Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«ан€тт€ є 1. √омер≥вська √рец≥€: генеза пол≥сноњ системи




 

1. ’арактеристика джерел.

2. Ѕасилевси (Уцар≥Ф) в часи √омера:

а) соц≥альний ≥ майновий статус;

б) обовТ€зки басилевса перед общиною ≥ його повноваженн€ за даними гомер≥вських поем;

в) басилевс ≥ народн≥ збори.

3. —тановище в≥льних общинник≥в в гомер≥вську епоху:

а) майнов≥ категор≥њ особисто в≥льних;

б) влада народу ≥ повноваженн€ народних збор≥в;

в) народ ≥ –ада: особливост≥ правових взаЇмин;

г) категор≥њ особисто залежного населенн€ зг≥дно поем √омера.

4. ѕравове ≥ майнове становище раб≥в:

а) джерела рабства;

б) патр≥архальн≥сть гомер≥вського рабства;

в) сфера застосуванн€ прац≥ раб≥в.

5. ≈коном≥чний розвиток гомер≥вськоњ √рец≥њ:

а) с≥льське господарство;

б) розвиток ремесла;

в) торг≥вл€.

6. ѕередумови виникненн€ пол≥сноњ орган≥зац≥њ.

“еми реферат≥в:

1. У√омер≥вського питанн€Ф в досл≥дженн€х ≥сторик≥в ’V≤Ц’’ ст.

2. √енр≥х Ўл≥ман Ц досл≥дник “роњ.

3. √омер≥вськ≥ басилевси (Уцар≥Ф): поетичн≥ переб≥льшенн€ та ≥сторична реальн≥сть.

4. Ќарод за даними поем √омера: в≥льн≥ общинники в гомер≥вську епоху.

5. ѕрац≥ ё. ¬. јндреЇва з ≥стор≥њ —тародавньоњ √рец≥њ в гомер≥вську епоху.

 

“еми есе:

1. ѕорушенн€ јгамемноном €ких неписаних закон≥в дало јх≥ллу та його дружин≥ прив≥д покинути поле битви (див. ≤л≥ада: I)?

2. „им в≥др≥зн€Їтьс€ соц≥альний статус реального басилевса, сучасника √омера (≤л≥ада: XVIII, 541Ц584 ≥ ≥н.), в≥д соц≥ального статусу еп≥чного владики ћ≥кен (≤л≥ада: IX, 265Ц299)? ” чому, на вашу думку, причина таких нев≥дпов≥дностей у √омера?

3. Ќа €к≥ пережитки родового ладу вказують опис будинку ѕр≥ама ≥ розпов≥дь виховател€ јх≥лла ‘ен≥кса про свою молод≥сть (≤л≥ада: VI, 242Ц252; IX, 445Ц485)?

4. як≥ висновки можна зробити про р≥вень економ≥чного розввитку √рец≥њ IXЦVIII ст. до н.е. з т≥Їњ характеристики, €ку јх≥лл даЇ глиб≥ самородного зал≥за (в ≤л≥ад≥: XXIII, 826Ц835)?

5. „и можна, виход€чи з опису сцен народних збор≥в у У≤л≥ад≥Ф й Уќд≥ссењФ, стверджувати, що народн≥ збори п≥дкор€лис€ вол≥ одн≥Їњ особи ≥ чому (див. ≤л≥ада: II, 50-269; ќд≥ссе€: II, 1Ц256)?

–екомендован≥ джерела та л≥тература:

1. √омер. ≤л≥ада / ѕереклад Ѕ. “ена. Ц  .: ƒн≥про, 1978. Ц 430 с.

2. √омер. ќд≥ссе€ / ѕереклад Ѕ. “ена. Ц  .: ¬ид-во худ. л-ри, 1977.

3. јвдиев ¬. ». ¬оенна€ демократи€ и классовый характер древнейшего государства // ¬опросы истории. Ц 1970. - є 1. Ц —. 89-102.

4. јльтман ћ. —. ѕережитки родового стро€ в собственных именах у √омера. Ц Ћ.:ќгиз, 1956. Ц 164 с.

