Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 7.2 Ќер≥вноточн≥ вим≥рюванн€.




 

    334. ѕри виконанн≥ геодезичних вим≥рювань виникають помилки, €к≥ п≥дрозд≥л€ютьс€:   1. Ќа груб≥ помилки (промахи, простр≥ли) ≥ випадков≥ помилки;   2. “≥льки на систематичн≥ ≥ випадков≥ помилки;   3. Ќа груб≥ помилки, випадков≥ ≥ систематичн≥ помилки.  
  335. ¬≥д чого залежить виникненн€ тих чи ≥нших помилок при вим≥рах?   1.Ћише в≥д зовн≥шн≥х природних умов;   2. ¬≥д особи, €ка виконуЇ вим≥рюванн€;   3. ¬≥д приладу, €кий застосовуЇтьс€ при вим≥рах (≥нструментальн≥ помилки0, в≥д особи, що вим≥рюЇ 9особист≥ помилки), в≥д природних умов(помилки зовн≥шн≥х умов).  
  336. ¬≥д чого залежать груб≥ помилки (промахи, простр≥ли)?   1. ¬≥д поганих зовн≥шн≥х умов спостереженн€, в≥д поганоњ оптики в ≥нструментах; малий досв≥д роботи ≥ т.д.   2. ¬≥д настрою спостер≥гача при вим≥рах;   3. Ћише в≥д поганоњ методики при вим≥рюванн€х.
  337. —истематичн≥ помилки част≥ше всього викишкають в результат≥:   1. ѕоганих метеоролог≥чних умов при вим≥рах;   2. Ќеуважного ставленн€ до вим≥р≥в виконавц€ роб≥т;   3. ≤снуванн€ помилок в робот≥ приладу (≥нструментальн≥ помилки) Ц не виконувалис€ пов≥рки, обсл≥дуванн€ ≥нструмент≥в.  
    338. ¬ипадков≥ помилки:   1. «авжди супроводжуютьс€ одним ≥ тим знаком Ђплюсї, або м≥нусї   2.«авжди бувають грубими по величин≥; 3. ћожуть бути р≥зними по абсолютн≥й величин≥ з р≥зними знаками.    
  339. ќсновна умова, що характеризуЇ випадков≥ помилки звучить так: ѕри наближенн≥ к≥лькост≥ випадкових помилок до безконечност≥:   1.—умма њх пр€муЇ до нул€;   2. —ума њх зб≥льшуЇтьс€;   3. —ума њх р≥вна одиниц≥.  
  340.¬с≥ вим≥рюванн€ в геодез≥њ под≥л€ютьс€ на:   1. Ћише р≥вноточн≥;   2. Ћише нер≥вноточн≥;   3. –≥вноточн≥ ≥ нер≥вноточн≥.  
    341. –≥вноточними вим≥рами наз. так≥ вим≥ри, €к≥ виконувались:   1. Ћише при однакових зовн≥шн≥х умовах;   2. Ћише з використанн€м одного ≥ того ж ≥нструмента;   3. Ћише одним ≥ тим же виконавцем роб≥т, або виконавц€ми з однаковою квал≥ф≥кац≥Їю, ≥ тим же приладом однаков≥ точност≥, при однакових зовн≥шн≥х умовах.  
  342. Ќер≥вноточними називаютьс€ вим≥ри:   1. оли вони виконуютьс€ при р≥зних зовн≥шн≥х умовах;   2.  оли вони виконуютьс€ одним ≥ тим же спец≥ал≥стом;   3.  оли не виконуЇтьс€ хоч одне ≥з сл≥дуючих умов ≥ вим≥ри виконуютьс€ при однакових зовн≥шн≥х умовах, одним ≥ тим виконавцем роб≥т, одним ≥ тим же приладом.    
  343.  оли маЇмо р€д р≥вно точних вим≥р≥в одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж величини ℓ1,ℓ2, ℓ3, ЕЕ..ℓп, то за найб≥льш в≥рог≥дне значенн€ величини що вим≥рюють ≥ приймають:   1. —ереднЇ арифметичне значенн€, що обчислюЇтьс€ за формулою Lн.в. = ,де n Ц к≥льк≥сть вим≥р≥в. 2. —ереднЇ вагове значенн€;   3. јбо середнЇ арифметичне, або середнЇ вагове значенн€ величини, €ку в≥дшукують, вим≥рюють, знаход€ть.
    344. —ередн€ квадратична похибка окремого вим≥ру при р≥вно точних вим≥рах обчислюЇтьс€ за формулою Ѕесел€, що маЇ такий вигл€д:   1) m = ± ;   2) m = ± ;   3) m = ± ¬ €ких m - — ѕ, V Ц найб≥льш в≥рог≥дна похибка, n Ц к≥льк≥сть вим≥р≥в, що виконуютьс€.  
    345. —ередн€ квадратична похибка середнього арифметичного при р≥вно точних вим≥рах обчислюЇтьс€ за формулою:   1. ћ = ± ;   2. ћ = ± ;   3. ћ = m Цn. де ћ Ц — ѕ середнього арифметичного; m - — ѕ одного окремого вим≥ру, що обчислюЇтьс€ за формулою Ѕесел€; n Ц к≥льк≥сть вим≥р≥в.  
  346. ¬ формул≥ Ѕесел€ п≥д коренем в чисельнику використовуЇтьс€ - сума квадрат≥в найб≥льш в≥рог≥дних помилок при р€д≥ вим≥р≥в. якою вона повинна бути, коли помилки правильно обчислен≥?   1. = 0;   2. = m≥n;   3. = mах;  
