Аристократичної республіки в V-III ст. до н.е.

1. Перший етап станової боротьби в Римі:

а) “відхід плебеїв на Священну гору”;

б) заснування перших плебейських магістратів – народні трибуни, народні едили;

в) виступ Каріолана.

2. Кодифікація звичаєвого права. Закони XII таблиць.

3. Досягнення плебсом успіху у завоюванні головних республіканських магістратів.

4. Переломний характер реформи Ліцинія і Секстія (378-367 рр. до н. е.).

5. Закон Петелія і Папірія про скасування боргової кабали для римських громадян.

6. Завершення станової боротьби в Римі та виникнення рабовласницької держави.

 

Теми рефератів:

 

1. Становище плебеїв у Римі протягом V-IV ст. до н.е.

2. Боргове питання в Римі упродовж V-IV ст. до н.е.

3. Приватна власність на землю за законами XII таблиць.

4. Патріархальна сім’я і її роль у давньоримському суспільстві.

5. Закони Ліцинія і Секстія – переломний етап у становій боротьбі у Римі.

 

Теми есе:

1. Проаналізуйте основні теорії походження станів патриціїв і плебеїв.

2. Суть реформи Сервія Тулія.

3. Правове і майнове становище римських громадян за законами ХІІ таблиць.

4. Категорії неповноправного населення Риму і становище рабів за законами ХІІ таблиць.

 

Рекомендовані джерела та література:

1. Аврелий В. Происхождение римского народа http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Avr_PrRim/index.php
2. Законы XII таблиц // Хрестоматия по истории Древнего Рима / Ред. С. Л. Утченко. – М., 1962. – С. 62–73.
3. Законы XII таблиц // Хрестоматия по истории Древнего Рима. / Ред. В. И. Кузищин. – М., 1987. – С. 26–35.

4. Бокщанин А.Г. Источниковедение Древнего Рима. - М., 1981.

5. Дементьева В. В. Магистратская власть периода республики содержание понятия imperium // ВДИ. – 2005. – № 4.

1. Дементьева В. В. Обьём полномочий и политическая практика децимвиров // ВДИ. – 2002. – № 4.
2. Дементьева В. В. Причины создания и целевое назначение децимвирата // ВДИ. – 2001. – № 4.
3. Дементьева В. В. Обьем полномочий римских консулярных военных трибунов // ВДИ. – 2000. – № 4.

9. Ельницкий Л.А. Возникновение и развитие рабства в Риме в VIII-III вв. до н.э. - М., 1964.

10. История древнего мира / Под ред. И.М.Дьяконова, В.Д.Нероновой, И. С. Свенцицкой. – Кн. 2. – М., 1983.

11. История Древнего Рима / Под ред. В. И. Кузищина. – М., 1982.

1. Кафанов Л. Л. К вопросу о полигенезе законов XII таблиц: сакральное право в системе римского законодательства // ВДИ. – 1996. – №2.

13. Ковалев С.И. История Рима / Под ред. Э. Д. Фролова. - Л., 1986.

1. Кофанов Л. Л. Законы XII таблиц и проблема sodales // Античность Европы. – Пермь, 1992. – С. 15–22 (см.электронный вариант: http://www.ancientrome.ru//publik/kofanov).
2. Кофанов Л. Л. Понятие рорloe и характер куриатных комиций в древнейшем Риме // ВДИ. – 2002. – № 1.
3. Кузищин В. И. Римское рабовладельческое поместье. – М., 1975.
4. Кучеренко Л. П. Цензорская магистратура в сословной борьбе республиканского Рима // Жебелевские чтения-3. Тезисы докладов научной конференции 29–31 октября 2001 года. – СПб., 2001. – C. 136-140 (см. электронную версию: http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/2001-10/kucheren.htm)
5. Луцатто Дж. Экономическая история Италии М., 1954.

19. Машкин Н. А. История Древнего Рима. - М., 1956.

1. Маяк И. Л.Взаимоотношения Рима и италийцев в III–II вв. до н. э. – М., 1971.
2. Маяк И. Л. Рим первых царей. Генезис римского полиса. – М., 1983 (См. электронный вариант: http://www.sno.7hits.net/lib/ index.htm).
3. Маяк И. Л. Римляне ранней Республики. – М., 1983.