5. јндреев ё. ¬.   проблеме гомеровского землевладени€ // —оциальна€ структура и политическа€ организаци€ античного общества: ћежвуз. сб. / ѕод ред. Ё.ƒ.‘ролова. ЧЋ.: »зд-во Ћ√”, 1982. Ц —. 10-31.

6. јндреев ё. ¬.   проблеме послемикенского регресса // ¬ƒ». Ц 1985. Ц є 3. Ц —. 9-29.

  1. јндреев ё. ¬. ћужские союзы в поэмах √омера // ¬естник древней истории. Ц 1964. Ц є 4. Ц —. 37Ц49.
  2. јндреев ё. ¬. ќб историзме гомеровского эпоса // ¬ƒ». Ц 1984. Ц є 4. Ц —. 3Ц11.

9. јндреев ё. ¬. ќб историзме гомеровского эпоса // ¬ƒ». Ц1984. Ц є4. Ц —. 3-11.

  1. јндреев ё. ¬. –аннегреческий полис (гомеровский период). Ц Ћ., 1976.
  2. јндреев ё. ¬. –анние формы урбанизации // ¬ƒ». Ц 1987. Ц є1. Ц —. 3Ц18.
  3. јндреев ё. ¬. “руд в жизни гомеровских героев // √осударство, политика и идеологи€ в античном мире. ЦЋ., 1990. Ц —. 4Ц13.
  4. јндреев ё. ¬. ÷ари и царска€ власть в поэмах √омера // ѕроблемы отечественной и всеобщей истории. Ц Ћ., 1976. Ц ¬ып. 3. —. 126Ц139.
  5. Ѕлаватска€ “. ¬. √реческое общество второго тыс€челети€ до новой эры и его культура. Ц ћ., 1976.
  6. Ѕоннар ј. √реческа€ цивилизаци€. ќт »лиады до ѕарфенона http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Bonn1/index.php
  7. √индин Ћ. ј., ÷ыбурский ¬. Ћ. “ро€ и Уѕра-јххи€ваФ // ¬ƒ». Ц 1995. Ц є 3.
  8. √ордезиани –. ¬. ѕроблемы гомеровского эпоса. “билиси, 1978.

18. ƒемина Ќ. ј. ‘ольклорные мотивы в изображении древнегреческими поэтами // јнтичный миф и археологи€. Ц 1990. - є7. Ц —. 51-56.

  1. »стон ƒ. ‘. »сследование “рои: прошлое, насто€щее, будущее // ¬ƒ». Ц 1996. Ц є4. Ц —. 208-217.
  2. »стон ƒ. ‘. »сследование “рои: прошлое, насто€щее, будущее // ¬ƒ». Ц 1996. Ц є 4.
  3.  азанский Ѕ. ¬. Ќынешнеее состо€ние гомеровского вопроса //  ласическа€ филологи€.- Ћ.: Ћ√”, 1959. Ц —. 3-23.
  4.  арпюк —. √. –оль толпы в политической жизни архаической и классической √реции // ¬ƒ». Ц 2000. Ц є 3.
  5.  лейн Ћ. —. ƒревнейшие песни У»лиадыФ. Ц ћ., 1992. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Article/kl_drpesn.php

24.  оржинский ј. Ћ. ¬ойна в поэмах √омера // јнтичный мир и археологи€. Ц —аратов, 1979. Ц —. 70-82.

25.  освен ћ. ќ.   вопросу о военной демократии // ѕроблемы истории первобытного общества. Ц ћ.-Ћ., 1960. - —. 35-43.

26. Ћенцман ј. я. ѕилосские надписи и проблема рабовладени€ // ¬ƒ». Ц 1955. - є 4. Ц —. 41-62.

27. Ћенцман я. ј. √омеровский вопрос // —оветска€ историческа€ энциклопеди€. Ц ћ.: —оветска€ Ёнциклопеди€, 1963. Ц —. 511-512.

28. Ћенцман я. ј. ќб историческом месте гомеровского рабства // ¬ƒ». Ц 1952. - є 2. Ц —. 38-59.

  1. Ћенцман я. ј. –абство в микенской и гомеровской √реции. Ц ћ., 1963.

