Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√еодез≥€. “ема 1.1 ¬≥дображенн€ поверхн≥ «емл≥ в ц≥лому ≥ по частинах. ѕон€тт€ про форму ≥ розм≥ри «емл≥.




  10. ƒл€ чого в геодез≥њ використовуютьс€ математичн≥ проекц≥њ?     1. ўоб ускладнити процес створенн€ картограф≥чного матер≥алу;   2.ўоб правильно в≥дображати поверхню «емл≥ на папер≥;   3. ўоб правильно складати лише проф≥л≥.
    11. ƒати визначенн€ геоњда   1. √еоњд Ц це поверхн€, €ка сп≥впадаЇ з кулею;   2. √еоњд Ц це сферичне т≥ло, €ке найб≥льше сп≥впадаЇ з поверхнею «емл≥;   3. √еоњд Ц це т≥ло, що сп≥впадаЇ з поверхнею «емл≥ лише на поверхн≥ океан≥в.
    12.ƒати визначенн€ земного ел≥псоњда.     1. «емний ел≥псоњд Ц це сферичне т≥ло, €ке повн≥стю сп≥впадаЇ з геоњдом;   2. «емний ел≥псоњд Ц це т≥ло, €ке утворюЇтьс€ при обертанн≥ земного ел≥псу навкруг його малоњ ос≥.   3. «емний ел≥псоњд Ц це кул€.
  13. –еференц Ц ел≥псоњд Ц це:   1. “≥ло, що повн≥стю сп≥впадаЇ з земним геоњдом;   2. “≥ло, що нагадуЇ земну кулю;   3. ≈л≥псоњд обертанн€ найкращим чином п≥д≥браний п≥д земну поверхню €коњсь окремоњ крањни.
    14. ƒл€ нашоњ республ≥ки - ”крањни використовуЇтьс€ такий референц Ц ел≥псоњд:   1. –еференц Ц ел≥псоњд Ѕессел€;   2. –еференц Ц ел≥псоњд ∆уковського;   3. –еференц Ц ел≥псоњд  расовського.  
  15. яке значенн€ рад≥уса «емл≥ використовують при малоточних геодезичних вим≥рах?   1. ѕриблизно 40 000км;   2. 6371 км;   3. 384 440 км;  

 

 

√еодез≥€. “ема 1.1 —пособи вим≥рюванн€ л≥н≥й на м≥сцевост≥. ≈лементи вим≥рювань на м≥сцевост≥. ѕлан, карта, проф≥ль. —истеми координат в геодез≥њ. «акр≥пленн€, пров≥шуванн€, вим≥рюванн€ довжин л≥н≥й.

  16.  ≥нцевий п≥дсумок виконаних роб≥т в геодез≥њ.   1. —творенн€ картограф≥чного матер≥алу (план≥в, карт та проф≥л≥в);   2. «в≥т про виконанн≥ роботи;   3. ћожлив≥сть вивченн€ ≥нших цив≥л≥зац≥й.
    17. ƒайте визначенн€ карт.   1.  арта Ц це аркуш паперу, на €кому €скравими красками в≥дображено все, що Ї на земл≥;   2.  арта Ц математично правильне зображенн€ поверхн≥ «емл≥.   3.  арта Ц зменшене под≥бне в≥дображенн€ поверхн≥ «емл≥ з врахуванн€м њњ кривизни.
  18. ƒати визначенн€ плану.   1. ѕлан Ц под≥бне зменшене в≥дображенн€ поверхн≥ «емл≥ без врахуванн€ њњ кривизни; 2. ѕлан Ц це аркуш паперу, на €кому в умовних знаках зображено все, що Ї на «емл≥; 3. ѕлан Ц зменшене под≥бне зображенн€ на аркуш≥ паперу вертикального розр≥зу «емл≥.
  19. ƒати визначенн€ проф≥лю.   1. ѕроф≥ль Ц це пр€ма л≥н≥€ на аркуш≥ паперу; 2. ѕроф≥ль Ц це зменшене, под≥бне зображенн€ м≥сцевост≥ по вертикальному розр≥з≥; 3. ѕроф≥ль Ц це к≥нцевий геодезичний документ, €кий складаЇтьс€ з метою буд≥вництва з його допомогою л≥н≥йного ≥нженерного обТЇкту.
