Проблеми освіти
Лекции.Орг

Поиск:


Проблеми освіти




Реальність педагогічної проблеми навчання і виховання та процесів соціалізації - це об'єктивне протиріччя між педагогічним процесом та впливом оточуючого середовища. Висвітлена ще в працях античних авторів, середньовічних просвітителів та сучасних учених, ця проблема на кожному історичному етапі вирішувалася по-різному. Розв'язанню цієї проблеми присвятили свою діяльність Ж.Ж.Руссо, Я.А.Коменський, К.Д.Ушинський, П.П.Блонський, С.Т.Шацький, А. С.Макаренко, В.О.Сухомлинський, сучасні педагоги-новатори.

У педагогічній оцінці девіацій, порушень дисципліни, пропусків занять, конфліктів тощо важливо своєчасно зафіксувати виникнення ситуації ризику, визначити межу між правомірною і протиправною поведінкою, коли починається невиконання своїх шкільних обов'язків.

В ряді шкіл відсутні умови для повноцінного навчально-виховного процесу, що спричиняє розчарування педагогів своєю професією. За даними наших досліджень, майже в 15% шкіл наявні правозахисні установки педагогічного колективу, надмірне використання примусових форм роботи з дітьми, відсутність здоров'я зберігаючого характеру навчання, забезпечення якісним харчуванням дітей з незаможних сімей. Це спрацьовує на зниження впевненості окремих дітей, віри в свої сили досягти соціальних успіхів. Часто відхилення в поведінці дітей відбуваються з вини педагогів. Адже нетактовність, байдужість, несправедливість, жорстокість учителя у ставленні до учнів - дидактогенії, що самі собою аморальні та протиправні. Багато випадків, коли некваліфікованість, черствість педагога штовхала дитину до скоєння правопорушення чи навіть самогубства.

Взаємозалежність між проявами відхилень у дітей та відсутністю позитивних емоційних почуттів у класі можна проілюструвати такою таблицею:

Таблиця 4

Класи
Відсутність емоційного задоволення (%) 8,6 10,1 15,2 17,8 19,7 25,6 23,3 33,8
Прояви відхилень (ситуативні або постійні)

Нами накопичений багатий статистичний матеріал з вивчення особливостей навчальної діяльності, спрямованості інтересів і комунікативних зв'язків підлітків з дезадаптацією поведінки. Так, 93% неповнолітніх на період скоєння злочинів погано навчались і не хотіли відвідувати школу; 49% - періодично відвідували школу, 10% - не ходили до школи зовсім. Вражаючий факт: щороку 30 тисяч дітей не з'являються до навчальних закладів. Тільки після таких виховних прорахунків розпочинається активна програма повернення дітей до школи. За звітними даними кримінальної міліції та Міністерства у справах сім'ї, дітей і молоді до навчальних закладів вдається повернути майже 25 тисяч дітей. У неповнолітніх, яких повернули до навчального закладу, виникають проблеми з адаптацією до навчальної діяльності та шкільного колективу. Як правило, в них досить складні стосунки з класним колективом. У 78% - не було спільних інтересів з однолітками, 54% - ні з ким у класі не дружили, а мали друзів у дворі чи на вулиці і, як правило, старших за віком. При проведенні соціометричного опитування, 95% таких важковиховуваних потрапили до групи ізольованих школярів, 93% з них одержали негативний вибір. Ці дані ще раз свідчать про те, що ярлики "педагогічно занедбані" та "важковиховувані" негативно впливають на рольові статуси в класі. Природно, що підлітки перебувають в позиції аутсайдерів, мають дуже низький імідж, намагаються ізолюватись від колективу однокласників. їхні вчинки часто конфліктні, а характер емоційних переживань позначається на здатності до навчання, дотримання дисциплінарних та моральних норм.

На формування особистості неповнолітнього значною мірою впливають і недоліки навчально-виховного процесу. Це призводить до того, що якісно не реалізуються педагогічні принципи навчання і виховання, внаслідок чого втрачається можливість стійкого формування моральних та психологічних якостей, розвитку особистої відповідальності учнів за своє здоров'я і становлення.

Педагогічна проблема превентивної освіти полягає в тому, що сучасні діти не "загартовуються" проти негативних впливів і несприятливих ситуацій, не закріплюють навичок правильної самооцінки, управління своєю поведінкою або відчужуються від навчального колективу, втрачають інтерес до навчання. Контакти учнів збіднені, соціальний досвід неповнолітніх поповнюється, як правило, за рахунок підлітків з активною кримінальною диспозицією. Так, багато з них покинули школу, або погано відвідують навчання, але ж вони мають здатність впливати на своє оточення за місцем проживання. Згадані обставини призводять до послаблення позитивних соціальних зв'язків, а відтак скочуються на контакти з джерелами негативних явищ.

Ніби й зрозуміло, що для попередження негативних явищ у навчальному закладі необхідна грамотна, послідовна робота з корекції відхилень у поведінці дітей глибокий аналіз чинників, причин і обставин, що обумовлюють, - спричиняють окремі вчинки. Сьогодні дуже актуальна проблема орієнтації нинішніх і майбутніх педагогічних працівників на попередження негативних явищ, корекцію вад важковиховуваних. Завдання превенції і корекції відхилень у поведінці неповнолітніх вимагають погхш5лення знань вихователів та вчителів у структурі цих явищ, причинах і чинниках їх походження.