30. Ћурье —. я.  рито-микенские надписи и √омер // ¬ƒ». Ц 1956. Ц є 4. Ц —. 3-12.

31. ћеллинк ћ. ƒж. “ро€ II в контексте раннего бронзовго века јнатолии. Ц 1998. Ц є 4.

32. ћорган √. Ћ. ƒревнее общество. Ц Ћ.: »зд-во ин-та народов —евера ÷»  ———–, 1934. Ц 316 с.

33. ѕальцева Ћ. ј. —уд у √омера и √есиода // ћнемон. »сследовани€ и публикации по истории античного мира / ѕод редакцией професора Ё. ƒ. ‘ролова. Ц —ѕб., 2002 http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/mnemon/2002/palz.htm

34. ѕапазогулу ‘.   вопросу о прееемственности общественного стро€ в микенской и гомеровской √реции // ¬ƒ». Ц 1961. - є 1. Ц —. 23-41.

35. ѕеревалов —. ћ. ќ характеристике военной организации гомеровского общества // –аннеклассовые формации. “еоретические проблемы становлени€ государства и города. Ц ћ., 1984. Ц —.22-29.

  1. ѕол€кова √. ‘. ќт микенских дворцов к полису /јнтична€ √реци€. ѕроблемы развити€ полиса. ¬ 2 т. Ц ћ.: Ќаука, 1983. Ц “. 1. Ц —. 89-127.
  2. —ахарный Ќ. √омеровский эпос. Ч ћ.: ’удож. литература, 1976.
  3. —ахарный Ќ. Ћ. У»лиадаФ. –азыскани€ в области смысла и стил€ гомеровской поэмы. Ц јрхангельск, 1957. Ц 378 с.
  4. —венцицка€ ». —. Ќекоторые проблемы землевладени€ по У»лиадеФ и УќдиссееФ // ¬ƒ». Ц 1976. Ц є 1. Ц —. 52-63.
  5. “рейстер ћ. ё. “ро€нские клады в √ћ»» им. ј. —. ѕушкина (предварительные итоги исследовани€) // ¬ƒ». Ц 1996. Ц є 4.
  6. “уманс ’.   идее государства в архаической √реции // ¬ƒ». Ц 2006. Ц є 3.

42. ‘лоренсов ј. ј. “ро€нска€ война и поэмы √омера. Ц ћ.: Ќаука, 1991. Ц 143 с.

  1. ‘ролов Ё. –ождение греческого полиса. Ц Ћ., 1988.
  2. ‘ролов Ё. ƒ., Ќикитюк ≈. ¬., ѕетров ј. ¬., Ўарнина ј. Ѕ. јльтернативные социальные сообщества в античном мире. Ц —ѕб., 2002. http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/books/assam/index.htm
  3. Ўтоль √. ј. √енрих Ўлиман: ћечта о “рое. Ц ћ.: ћол. гварди€, 1991.

 

 

ћетодичн≥ рекомендац≥њ

 

ћета зан€тт€ Ч вивченн€ соц≥ально-економ≥чних в≥дносин ≥ сусп≥льно-пол≥тичного устрою √рец≥њ XI Ч VIII ст. до н.е. за даними еп≥чних поем √омера У≤л≥адаФ й Уќд≥ссе€Ф.

–оботу над темою необх≥дно почати ≥з зТ€суванн€ значенн€ гомер≥вських поем €к особливого виду ≥сторичного джерела. ƒл€ правильноњ оц≥нки даних джерел необх≥дно спочатку уважно ознайомитис€ з навчальною ≥ науковою л≥тературою, а вже пот≥м працювати з текстами поем, в≥дпов≥дно до плану зан€ть.

