Побудова профілю
| 203. Технічне нівелювання по точності: | 1. Співпадає з нівелюванням ІVкласу; 2.Поступається нівелюванню ІVкласу; 3. Вище нівелювання ІVкласу; |
| 204. При технічному нівелюванні довжина плечей допускається: | 1. До 100 метрів; 2. До 150 метрів; 3. До 200 метрів. |
| 205. При технічному нівелюванні висота візирного променя допускається: | 1. Не нижче 0,5 метрів над землею; 2. Не нижче 0,2 метрів над поверхнею Землі; 3. Не нижче 1,0 метра від Землі. |
| 206.При виконанні технічного нівелювання потрібно пам’ятати що, розходження між перевищеннями одержаними по чорній і червоній сторонах рейок не повинні перевищувати: | 1. Плюс, мінус 2 міліметри; 2. Плюс, мінус 3 міліметри; 3. Плюс, мінус 25міліметри; |
| 207. СКП при технічному нівелюванні обчислюють за формулою: |
1. ± 20 мм ·  ;
2. ± 50 мм · ;
3. ± 10 мм · ;
|
| 208. Різниця плечей на станції при технічному нівелюванні не повинна перевищувати: | 1. П’ять метрів; 2. Десять метрів; 3. Один метр. |
| 209. Плечі на станції при технічному нівелюванні вимірюють: | 1. Рулетками; 2. Стальними тросами, мірними стрічками. 3.Кроками. |
| 210. Для складання профілю необхідно виконати: | 1. Нівелювання ІІІ класу; 2. Нівелювання ІV класу; 3. Технічне нівелювання траси лінійного об’єкту. |
| 211. Для побудови лінійного об’єкту необхідно мати: | 1. План місцевості і тільки; 2. Карту місцевості і тільки; 3. План, карту і профіль по лінії майбутнього об’єкту. |
| 212. Підготовчі роботи для технічного нівелювання траси включають в себе: | 1. Збір картографічного матеріалу та складання технічного проекту; 2. Тільки збір картографічного матеріалу; 3. Тільки складання технічного проекту. |
| 213. При рекогносцировці траси майбутнього лінійного об’єкту виконують: | 1.Детальне обстеження траси майбутнього об’єкту і винос технічного об’єкту в натуру. 2. Закріплення основних точок об’єкту на місцевості; 3. Закріплення всіх пікетних точок на місцевості. |
| 214. Розбиття пікетажу починають: | 1. З початку траси; 2. З кінця траси; 3. З точки повороту траси. |
| 215. Пікету, який співпадає з початком траси присвоюють номер: | 1. ГК 0; 2. ГК 1; 3. ГК 10. |
| 216. Відстань між сусідніми пікетами вимірюється мірною стрічкою і повинна дорівнювати: | 1. 100 метрів; 2. 200 метрів; 3. 20 метрів. |
| 217. Пікетні точки при розбитті пікетажу на місцевості закріплюють: | 1. Дерев’яними кілками з окопкою, або сторожками; 2. Лише дерев’яними кілками; 3. Залізобетонними стовпом. |
| 218. При розбитті пікетажу на місцевості закріплюють: | 1. Лише пікетні точки; 2. Пікетні точки, плюсові точки, точки поперечних профілів; 3. Лише плюсові точки. |
| 219. Плюсова точка – це точка, яка співпадає: | 1. З точками переходу від від’ємних перевищень до позитивних перевищень або навпаки; 2. З точками повороту траси; 3. З точками на поперечнику. |
| 220. Поперечники розбивають в місцях: | 1. Характерної зміни рельєфу;при складеному рельєфі поперечні профілі розбивають на всіх пікетних і плюсових точках; 2. Через кожні 50 метрів; 3. На початку і кінці траси. |
| 221. Кути повороту траси вимірюють: | 1. Точними теодолітами з помилкою, яка не перевищує однієї секунди; 2. Технічними теодолітами або кіпрегелями; 3. Теодолітами любої групи з точністю не нижче однієї кутової хвилини. |
| 222. Для розбиття кругових кривих використовують елементи кругових кривих, а саме: | 1. Криві, тангенси; 2. Доміри, бісектриси; 3.Криві, тангенси, доміри, бісектриси. |
| 223. Повздовжньо – поперечне нівелювання траси виконують методом: | 1. Геометричного нівелювання; 2. Тригонометричного нівелювання; 3. Барометричного нівелювання. |
