Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 8.3 —прощене зр≥внюванн€ тр≥ангул€ц≥њ.




 

  358. √еодезичн≥ роботи п≥д час зйомки великих територ≥й виконують за принципом:   1. ¬≥д загального до окремого (от общего к частому)   2. ¬≥д нижчоњ точност≥ до вищоњ;   3. —початку визначають висоти, а пот≥м планов≥ координати.  
  359. √еодезичн≥ мереж≥ ”крањни п≥дрозд≥л€ютьс€:     1.Ќа мереж≥ згущенн€ ≥ зйомочн≥ мереж≥;   2. Ќа державн≥ геодезичн≥ мереж≥, мереж≥ згущенн€ та зйомочн≥ мереж≥;   3. Ќа державн≥ ≥ зйомочн≥ мереж≥.  
  360. ƒержавна геодезична мережа складаЇтьс€:     1. ≤з мереж 1,2,3,4 клас≥в;   2. ≤з мереж т≥льки 1,2 клас≥в, €ка називаЇтьс€ астрономо Ц геодезичною мережею.   3. ≤з мереж 1,2 клас≥в, €к≥ доповнюють мережею 3 класу.  
  361. ћережа 1 класу виконуЇ де€к≥ важлив≥ функц≥њ, серед €ких потр≥бно назвати так≥:   1. —лужить лише дл€ передач≥ Їдиноњ системи координат на територ≥ю вс≥Їњ республ≥ки;   2. —лужить дл€ визначенн€ горизонтальних ≥ вертикальних рух≥в земноњ кори, тобто в наукових ц≥л€х;   3. —лужать дл€ передач≥ Їдиноњ системи координат, дл€ визначенн€ рух≥в земноњ кори, Ї основою дл€ мереж 2,3,4 клас≥в.  
  362. ѕри картографуванн≥ в ”крањн≥ використовують проекц≥ю √ауса, повна назва €коњ:   1. ѕроекц≥€ √ауса Ц  рюгера;   2. ѕоперечно Ц цил≥ндрична проекц≥€ √ауса;   3. ÷ентральна, поперечно Ц цил≥ндрична, р≥вно кутова(комфортна) проекц≥€ √ауса Ц  рюгера.  
  363. ¬ проекц≥њ √ауса проектуванн€ «емл≥ на площину виконуЇтьс€ по зонах, розм≥ри €ких в р≥зниц€х довгот бувають:   1. Ўестиградусними;   2. “рьохградусними;   3.Ўестиградусними ≥ трьохградусними.  
  364. ƒл€ складанн€ топограф≥чних карт використовують:   1. Ћише шестиградусн≥ зони;     2. Ћише трьохградусн≥ зони;   3. Ўестиградусн≥ ≥ трьохградусн≥ зони.  
  365. ѕри проектуванн≥ поверхн≥ «емл≥ на площину. ѕри складанн≥ топограф≥чних план≥в використовують:   1. “рьохградусн≥ зони;   2. Ўестиградусн≥ зони;   3. Ўестиградусн≥ ≥ трьохградусн≥ зони.  
  366. ¬ кожн≥й зон≥ Ї сво€ окрема система плоских пр€мокутних координат. ¬ ц≥й систем≥ приймають:   1. «а в≥сь абсцис - в≥сь зони, осьовий мерид≥ан зони, за в≥сь ординат Ц л≥н≥ю екватора;   2. «а в≥сь абсцис Ц любий мерид≥ан зони, за в≥сь ординат Ц л≥н≥ю екватора;   3. јбсцис Ц л≥н≥€ екватора, ордината Ц напр€м на п≥вн≥ч.  
  367. —истема плоских пр€мокутних координат маЇ повну назву:   1. ѕлощинн≥ пр€мокутн≥ координати;   2. «агальн≥ пр€мокутн≥ координати;   3. —истема зональних площин пр€мокутних координат √ауса.  
  368. ƒл€ визначенн€ географ≥чних координат точки на карт≥ використовують:   1. —≥тку пр€мокутних координат на карт≥ (координатну або, €к њњ ще називають к≥лометрову с≥тку);   2. —≥тку географ≥чних координат, €ка нанесена (зображена на рамц≥ карти чи плану);   3. —≥тку координатну або географ≥чну.  
    369. ѕункти державноњ планово Ц висотноњ геодезичноњ мереж≥ на м≥сцевост≥ закр≥плюють:   1. —пец≥альними геодезичними знаками, €к≥ складаютьс€ ≥з зовн≥шньоњ частини Ц п≥рам≥ди або сигналу та п≥дземного центру;   2. Ћише з зовн≥шнього знаку Ц п≥рам≥ди або сигналу;   3. Ћише з п≥дземного центра.  
    370. ѕункти висотноњ геодезичноњ мереж≥ на м≥сцевост≥ закр≥плюють:   1. •рунтовими реперами, ст≥нними знаками скальними знаками;   2. Ћише ірунтовими реперами;   3. Ћише ст≥нними знаками.  
    371. √еодезичн≥ мереж≥ згущенн€ п≥дрозд≥л€ють:   1. Ќа мереж≥ 1 розр€ду;   2. Ќа мереж≥ 2 розр€ду;   3. Ћише 1 ≥ 2 розр€ду.
    372. ћережа згущенн€ 1 розр€ду п своњй точност≥ поступаютьс€:   1. Ћише державн≥й мереж≥ 1 ≥ 2 класу;   2. Ћише державн≥й мереж≥ 1 ≥ 2,3 класу; 3. ƒержавним мережам 1,2,3,4 класу. ѕункти цих мереж можуть бути вих≥дними дл€ мереж 1 розр€ду.
