Марсиліо Фічино: філософія як сестра релігії

У Пліфона знайшлися послідовники, серед яких виділяють Марсиліо Фічино (1433-1499 рр.). Він вважається фігурою унікальною не тільки в історії Відродження, але і взагалі в світовій культурі. Це була людина маленького зросту, майже горбун, дуже непривабливий. Але впливовий Флорентієць Козімо Медічи проникся незвичайною симпатією до Марсиліо за його розум і працездатність. Бачивши його інтерес до платонівської філософії, Медічи купив віллу поряд зі своїм будинком і подарував її Фічино, щоб завжди мати задоволення розмовляти з мудрим філософом. А для того, щоб Фічино краще розбирався в платонівській філософії, Медічи подарував йому повний кодекс усіх творів Платона грецькою мовою (подарунок не менш цінний, чим вілла, бо існував у єдиному примірнику).

На цій віллі Фічино і створив багато своїх шедеврів Він переклав на латинь всього Платона, всього Плотіна, Порфирія, Прокла, Ямвліха, Діонісія Ареопагита, Гермеса. І переклав таким чином, що дотепер ці переклади вважаються класичними і шануються нарівні з самими оригіналами. Фічино переклав, окрім Плотіна, всіх неоплатоників, що були набагато плодовитішими, ніж Плотін.

Він пише і свої роботи: «Про християнську релігію», «Платонівська теологія про безсмертя душі», «Про життя», тлумачення на «Пир» Платона та інші. Зокрема, в першій роботі Фічино висловлює думку про те, що існує якась загальна релігія, вся решта релігій тією чи іншою мірою причетна їй, а християнство є її вищим і кращим проявом. Завдяки заступництву Медічи Марсиліо Фічино став католицьким священиком, що втім не заважало йому виголошувати проповіді про божественного Платона і розпалювати свічки в храмі перед його бюстом, настільки велика була його любов до цього грецького філософа.

Філософію Фічино розглядав як сестру релігії, а світ – за зразком платоніків, вважаючи його ієрархічно впорядкованим. Ієрархія світу налічує, на думку Фічино, п’ять ступенів: Бог, ангели, душа, якості та матерія. Душа знаходиться посередині в цій ієрархії і зв’язує всі її ланки. Таким чином, центром ієрархії виявляється не Бог, а людина. Картина ця не пантеїстична, бо все походить із Бога, який включає в Себе все. Якості – деякий ступінь переходу до множинності світу, те, що дає якісне різноманіття предметам світу.

Світ перебуває в постійному русі, що властиво лише одушевленим істотам, тому і світ – це рух душі, що є єднальним елементом світу. Душа знаходиться скрізь у природі, все зв’язане душею. Світ перебуває в єдності завдяки тому, що бере початок від Бога. Оскільки світ бере початок від Бога, він охоплюється красою. Оскільки світ зв’язується Богом, він зв’язується любов’ю.. Оскільки світ врешті-решт з’єднається із Богом, він зв’язується насолодою.

Таке незвичне тлумачення Божественної Трійці Фічино часто порівнював із трьома іпостасями Плотіна, вважаючи, що обґрунтування трьох іпостасей у Плотіна – це і є обґрунтування християнської Трійці. Таким чином, у Фічино ми бачимо повне злиття античної, зокрема неоплатонічної, філософії із християнством.