Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћеркуриметр≥€




ћеркуриметричний метод титриметричного анал≥зу базуЇтьс€ на реакц≥њ меркур≥й (≤≤)-≥он≥в з де€кими ан≥онами з утворенн€м малоди≠соц≥йованих солей:

Hg2+ + 2AnЦ = HgAn2.

«а цим методом визначають йони ClЦ, BrЦ, SCNЦ ≥ де€к≥ ≥нш≥.

” меркуриметричному метод≥ найб≥льш часто застосовують €к ро≠бочий розчин Hg(NO3)2. ќск≥льки меркур≥й (≤≤) н≥трат Ї нестаб≥ль≠ною сполукою ≥ не в≥дпов≥даЇ вимогам до первинних стандарт≥в, його розчин стандартизують за допомогою установочноњ речовини Ц первинного стандарту NaCl:

Hg2+ + 2ClЦ D HgCl2; HgCl2 + 2ClЦ D [HgCl4]2-

–≥вновага при титруванн≥ хлориду розчином меркур≥й (≤≤) н≥трату буде визначатис€ концентрац≥€ми реагент≥в ≥ константою нест≥йкост≥ HgCl2:

[HgCl4]2- D Hg2+ + 4ClЦ;

.

ƒл€ визначенн€ к≥нц€ титруванн€ у меркуриметр≥њ застосовують ≥ндикатори натр≥й н≥тропрусид, дифен≥лкарбазид, дифен≥лкарбазон.

ѕ≥сл€ дос€гненн€ точки екв≥валентност≥ при титруванн≥ галоге≠н≥≠д≥в, т≥оц≥анат≥в розчином меркур≥й (≤≤) н≥трату йони Hg2+ у надлишко≠в≥й крапл≥ титранту реагують з натр≥й н≥тропрусидом:

Hg2+ + Na2[Fe(CN)5NO] = Hg[Fe(CN)5NO] + 2Na+.

Ѕ≥лий др≥бнокристал≥чний осад меркур≥й(≤≤) н≥тропрусиду малорозчинний (ƒ– (Hg[Fe(CN)5NO]) = 1,0Ј10Ц10).

« цим ≥ндикатором можна проводити пр€ме визначенн€ хлорид≥в у сильнокислих середовищах.

≤ндикатори меркуриметр≥њ дифен≥лкарбазид ≥ дифен≥лкарбазон Ї слабкими кислотами ≥ виступають у розчин≥ €к кислотно-основн≥ ≥ндикатори.

” розчин≥ дифен≥лкарбазиду маЇ м≥сце р≥вновага

…они Hg2+ у нейтральному або слабкокислому середовищ≥ утворюють з цим ≥ндикатором сполуку, €ка маЇ синьо-ф≥олетове забарвленн€:

 

 

 

Ќайб≥льш важливим застосуванн€м Ї визначенн€ хлорид-≥он≥в у природних ≥ ст≥чних водах, а також анал≥з р≥зних кристал≥чних хлорид≥в метал≥в.

÷ей метод застосовуЇтьс€ також дл€ анал≥зу б≥олог≥чних р≥дин, дл€ визначенн€ хлору в орган≥чних сполуках п≥сл€ њх спалюванн€ в кисн≥ або сплавленн€.

÷им методом можна також визначати бром≥ди, т≥оц≥анати ≥ ц≥ан≥ди р≥зних метал≥в, використовуючи €к ≥ндикатор дифен≥лкарбазон.

ѕри пр€мому меркуриметричному визначенн≥ хлорид-≥он≥в ≥ бром≥д-≥он≥в похибка не перевищуЇ 0,1%.

«а цим методом визначають не т≥льки галоген≥ди, ц≥ан≥ди, родан≥ди, але й Hg2+-≥они.

Ѕагато йон≥в, €к≥ заважають визначенню за методом ћора ≥ ‘ольгарда, не впливають на точн≥сть визначень з допомогою меркур≥й (≤≤) н≥трату чи меркур≥й (≤≤) перхлорату.

—уттЇвим недол≥ком методу Ї те, що сол≥ ћеркур≥ю отруйн≥, робота з ними вимагаЇ великоњ акуратност≥ ≥ дотриманн€ необх≥дних заход≥в безпеки.

 

 

–озд≥л 12
ќкисно-в≥дновне титруванн€ (–едоксиметр≥€)

ƒо метод≥в оксидиметр≥њ в≥днос€тьс€ так≥ методи, к≥нцев≥ стад≥њ €ких завершуютьс€ реакц≥€ми окисненн€-в≥дновленн€.

¬с≥ редокс-методи класиф≥куютьс€ в залежност≥ в≥д характеру основного титранту, що застосовуЇтьс€ у конкретному випадку титруванн€. якщо титрантом Ї окисник, то така група редокс-метод≥в називаЇтьс€ оксидиметр≥Їю (лат. oxidation Ц окисненн€); €кщо титрант Ц в≥дновник, то методи називаютьс€ редуктометр≥Їю (лат. reduction Ц в≥дновленн€).

ќксидиметр≥€ Ц метод визначенн€ в≥дновник≥в шл€хом титруванн€ њх стандартними розчинами окисник≥в. ƒо таких метод≥в в≥днос€тьс€: перманганатометр≥€, йодометр≥€, броматометр≥€, хроматометр≥€ ≥ ≥нш≥.

–едуктометр≥€ Ц метод визначенн€ окисник≥в шл€хом титруванн€ њх стандартними розчинами в≥дновник≥в. Ќаприклад, йодометр≥€, аскорб≥нометр≥€, фериметр≥€ та ≥н.

