Лекции.Орг


Поиск:




Заняття № 7 Економіка і соціальна структура римського суспільства




В II – I ст. до н.е.

1. Характеристика джерел.

2. Вплив римських завоювань на соціально-економічні процеси II-I ст. до н. е.

3. Формування класичного рабства та його характерні риси.

4. Економічний розвиток Італії:

а) сільське господарство;

б) ремесло;

в) торгівля;

г) зростання грошового обігу.

5. Соціальна структура римського суспільства:

а) патриціат;

б) плебеї;

в) рабовласники;

г) дрібні виробники;

д) раби.

5. Загострення соціальних суперечностей у римському суспільстві на рубежі II-I ст. до н.е.

 

Тематика рефератів

1. Причини та передумови формування класичного рабства в Італії у ІІ – І ст. до н. е.

2. Розвиток сільського господарства в Італії протягом ІІ – І ст. до н. е.

3. Розвиток товарно-грошових відносин в Італії у ІІ – І ст. до н. е.

 

Тематика есе:

1. Чому сільськогосподарський маєток, як свідчать трактати Катона і Варрона, носив багатогалузевий характер?

2. Якими були оптимальні розміри римського маєтку і його структура за даними Катона?

3. Чому в Стародавньому Римі не відбулося концентрації ремесла?

4. Яку роль в економіці Італії відігравали провінції?

5. У чому суть відкупної системи, що склалася в Стародавньому Римі? Хто міг стати відкупником?

 

Рекомендовані джерела та література:

 

1. Варрон Марк Теренций. О сельском хозяйстве. – М. – Л., 1963.

2. Катон, Варрон, Колумела, Плиний о сельском хозяйстве. – М., 1957.

3. Катон Марк Порций. Земледелие. – М.; Л., 1950.

4. Практикум по истории древнего мира / Сост. Н. Л.. Просина, И. С. Свенцицкая. – Изд. 2-е, доп. – М., 1972.

5. Хрестоматия по истории Древнего Рима / Под ред. С. Л. Утченко, 1962. – С. 188-197; 355-364; 387-388.

6. Ельницкий Л. А. Возникновение и развитие рабства в Риме в VIII-II вв. до н. э. – М., 1964.

7. Заборовский Я. Ю.Некоторые стороны политической борьбы в римском сенате (40 – 20-е гг. II в. до н. э.) // ВДИ. – 1977. – № 3. – С. 182–191.

8. Заборовский Я. Ю.Очерки по истории аграрных отношений в Римской республике. – Львов, 1985.

9. Кац А. Л. Проблема рабства у Плавта и Катона // ВДИ. – 1964. – № 3.

10. Коптев A. B. Античная форма собственности и государство в древнем Риме // ВДИ. – 1992. – №3. — С. 3-28.

11. Кузищин В. И. Античное классическое рабство как экономическая система. – М., 1990.

12. Кузищин В. И. Генезис рабовладельческих латифундий в Италии (II в. до н.э. – I в. до н.э.). – М.: МГУ, 1976. – 266 с.

13. Кузищин В. И. Земельные владения Марка Порция Катона Старшего. (Структура крупного землевладения Италии во II в. до н.э. до реформы Гракхов) // ВДИ. – 1975. – № 4.

14. Кузищин В. И. Крестьянское хозяйство древнего Рима как экономический тип // ВДИ. – 1973. – № 1.

15. Кузищин В. И. О датировке катоновского “Земледелия” // ВДИ. – 1966. – № 2.

16. Кузищин В. И.О латифундиях во II в. до н. э. (О толковании 7-й главы I книги “Гражданских войн” Аппиана) // ВДИ. – 1960. – № 1. – С. 46–60.

17. Кузищин В. И. О роли крестьянства в Италии во II в. до н.э. – I в. до н.э. // Вестник МГУ. – 1973. – № 2.

18. Кузищин В. И. Очерки по истории земледелия Италии II в. до н.э. – М., 1966.

19. Кузищин В. И. Римское рабовладельческое поместье II в. до н.э. – I в. н.э. – М., 1973.

20. Ляпустин Б. С. Место и роль фамильного ремесла в структуре древнеримской экономики // ВДИ. — 1992. — №3. – С. 52-67.

21. Сергеенко М. Е. Очерки по сельскому хозяйству древней Италии. – М.; Л., 1958.

22. Сергеенко М. Е. Ремесленники Древнего Рима. – Л., 1968.

23. Сергеенко М. Е. Из истории сельского хозяйства древней Италии // ВДИ. – 1953. – № 3.

24. Сергеенко М. Е. Катоновская шкала доходности разных земельных угодий // ВДИ. – 1949. – № 1.

25. Сергеенко М. Е. Полевое хозяйство у Катона // ВДИ. – 1948. – № 4.

26. Смирнин В. М. Свобода раба и рабство свободного (к истории римского гражданского общества) // ВДИ. – 2000. – №2. – С. 260-267.

27. Ученые земледельцы древней Италии. – Л., 1970.

