Експертна діагностика фінансово-господарського стану під- приємства займається оцінкою різних сторін діяльності підпри- ємства з метою виявлення «вузьких місць», можливостей і небез- пек для підприємства, вироблення оптимальних оперативних і стратегічних рішень.
Діагностика фінансово-господарського стану підприємства
викликана нагальною необхідністю: підприємство не може по-
зволити собі вести справи, не маючи уявлення про співвідношен-
ня доходів та витрат, не знаючи факторів, які дозволяють домага-
тися перевищення доходів над витратами.
Основними цілями діагностики фінансово-господарського
стану підприємства є:
• об’єктивна оцінка результатів комерційної діяльності, ком-
плексне виявлення невикористаних резервів, мобілізація їх для
підвищення ефективності підприємства в майбутніх планових
періодах, а також виявлення прорахунків у роботі їх винуватців,
досягнення повної відповідності, матеріального і морального
стимулювання за результатами праці та якості роботи;
• постійний контроль раціональності функціонування госпо-
дарських систем, контроль за виконанням планів і бюджетів, ко-
нтроль за процесами виробництва та реалізації продукції, а також
своєчасне виявлення і використання поточних внутрішньовироб-
ничих резервів з метою забезпечення виконання і перевиконання
плану;
• прогнозування господарської діяльності, наукове обґрунту-
вання перспективних планів, оцінка очікуваного виконання плану.
Виходячи з цього можна сказати, що головною метою діагно-
стики фінансово-господарського стану підприємства є підготовка
інформації для прийняття управлінських рішень на всіх щаблях
ієрархічної драбини.
До складу головних завдань, які слід вирішити при прове- денні діагностики фінансово-господарського стану підприємства можна віднести:
• перевірка якості і обґрунтування планів, бюджетів і норма-
тивів (у процесі їх розробки);
• об’єктивне та всестороннє дослідження виконання накрес-
лених планів та бюджетів;
• комплексна оцінка господарської діяльності;
• аналіз організаційно-технічного рівня виробництва та якості
продукції;
• аналіз взаємозв’язку «витрати — обсяг — прибуток»;
• оцінка ефективності функціонування виробничих підроз-
ділів;
• обґрунтування рішень щодо встановлення внутрішніх цін на
товари та послуги;
• аналіз праці та заробітної плати;
• аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів;
• аналіз ефективності використання основних фондів;
• аналіз собівартості продукції;
• аналіз фінансового стану;
• виявлення і вимірювання внутрішніх резервів (на всіх стаді-
ях виробничого процесу);
• випробовування оптимальності управлінських рішень (на
всіх рівнях ієрархічної драбини).
Це далеко не повний перелік завдань, які слід вирішувати при
проведенні діагностики підприємства. Він може бути доповнений
ще й іншими, залежно від мети, дослідженнями. Так, на сьогодні
досить суттєвими завданнями контролінгу можуть бути такі, як
оцінка динаміки економічного потенціалу підприємства, аналіз
фінансової стійкості, аналіз дебіторської і кредиторської заборго-
ваності, оцінка кредитоспроможності і платоспроможності (лік-
відності) підприємства, аналіз оборотності засобів.
Нині діагностика фінансово-господарської діяльності підпри-
ємства наповнюється конкретним змістом, а саме:
• аналіз обґрунтування і виконання планів та бюджетів;
• порівняльний аналіз маркетингових заходів, який включає
зіставлення реального розвитку подій з очікуваними за визначе-
ний термін часу;
• аналіз можливостей виробництва та збуту;
• виявлення внутрішніх та загальноекономічних ситуацій, які
з’ясовуються при виробництві та збуті;
• аналіз ділових сценаріїв та їх здійснення;
• аналіз співвідношення попиту та пропозиції;
• аналіз постачальників сировини та комплектуючих деталей;
• аналіз конкретних споживачів та оцінка якості товарів, які
відпускаються;
• аналіз затрат живої і уречевленої праці з необхідною її дета-
лізацією;
• аналіз кінцевих фінансових результатів виробничої, збутової
та маркетингової діяльності;
• аналіз комерційного ризику з урахуванням впливу політич-
них, демографічних, культурних, екологічних, структурно-
організаційних та інших факторів.
Джерела інформації для експертної діагностики фінансово-
господарського стану підприємства поділяються на облікові та
позаоблікові.
До облікових джерел інформації відносяться:
• бухгалтерський облік та звітність;
• статистичний облік та звітність;
• управлінський облік та звітність.
Серед наведених джерел інформації бухгалтерський облік та
звітність найбільш повно відображають та повідомляють про го-
сподарські засоби, господарські операції з їх виконання, встанов-
лених у бізнес-планах. Методами суцільного і безперервного
спостереження, методами суворої документації, систематизації
на рахунках, групування в балансі та інших звітних таблицях до-
сягається об’єктивна кількісна характеристика багатогранних го-
сподарських операцій, узагальнена характеристика усієї сукупно-
сті засобів господарства за складом та розміщенням, за джере-
лами утворення та цільовим призначенням.
Аналіз даних бухгалтерського обліку дозволяє скоригувати
діяльність підприємства для покращення виконання місячних,
квартальних та річних планів. Але не слід забувати, що бухга-
лтерська звітність часто орієнтована на зовнішніх споживачів
(податкову інспекцію, вищий орган і т. д.), і тому вона може
викривляти реальний стан справ на підприємстві. Позитивним
при використанні даних бухгалтерського обліку та звітності є
той момент, коли аналіз фінансово-господарського стану під-
приємства може проводити незалежний спеціаліст. За відсут-
ності на підприємстві статистичних оперативних даних у кері-
вника завжди є можливість отримати аналітичні показники за
даними бухгалтерського обліку, так як ведення бухгалтерсь-
кого обліку та звітності є обов’язковим для всіх юридичних
осіб.
Статистичний облік і звітність, які відстежують відповідні економічні закономірності, також є важливим джерелом аналізу. Застосовуючи специфічні для нього методи спостереження, вони багато в чому спираються на дані бухгалтерського обліку. На ос- нові статистичних даних аналітик може прослідкувати динаміку поведінки затрат, аналітичних показників і т. д.
Управлінський облік та звітність використовуються як на окремих ділянках господарської діяльності, так і в цілому на під- приємстві. Вони забезпечують найбільш швидке по відношенню
до статистичної та бухгалтерської звітності одержання необхід-
ної інформації для аналізу.
Позаоблікові джерела інформації:
• дані лабораторного та лікарсько-санітарного контролю;
• результати перевірок податкової служби;
• матеріали виробничих засідань, зборів трудового колективу;
• засоби масової інформації;
• внутрішні документи та листування зі сторонніми організа-
ціями;
• відомості, отримані від особистого контакту з виконав-
цями.
Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства
не можливий без залучення відповідних планово-нормативних
даних.
Для діагностики фінансово-господарського стану підприємст-
ва використовують спеціальні методи. Їх можна розподілити на
два різновиди — оперативні та стратегічні. Детальна характерис-
тика вказаних методів діагностики розглядається у наступних пи-
таннях даної теми.
