Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√еодез≥€ “ема 2.3. ќбробка матер≥ал≥в теодол≥тноњ зйомки.




 

  101. ѕосл≥довн≥сть камеральноњ обробки матер≥ал≥в теодол≥тноњ зйомки..   1. ¬иконати обчисленн€ в координатн≥й в≥домост≥, пот≥м скласти схему ≥ на к≥нець Ц обробити ≥ оформити журнал;   2. ќбробити, оформити журнал польових вим≥р≥в, скласти робочу схему, виконати обчисленн€ координат точок теодол≥тних ход≥в;   3. Ћише скласти схему ход≥в.
    102. ѕри вим≥рах горизонтального кута способом прийом≥в значенн€ кута одержують:   1. ƒв≥ч≥ Ц ≥з них знаход€ть середнЇ;   2. “рич≥ Ц ≥з них знаход€ть середнЇ;   3.ќдно значенн€ Ц його ≥ використовують €к найб≥льш в≥рог≥дне.
    103. ¬ систем≥ плоских пр€мокутних координат абсцис Ђ’ї це:   1. ¬≥дстань точки в≥д полюса;   2. ¬≥дстань точки в≥д екватора;   3.¬≥дстань точки в≥д √р≥нв≥чського ћерид≥ану.
  104. ќрдината в систем≥ плоских пр€мокутних координат, це: 1. ¬≥дстань точки в≥д осьового мерид≥ану зони;   2. ¬≥дстань точки в≥д краю зони;   3. ¬≥дстань точки в≥д полюса «емл≥.
    105. —уть ѕ√« заключаЇтьс€ в сл≥дуючому:   1. Ќа основ≥ координат одн≥Їњ точки, горизонтальному проложен≥ л≥н≥й м≥ж двома точками ≥ дирекц≥йному куту ц≥Їњ л≥н≥њ визначають координати другоњ точки; 2. ћаючи координати двох точок визначають в≥дстань м≥ж точками;   3. ¬икористовуючи координати двох точок, визначити лише дирекц≥й ний кут направленн€ м≥ж цими точками.  
  106. —уть ќ√« заключаЇтьс€ в сл≥дуючому:     1. ¬изначити недоступну дл€ вим≥р≥в м≥рною стр≥чкою л≥н≥ю;   2. ¬изначити горизонтальне проложенн€ л≥н≥њ через в≥дом≥ координати точок на к≥нц€х ц≥Їњ л≥н≥њ;   3. ¬изначити горизонтальне положенн€ л≥н≥њ ≥ дирекц≥йний кут ц≥Їњ л≥н≥њ використовуючи координати точок на к≥нц€х њњ.
    107. ѕри вир≥шенн≥ ѕ√«, ќ√« приросток координат Δ’ обчислюЇтьс€ за такою формулою:   1. Δ’ = S соs α;   2. Δ’ = S s≥n α;   3. Δ’ = S · tg α.
    108.ѕриросток координат Δ” при вир≥шенн≥ ѕ√« ≥ ќ√« обчислюЇтьс€ за формулою:   1. Δ” = S соs α;   2. Δ” = S s≥n α;   3. Δ” = S · tg α.
    109. ¬≥дстань S м≥ж точками при вир≥шенн≥ ќ√« обчислюЇтьс€ за формулою:   1. S = ;   2. S = х 2 Ц у1;   3. S = у2 Ц у1.
  110.ƒирекц≥йний кут α при вир≥шенн≥ ќ√« обчислюють за формулою:   1. tg α.= ;   2. tg α = ; 3. α = 360º - r.    
    111. —ума одно≥менних прирост≥в координат в замкнутому теодол≥тному ход≥ повинна дор≥внювати:   1. –≥зниц≥ координат к≥нцевих точок теодол≥тного ходу;   2. Ќулю;   3.ƒовжин≥ всього прокладеного ходу;  
  112. ўоб одержати право дл€ зр≥внюванн€ приростк≥в координат необх≥дно:   1. ќдержати в≥дносну помилку ходу ≥ щоб вона була меншою або р≥вною допустимою;   2. ўоб одержан≥ невТ€зки в приростки координат були р≥вн≥ нулю;   3. ўоб абсолютна помилка в ход≥ не перевищувала 10см.  
