Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јристотель. ѕолитика // јристотель. —очинени€: ¬ 4 т. “. 4. Ц ћ.: ћысль, 1983. Ц —. 376-644.




2. √еродот. ≤стор≥њ в девТ€ти книгах. Ц  .: Ќаукова думка, 1993. Ц 573 с.

3.  сенофонт. √реческа€ истори€ Ц —ѕб.: јлетей€, 2000. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Ksenof/index.php

4. ѕавсаний. ќписание Ёллады. Ц “. 1. Ц ћ.: Ћадомир, 2002. Ц 491 с.

5. ѕлатон. «аконы // —обрание починений. Ц ¬ 3 т. Ц “. 3, ч. 2. Ц ћ.: ћысль, 1972. Ц —. 83-477.

6. ѕлутарх. Ћикург // ѕлутарх. —равнительные жизнеописани€ в двух томах. Ц ћ.: Ќаука, 1994. Ц —. 39-58.

7. ѕлутарх. Ќаставлени€ о государственных делах http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Plutarh/nastavl.php

8. ѕлутарх. ƒревние обычаи спартанцев http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Plutarh/dr_ob.php

9. —трабон. √еографи€ в 17 книгах. Ц ћ.: Ќаука, 1964. Ц 940 с.

10. ‘укидид. »стори€. Ц Ћ.: Ќаука, 1981. Ц 542 с.

11. ’рестомати€ по истории ƒревней √реции / ѕод ред.  аллистова ƒ. ѕ. Ц ћ.: ћисль, 1964. Ц 695 с.

12. јндреев ё. ¬. јрхаическа€ —парта: культура и политика // ¬ƒ». Ц 1987. Ц є 4. Ц —. 72-76.

13. јндреев ё. ¬. √реци€ в архаический период и создание классического греческого полиса // »стори€ древнего мира. –асцвет древних обществ. Ц ћ., 1982. Ц  н. II. Ц —. 70 Ц 94.

14. јндреев ё. ¬.   проблеме УЋикургова законодательстваФ (ќ так называемом перевороте VI в. в —парте) // ѕроблемы античной государственности / ѕод ред. Ё. ƒ. ‘ролова. Ц Ћ., 1982. Ц —. 33-59.

15. јндреев ё. ¬.   вопросу об организации критских сисситий // јнтичный мир и археологи€. ¬ып. 1. Ц —аратов, 1972. Ц —. 56-65.

16. јндреев ё. ¬. —парта как тип полиса // јнтична€ √реци€. “. I. Ц ћ., 1983. Ц —. 194-216.

17. √олубцова Ќ. ».   вопросу о внутреннем положении —парты в н. IV в. до н. э. // “руды ћосковского историко-архивного института. Ц “. 12. Ц 1958. Ц —. 248-266.

18. ƒубровский ». —партанский эксперимент // ¬округ света. Ц 2006. Ц є 1. http://www.vokrugsveta.ru

19. ƒарвин ј. Ћ. ћонархические тенденции в политическом развитии —парты позднеархаического-классического времени (к. VI-IV в. до н.э.) // ћнемон. »сследовани€ и публикации по истории античного мира / ѕод редакцией професора Ё. ƒ. ‘ролова. Ц —ѕб., 2002. http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/mnemon/2002/darvin.htm

20. ƒарвин ј. Ћ. —фер Ѕорисфенит и реформаторское движение в —парте (историографи€ вопроса) // ћнемон. »сследовани€ и публикации по истории античного мира / ѕод редакцией професора Ё. ƒ. ‘ролова. Ц ¬ып. 2. Ц —ѕб., 2003 http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/mnemon/2003/darvin.htm

21. ƒарвин ј. Ћ. ѕричины спартанской олигантропии и цели реформ јгиса и  леомена в III в. до н.э. // ћнемон. »сследовани€ и публикации по истории античного мира / ѕод редакцией професора Ё. ƒ. ‘ролова. Ц¬ып. 3. Ц —ѕб., 2004 http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/mnemon/2004/darvin.htm

22. ƒь€конов ». ћ. –абы, илоты и крепостные в ранней древности // ¬ƒ». Ц 1973.Ц є 4. Ц —. 8-29.