Ќеобх≥дно показати, що поеми У≤л≥адаФ й Уќд≥ссе€Ф Ц не т≥льки твори великого еп≥чного масштабу ≥ високих художн≥х достоњнств, але й духовна парадигма античноњ ≈ллади. ѕо сут≥, поеми У≤л≥адаФ й Уќд≥ссе€Ф в≥д≥грали дл€ елл≥нськоњ цив≥л≥зац≥њ ту ж роль, €ку в≥д≥граЇ Ѕ≥бл≥€ в житт≥ христи€нськоњ цив≥л≥зац≥њ. “ут же варто зазначити, що загальний висновок про ц≥нн≥сть гомер≥вських поем €к особливого виду ≥сторичного джерела не виключаЇ критичного до них ставленн€. ƒал≥ необх≥дно показати, що в поемах м≥ститьс€ багатий матер≥ал про соц≥ально-економ≥чне ≥ пол≥тичне житт€ стародавн≥х грек≥в, побут, вдач≥, культуру, св≥тогл€д ≥ мову грецьких племен.

¬исв≥тлюючи перший пункт плану, треба памТ€тати, що поема У≤л≥адаФ була створена ран≥ше, н≥ж Уќд≥ссе€Ф. як п≥дтвердженн€ даного твердженн€ необх≥дно звернути увагу на те, що зал≥зо в У≤л≥ад≥Ф згадуЇтьс€ р≥дше, н≥ж в Уќд≥ссењФ. —туденти повинн≥ ум≥ти по€снити причину цього €вища.

’арактеризуючи джерела, не можна не враховувати достов≥рн≥сть даних поем, €к≥, правда, знаход€тьс€ в поЇднанн≥ з м≥фолог≥чною, легендарною ≥ поетичною вигадкою, що п≥дтверджуЇтьс€ матер≥алами археолог≥чних розкопок на територ≥њ √рец≥њ. ” звТ€зку з цим пильну увагу необх≥дно прид≥лити ≥ так званому гомер≥вському питанню, тобто ≥стор≥њ створенн€, авторства й оц≥нки цих поем в ≥стор≥ограф≥њ.

–озгл€даючи соц≥альну структуру гомер≥вського сусп≥льства, зверн≥ть увагу на майнову диференц≥ац≥ю демосу, встанов≥ть економ≥чну ≥ пол≥тичну основу могутност≥ родоплем≥нноњ знат≥, визначте гостроту суперечностей м≥ж знаттю ≥ простим народом, зТ€сувати характер експлуатац≥њ в≥льноњ прац≥ ≥ становища с≥льських общинник≥в. ƒал≥ належить розгл€нути питанн€ про рабство. ¬изначте джерела рабства, склад ≥ чисельн≥сть раб≥в, њх становище ≥ форми експлуатац≥њ, сферу застосуванн€ прац≥ раб≥в ≥ загальний р≥вень розвитку рабства. ƒоц≥льно також пор≥вн€ти гомер≥вське рабство з стародавньосх≥дним.

—кладовою частиною даноњ теми Ї також питанн€ про в≥йськову орган≥зац≥ю. ќсновна мета пол€гаЇ в тому, щоб на основ≥ анал≥зу джерел показати особливост≥ в≥йськового мистецтва стародавн≥х грек≥в, характер њх озброЇнн€, в≥дтворити картину битв. ѕри цьому сл≥д враховуйте, що в поемах в≥дображен≥ €к легенди м≥кенськоњ епохи, так ≥ сучасна поету д≥йсн≥сть. ќсобливу увагу зверн≥ть на те, що в цей час спостер≥гаЇтьс€ в≥дх≥д в≥д стародавньоњ в≥йни племен≥ проти племен≥ в систематичний розб≥й на суш≥ ≥ на мор≥ з метою захопленн€ худоби, раб≥в ≥ скарб≥в, перетворенн€ в≥йни на регул€рний промисел.

јнал≥зуючи роботу орган≥в управл≥нн€, по€сн≥ть, чому пол≥тичну орган≥зац≥ю гомер≥вського сусп≥льства в ≥сторичн≥й л≥тератур≥ прийн€то називати Ув≥йськовою демократ≥ЇюФ Ќа конкретних прикладах, почерпнутих з писемних джерел, зТ€суйте функц≥њ басилењв ≥ ради стар≥йшин, простежте поступове зниженн€ рол≥ народних збор≥в ≥ узурпац≥ю родовою знаттю влади цар≥в. ќсобливу увагу зверн≥ть на подв≥йний характер пол≥тичноњ орган≥зац≥њ грецького сусп≥льства, визначте, €к≥ риси гомер≥вського сусп≥льства св≥дчили про розклад перв≥снообщинного ладу та зародженн€ державност≥.