    20. як≥ вим≥рюванн€ виконуютьс€ в геодез≥њ?   1. “≥льки кутов≥;   2.  утов≥ та л≥н≥йн≥;   3. Ћише л≥н≥йн≥.
  21. як≥ кути вим≥рюють в геодез≥њ?   1.Ћише горизонтальн≥;   2. Ћише вертикальн≥;   3. √оризонтальн≥ ≥ вертикальн≥.
  22. якими приладами вим≥рюють кути в геодез≥њ?   1. “еодол≥тами, н≥вел≥рами;   2. “еодол≥тами, к≥прегел€ми, електронними тахеометрами, бусол€ми;   3. Ќ≥вел≥рами.
    23. ƒл€ вим≥рюванн€ л≥н≥й на м≥сцевост≥ на сучасному етап≥ найб≥льш часто використовуютьс€:   1. ћ≥рн≥ стр≥чки, рулетки, св≥тлов≥ддалем≥ри;   2. ќптичн≥ в≥ддалем≥ри;   3. –ад≥ов≥ддалем≥ри, базисн≥ прилади.
    24. « €кою похибкою вим≥рюютьс€ в≥дстан≥ в геодез≥њ?   1. « похибкою в 1 метр;   2. « похибкою в дек≥лька сантиметр≥в;   3. « похибкою, що не перевищуЇ значенн€ в≥д дек≥лькох м≥л≥метр≥в до дек≥лькох сантиметр≥в в залежност≥ в≥д того, €ка робота виконуЇтьс€.
    25. ¬с≥ прилади дл€ вим≥рюванн€ л≥н≥й п≥дрозд≥л€ютьс€:   1. Ќа механ≥чн≥ м≥рн≥ засоби, оптичн≥ дальном≥ри, електронн≥ м≥рн≥ засоби; 2. Ќа рулетки та м≥рн≥ стр≥чки;   3. Ќа св≥тло та рад≥одалем≥ри.  
    26. ћехан≥чн≥ м≥рн≥ засоби Ц це:     1. –улетки, м≥рн≥ стр≥чки, базисн≥ прилади;   2.ƒалеком≥ри подв≥йного зображенн€;   3. –ад≥одалеком≥ри.
    27. ќптичн≥ далеком≥ри Ц це:   1. Ќитковий в≥ддалем≥р, далеком≥р подв≥йного зображенн€;   2. –улетки, м≥рн≥ стр≥чки;   3. —в≥тло Ц рад≥одалеком≥ри.
    28. ƒозвол€ють виконувати вим≥ри в≥дстаней з найвищою точн≥стю так≥ в≥ддалем≥ри:   1. –улетки;   2. ћ≥рн≥ стр≥чки;   3. —в≥тлов≥ддалем≥ри.
  29. Ќайб≥льш ефективними ≥з в≥ддалем≥р≥в €вл€ютьс€:   1.ћ≥рн≥ стр≥чки;   2. Ѕазисн≥ прилади; 3. —в≥тлов≥ддалем≥ри.
    30.¬ геодез≥њ застосовують так≥ системи координат:   1. Ћише пол€рн≥ ≥ б≥пол€рн≥;   2. Ћише географ≥чн≥ та астроном≥чн≥;   3. √еограф≥чн≥, плоск≥ пр€мокутн≥ координати, пол€рн≥ та б≥пол€рн≥.
    31. яка система координат в геодез≥њ €вл€Їтьс€ найб≥льш поширеною?   1.ѕр€мокутн≥ координати на лощин≥;   2. √еограф≥чн≥;   3. ѕол€рн≥ ≥ б≥пол€рн≥.
    32.яка система координат €вл€Їтьс€ ун≥версальною, Їдиною дл€ вс≥Їњ територ≥њ «емл≥?   1. ѕол€рна система координат;   2. √еограф≥чна система координат;   3. ѕр€мокутн≥ координати на площин≥.