28. Штаерман Е. М. Древний Рим: проблемы экономического развития. – М., 1978.

29. Штаерман Е. М. и др.Рабство в западных провинциях Римской империи в I–III вв. – М., 1977.

30. Штаерман Е. М. Рабство в восточных провинциях Римской империи в I–III вв. – М., 1977.

31. Штаерман Е. М. Расцвет рабовладельческих отношений в Римской республике. – М., 1964.

32. Штаерман Е. М. Римская собственность на землю // ВДИ. – 1974. – № 3.

33. Штаерман Е. М. Экономическая история Рима // Экономическая история. – М., 1987. – С. 32-49.

34. Штаерман Е. М., Трофимова К. М. Рабовладельческие отношения в ранней Римской империи. - М., 1971.

Методичні рекомендації

 

Основні джерела з даної теми містяться в рекомендованих “Практикумі” і “Хрестоматії” з історії стародавнього світу. Перш за все, це агрономічні трактати, складені на основі власного досвіду великими землевласниками. Твори Катона і Варона “Про сільське господарство” дають можливість найповніше уявити розвиток рабовласницького господарства і аграрних відносин в Італії в II-I ст. до н.е. При вивченні першого питання теми зверніться до навчального посібника А Т. Бокщаніна, в якому міститься загальна характеристика праць Катона і Варрона.

Розглядаючи друге питання теми, з’ясуйте, які зміни відбулися в соціально-економічній і політичній структурі римської держави внаслідок перетворення Риму у світову державу. Особливу увагу зверніть на утворення грошово-лихварського та торгового капіталу, формування великого рабовласницького землеволодіння і занепад дрібної земельної власності. Охарактеризуйте передумови й умови формування класичного рабства та його особливості.

Аналіз економіки Італії доцільно почати з сільського господарства. Особливу увагу зверніть на зростання великого землеволодіння, зв’язок сільськогосподарського виробництва з ринком, організацію рабовласницького господарства, зміну характеру власності на землю. Порівняйте написані в різний час трактат Катона “Про землеробство” і твір Варрона “Про сільське господарство” з метою виявлення змін в організації господарства, розмірах земельних володінь, техніці обробки землі і знаряддях виробництва, застосуванні праці рабів і вільних селян в господарствах землевласників. Проаналізуйте розвиток основних галузей: землеробства, скотарства, садівництва, виноградарства, розгляньте рівень розвитку інших видів господарської діяльності.

Джерела дають уявлення про стан ремісничого виробництва. Виявіть причини його бурхливого підйому, визначте ступінь розподілу праці та спеціалізації професій, наголосіть на ролі вільної і рабської праці в організації ремісничих майстерень. Предметом уваги повинен бути стан сировинної бази, основні галузі ремісничого виробництва: будівництво, металургія та металообробка, ткацтво, виготовлення зброї, а також знаряддя і техніка ремісничої праці.

Дедалі більшого значення в економіці набувала торгівля. Визначте рівень її розвитку, причини підйому, ставлення держави до розвитку торгівлі. Звернути увагу на предмети й основні центри італійської торгівлі, шляхи сполучення, зміст торгового обміну Риму з провінціями.

Після цього проаналізуйте розвиток товарно-грошових відносин, причини зростання лихварства, показати роль банків у здійсненні кредитно-грошових операцій. Зверніть увагу на поширення тих або інших монет і їх співвідношення.

При вивченні четвертого питання необхідно враховувати дві важливі обставини. По-перше, структура римського суспільства була класово-становою, тобто об’єктивний розподіл на класи переплітався із становою диференціацією. По-друге, положення людини щодо засобів виробництва часто не збігалося з її юридичним статусом.

Далі необхідно розглянути становище основних класів римського суспільства, звертаючи увагу на неоднорідність і наявність соціальних шарів усередині кожного класу. Необхідно проаналізувати кількісне співвідношення рабів і вільного населення, становище різних категорій рабів. Трактат Катона “Про сільське господарство” дає можливість детально охарактеризувати становище сільських рабів.

Розглядаючи структуру класу рабовласників, виділіть сенатську аристократію, вершництво, муніципальну знать, провінційних рабовласників. Не менш різнорідним за своїм складом був клас дрібних вільних виробників: сільський і міський плебс, античні люмпен-пролетарі. Виявіть причини розорення дрібних землевласників, покажіть роль вільновідпущеників в економічних процесах.

Вивчаючи останнє питання теми, майте на увазі, що складність соціальної структури римського суспільства наклала відбиток на характер класових протиріч. Соціальна боротьба в римській державі повинна була розвиватися за трьома основними напрямками: рух сілського плебсу за аграрні реформи і демократизацію політичного життя; боротьба рабів проти експлуатації з боку рабовласників; боротьба італіків і провінціалів за громадянські і політичні права.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-23; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 884 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Своим успехом я обязана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © Флоренс Найтингейл
==> читать все изречения...

680 - | 599 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.