ѕри вивченн≥ економ≥чного устрою грецьких племен особливу увагу зверн≥ть на розвиток с≥льського господарства (землеробство, аграрн≥ в≥дносини, скотарство, вирощуванн€ оливок, виноградарство, сад≥вництво ≥ городництво), знар€дд€ ≥ техн≥ку с≥льськогосподарськоњ прац≥, робочу силу, особливост≥ землекористуванн€ ≥ землеволод≥нн€. Ќа п≥дстав≥ даних поем спростуйте твердженн€ де€ких ≥сторик≥в про пануванн€ у той час приватноњ власност≥ на землю.

’арактеризуючи розвиток рем≥сничого виробництва в стародавн≥й √рец≥њ бажано звернути увагу на становище рем≥сник≥в у сусп≥льств≥, на роль ≥ значенн€ рем≥сничоњ д≥€льност≥ в житт≥ грецьких племен, знар€дд€ ≥ техн≥ку виробництва, ступ≥нь прац≥ та спец≥ал≥зац≥ю профес≥й. «Т€суйте, €к≥ галуз≥ ремесла були розвинен≥ у той час ≥ чи в≥дбулос€ в≥докремленн€ ремесла в≥д землеробства.

–озгл€даючи джерела, що характеризують торг≥влю, визначте р≥вень њњ розвитку, зТ€суйте значенн€ другоњ та третьоњ форм сусп≥льного розпод≥лу прац≥ ≥ њх м≥сце в гомер≥вському сусп≥льств≥. ¬≥дзначаючи р≥вень розвитку торг≥вл≥ в гомер≥вськ≥й √рец≥њ, зверн≥ть увагу на процес куп≥вл≥-продажу, к≥льк≥сть ≥ €к≥сть вироб≥в, що продаютьс€, њх р≥зноман≥тн≥сть. «Т€суйте, що слугувало м≥рилом вартост≥, €ка роль обм≥ну в розвитку торг≥вл≥, чи ≥снувало виробництво на продаж, хто виступав у рол≥ торгових посередник≥в, €к в≥дносилос€ населенн€ до торг≥вл≥ ≥ купц≥в. Ќеобх≥дно визначити роль внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ торг≥вл≥ в житт≥ грецьких племен.

јнал≥зуючи питанн€ про передумови виникненн€ пол≥сноњ орган≥зац≥њ, розгл€ньте ≥ сп≥вставте описи √омером двох тип≥в поселень, в≥дпов≥дним двом основним стад≥€м у розвитку ранньогрецького пол≥су: с≥льська община ≥ протом≥сто, позбавлене ч≥тких стратиф≥кац≥йних градац≥й, з простою дуал≥стичною опозиц≥Їю Ц знать ≥ родове населенн€. Ќа матер≥ал≥ поем покаж≥ть, що в гомер≥вський пер≥од почавс€ процес концентрац≥њ основноњ маси в≥льного населенн€ на невеликих д≥л€нках, обнесених фортечною ст≥ною ≥ протиставленн€ њх общинникам, €к≥ живуть за межами цього укр≥пленого центру.

ѕ≥двод€чи п≥дсумок зан€тт€, варто зазначити, що гомер≥вський пер≥од займаЇ особливе м≥сце в грецьк≥й ≥стор≥њ. ÷е був пер≥од не т≥льки занепаду ≥ культурного застою, але це був ≥ час концентрац≥њ сил перед новим стр≥мким п≥дйомом. —оц≥ально диференц≥йоване сусп≥льство ≥ держава, що ≥снувала в √рец≥њ в пер≥од розкв≥ту м≥кенськоњ цив≥л≥зац≥њ, зароджуЇтьс€ тут знову, але вже в ≥нших масштабах ≥ формах. Ќа зм≥ну централ≥зован≥й бюрократичн≥й держав≥ м≥кенськоњ епохи прийшла невелика самовр€дна община в≥льних землероб≥в у вигл€д≥ ранньорабовласницького пол≥су.

