Тання обмежених ресурсів та вибору оптимальної виробничої

Програми.

Для того щоб зробити правильний висновок та найбільш

оптимально використати ресурси, розраховується маржина-

льний дохід на обмежувальний фактор — маржинальний до-

хід на одиницю продукції, що виражена у одиницях виміру

обмежувального фактора (машино-годинах, людино-годинах

тощо).

 

 

Завдання:

Компанія «Тайфун», виробнича потужність якої 12 000 машино-

годин, випускає два продукти: виріб А і виріб В, які користуються од-

наковим попитом. Необхідно скласти оптимальну виробничу програму.

Більш детальна інформація, яка необхідна для цієї мети, наведена у

табл. 5.14.

ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО ВИРОБІВ А І В

 

Показник	Виріб
А	В
1. Ціна реалізації за одиницю, дол
2. Змінні витрати на одиницю, дол
3. Маржинальний дохід на одиницю (ряд 1 – ряд 2)
4. Затрати на обробку одного виробу, машино-годин
5. Маржинальний дохід на машино-годину (ряд 3: ряд 4)
6. Попит (замовлення) на вироби (одиниць)

 

Розв’язок:

Варіант І. Виходячи з маржинального доходу на виріб, треба випу-

скати лише вироби В:

12 000: 3 = 4000 одиниць.

Маржинальний дохід при цьому складе: 4000 од. · $ 18 = $72 000.

Варіант ІІ. Виходячи з маржинального доходу на машино-годину,

більш кращим є виріб А:

9000 од. · $ 10 = $ 90 000.

Однак у цьому випадку ще залишається 3000 машино-годин

(12 000 – 9000), які можуть бути використані для виготовлення виро-

бу В.

3000: 3 = 1000 одиниць

1000 од. · $ 18 = $ 18 000.

Загальний маржинальний дохід: $ 90 000 + $ 18 000 = $ 108 000.

 

Завершальним етапом аналізу «В — О — П» є вплив комбі-

Нації продажів на чистий прибуток.

Комбінація продажів — це комбінація різних реалізованих

продуктів. Результати змін в комбінації залежать від маржиналь-

ного доходу кожного продукту. Застосовується для визначення

розширення або скорочення послуг, продукту або підрозділу.

 

Приклад:

Нехай маємо магазин «Big — Shop», у якому працює 3 секції: взут-

тя, одягу і канцтоварів. Одна з них працює збитково. Нам необхідно

знати, як зміниться чистий прибуток після закриття збиткової секції.

Для цього використовуємо дані табл. 5.15.

ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ МАГАЗИНУ «BIG — SHOP»

 

Показники	Секції	Разом
взуття	одягу	канцто- варів
1. Продажі
2. Змінні витрати
3. Маржинальний дохід (ряд 1 – ряд 2)
4. Постійні витрати: на утримання секцій 150 100 15 265
на утримання магазину в цілому 60 100 20 180
Загальні постійні витрати
5. Операційний прибуток	(10)	40	5	35

 

Вплив ліквідації секції взуття на результат діяльності магази-

ну в цілому відобразимо у табл. 5.16.

 

 

ПОКАЗНИКИ ДІЯЛЬНОСТІ МАГАЗИНУ ПІСЛЯ ЛІКВІДАЦІЇ СЕКЦІЇ «ВЗУТТЯ»

Таблиця 5.16

 

Звіт про прибуток	Секції
до зміни (а)	результат лікві- дації секції «взуття» (б)	Після зміни (а-б)
1. Продажі
2. Змінні витрати
3. Маржинальний дохід (ряд 1 – ряд 2)
4. Постійні витрати на утримання секцій
5. Внесок у покриття загальних витрат і прибутку (ряд 3 – ряд 4)	215 (480 – 265)	50 (200 – 150)	165 (280 – – 115)
6. Постійні витрати на утримання магазину в цілому		—
7. Операційний прибуток (ряд 5 – ряд 6)	35		(15)

ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ

ВИТРАТИ — ОБСЯГ — ПРИБУТОК» В УМОВАХ

БАГОТОПРОДУКТОВОГО ВИРОБНИЦТВА

 

Аналіз взаємозв’язку «В-О-П» в умовах багатопродуктового виробництва має свої особливості. Найсуттєвіша особливість по- лягає у специфіці визначення точки беззбитковості, тобто особ- ливістю відзначається перша стадія стратегічного аналізу витрат.

Точка беззбитковості в умовах реалізації декількох видів про-

дукції може бути розрахована шляхом використання так званої

гіпотетичної (зведеної) одиниці продукції. Для такого розрахунку

використаємо такий приклад.

 

Висновок: Після закриття секції «Взуття» магазин отримає додаткові збитки в сумі $ 15.

 

Приклад:

Нехай компанія «Бета» реалізує три види продукції (А, В, С) і ба-

жає визначити критичний обсяг реалізації кожного з них. Необхідна

інформація для визначення точки беззбитковості в умовах багатопро-

дуктового виробництва наведена у табл. 5.17.

Таблиця 5.17