Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘ункц≥њ ≥ структура осв≥ти




–озгл€даючи осв≥ту соц≥олог≥€ визначаЇ њњ функц≥њ:

Ц культурна Ц забезпечуЇ переданн€ в≥д покол≥нн€ до покол≥нн€ культурноњ спадщини, в≥дтворенн€ та розвиток культури.

Ц профес≥йно-економ≥чна Ц визначаЇ характер взаЇмозвТ€зку осв≥ти з розвитком продуктивних сил сусп≥льства, знаходить св≥й ви€в у формуванн≥ профес≥йноњ структури сусп≥льства, у п≥дготовц≥ людей до прац≥, у в≥дпов≥дному розм≥щенн≥ прац≥вник≥в у р≥зних сферах економ≥чного житт€.

Ц соц≥альна Ц м≥стить можливост≥ впливу на соц≥альну структуру, створюЇ певн≥ канали соц≥альноњ моб≥льност≥, рольових та статусних перем≥щень. „им б≥льш демократичн≥шим ≥ в≥дкритим Ї сусп≥льство, тим в б≥льш≥й м≥р≥ осв≥та "працюЇ" €к ефективний соц≥альний л≥фт. ¬она дозвол€Ї людин≥ з нижчих страт в ≥Їрарх≥чн≥й структур≥ сусп≥льства дос€гти висоти соц≥ального статусу, розширити наб≥р своњх соц≥альних ролей.

Ц виховна Ц втручаЇтьс€ у процес гармон≥зац≥њ та вдосконаленн€ люд€них €костей, формуванн€ громад€нина, стимулюЇ усв≥домленн€ людиною своЇњ сут≥ та особистих потенц≥й.

Ц функц≥€ соц≥ального захисту Ц поширюЇ потенц≥йн≥ соц≥альн≥ можливост≥ людини у профес≥йному й особистому самовизначенн≥, особливо за ринкових умов.

Ц гуман≥стична Ц покликана забезпечити формуванн€ системи €кост≥, €к≥ дозвол€ть людин≥ виконувати функц≥њ нос≥€ культури, духовност≥, творчо налаштованого суб'Їкта сусп≥льних в≥дносин.

Ц урбан≥стична Ц розкриваЇ вплив осв≥ти на м≥грац≥йн≥ процеси (найб≥льше вона про€вл€Їтьс€ у д≥€льност≥ вищоњ школи).

Ц демограф≥чна Ц п≥дкреслюЇ вагом≥сть культурно-осв≥тн≥х фактор≥в у демограф≥чних процесах у держав≥ (склад населенн€, тривал≥сть житт€, шлюбн≥сть, народжуван≥сть тощо).

Ц функц≥€ ≥сторичного спадкоЇмництва Ц в≥дтворюЇ характер в≥дносин ≥з зовн≥шн≥м св≥том та в≥дбиваЇ р≥зноман≥тт€ соц≥ально-рольовоњ структури сусп≥льства.

Ц соц≥ал≥зац≥йна функц≥€ Ц забезпечуЇ засвоЇнн€ широкого кола ц≥нностей, соц≥альних ролей ≥ оч≥кувань, на основ≥ €ких складаЇтьс€ повс€кденне житт€ людей.

Ц функц≥€ соц≥ального контролю про€вл€Їтьс€ у тому, що, перебуваючи у навчальних закладах по дек≥лька годин на день учн≥ та студенти одержують знанн€ на основ≥ стандартизованих п≥дручник≥в, виконують внутр≥шн≥й розпор€док закладу, вимоги адм≥н≥страц≥њ та наставник≥в, засвоюють звички ≥ переконанн€, що пропагуютьс€ осв≥тньою установою.