    347. Ќайб≥льш в≥рог≥дн≥ помилки при р≥вно точних вим≥рах обчислюють €к р≥зницю кожного окремого з вим≥р≥в ℓn ≥ найб≥льш в≥рог≥дного значенн€ пошукового значенн€ Lн.в. який контроль ≥снуЇ при обчисленн€х суми цих помилок?   1. = m≥n;     2. = 0;   3. = mах;  
  348. ћатематична обробка результат≥в р≥вноточних вим≥р≥в виконуЇтьс€ в так≥й посл≥довност≥:   1.ќбчислюють лише найб≥льш в≥рог≥дне значенн€ вим≥рюваноњ дек≥лька раз≥в величини;   2.ќбчислюють лише найб≥льш в≥рог≥дне значенн€ похибок при вим≥рюванн€х;   3.ќбчислюють найб≥льш в≥рог≥дне значенн€ вим≥р€ноњ величини ≥з р€ду вим≥р≥в ≥ виконують оц≥нку точност≥ результат≥в вим≥рювань.  
  349. ƒати визначенн€ ваги вим≥ру при нер≥вно точних вим≥рювань в геодез≥њ:   1. ¬ага Ц це величина обернено пропорц≥йно квадрату — ѕ;   2. ¬ага Ц це величина пр€мо пропорц≥йна квадрату — ѕ;   3. ¬ага Ц це величина р≥вна квадрату — ѕ.  
  350. ¬ага вим≥ру при нер≥вноточних вим≥рюванн€х обчислюЇтьс€ за формулою:   1. – = ;   2. – = m2;   3. – = де – вага вим≥ру, n Ц — ѕ вим≥ру, — Ц число любе.
    351.¬ формул≥ дл€ обчисленн€ ваги вим≥ру при нер≥вно точних вим≥рюванн€х в чисельнику знаходитьс€ величина — Ц любе число. як його величину вибирають при конкретному р€д≥ вим≥р≥в?   1. ¬еличина Ђ—ї може бути або р≥вною одиниц≥, або дес€ти, або сотн≥; ќдне з указаних трьох значень вибирають з таким розрахунком, щоб обчислен≥ значенн€ ваги були найб≥льш близькими до одиниц≥;   2.Ѕеруть число, €ке заманетьс€ обчислювачев≥;   3. «авжди беруть р≥вними одиниц≥.
  352. ѕри обробц≥ р€ду нер≥вно точних вим≥рювань часто використовують приведен≥ ваги (ваги приведен≥ до одиниц≥). ўо це даЇ?   1. ÷е даЇ можлив≥сть спростити обчисленн€, практично створити можливими обчисленн€ми усними, без застосуванн€ обчислювальноњ техн≥ки;   2.÷е н≥чого не даЇ;   3.÷е ускладнюЇ процес обчислень.
  353. як обчислюЇтьс€ найб≥льш в≥рог≥дне значенн€ вим≥рюваноњ величини при нер≥вно точних вим≥рюванн€х в геодез≥њ?   1. як середнЇ арифметичне ≥з р€ду нер≥вно точних вим≥р≥в;   2. як середнЇ вагове значенн€ ≥з р€ду вим≥р≥в;   3. јбо €к середнЇ арифметичне, або €к середнЇ вагове ≥з р€ду нер≥вно точних вим≥рювань.  
  354. ѕри нер≥вно точних вим≥рах, дл€ р€ду нер≥вно точних вим≥р≥в, при оц≥нц≥ точност≥ обчислюють — ѕ одиниц≥ ваги за формулою Ѕесел€. ¬каж≥ть на правильну формулу ≥з трьох приведених нижче:   1. µ = ± ;   2. µ = ± ;   3. µ = ± , де µ - — ѕ одиниц≥ ваги, - к≥льк≥сть вим≥р≥в, Ц вага вим≥р≥в.    
    355.‘ормула дл€ обчисленн€ середньоњ квадратичноњ похибки середнього вагового маЇ вигл€д:   1. ћ = µ,   2.ћ = ,   3. ћ = , де ћ Ц — ѕ середнього вагового значенн€; µ - — ѕ одиниц≥ вага; - вага вим≥ру.  
  356. ѕри обчисленн≥ найб≥льш в≥рог≥дного визначенн€ величини ≥з р€ду нер≥вно точних вим≥р≥в необх≥дно впевнитис€ в правильност≥ обчисленн€ цього значенн€. ƒл€ контролю обчислюють найб≥льш в≥рог≥дн≥ похибки, €к р≥зницю м≥ж кожним значенн€м вим≥ру ≥ в≥рог≥дним значенн€м. яка ≥з приведених нижче формул використовуЇтьс€ дл€ контролю?     1. = 0;   2. = 0;     3. = m≥n, де - найб≥льш в≥рог≥дн≥ похибки, - вага вим≥р≥в.  
    357. ќбробка результат≥в р€ду нер≥вно точних вим≥р≥в виконуЇтьс€ таким чином:   1. ќбчислюють найб≥льш в≥рог≥дне значенн€ вим≥рювальноњ величини, €к середнЇ вагове ≥з р€ду нер≥вно точних вим≥р≥в.;   2. ¬иконують лише оц≥нку точност≥ результат≥в вим≥р≥в;   3. —початку знаход€ть найб≥льш в≥рог≥дне значенн€ вишукуваноњ величини, €к середнього вагового ≥з р€ду нер≥вно точних результат≥в вим≥рювань.  

 

√еодез≥€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1884 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1585 - | 1411 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.