    33. як≥ величини треба мати, щоб визначити м≥сцеположенн€ точки, використовуючи пол€рну систему координат?   1. √оризонтальний кут ≥ в≥дстань;   2. ƒв≥ в≥дстан≥;   3. ƒва горизонтальних кути.
    34. як≥ величини треба мати, щоб визначити м≥сцезнаходженн€ точки, використовуючи б≥пол€рн≥ координати?   1. √оризонтальний кут та в≥дстань;   2. ƒва горизонтальн≥ кути;   3. ƒв≥ в≥дстан≥.  
    35. ѕри зйомц≥ м≥сцевост≥ з використанн€м б≥пол€рноњ системи координат можна використати два сл≥дуючи методи:   1. ѕол€рний метод ≥ метод кутовоњ зас≥чки;   2. ѕол€рний метод ≥ метод л≥н≥йноњ зас≥чки;   3. ћетод кутовоњ зас≥чки та метод л≥н≥йноњ зас≥чки.
    36.¬ систем≥ пр€мокутних координат на площин≥ Ї дв≥ основн≥ ос≥, що перес≥каютьс€ п≥д кутом 90º   1. ÷е пол€рна в≥сь ≥ в≥сь ординат;   2.÷е пол€рна в≥сь ≥ в≥сь абсцис;   3. ÷е в≥сь ординат ≥ в≥сь абсцис  
    37. „ому б≥пол€рна система координат одержала саме таку назву?       1. “ому, що в н≥й використовуЇтьс€ два полюси 01 ≥ 02;   2. “ому, що в н≥й дв≥ ос≥ Ц в≥сь абсцис ≥ в≥сь ординат; 3. “ому, що Ђб≥ї Ц два ≥ тут Ї один полюс ≥ одна в≥сь.
    38. ћ≥сцеположенн€ любоњ точки на поверхн≥ «емл≥ в географ≥чн≥й систем≥ координат визначаЇтьс€:   1. ƒвома в≥дстан€ми ≥ кутом м≥ж ними;   2.  утом ≥ л≥н≥Їю;   3. √еограф≥чною довготою ≥ широтою точки.
    39.„ому географ≥чна система координат маЇ ще ≥ншу назву Ц астроном≥чна?   1. “ому, що њњ придумали астрономи;   2. “ому, що з њњ допомогою можна визначати координати небесних св≥тил;   3. “ому, що довготу ≥ широту точок земноњ поверхн≥ визначають на основ≥ спостереженн€ небесних св≥тил.  
    40.„ому така ун≥версальна географ≥чна система координат так р≥дко використовуЇтьс€ в геодез≥њ?   1. “ому, що довгота ≥ широта в ц≥й систем≥ координат визначаютьс€ в градусн≥й м≥р≥, а це не дуже то зручно, при зм≥н≥ широти на один градус на екватор≥ ≥ на полюс≥ в≥дстан≥ будуть зовс≥м р≥зними, €кщо њх виразити в метрах;   2. Ќе п≥дходить геодезистам назва Ц географ≥чна; 3. Ќе позвол€Ї визначати м≥сцеположенн€ точки з потр≥бною точн≥стю.
    41. як≥ процеси ≥ в €к≥й посл≥довност≥ потр≥бно виконати при вим≥рюванн≥ л≥н≥й м≥рною стр≥чкою?   1. ѕров≥шуванн€ л≥н≥й, закр≥пленн€ л≥н≥й ≥ вим≥рюванн€ л≥н≥й;   2. «акр≥пленн€ л≥н≥й, пров≥шуванн€ ≥ вим≥рюванн€ л≥н≥й;   3. ¬им≥ри л≥н≥й, закр≥пленн€ ≥ пров≥шуванн€ њх.  
    42. —к≥льки м≥рщик≥в потр≥бно дл€ вим≥рюванн€ л≥н≥й?     1. ƒва м≥рщика, задн≥й ≥ передн≥й;   2. “ри м≥рника Ц задн≥й, передн≥й ≥ той що п≥дбираЇ шпильки;   3. ƒва м≥рника спереду ≥ два позаду.  