23. «айков ј. ¬. “ерриториальна€ экспанси€ Ћакедемона и становление спартанского полиса // ¬естник Ћенинградского университета. Ц —ер. 2. »стори€, €зыкознание, литературоведение. Ц 1991. Ц ¬ып. 3. Ц —. 24-29.

24. «айков ј. ¬. ѕериэки в структуре спартанского полиса // јнтична€ древность и средние века. ћежвуз. сб. Ц —вердловск, 1988. Ц —. 19-29.

25. «айков ј. ¬.   вопросу о специфике спартанской экономики // »з истории античного общества. ћежвуз. сб. Ц Ќ. Ќовгород, 1991. Ц —. 5-14.

26. «айков ¬. ¬. Ёпименид в —парте ( ритска€ экстатическа€ мантика и становление Успартанского космосаФ) // ¬ƒ». Ц 2002. Ц є 4.

27. «айков ј. ¬ ёрисдикци€ спартанских царей// јнтична€ древность и средние века. Ц ≈катернибург: ”р√”, 2000. Ц ¬ып. 31. Ц —. 5Ц29 (см. электронную версию: http://allpravo.ru/library/doc313p0/instrum6494/item6495.html)

28.  олобова  . ћ. ƒревн€€ —парта (X-VI вв. до н.э.). ”ч. пос. Ћ√”, 1957.

29.  сенофонтов ј. Ѕ. јфины и —парта в повествовании √еродота // јнтичное общество: проблемы истории и культуры. ƒоклады научной конференции 9 - 11 марта 1995 г. http://www.centant.pu.ru./centrum/publik/confcent/index.htm

30.  улишова ќ. ¬. —партанские цари и ƒельфы (VI-V вв. до н.э.) // јнтичное общество - IV: ¬ласть и общество в античности. ћатериалы международной конференции антиковедов, проводившейс€ 5-7 марта 2001 г. на историческом факультете —ѕб√”. Ц —ѕб., 2001 http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/2001-03/kulish.htm

31.  улишова ќ. ¬. ƒельфы в межполисных отношени€х в середине V в. до н.э.: борьба за контроль над оракулом // ѕроблемы античной истории. —борник научных статей к 70-летию со дн€ рождени€ проф. Ё. ƒ. ‘ролова. // ѕод редакцией д-ра ист. наук ј. ё. ƒворниченко. Ц —ѕб., 2003 http://www.centant.pu.ru

32. ћилютин ћ. ѕ. ѕроблема интерпретации Ѕольшой –етры в современной историографии // ∆ебелевские чтени€-3. “езисы докладов научной конференции 29Ц31 окт€бр€ 2001 года. Ц —ѕб., 2001. Ц —. 10-14 http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/2001-10/milutin.htm

33. ѕаршиков ј. ≈. ѕавсаний и политическа€ борьба в —парте // ¬ƒ». Ц 1968. Ц є 1. Ц C. 126-138.

34. ѕечатнова Ћ. √. √ипомейоны и мофаки (—труктура гражданского коллектива —парты) // ¬ƒ». Ц 1993. Ц є 3. Ц —. 100-115.

35. ѕечатнова Ћ.√. Ќеодамоды в —парте // ¬ƒ». Ч 1988. Ч є3. Ч —. 19-29.

36. ѕечатнова Ћ. √. ѕротивосто€ние  леомена и ƒемарта (к вопросу о соотношении властный структур в древней —парте) // ¬ƒ». Ц 2006. Ц є 4.

37. ѕечатнова Ћ. √. —партанские парфении // јнтичный мир. ѕроблемы истории и культуры. —борник начуных статей к 65-летию со дн€ рождени€ проф. Ё. ƒ. ‘ролова / ѕод ред. д-ра ист. наук. ». я. ‘ро€нова. Ц —ѕб., 1998. Ц —. 172-186 (см. электронную версию: http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/1998/pechatn.htm).

38. ѕикус Ќ.Ќ. ’арактерные черты истории спартанского общества и государства IX Ч IV вв. до н.э. //ѕреподавание истории в школе. Ч 1953. Ч є5. Ч —. 51-65.

39. —авельев ј. Ќ. —парта: взлет и падение, истори€ и интерпретации // «олотой лев. 2007. Ц є 99-100 http://www.zlev.ru

40. —трогецкий ¬. ћ. ѕолитическа€ борьба в —парте в 70-е годы до н. э. (дело ѕавсани€) // ѕроблемы античной государственности. ћежвуз. сб. Ц Ћ., 1982. Ц —. 60-85.