 

«ан€тт€ є 2. √рецький пол≥с архањчноњ епохи за даними √ортинських закон≥в (VII-V ст. до н. е.)

 

1. —труктура й особливост≥ гортинського цив≥льного кодексу.

2. —≥мейне ≥ спадкове право.

3. —тратиф≥кац≥€ кр≥тського сусп≥льства зг≥дно з гортинським законодавством:

а) соц≥альна ≥Їрарх≥€ та майновий статус в≥льних громад€н пол≥су;

б) гетер≥€ й апетайри;

в) категор≥њ залежного населенн€: раби та войкењ.

4. ќсобливост≥ державного устрою.

“еми реферат≥в:

1. ¬≥льн≥ громад€ни за даними √ортинських закон≥в: соц≥альна ≥Їрарх≥€ ≥ майнов≥ права.

2. —тановище неповноправних ≥ раб≥в у св≥тл≥ √ортинського законодавства.

3. ƒержавний устр≥й кр≥тських пол≥с≥в зг≥дно з √ортинськими законами й античними авторами (јр≥стотель, —трабон).

4. ‘юстель-де- уланж ≥ його прац€ У—тародавн€ громад€нська общинаФ.

 

“ематика есе:

1. ўо в текст≥ √ортинських закон≥в указуЇ на сакральний характер акт≥в законодавства ≥ судочинства в стародавн≥й √ортин≥?

2. як≥ положенн€ √ортинських закон≥в указують на те, що соц≥альний статус члена гетер≥њ був вищим, н≥ж статус апетайра?

3. як можна охарактеризувати правове положенн€ апетайра?

4. „и м≥г громад€нин √ортини оскаржити д≥њ посадовоњ особи в суд≥?

5. „и могла особа, що потрапила в рабство за борги, зв≥льнитис€?

6. „и була у войкењв власн≥сть?

7. „и могла донька-спадкоЇмиц€ одружитис€ з вих≥дцем з ≥ншоњ ф≥ли? якщо н≥, то чому?

 

–екомендован≥ джерела та л≥тература:

1. √ортинские законы //  азаманова Ћ. Ќ. ќчерки социально-экономической истории  рита (V-IV вв. до н. э.) / ѕер. Ћ. Ќ.  азамановой. Ц ћ., 1964. Ц —. 179Ц189.

2. √ортинские законы // ’рестомати€ по истории ƒревнего мира / ѕер под ред. ¬. —труве. Ц “.2. Ц ћ., 1951. Ц —. 79Ц88.

3. јристотель. ѕолитика / ѕер. —.ј. ∆ебелева и —.». –адцига. ћ., 1967 (II, 6Ц7) (см. электронную версию: http://grachev62.narod.ru/aristotel/arpol1.html).

4. ѕлатон. «аконы // —обрание починений. Ц ¬ 3 т. Ц “. 3, ч. 2. Ц ћ.: ћысль, 1972. Ц —. 83-477 (I, II, IV)

5. —трабон. √еографи€ в 17 книгах. Ц ћ.: Ќаука, 1964. Ц 940 с. (X, IЦIV).

6. јндреев ё. ¬.   вопросу о так называемых УвольноотпущенникахФ на  рите // ¬ƒ». Ц 1963. Ц є 4. Ц —. 116-127 http://liberea.gerodot.ru/a_hist/andreev006.htm

7.  олобова  . ћ. ¬ойкеи на  рите // ¬ƒ». Ц 1957. Ц є 2. Ц —. 25Ц41.

8.  азаманова Ћ. Ќ. Ќекоторые вопросы социально-экономи-ческого стро€  ритских полисов в VI-IV вв. до н. э. // ¬ƒ». Ц 1957. Ц є 3. Ц —. 76Ц91.

9.  азаманова Ћ. Ќ.   вопросу о семейном и наследственном праве на  рите в VI Ц IV вв. до н. э.// ¬ƒ». Ц 1960. Ц є 4. Ц —. 41Ц55 (см. электронную версию: http://liberea.gerodot.ru/a_quest/kazamanova.htm).