| 224. При визначенні висот плюсових точок і точок поперечників використовують: | 1. Тригонометричне нівелювання; 2. Барометричне нівелювання; 3. Метод геометричного нівелювання через горизонт нівеліра. |
| 225. Який з трьох методів нівелювання являється найбільш точним: | 1. Геометричного нівелювання; 2. Тригонометричного нівелювання; 3. Барометричного нівелювання. |
| 226. Яке нівелювання в геодезії найбільш поширене? | 1. Геометричне; 2. Гідростатичне; 3. Барометричне. |
| 227. Барометричне нівелювання використовують: | 1. При зйомці рівнинних районів; 2. При зйомці гірських районів; 3. При Зйомці рівнинних і гірських районів. |
| 228. При технічному нівелюванні траси ведеться слідуюча технічна документація. | 1.Тільки польовий журнал нівелювання; 2. Тільки пікетажний журнал; 3. Польовий журнал пікетування і пікетажний журнал. |
| 229. При нівелюванні траси допустима нев’язка ходу обчислюється по формулі: |
1. ƒh доп.= ± 20 мм
2. ƒh доп.= ± 50 мм
3. ƒh доп.= ± 10 мм
|
| 230. Нев’язка в нівелірному ході траси розподіляються: | 1. Порівно на всі станції зі знаком протилежним нев’язці; 2. Пропорційно довжинам ліній; 3. Порівно на всі станції зі знаком таким, який має нев’язка. |
| 231. Горизонт інструмента, це: | 1. Відмітка центру знака; 2. Висота візирної осі інструмента; 3. Висота інструмента над центром знаку. |
| 232. При способі нівелювання 2вперед», коли «і» - висота інструмент, «а» - відлік по рейці перевищення між точкою установки інструмента і рейки обчислюються за формулою: | 1. h = i + а; 2. h = і – а; 3. h = а – і. |
| 233. При способі нівелювання «з середини», коли «а» – відлік по задній рейці, «в» – відлік по передній рейці перевищення між точками установки рейок обчислюється за формулою: | 1. h = а – в; 2. h = в - а; 3. h = а + в. |
| 234. Профіль траси будується: | 1. На листі ватману; 2. На листі з зошита в клітинку; 3. На міліметровому папері. |
| 235. Спочатку на профіль наносять: | 1.Чорну лінію; 2.Червону лінію; 3. Профільну сітку. |
| 236. Графічне оформлення профілю залежить: | 1. Від його призначення – він може бути залізно дорожній 2. Від якості міліметрового паперу; 3. Від настрою виконавця профілю. |
| 237. В яких мірах читаються відліки по рейках? | 1. В метрах; 2. В сантиметрах; 3. В міліметрах. |
| 238. Що розуміється під словом «станція» при нівелювання. | 1. Станція – це установка нівеліра в точці, з якої виконується нівелювання; 2.Станція – це установка однієї з рейок; 3. Станція - це перерив в роботі. |
| 239. Що таке «іксові» точка і коли вона вводиться при нівелюванні? | 1. Вона не закріплюється ніяк на місцевості і вводиться в тому випадку, коли перевищення між пікетами більше величини, яку можна визначити по трьохметрових рейках з однієї станції; 2. Тому що вона не визначається взагалі у висотному відношенні; 3. Вона не визначається у плановому відношенні при нівелюванні. |
| 240. Що називається профілем? | 1. Профіль – це зменшені зображення вертикального розрізу місцевості на папері; 2. Профіль і карта – це одне і теж; 3. Профіль інакше називають план місцевості. |
| 241. По якій формулі визначають схил місцевості? | 1. і = h: S; 2. і = S: h; 3. і = S + h. |
| 242. Як вибирається вертикальний масштаб при побудові профілю? | 1. Він повинен бути крупнішим за горизонтальний масштаб в десять разів (майже завжди0; 2. Він може бути рівним з горизонталями масштабів; 3. Він може бути будь – яким. |
Геодезія. Тема 5.1. Загальні поняття про тахеометричну зйомку.