«а допомогою стандартних розчин≥в окисник≥в ≥ в≥дновник≥в можна визначати ≥ речовини, €к≥ не мають окисно-в≥дновних властивостей, але осаджуютьс€ у вигл€д≥ нерозчинних сполук при д≥њ окисник≥в чи в≥дновник≥в. ¬изначенн€ таких речовин засноване на попередньому њх осадженн≥ ≥ наступному титруванн≥ йон≥в, звТ€заних в осад, або надлишку окисника чи в≥дновника, €к≥ не вступили в реакц≥ю. ѕрикладом може бути визначенн€ кальц≥й лактату, чи кальц≥й глюконату перманганатометричним методом.

ѕроцеси окисно-в≥дновного титруванн€ можна представити граф≥чно у вигл€д≥ кривоњ титруванн€, що в≥дображаЇ зм≥ну окисно-в≥дновного потенц≥алу розчину, що титруЇтьс€, у м≥ру додаванн€ до нього стандартного (титрованого) розчину окисника або в≥дновника.

 

ƒодано титранту (см3)

 

¬заЇмод≥€ титранту з речовиною, €ка визначаЇтьс€, не завжди в≥дбуваЇтьс€ стех≥ометрично, що по€снюЇтьс€ переб≥гом поб≥чних Ц спр€жених Ц реакц≥й, з €ких одна (перша) реакц≥€ в≥дбуваЇтьс€ самодов≥льно, а друга Ц т≥льки тод≥, коли в цьому ж розчин≥ в≥дбулась перша реакц≥€, тобто друга реакц≥€ ≥ндукована першою. –ечовина, що бере участь в обох реакц≥€х, називаЇтьс€ актором; речовина, €ка бере участь т≥льки в первинн≥й реакц≥њ називаЇтьс€ ≥ндуктором, а речовина, €ка бере участь т≥льки у вторинн≥й реакц≥њ називаЇтьс€ акцептором.

—пр€жен≥ окисно-в≥дновн≥ реакц≥њ в≥дзначаютьс€ тим, що вс≥ три речовини, €к≥ беруть участь у процес≥ Ц актор, ≥ндуктор ≥ акцептор Ц перетворюютьс€ в ≥нш≥ продукти. “ак, спр€жен≥ реакц≥њ мають м≥сце у процесах перманганатометричного титруванн€.

” методах окисно-в≥дновного титруванн€ використовують пр€ме ≥ зворотне титруванн€, а також титруванн€ зам≥сника.

ѕр€ме титруванн€ застосовують тод≥, коли реакц≥€ в≥дбуваЇтьс€ швидко, стех≥ометрично, без поб≥чних реакц≥й.

«воротне титруванн€ застосовують у випадках, коли реакц≥€ переб≥гаЇ пов≥льно, а також дл€ визначенн€ летких сполук та тих, що пр€мо не реагують з титрантом.

ƒл€ визначенн€ к≥нцевоњ точки титруванн€ в редокс-методах застосовують специф≥чн≥ та редокс-≥ндикатори, а також без≥ндикаторн≥ методи тод≥, коли титрант маЇ забарвленн€, €ке зникаЇ при взаЇмод≥њ з речовиною, що визначаЇтьс€ (перманганатометр≥€); коли продукт реакц≥њ маЇ ≥нтенсивне забарвленн€ (броматометр≥€). ƒо специф≥чних ≥ндикатор≥в в≥днос€тьс€, наприклад, крохмаль, €кий застосовуЇтьс€ в йодометр≥њ, ≥ даЇ з йодом комплекс синього кольору.

«воротн≥ редокс-≥ндикатори зворотно зм≥нюють забарвленн€ в залежност≥ в≥д зм≥ни редокс-потенц≥алу системи. ƒ≥апазон значень редокс-потенц≥алу, у €кому в≥дбуваЇтьс€ пом≥тна зм≥на забарвленн€ ≥ндикатора, називаЇтьс€ ≥нтервалом переходу забарвленн€ редокс-≥ндикатора.

¬иб≥р редокс-≥ндикатор≥в зд≥йснюЇтьс€ за кривими титруванн€ при умов≥, що ≥нтервал переходу забарвленн€ ≥ндикатора знаходитьс€ в межах стрибка титруванн€.

” де€ких методах використовують зворотн≥ ≥ндикатори кислотно-основного титруванн€ (метиловий оранжевий, метиловий червоний, ≥ндигокарм≥н та ≥н.), €к≥ руйнуютьс€ надлишком титранту, внасл≥док чого њх забарвленн€ незворотно зм≥нюЇтьс€.

 р≥м внутр≥шн≥х ≥ндикатор≥в у методах окисно-в≥дновного титруванн€ застосовують зовн≥шн≥ ≥ зм≥шан≥ ≥ндикатори.

ѕри титруванн≥ в≥дновник≥в сильними окисниками застосовують флуоресцентн≥ ≥ хем≥люм≥несцентн≥ ≥ндикатори. ƒо флуоресцентних ≥ндикатор≥в належать, наприклад, акридин, семикарбазон сал≥цилового альдег≥ду, €к≥ випром≥нюють видиме св≥тло при певних значенн€х p H розчину при опром≥ненн≥ њх ”‘ св≥тлом.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1243 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли президенты не могут делать этого со своими женами, они делают это со своими странами © »осиф Ѕродский
==> читать все изречени€...

659 - | 608 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.