41. —трогецкий ¬.ћ. »стоки конфликта эфората и царской власти в —парте // јнтичный полис. Ц Ћ.,1979. Ц —. 42-57.

42. “есл€ ј. √осударство и право архаической —парты (IX Ц VI вв.) http://www.hrono.ru/statii/2008/sparta_tes.html

43. ‘ролов Ё. ƒ. √реческие тираны. Ћ., 1972. Ц 200 с.

44. Ўмидт –. ¬. јнтичное предание о дорийском переселении // ¬ƒ». Ц 1938. Ц є 2. Ц —. 50-65.

 

 

ћетодичн≥ рекомендац≥њ

 

’арактеризуючи джерела з ≥стор≥њ стародавньоњ —парти, треба мати на уваз≥ њх тенденц≥йн≥сть, нечисленн≥сть ≥ фрагментарн≥сть. —пециф≥ка —парти зумовила в≥дсутн≥сть ≥сторичних твор≥в, написаних самими спартанц€ми; документального матер≥алу також не збереглос€. ¬арто також зауважити, що джерела з ≥нших грецьких пол≥с≥в дають обмаль ≥нформац≥њ про спартанську державу, до того ж вони ненад≥йн≥. —тавленн€ античних автор≥в до —парти визначалос€ њх пол≥тичними погл€дами. як приклад, можна в≥дзначити, що серед аристократичноњ верх≥вки, €ка вороже ставилас€ до демократ≥њ, укор≥нивс€ погл€д на —парту €к на ≥деальну державу, громад€ни €коњ зум≥ли ефективно розвТ€зати внутр≥шньопол≥тичн≥ проблеми ≥ завд€ки цьому позбавитис€ соц≥ально-пол≥тичних потр€с≥нь. ¬ажливо при цьому по€снити сусп≥льно-пол≥тичн≥ та соц≥альн≥ мотиви даного €вища, зТ€сувати, чому у полон≥ ц≥Їњ ≥люз≥њ опинилос€ багато видатних мислител≥в V-IV ст. до н. е. ( сенофонт, ≤сократ, ѕлатон, јристотель та ≥н.)

ќдн≥Їю з головних особливостей утворенн€ спартанськоњ держави було те, що вона виникла €к безпосередн≥й результат завоюванн€ обширних чужих територ≥й, дл€ пануванн€ над €кими родовий лад не давав н≥€ких засоб≥в ≥ переваг. —партанська держава стала результатом завоюванн€ дор≥йц€ми територ≥њ Ћакон≥њ. “ому доц≥льно розгл€нути питанн€ про дор≥йське переселенн€ в ѕелопоннес≥ та п≥дкоренн€ ахейських поселень у Ћакон≥ц≥.

¬ивчаючи проблему становленн€ ≥ розвитку спартанського пол≥су, особливу увагу прид≥л≥ть експанс≥он≥стськ≥й пол≥тиц≥ —парти, спр€мован≥й на завоюванн€ ћессен≥њ. ѕ≥дкресл≥ть, що ц≥ в≥йни стали результатом внутр≥шн≥х суперечностей, €к≥ були характерн≥ дл€ дор≥йського сусп≥льства VIII-VII ст. до н. е. “ому боротьбу —парти за оволод≥нн€ ћессен≥Їю потр≥бно розгл€дати у звТ€зку з особливост€ми њњ соц≥ально-економ≥чного та пол≥тичного розвитку.

¬ажливо що спочатку —парта в економ≥чних в≥дносинах мало в чому поступалас€ ≥ншим грецьким пол≥сам. “ут при в≥дпов≥д≥ треба використовувати дан≥ археолог≥чних розкопок англ≥йських учених, €к≥ спростовують усталену точку зору про те, що —парта була в той пер≥од часу в≥дсталою державою, жител≥ €коњ були ≥зольован≥ в≥д решти грецьких держав, ведучи аскетичний спос≥б житт€.

