1. Характеристика джерел.
2. Матеріальний рівень і характер суспільства Аттики у передполісний період.
3. Синойкізм Тесея і формування афінського полісу.
4. Змова Кілона і законодавство Драконта.
5. Реформи Солона та їх значення для розвитку Афінської держави.
6. Тиранія Пісістрата: її суть і значення у формуванні афінського полісу.
7. Реформи Клісфена – завершальний етап процесу становлення Афінської держави.
8. Стародавній грецький поліс і його структура: економічна, соціальна, політична, військова.
Тематика рефератів:
1. Тесей: міфологізований герой та історична особа.
2. Загострення соціальних протиріч у стародавній Аттиці у (VIII – VII ст. до н. е.).
3. Елегії Солона як історичне джерело.
4. Формування Афінського полісу та його особливості.
Теми есе:
1. Чому з історії афінської держави збереглося більше писемних джерел, ніж з історії стародавньої Спарти?
2. Яку роль у формуванні афінського полісу відіграв Тесей?
3. Яку роль в становленні афінського полісу відіграло законодавство Драконта?
4. Яку реформу Солона Ф. Енгельс назвав “політичною революцією”?
5. Чому антична традиція вважає Солона фундатором афінської демократії?
6. Чому тиранію Пісістрата Аристотель називав “демократичною диктатурою”?
7. Чи існує принципова відмінність між грецьким полісом і державними утвореннями Стародавнього Сходу?
Рекомендовані джерела та література:
1. Аристотель. Афинская полития / Пер. С.И.Радцига. - М., 1937.
2. Аристотель. Политика // Аристотель. Соч. В 4 т. / Пер. С.А.Жебелева. - Т.4. – М., 1984. (см. электронную версию: http://grachev62.narod.ru/aristotel/arpol1.html)
3. Геродот. История / Пер. Г. А. Стратановского. - Л., 1972 (см. электронную версию: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Gerod/index.php)
4. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. - М., 1979.
5. Павсаний. Описание Эллады. – Т. 1. – М.: Ладомир, 2002. – 491 с.
6. Плутарх. Сравнительные жизнеописания. - Т.2. - М., 1963. (Тесей, Солон). (см. электронную версию: http://ancientrome.ru/antlitr/plutarch/index‑sgo.htm)
7. Практикум по истории древнего мира. Вып. 2. Древняя Греция и Рим. - М., 1988. - С.32-46.
8. Хрестоматия по истории древней Греции. - М., 1964. - С.138-175.
9. Плутарх. Изречения царей и полководцев http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Plutarh/izrech.php
10. Блаватская Т. В. Ахейская Греция во втором тысячелетии до н.э. – М.: Наука, 1966.
11. Бокщанин А. Г. К вопросу о происхождении государства и формах классовой борьбы в Аттике в VIII — VI вв. до н.э. // Преподавание истории в школе. – 1952. – №3. – С. 95—99.
12. Ботвинник М., Рабинович М., Стратановский Г. Жизнеописания знаменитых греков и римлян http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/botv/index.php
13. Боузек Я. К истории Аттики XI – VIII вв. до н.э. // ВДИ. – 1962. – №1. – С. 104-113.
14. Бузескул В. История афинской демократии. – СПб.: Типография М. М. Стасюлевича 1909 http://ancientrome.ru/publik/buzeskul/iad/index.htm
15. Владимирская О. Ю. Территориальная реформа Клисфена и афинская аристократия // Проблемы античной истории. Сборник научных статей к 70-летию со дня рождения проф. Э. Д.Фролова / Под редакцией д-ра ист. наук А. Ю. Дворниченко. – СПб., 2003. http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/2003/vlad.htm
16. Владимирский М. Ю. Афинская олигархия. – СПб., 2001. http://www.centant.pu.ru/aristeas/monogr/vladim_m/vlad_m10.htm
17. Гуторов В. А. Царская власть и альтернативная модель государственных устройств в “Политике” Аристотеля // Античное общество: проблемы истории и культуры. Доклады научной конференции 9 - 11 марта 1995 г. http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/1995-05/gutorov.htm
18. Гущин В. Р. Механизмы властвования в архаических Афинах // Античное общество - IV: Власть и общество в античности. Материалы международной конференции антиковедов, проводившейся 5-7 марта 2001 г. на историческом факультете СПбГУ. – СПб., 2001 http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/2001-03/guschin.htm
19. Доватур А. И. Политика и политии Аристотеля. – М.-Л.: Госполитиздат, 1956. – С. 37-95, 115-212.
20. Зельин К. К. Борьба политических группировок в Аттике в VI в. до н. э. – М.: Наука, 1964.– С. 75-88,198-243.
21. Карпюк С. Г. Клисфеновские реформы и их роль в социально-политической борьбе в позднеархаических Афинах // ВДИ. – 1986. – №1. – С. 17-25.
22. Карпюк С. Г. Роль толпы в политической жизни архаической и классической Греции // ВДИ. – 2000. – № 3.
