількох «вузьких місць».

Якщо при перевірці програм збуту і виробництва виявиться,

що у виробництві є відразу декілька «вузьких місць», то прийн-

яття рішення є набагато складнішим. У такому разі слід викорис-

товувати методи лінійного програмування.

 

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

 

1. Як класифікують відхилення від норм?

2. З якою метою проводиться порівняльний аналіз?

3. Яка кінцева мета факторного аналізу?

4. Що таке диференціація витрат і яке її застосування в контролінгу?

5. Охарактеризуйте основні методи диференціації витрат.

6. Що являє собою АВС — аналіз і яка сфера його застосування?

7. Яким чином можна визначити оптимальний обсяг замовлень?

8. Яка послідовність проведення стратегічного аналізу витрат?

9. Що таке «точка беззбитковості» та якими способами її можна

визначити?

10. Що являє собою маржинальний дохід і яка методика розрахунку

коефіцієнта маржинального доходу?

11. Які існують шляхи визначення результату впливу зміни витрат,

ціни та обсягу реалізації на прибуток?

12. Що таке «гіпотетична одиниця продукції» і в яких випадках від-

бувається її розрахунок?

13. Які особливості аналізу взаємозв’язку «витрати-обсяг-прибу-

ток» в умовах багатапродуктового виробництва?

14. Які припущення покладені в основу аналізу взаємозв’язку «ви-

трати-обсяг-прибуток»?

15. 3 якою метою проводиться аналіз невизначеності та відчутності?

16. Які критерії покладені в основу прийняття виважених управлін-

ських рішень?

17. З якою метою проводиться аналіз використання маржинально-

го доходу?

18. Що являє собою маржинальний дохід на обмежувальний фак-

тор і коли він використовується?

19. Що таке «часовий горизонт» і яка сфера дії методів контролін-

гу стосовно цього?

20. У чому полягає кінцева мета оперативних і стратегічних мето-

дів контролінгу?

21. Що саме відноситься до оперативних методів контролінгу і на

які показники діяльності вони впливають?

22. У чому проявляється взаємозв’язок оперативного і стратегіч-

ного контролінгу?