10.  азаманова Ћ. Ќ. ќчерки социально-экономической истории  рита (VЦ IV вв. до н. э.). Ц ћ., 1964.

11. ћаринович Ћ. ѕ. ѕолис и обмен: к концепции јристотел€ // ¬ƒ». Ц 2003. Ц є 4.

12. ѕальцева Ћ. ј. √ортинское законодательство и его место в становлении греческого права // ∆ебелевские чтени€-3: “езисы докл. науч. конф. 29Ц31 окт. 2001 г. —ѕб., 2001. Ц —. 55Ц60 (см. электронный вариант по: http://centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/2001-10/ paltzeva.htm)

13. ѕальцева Ћ. ј. √ортинское законодательство и его место в становлении греческого права // ∆ебелевские чтени€-3. “езисы докладов научной конференции 29Ц31 окт€бр€ 2001 года. Ц —ѕб., 2001. Ц C. 55-60 (см. электронную версию: http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/2001-10/paltzeva.htm)

14. —еменов —. ¬.  ритский startos: род, фила или военный союз http://www.antiqvitas.narod.ru/ai5/pdf/semenov.pdf.

15. ‘юстель-де- уланж ƒ. ƒревн€€ гражданска€ община. »сследование о культе, праве и учреждени€х. Ц ћ., 1903. (см. электронную версию: http://ancientrome.ru/publik/fustel/fus01s.htm

16. Ўишова ». ј. –аннегреческое законодательство и становление рабства в античной √реции. Ћ., 1991.

 

ћетодичн≥ рекомендац≥њ

ƒана тема присв€чена одному з найб≥льш пом≥тних €вищ, повТ€заних з процесом становленн€ грецького пол≥су €к автономноњ самовр€дноњ громади Ц по€в≥ писаних закон≥в. ѕроцес кодиф≥кац≥њ звичаЇвого права прот≥кав, наск≥льки можна про це судити з на€вних даних, так же нер≥вном≥рно, ск≥льки нер≥вном≥рним був узагал≥ соц≥ально-пол≥тичний ≥ економ≥чний розвиток окремих областей ≥ м≥ст √рец≥њ. Ќайвизначн≥шою законодавчою памТ€ткою архањчноњ √рец≥њ Ї напис з √ортини, що €вл€Ї собою найобширн≥ший ≥ детально розроблений кодекс закон≥в.

јнал≥зуючи структуру кодексу, зверн≥ть увагу на те, що в ньому детально розроблен≥ норми приватного права, ≥ водночас немаЇ н≥€ких постанов конституц≥йного характеру. “обто законодавець не намагаЇтьс€ перегл€нути усталену систему державного управл≥нн€; до сфери його ≥нтерес≥в вход€ть, перш за все, с≥мейне право, спадкове право, де€к≥ питанн€ майнового права.

¬≥дзначте слабку розроблен≥сть крим≥нального законодавства, зокрема в≥дсутн≥сть стат≥ покаранн€ за вбивство, що можна розгл€дати €к один з пережитк≥в родового ладу, коли вбивство розгл€далос€ €к справа, що ц≥кавить перш за все родич≥в убитого, а не сусп≥льство в ц≥лому. ¬ цьому аспект≥ варто пор≥вн€ти текст √ортинських закон≥в з текстом закон≥в «елевка ≥ ƒраконта.

ѕрацюючи з текстом джерела, зверн≥ть увагу на той факт, що в ньому простежуютьс€ намаганн€ законодавц€ виробити точну юридичну терм≥нолог≥ю, що, власне, й в≥др≥зн€Ї взагал≥ писан≥ закони в ц≥лому в≥д звичаЇвого права. ¬арто також пор≥вн€ти еволюц≥ю кодиф≥кованого законодавства пор≥вн€но з≥ звичаЇвим правом, на що вказуЇ факт конкретики у визначенн≥ покаранн€ за кожне правопорушенн€.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2117 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

“ак просто быть добрым - нужно только представить себ€ на месте другого человека прежде, чем начать его судить. © ћарлен ƒитрих
==> читать все изречени€...

809 - | 642 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.045 с.