ѕри розгл€д≥ соц≥ально-становоњ структури спартанського сусп≥льства особливу увагу зверн≥ть на формуванн€ специф≥чноњ форми рабства, що одержала назву ≥лот≥њ. ѕотр≥бно також по€снити в≥дм≥нн≥сть ≥лот≥њ в≥д класичного рабства. ѕереход€чи до ≥ншоњ групи залежного населенн€ Ц пер≥ек≥в, важливо показати, що, на в≥дм≥ну в≥д ≥лот≥в, вони були особисто в≥льн≥, але не користувалис€ пол≥тичними правами ≥ були зобовТ€зан≥ платити спартанц€м данину. ¬≥дм≥нн≥сть њх також пол€гала ≥ в тому, що жили вони в прикордонних районах Ћакон≥њ, волод≥ли д≥л€нками земл≥, займалис€ ремеслами ≥ торг≥влею.

ƒал≥ детально зупин≥тьс€ на характеристиц≥ спартанськоњ Уобщини р≥внихФ, розкрийте суть ≥ соц≥альне значенн€ спартанськоњ системи вихованн€, а також проанал≥зуйте сутн≥сть соц≥ально-економ≥чних реформ Ћ≥курга. ¬ид≥л€ючи в соц≥ально-економ≥чн≥й структур≥ —парти р€д архањчних рис (в≥ков≥ групи, своЇр≥дн≥сть с≥мейно-шлюбних в≥дносин та ≥н.), п≥дкресл≥ть, що вони не були результатом механ≥чного перенесенн€ стародавн≥х дор≥йських звичањв, а стали насл≥дком складноњ ломки ≥ перетворенн€ традиц≥йних засад спартанськоњ соц≥альноњ системи до вимог рабовласницькоњ держави. ƒал≥ розгл€ньте особливост≥ соц≥альних суперечностей у стародавн≥й —парт≥, зТ€суйте роль ≥ значенн€ крипт≥й в сусп≥льному житт≥ пол≥су.

¬исв≥тлюючи особливост≥ в≥йськовоњ орган≥зац≥њ спартанського сусп≥льства, потр≥бно в≥дзначити, що характерний дл€ пол≥су в≥йськовий лад важкоозброЇних гопл≥т≥в, що складали громад€нське ополченн€, зТ€вивс€ в —парт≥ ран≥ше, н≥ж в ≥нших пол≥сах √рец≥њ. «Т€сувавши специф≥ку спартанськоњ в≥йськовоњ орган≥зац≥њ, зверн≥ть увагу на те, що так≥ њњ риси, €к Їдиноначальн≥сть, строга в≥йськова дисципл≥на ≥ субординац≥€, розпод≥л спартанського в≥йська на бойов≥ п≥дрозд≥ли, склалис€ в —парт≥ в результат≥ агресивноњ пол≥тики.

ѕри розгл€д≥ державного устрою —парти зверн≥ть увагу на те, що соц≥альн≥ та пол≥тичн≥ ≥нститути влади ≥ управл≥нн€ мали складну систему, в €к≥й пережитки родо-плем≥нних в≥дносин перепл≥талис€ з елементами ранньорабовласницькоњ держави. ѕокаж≥ть, що перенасичен≥сть сусп≥льного устрою —парти пережитками архањчноњ епохи, €к ≥ сама заст≥йн≥сть спартанських пор€дк≥в, були €вищами вторинного пор€дку, викликаними ц≥леспр€мованим втручанн€м держави в природний процес еволюц≥њ. ” звТ€зку з цим доц≥льно звернути увагу на функц≥онуванн€ й еволюц≥ю найважлив≥ших елемент≥в пол≥тичноњ системи спартанськоњ держави: царськоњ влади, герусс≥њ, народних збор≥в, колег≥њ ефор≥в.

ѕ≥двод€чи п≥дсумки зан€тт€, п≥дкресл≥ть, що де€к≥ особливост≥ пол≥сного устрою (сп≥льна приватна власн≥сть, р≥вн≥сть у способ≥ житт€, архањчний демократизм, Їдн≥сть громад€нського колективу, корпоративн≥ начала, система вихованн€ ≥ осв≥ти, емансипац≥€ ж≥нок та ≥н.) про€вилис€ в —парт≥ з особливою силою та повнотою.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-23; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1134 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаука Ч это организованные знани€, мудрость Ч это организованна€ жизнь. © »ммануил  ант
==> читать все изречени€...

526 - | 452 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.