23. Колобова K. M. К вопросу о возникновении Афинского государства // ВДИ. – 1968. – №4. – С. 41-55.
24. Кошеленко Г. А. Древнегреческий полис // Античная Греция. Проблемы развития полиса: В 2 т. – Т. 1.– М.: Наука, 1983. – С. 9-36.
25. Кудрявцева Т. В. К вопросу о Солоновой гелиэе // Жебелевские чтения-3. Тезисы докладов научной конференции 29–31 октября 2001 года. – СПб., 2001. – C. 61-64 (см электронную версию: http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/2001-10/kudrjav.htm)
26. Ленская В. С. Архонт-василевс в Афинах // ВДИ. – 2001. – № 4.
27. Ленская В. С. Два афинских рода: люди и судьбы (опыт социально-психологической характеристики) // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира. Под редакцией професора Э. Д. Фролова. – СПб., 2006. http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/mnemon/2006.htm
28. Макаров И. А. Идеолгические аспекты ранней греческой тирании // ВДИ. – 1997. – № 2.
29. Макров И. А. Тирания и Дельфы в рамках политической истории Греции второй половины VII-VI вв. до н. э. // ВДИ. – 1995. – № 4.
30. Мокрушина О. Ю. Алкмеониды и тирания (VI в. до н. э.) // Античное общество: проблемы истории и культуры. Доклады научной конференции 9 - 11 марта 1995 г. http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/1995-05/mokrush.htm
31. Пальцева Л. А. Питтак Митиленский (к вопросу об эсимнетии в архаической Греции) // Античное государство. Политические отношения и государственные формы в античном мире. Сборник научных статей. Под редакцией професора Э. Д. Фролова. – СПб, 2002. http://www.centant.pu.ru
32. Радциг С. И. Килонова смута в Афинах // ВДИ. – 1964. – №3. – С. 3-14.
33. Скржинская М. В. Устная традиция о Писистрате // ВДИ. – 1969. – №4. – С. 83-95.
34. Соловьева С.С. Раннегреческая тирания. – М.: Изд-во ин-та дружбы народов, 1964.
35. Строгецкий В.М. Клисфен и Алкмеониды // ВДИ. – 1972. – №2. – С. 99-106.
36. Суриков И. Е. “Солон” Плутарха: некоторые источниковедческие проблемы // ВДИ. – 2005. – № 3.
37. Туманс Х. Идеологические аспекты власти Писистрата // ВДИ. – 2001. – № 4.
38. Фролов Э. Д. Платон и тирания // Интеллектуальная элита античного мира. Тезисы докладов научной конференции 8 - 9 ноября 1995 г. http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/1995-11/frolov.htm
39. Фролов Э. Д. Рождение греческого полиса. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1988.
40. Фролов Э. Д. Греческая тирания и римский принципат (опыт типологического сопоставления) // Мнемон. Исследования и публикации по истории античного мира. Под редакцией професора Э. Д. Фролова. – СПб., 2002. http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/kafsbor/mnemon/2002/frolov2.htm
41. Фролов Э. Д.Фукидид и тирания (у истоков научного представления о древнегреческой тирании) // Античное общество - 2. Тезисы Докладов научной конференции 29-30 октября 1996 года http://www.centant.pu.ru/centrum/publik/confcent/1996-11/frolov.htm
42. Шишко Е. П. Представления Платона о единоличной власти // Античное государство. Политические отношения и государственные формы в античном мире. Сборник научных статей. Под редакцией професора Э.Д. Фролова. – СПб., 2002. http://www.centant.pu.ru
43. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и государства // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. – Т. 21. – С. 109-119.
44. Яйленко В. П. Архаическая Греция // Античная Греция. Проблемы развития полиса. В 2 т. – Т. 1. – М.: Наука, 1983. – С. 59-193.
Методичні рекомендації:
Значення вивчення даної теми полягає в тому, що афінська держава, на відміну від спартанської, виникла природним шляхом з родового ладу, трансформуючи його органи управління або витісняючи їх шляхом упровадження нових органів.
У першу чергу ознайомтесь з працею Ф. Енгельса “Походження сім’ї, приватної власності і держави”, де спеціальний розділ присвячений процесу утворення держави у афінян. При цьому треба мати на увазі, що праця Енгельса написана до відкриття Егейської цивілізації та знахідки трактату Аристотеля “Афінська політія”. Тому деякі оцінки і положення роботи Енгельса потребують певних уточнень. Зокрема, Енгельс не міг знати про існування ахейських держав на території Аттики. Отже, ведучи мову про утворення держави у афінян, обов’язково врахуйте ахейські традиції.
Аналізуючи джерела, слід врахуйте, що серед різноманітних літературних свідчень головне місце належить трактату Аристотеля “Афінська політія”, в якому найповніше висвітлена політична історія Афінської держави. Загальний висновок про цінність трактату як історичного джерела не виключає критичного до нього ставлення. З цього погляду корисне і доцільне знайомство студентів з основними результатами джерелознавчого аналізу трактату. З попередників Аристотеля найбільший інтерес представляють відомості Геродота і Фукідіда, серед більш пізніх авторів – дані Плутарха.