    43. яка к≥льк≥сть шпильок потр≥бно дл€ вим≥рюванн€ л≥н≥й?   1.ѕ€ть шпильок або ш≥сть;   2. Ў≥сть або одинадц€ть шпильок Ц це так≥ комплекти шпильок;   3. ƒес€ть або одинадц€ть шпильок.  
  44. ўо значить пров≥сити л≥н≥ю.     1. ÷е значить р€дом з першою в≥хою поставити ще одну в≥ху;   2. ÷е значить встановити в створ≥ вим≥рювальноњ л≥н≥њ ще дек≥лькох в≥х. 3. ÷е значить р€дом з передньою в≥хою ще одну.    
    45.як≥ методи пров≥шуванн€ л≥н≥й ≥снують?     1. “≥льки метод Ђна себеї;   2. “≥льки метод пров≥шуванн€ Ђв≥д себеї;   3. ≤снують методи пров≥шуванн€ л≥н≥й Ц Ђна себеї, Ђв≥д себеї, з середини (в≥н же метод посл≥довних наближень).    
    46.ѕров≥шувати л≥н≥ю способом на ЂсебеїозначаЇ:     1. ¬становлювати допом≥жн≥ в≥хи в створ≥ вим≥рювальноњ л≥н≥њ, починаючи в≥д ближньоњ в≥хи до дальньоњ;   2. ¬становлювати в≥хи в створ≥, починаючи в≥д дальньоњ в≥хи ≥ до ближньоњ;   3. ћожна встановлювати допом≥жн≥ в≥хи в любому пор€дку.  
  47. «акр≥пити л≥н≥ю на м≥сцевост≥ Ц це означаЇ:   1. Ќа к≥нц€х л≥н≥й положити по кам≥нцю;   2. Ќа обох к≥нц€х л≥н≥њ в землю забити деревТ€н≥ к≥лки або куски арматури труб, рельс ≥ зробити навколо них окопку;   3. Ќа к≥нц€х л≥н≥њ в землю вр≥вень з њњ поверхнею забити деревТ€н≥ к≥лки, а р€дом забити в землю к≥лки на половину њх довжини Ц сторожки.
  48. Ќазвати довгостроков≥ способи закр≥пленн€ л≥н≥й на м≥сцевост≥.   1. « допомогою деревинних к≥лк≥в довжиною 0,5 метра;   2. « допомогою спец≥альних геодезичних знак≥в   3. « допомогою м≥сцевих предмет≥в.  
  49. як≥ типи зовн≥шн≥х геодезичних знак≥в бувають?   1. ѕростий ≥ складний сигнали, п≥рам≥ди, п≥рам≥ди Ц в≥хи, √ Ц под≥бн≥ в≥хи;   2. “≥льки п≥рам≥ди та в≥хи;   3. “≥льки сигнали.  
  50. Ќазв≥ть типи центр≥в, €кими закр≥пл€ють к≥нц≥ л≥н≥й на м≥сцевост≥.   1.√рунтов≥;   2. —т≥нн≥ ≥ скальн≥;   3. √рунтов≥, ст≥нн≥ ≥ скальн≥.  
    51. ѕри вим≥рюванн≥ л≥н≥й на м≥сцевост≥ м≥рною стр≥чкою використовуЇтьс€ комплект прилад≥в, €кий складаЇтьс€:   1. « м≥рноњ стр≥чки, комплекту шпильок в к≥лькост≥ 10 шпильок, двох в≥х;   2.« м≥рноњ стр≥чки, комплекту шпильок в к≥лькост≥ 6 або 11 шпильок дек≥лькох в≥х;   3. « м≥рноњ стр≥чки ≥ дек≥лькох в≥х.
    52.ѕри обробц≥ результат≥в вим≥р≥в л≥н≥й обчислюють:   1.—ереднЇ значенн€ л≥н≥й з результат≥в вим≥р≥в Ђпр€мої ≥ Ђзворотної; 2. —ереднЇ значенн€ л≥н≥й, абсолютну ≥ в≥дносну помилки ≥ пор≥внюють њњ з допустимою; 3. «наход€ть абсолютну ≥ в≥дносну помилки.




ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 614 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1963 - | 1929 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.