  373. ћереж≥ згущенн€ 2 розр€ду по своњй точност≥ поступаютьс€:   1. ƒержавн≥й мереж≥ 1,2,3,4 класу;   2. ƒержавн≥й класн≥й мереж≥ ≥ мереж≥ 1 розр€ду;   3. ƒержавн≥й мереж≥ 1,2 класу;
    374. ћережа згущенн€ будуЇтьс€ у вигл€д≥:   1. “≥льки ланцюга трикутник≥в ≥ суц≥льноњ мереж≥ трикутник≥в, тобто м≥кротриангул€ц≥њ; 2. ” вигл€д≥ прокладеноњ на м≥сцевост≥ системи пол≥гонометричних ход≥в;   3.ћ≥кротриангул≥ц≥њ, прокладанн€ пол≥гонометричних ход≥в, вставок в твердий кут, в трикутник, у вигл€д≥ центральних систем, геодезичного чотирикутника.  
  375. ѕосл≥довн≥сть побудови мереж згущенн€ Ц основн≥ етапи:   1.—кладанн€ проекту, рекогносцировка, виб≥р м≥сц€ дл€ пункт≥в ≥ закладанн€ пункт≥в, вим≥ри л≥н≥й ≥ кут≥в на пунктах, обробка результат≥в вим≥р≥в, створенн€ каталог≥в;   2. ¬им≥ри на пунктах та обробка результат≥в вим≥р≥в;   3. «акладанн€ пункт≥в, вим≥ри ≥ обробка результат≥в вим≥р≥в.  
  376. √оризонтальн≥ кути в системах згущенн€ вим≥рюють сл≥дуючими способами:   1. Ћише способом —труве (способом кругових прийом≥в);   2. Ћише способ≥ прийом≥в (способом вим≥рюванн€ окремого кута);   3. —пособом —труве, способом прийом≥в без замиканн€ горизонту, ≥нод≥ способом повторень.  
  377. Ћ≥н≥йн≥ вим≥ри в мережах згущенн€ виконують: 1. Ћише з допомогою штрихових м≥рних стр≥чок;   2. Ћише з допомогою св≥тлов≥ддалем≥р≥в, електронних тахеометр≥в, штрихових м≥рних   3. « допомогою з св≥тлов≥ддалем≥р≥в, рад≥одальном≥р≥в, електронних тахеометр≥в, штрихових м≥рних стр≥чок, з допомогою метод≥в паралактичноњ пол≥гонометр≥њ.  
  378. ѕри побудов≥ мереж згущенн€ використовують так≥ основн≥ методи:   1. Ћише метод тр≥ангул€ц≥њ;   2. Ћише метод пол≥гонометр≥њ;   3.ћетодами тр≥ангул€ц≥њ, трилатерац≥њ ≥ пол≥гонометр≥њ.  
  379. ѕри побудов≥ ƒержавноњ геодезичноњ мереж≥, €кий з основних ≥снуючих метод≥в використовувавс€:   1. ћетод пол≥гонометр≥њ;   2. ћетод трилатерац≥њ;   3. ћетод тр≥ангул€ц≥њ.  
  380. який метод побудови ƒержавноњ геодезичноњ мереж≥ ≥ мереж згущенн€ використовують у закрит≥й м≥сцевост≥6   1. ћетод пол≥гонометр≥њ;   2. ћетод трилатерац≥њ;   3. ћетод трилатерац≥њ.  
    381. який принцип покладено в основу методу найменших квадрат≥в, що використовуЇтьс€ при зр≥внюванн≥ геодезичних мереж:   1. = m≥n;   2. = mах;   3. = 0;  
    382. як≥ види умовних р≥вн€нь виникають при вр≥вноваженн≥ тр≥ангул€ц≥њ?   1. Ћише умовн≥ р≥вн€нн€ ф≥гур;   2. Ћише умовн≥ р≥вн€нн€ полюсу;   3. ”мовн≥ р≥вн€нн€ полюсу, р≥вн€нн€ горизонту, умовн≥ р≥вн€нн€ ф≥гур, р≥вн€нн€ координат ≥ умовн≥ р≥вн€нн€ вих≥дних стор≥н.  
  383. яка теоретична сума кут≥в в трикутниках?   1. 180º,   2. Ѕ≥льше180º,   3. ћенше 180º.  
  384. яка з основних теорем тригонометр≥њ використовуЇтьс€ при вир≥шенн≥ трикутник≥в в тр≥ангул€ц≥њ?   1. “ерема ѕ≥фагора;   2. “ерема косинус≥в;   3. “еорема синус≥в.  
  385. Ќа одному ≥з канал≥в телебаченн€ була програма, в €к≥й показували, €к пенс≥онер навчив собаку вир≥шувати задачу з застосуванн€м теореми ѕ≥фагора. «адача зводилас€ до сл≥дуючого: визначить довжину г≥потенузи пр€мокутного трикутника, €кщо один з катет≥в р≥вний три метри, другий чотири метри. —обака вир≥шив задачу правильно, а ви? ¬каж≥ть на правильну в≥дпов≥дь:     1. Ў≥сть метр≥в;     2. „отири метри;     3. ѕТ€ть метр≥в.  

 

 

√еодез≥€





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 526 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

1357 - | 1310 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.