Приступаючи до вивчення наступного питання теми, важливо показати, що в світлі нових наукових досліджень якнайдавніше класове суспільство і держава в Аттиці склалося ще в пізньоелладський період, приблизно 1700 – 1200 р. до н.е. Тут же необхідно відзначити, що Аттика в цей час була ще не об’єднана і на її території існувало декілька ранньокласових державних утворень, серед яких виділялися Афіни й Елевсин. Далі покажіть, що після падіння ахейських царств установилося панування сільських общин, у яких привілейоване положення займала родова знать. Одночасно з цим процесом роздроблена Аттика відчувала постійну загрозу дорійського вторгнення. Щоб ліпше розібратися в цьому явищі, уважно ознайомтеся з висновками російської дослідниці Т. В. Блаватської.
При з’ясуванні суті і значення синойкізму Тесея зверніть увагу на такі питання: розділ населення Аттики, підкресливши важливість виділення знаті в особливий стан, а також відокремлення ремесла від землеробства і появу ремісників і землевласників як самостійних соціальних груп населення, що було ознакою становлення міста.
Характеризуючи соціально-економічний і політичний устрій Аттики VIII – VII ст. до н.е., покажіть як розвиток ремесла, торгівлі і поява приватної власності на землю сприяла розкладанню родо-племінних відносин. Залучаючи дані джерел, важливо відзначити, що VIII — VI ст. до н.е. в історії Афін були епохою економічного і політичного панування родової знаті, евпатридів, яким протистояв безправний у всіх відношеннях демос. Далі розкрийте становище основної маси аттічного селянства, зверніть увагу на процес його масового розорення, зростання заборгованості, виникнення боргової кабали і появу різних категорій залежного населення: пеласгів, шестидольників, кабальних боржників.
Розглядаючи політичну організацію афінського суспільства в цей час, підкресліть, що державний лад був олігархічним, у якому вся повнота влади належала ареопагу. Необхідно також наголосити на значенні скасування царської влади і виникненні колегії дев’яти архонтів, визначити їх місце і роль у житті суспільства.
З’ясуйте причини крайнього загострення соціальних суперечностей, суть і значення змови Кілона. Загальна оцінка змови Кілона повинна враховувати не тільки цілі і засоби, якими керувався сам Кілон, але й об’єктивні результати та перспективи політичної боротьби в Афінах в VII ст. до н.е.
Велике значення в розвитку афінського полісу мав факт запису законів, проведених архонтом Драконтом. Залучаючи дані наукових досліджень, зверніться до сучасних уявлень про історичне значення законодавства Драконта у розвитку цивільного права та становленні афінської демократії.
Даючи загальну оцінку діяльності Солона, покажіть, у чому конкретно виразився демократизм його реформ. Разом з тим не можна не враховувати те, що реформи Солона не привели до розквіту рабовласницької демократії, а заклали лише її фундамент. Компромісний характер реформ Солона зумовив подальшу соціальну боротьбу в Афінах. Використовуючи дані джерел, висвітліть ставлення різних соціальних шарів до реформ Солона.
Приступаючи до вивчення суті тиранії Пісістрата, необхідно перш за все розкрийте причини виникнення ранньогрецької тиранії. У зв’язку з цим проаналізуйте за даними джерел політичну обстановку, що склалася в Аттиці після реформ Солона, покажіть нове загострення соціально-політичної боротьби унаслідок протистояння трьох основних політичних течій: періеків, параліїв і діакріїв. Потім зверніть увагу на дані джерел щодо особи Пісістрата, його соціального походження, обставин приходу до влади.
Важливим етапом на шляху формування Афін як демократичного полісу стала реформаторська діяльність Клісфена. Її вивчення доречно почати із з’ясування обставин, за яких Клісфен приходить до влади, оскільки вони підводять до розуміння глибоких соціальних зрушень, що відбулися в надрах афінського суспільства. Завершуючи розгляд даного питання, зробіть висновок про те, що реформами Клісфена в Афінах завершується тривалий період боротьби між знаттю і демосом. У ході цієї боротьби остаточно оформляється Афінська рабовласницька держава у формі демократичної республіки.
Переходячи до розгляду останнього питання теми, необхідно майте на увазі ряд важливих обставин. По-перше, проблема полісу – центральна проблема в античній історії. По-друге, поліс по суті був основною формою політичної та соціальної організації античного суспільства, це феномен, який визначав специфіку стародавньої цивілізації, був її неповторною і своєрідною особливістю. По-третє, в трактуванні самого поняття полісу, суті його соціально-економічної та політичної організації, системи цінностей існують прямо протилежні погляди.
На завершення дайте узагальнюючу оцінку афінської держави кінця VI ст. до н. е., розкрийте соціальну сутність рабовласницької демократії, визначте характерні риси й особливості двох типів полісу: Афін і Спарти.