23. Моммзен Т. История Рима. - СПб., 1995.

24. Немировский А. И. Идеология и культура раннего Рима. – Воронеж, 1964.

25. Немировский А. И. История раннего Рима и Италии. – Воронеж, 1962.

26. Немировский А. И. У истоков исторической мысли. – Воронеж, 1979.

1. Немировский А. И. Идеология и культура раннего Рима. – Воронеж, 1964.

28. Нечай Ф. М. Образование Римского государства. – Минск, 1972.

29. Новицкий И. Б. Основы римского гражданского права. – М., 1972.

1. Павлов А. А. Плебейский трибунат в изображении Цицерона // Жебелевские чтения-3. Тезисы докладов научной конференции 29–31 октября 2001 года. –СПб., 2001 http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/2001-10/pavlov.htm
2. Покровский И. А. История римского права. СПб., 1998 (См. электронный вариант: http://rome.webzone.ru/publik/pokrov/pokr01fhttp://rome.webzone.ru/publik/pokrov/pokr01f .htm).
3. Токмаков В. Н. Роль центуриатных комиций в развитии военной организации Рима Ранней Республики // ВДИ. – 2002. – № 2.
4. Утченко С. Л. Закон Лициния и Секстия // Известия АН СССР. Серия истории и философии. – 1947. – № 2.

34. Черниловский Э. М. История рабовладельческого государства и права. - М., 1960.

Методичні рекомендації

 

Головним змістом усієї внутрішньої історії Риму впродовж V-III ст. до н.е. була боротьба патриціїв і плебеїв. Особливо гостро ця боротьба протікала в першій третині IV ст. до н.е. Це пояснюється, з одного боку, зовнішньополітичними труднощами, які переживав у той час Рим. У 390 р. до н. е. римляни пережили нашестя галлів, що примусило їх навіть об’єднатися з ворожими етрусками. Але Рим, за винятком Капітолія, був захоплений галлами, розграбований і спалений. Ситуація ускладнювалася ще й тим, що проти них об’єдналися латинські общини. Військові поразки особливо відчутно позначилися на незаможних громадянах. Загострення конфлікту між патриціями і плебеями було викликано, з іншого боку (і це найбільш важливо) – соціально-економічним розвитком Риму, ускладненням класової структури і майнової диференціації серед його громадян. Як патриції, так і плебеї все помітніше втрачають соціально-політичну монолітність, зближуються інтереси окремих представників і груп протиборчих сторін.

Вивчення процесу формування римської республіки грунтується на античній літературній традиції, що виникла порівняно пізно, у пам’ятках ранньоримського суспільства (Закони XII таблиць, дані епіграфіки). При зверніть увагу на такі питання: Наскільки були замкнуті ранньоримські стани? Чи ідентичні поняття “патриції” і “патрони”, “плебеї” і “клієнти”? Чи можна вважати рабів особливим станом?

Розглядаючи питання про боргове право, визначте роль держави в регулюванні відносин між боржником і кредитором. Чим можна пояснити суворість боргового права того часу, і те, що боржник продавався за Тібр? Зверніть увагу на те, яке місце займають у XII таблицях закони, присвячені сімейному праву, поясніть цей факт. Чим була римська сім’я в V ст. до н.е., які були в ній ролі чоловіка, дружини, дітей? Як закон регулює майнові відносини між членами сім’ї?

Підсумовуючи питання про соціальні відносини в ранньоримському суспільстві, пригадайте грецький матеріал. Чи можна говорити про абсолютну тотожність станових відносин, пережитків родового ладу в архаїчних грецьких і римських полісах і чому? Коли виникли коміції, сенат, магістрати? Як відбувався розвиток системи республіканського самоврядування? Аналізуючи джерела, що оповідають про тривалу станову боротьбу в Римі, необхідно відповісти на питання, чому затягнувся процес становлення єдиної цивільної общини в Римі. В чому виявився компромісний характер найважливіших законів, що фіксують досягнення плебеїв? Чому римська республіка, незважаючи на значну демократизацію соціально-політичного ладу, залишилася по суті аристократичною?