культурна
профес≥йно-економ≥чна
виховна

 

ћетоди досл≥джень, що використовуютьс€ в соц≥олог≥њ осв≥ти, випливають ≥з методолог≥њ конкретно-соц≥олог≥чних досл≥джень. ќсобливе значенн€ в соц≥олог≥њ осв≥ти мають: соц≥ометричний анал≥з, спостереженн€, пор≥вн€нн€, анал≥з документ≥в, експеримент, анкетуванн€, ≥нтерв'ю та ≥н. –азом з тим, соц≥олог≥€ осв≥ти прагне в повному обс€з≥ використати вс≥ методи соц≥олог≥чноњ науки, в тому числ≥ й методи ≥нших галузевих соц≥олог≥й.

 

ќсв≥та Ц соц≥альна система, €ка маЇ свою структуру:

Ц дошк≥льна осв≥та ≥ вихованн€ Ц зд≥йснюютьс€ разом ≥з с≥м'Їю ≥ мають на мет≥ забезпеченн€ ф≥зичного, псих≥чного здоров'€ д≥тей, њхн≥й повноц≥нний розвиток, набутт€ життЇвого досв≥ду, виробленн€ ум≥нь, навичок, потр≥бних дл€ навчанн€ у школ≥;

Ц загальна середн€ осв≥та Ц забезпечуЇ всеб≥чний розвиток дитини €к особистост≥, њњ нахил≥в, зд≥бностей, талант≥в, профес≥йне самовизначенн€, формуванн€ загальнолюдськоњ морал≥, засвоЇнн€ визначеного сусп≥льними, нац≥онально-культурними потребами обс€гу знань про природу, людину ≥ сусп≥льство, еколог≥чне вихованн€, ф≥зичне вдосконаленн€;

Ц позашк≥льна осв≥та ≥ вихованн€ Ц забезпечуЇ творчу самоорган≥зац≥ю дитини в систем≥ позашк≥льних осв≥тньо-виховних заклад≥в, ор≥ЇнтуЇтьс€ на динам≥зм розвитку потреб д≥тей та њхн≥х батьк≥в у осв≥тньо-виховних послугах;

Ц профес≥йно-техн≥чна осв≥та Ц забезпечуЇ здобутт€ громад€нами роб≥тничоњ профес≥њ в≥дпов≥дно до покликанн€, ≥нтерес≥в, зд≥бностей, п≥двищенн€ њхньоњ виробничоњ квал≥ф≥кац≥њ, переп≥дготовку;

Ц вища осв≥та Ц забезпечуЇ фундаментальну, наукову та загальнокультурну, практичну п≥дготовку, одержанн€ громад€нами спец≥альност≥ в≥дпов≥дно до покликанн€, ≥нтерес≥в, зд≥бностей, п≥двищенн€ њхньоњ квал≥ф≥кац≥њ, вдосконаленн€ профес≥йноњ п≥дготовки, переп≥дготовку наукових ≥ науково-педагог≥чних кадр≥в;

Ц п≥сл€дипломна п≥дготовка Ц забезпечуЇ систематичне поновленн€ набутих у вуз≥ знань, переп≥дготовку людей з вищою осв≥тою з метою опануванн€ нових спец≥альностей та профес≥й.

Ц асп≥рантура ≥ докторантура забезпечують наукову та педагог≥чну п≥дготовку кандидат≥в ≥ доктор≥в наук;

Ц самоосв≥та Ц система набутт€ ≥ п≥двищенн€ р≥вн€ знань шл€хом самост≥йного опануванн€ знань та вм≥нь, одержанн€ профес≥њ ≥ спец≥альност≥. —амоосв≥та набуваЇ лег≥тимност≥ шл€хом перев≥рки та оц≥нки знань за системою екстернату.

¬ ”крањн≥ на початку XXI ст. функц≥онувало 9,8 тис. дошк≥льних установ, 21,3 тис загальноосв≥тн≥х шк≥л, 1180 профес≥йно-техн≥чних училищ, 740 вищих навчальних заклад≥в ≤ ≥ II р≥вн≥в акредитац≥њ (техн≥куми, училища, коледж≥), 14 класичних ≥ 45 техн≥чних ун≥верситет≥в, 30 академ≥й, 72 ≥нститути.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-22; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 453 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћаской почти всегда добьешьс€ больше, чем грубой силой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1505 - | 1338 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.