  113. ЌевТ€зки в приростки координат обчислюють:   1.ѕропорц≥йно довжинам л≥н≥й теодол≥тного ходу;   2.ѕор≥вно у вс≥ приростки координат;   3.ѕропорц≥йно горизонтальним положенн€м л≥н≥й теодол≥тного ходу ≥з знаком зворотним знаку одержаноњ невТ€зки.    
    114. ѕ≥сл€ зр≥внюванн€ приростк≥в координат контролем правильност≥ њх обчисленн€ €вл€Їтьс€:   1. ѓх алгебрањчна сума, €ка повинна дор≥внювати нулю;   2. ѓх алгебрањчна сума, €ка повинна дор≥внювати подв≥йн≥й невТ€зки;   3. ѓх алгебрањчна сума, величина €коњ повинна дор≥внювати р≥зниц≥ координат крайн≥х точок теодол≥тного ходу.    
    115.  оординати х точок теодол≥тного ходу обчислюють за формулою:   1. х2 = х1 + Δх1,2; х3 = х2 + Δх2,3ЕЕ   2. хn = хn + Δх1,2;   3. хn = уn-1 + Δхn-1;
    116. ординатна с≥тка будуЇтьс€ з допомогою:   1. «вичайна шк≥льна л≥н≥йка;   2. Ћ≥н≥йка ƒробишева;   3. «вичайною шк≥льною л≥н≥йкою ≥ трикутником.
  117. « допомогою л≥н≥йки ƒробишева на аркуш≥ ватману в≥дкладають (будують:   1. ¬≥др≥зки р≥вн≥ 10см, або 8 см ≥ пр€м≥ кути;   2. ¬≥др≥зки по 5см.   3. “≥льки в≥др≥зки по 10см.
    118. ѕри нанесенн≥ точок на план по њх координатах, контролем буде:   1. ¬≥дстан≥ м≥ж кожними двома сус≥дн≥ми точками, значенн€ €коњ з в≥домост≥ координат ≥ визначене граф≥чно повинно сп≥впадати; 2.  ожн≥ дв≥ сус≥дн≥ точки повинн≥ сп≥впадати;   3. ¬≥дстань м≥ж сус≥дн≥ми точками повинна бути р≥вною 100м або 200м.
    119. Ќанесенн€ точок на план по њх координатах, контролем буде:     1. Ўк≥льноњ л≥н≥йки;   2. ћасштабноњ л≥н≥йки ≥ вим≥рювача;   3. “рикутника.
    120. ≈лементи ситуац≥њ нанос€ть на план зг≥дно:   1. Ћише даних в журнал≥;   2. јбрису ≥ результат≥в вим≥р≥в в журнал≥;   3. Ћише на основ≥ абрису.
    121. ѕри нанесенн≥ на план елемент≥в ситуац≥њ використовують так≥ прилади:   1. ¬им≥рювач, масштабну л≥н≥йку, тахограф;   2. Ћише масштабну л≥н≥йку;   3. Ћише шк≥льну л≥н≥йку.  
    122. ќформленн€ плану теодол≥тноњ зйомки виконуЇтьс€ з допомогою:   1. ÷в≥тних ол≥вц≥в;   2. ¬ туш≥ ≥ красками;   3. ѕростим ол≥вцем ≥ красками.  
    123. який план складаЇтьс€ в процес≥ виконанн€ теодол≥тноњ зйомки?   1.  онтурний;   2. “опограф≥чний;   3.  онтурно Ц топограф≥чний.
    124. ѕри розвТ€занн≥ оберненоњ геодезичноњ задач≥ що одержують?   1.  оординати двох точок;   2. ѕриростки координат;   3. √оризонтальне положенн€ л≥н≥њ та дирекц≥й ний кут ц≥Їњ л≥н≥њ.
    125. ѕри розвТ€занн≥ пр€моњ геодезичноњ задач≥ що одержують?   1. ¬≥дстань м≥ж точками ≥ дирекц≥й ний кут;   2. координати другоњ точки;   3. ѕриростки координат.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 837 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

714 - | 636 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.