Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


‘ранческо √в≥ччард≥н≥ Ц пол≥тичний мислитель п≥знього ¬≥дродженн€




 

‘ранческо √в≥ччард≥н≥ (1483-1540 рр.) Ц один ≥з найб≥льших суто пол≥тичних мислител≥в п≥знього ¬≥дродженн€. …ого пол≥тичн≥ та правов≥ погл€ди викладен≥ у таких прац€х, €к Ђ≤стор≥€ ‘лоренц≥њї, Ђƒ≥алоги про управл≥нн€ ‘лоренц≥Їюї та ≥нших. ѕродовжуючи традиц≥њ гуман≥ст≥в, в≥н в≥рив у здатн≥сть людини належним чином, тобто в≥дпов≥дно до розуму ≥ природи, влаштовувати своЇ пол≥тичне бутт€. ¬≥н писав, що три реч≥ хот≥в би бачити перед смертю: добре влаштовану республ≥ку (йдетьс€ про ‘лорент≥йську республ≥ку), ≤тал≥ю, визволену в≥д ус≥х варвар≥в, ≥ св≥т, позбавлений тиран≥њ поп≥в. √в≥ччард≥н≥ належить конституц≥йний проект дл€ ‘лоренц≥њ, €кий, продовжуючи характерн≥ ≥ дл€ епохи ¬≥дродженн€, ≥ дл€ античност≥ традиц≥њ, базуЇтьс€ на зм≥шан≥й форм≥ правл≥нн€. ѕравл≥нн€, зм≥шане з трьох форм Ц монарх≥њ, аристократ≥њ ≥ демократ≥њ, Ц краще ≥ б≥льш ст≥йке, н≥ж правл≥нн€ одн≥Їњ з цих трьох форм, особливо, коли при зм≥шуванн≥ з кожноњ форми вз€те добре ≥ в≥дкинуте погане, Ц п≥дкреслював мислитель.

¬ажливе м≥сце у пол≥тико-правовому св≥тогл€д≥ √в≥ччард≥н≥ займаЇ проблема свободи та справедливост≥. ¬≥н зазначав, що фундаментом свободи повинно бути народне правл≥нн€. –озробл€ючи рац≥онал≥стичн≥ ≥дењ про свободу, справедлив≥сть, р≥вн≥сть, закони, в≥н п≥дкреслював, що влада повинна дотримуватис€ у всьому справедливост≥ та р≥вност≥, бо т≥льки так у сусп≥льств≥ можуть бути створен≥ в≥дчутт€ безпеки, загального добробуту ≥ закладен≥ основи дл€ збереженн€ народного правл≥нн€. ƒо певноњ м≥ри можна стверджувати, що дл€ мислител€ б≥льш важливим Ї забезпеченн€ прав та ≥нтерес≥в конкретноњ особи, н≥ж забезпеченн€ загального народоправства. ¬≥н зазначаЇ, що плоди свободи ≥ ц≥ль њњ не в тому, щоб кожен правив державою, бо правителем може бути т≥льки той, хто здатний ≥ заслуговуЇ цього, а у тому, щоб дотримуватис€ добрих закон≥в ≥ постанов. ƒл€ мислител€ свобода т≥сно взаЇмоповТ€зана з≥ справедлив≥стю, свобода в республ≥ц≥ Ц це слуга справедливост≥, бо вона встановлена не дл€ ≥ншоњ ц≥л≥, €к т≥льки дл€ захисту одн≥Їњ людини в≥д пос€гань ≥ншоњ. —аме тому античн≥ народи вважали в≥льне правл≥нн€ не вищим ≥ не кращим за ≥нших ≥ надавали перевагу правл≥нню, при €кому краще забезпечуютьс€ охорона закон≥в та справедливост≥. “обто, головним Ї не форма правл≥нн€ €к така, а вм≥нн€ орган≥зувати управл≥нн€ державою на основ≥ закон≥в ≥ справедливост≥.

«начну увагу у своњх прац€х мислитель прид≥л€Ї також власне д≥њ добре продуманих закон≥в ≥ системи ефективних покарань за њхнЇ порушенн€. якщо те чи ≥нше €вище не врегульоване законом, вважав мислитель, оск≥льки неможливо охопити загальним правилом ус≥ окрем≥ випадки, воно повинно передаватис€ на розгл€д судд≥, €кий, роз≥бравши вс≥ обставини справи, виносить р≥шенн€, керуючись голосом своЇњ сов≥ст≥. ѕроте ≥ в таких випадках судд€ не повинен порушувати принцип≥в закону. ¬ажливим елементом законност≥ Ї система ефективних покарань. ѕри цьому, в≥н п≥дкреслюЇ, що справа не ст≥льки в жорстокост≥ покарань, €к в однаковому п≥дход≥ до однакових правопорушень та у тому, щоб жодне правопорушенн€ не залишалос€ безкарним.

” пор≥вн€нн≥ з ћак≥авелл≥, вплив √в≥ччард≥н≥ на подальший розвиток Ївропейськоњ правовоњ та пол≥тичноњ думки значно менший. ÷е по€снюЇтьс€ р€дом фактор≥в. ѕо-перше, жодна з праць мислител€ не була опубл≥кована за його житт€. ѕо-друге, виступаючи за конфедеративний устр≥й ≤тал≥њ, в≥н не знайшов прихильник≥в, б≥льше того, був р≥шуче критикований д≥€чами нац≥онально-визвольноњ боротьби ≥тал≥йського народу вже у п≥зн≥ш≥ пер≥оди. ѕроте сл≥д зазначити, що, тим не менше, у творах мислител€ п≥дн€то ≥ розроблено низку проблем, €к≥ т≥льки значно п≥зн≥ше знайшли належну увагу в Ївропейськ≥й правов≥й та пол≥тичн≥й думц≥, що, власне, ≥ виводить √в≥ччард≥н≥ в р€д найб≥льших представник≥в пол≥тико-правовоњ думки середньов≥чноњ ™вропи.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-09-20; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 731 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

2135 - | 1935 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.