Наведені дослідження дозволяють зробити висновок, що сучасні діти більше підготовлені до сприйняття дійсності в негативних кольорах. Так, майже 35% старшокласників вказують, що значимими факторами (в порядку ранжування) поширення негативних явищ, є:

• бездуховність, споживацьке ставлення до життя в суспільстві;

• протиріччя між поняттями моралі та принципами досягнення життєвого благополуччя;

• формування кримінальних цінностей, культу сили, зневажливого ставлення до навколишніх

• байдужість до себе та інших; загальна апатія;

• падіння авторитету державних органів, виховних установ, учителів, в цілому дорослих;

• розшарування суспільна на бідних і заможних;

• низька доступність отримання вищої освіти та подальшого працевлаштування;

• зростаюча активність кримінального впливу на вибір життєвих цілей;

• низький вплив ідей здорового способу життя, доступність наркотиків, зростаюче поширення негативних явищ;

• відсутність вибору змістовного дозвілля, центрів позашкільної зайнятості, яка давала б можливість для ефективного розвитку позитивних процесів соціалізації;

• активне залучення молоді до розважального способу життя;

• перевага таких почуттів, як ненависть, заздрість, гнів, злоба, недружелюбність;

• відсутність цілеспрямованої молодіжної політики, недовіра до соціальних закладів;

• проблеми молоді у проведенні змістовного дозвілля та відпочинку;

• відсутність доступності та нормальних умов для соціальної реабілітації;

• низький вплив школи, знань на подальший соціальний успіх;

• соціально-правова незахищеність;

• зростання конфліктів у сфері сім'ї, негативний вплив вулиці;

• зниження цінності соціально-корисної діяльності;

• знецінення позитивних прагнень серед молоді до здобуття соціального визнання тощо.

У загальних рисах, слід визнати, що сучасним дітям стає все важче орієнтуватись на традиційні моральні цінності, важче зрозуміти світ, який їх оточує. Вони втрачають віру у власні сили, підтримку держави, відчуваючи великий вплив негативних явищ. Серйозним дестабілізуючим фактором у сучасних умовах виступає конфлікт у системі учень - учень, учень - учитель, учень - батьки, батьки - вчителі. Конфлікт, як негативне соціальне явище у педагогічному процесі і як визначальний фактор у виборі мотивів асоціальної поведінки неповнолітніх, стає все більшим гальмом у навчально-виховному процесі.

Треба, перш за все, об'єктивно оцінити природу конфлікту в сучасній школі. Вона обумовлена різними факторами: невідповідним психологічним підбором студентів педагогічних вузів, недосконалістю підготовки до професії педагога в сучасних умовах; перевантаженням учителів, які не можуть задовольнити своїх потреб у фаховому розвитку, відпочинку; самоусунення багатьох сімей від виховання своїх дітей тощо. Слід відверто вказати і на відчуття вчителем свого несправедливого, занедбаного, принизливого становища, і цей стан він несвідомо "компенсує" у стосунках з учнями. Як показує соціальна практика, ще ніхто не наважується розірвати це самовбивче ганебне коло суспільства.

Характерною і тривожною рисою сучасного навчально-виховного процесу є зростання конфліктів. Як правило, у шкільній практиці вихід із складних конфліктних ситуацій адміністрація вбачає у взятті на облік "важких" учнів, неформальних лідерів. Тим самим, вона за певною ознакою виділяється як така, що потребує примусового виховного впливу на учня, психологічної підтримки або соціальної корекції, залишаючи поза увагою соціальне таврування його як невиправного. Таким чином, конфлікт, що виникає при цьому, може спрацьовувати тільки на авторитет негативного лідера. Розуміти це необхідно не тільки тому, що конфлікт, який не вирішується конструктивно, переходить у більш високий ступінь потенційного (прихованого, латентного), у певний час спрацює з непередбаченими наслідками. Самі педагогічні працівники не тільки не набувають умінь аналізувати, вирішувати конфлікт і тим самим прогнозувати, попереджувати його, а й втрачають серед учнів авторитет і самоповагу.

Педагогічні колективи приділяють недостатню увагу процесам, що виникають в учнівському середовищі. Криміногенну роль відіграють також процеси інтенсивного відтоку неповнолітніх зі шкіл. Кожна така дитина залишена напризволяще, стає "дитиною вулиці". Які вчинки вона скоює, які стосунки в неї з кримінальним світом - ніхто не знає. Школам це стає відомо тільки після запитів кримінальної міліції, або наркологічних центрів чи служб у справах неповнолітніх. Як правило, такі запити робляться для уточнення даних про дитину, яка опинилася в зоні уваги державних установ.

Вивчення впливу різноманітних аспектів незадовільної організації навчально-виховного процесу на становлення особистості неповнолітнього правопорушника показало, що основні з них - це недостатнє знання педагогами умов життя і виховання в сім'ї; необізнаність з індивідуальними і віковими особливостями дітей і неправильний підхід до них. Відсутність суб'єкт-суб'єктного підходу боку педагогів не сприяє зростанню позитивних тенденцій особистості, натомість загострюється негативне ставлення педагогів до учнів з низькою успішністю та поганою поведінкою. Проявляється недовіра до учнів, що у свою чергу, призводить до дезадаптованості та загострення конфліктних рис характеру, недисциплінованості.





Дата добавления: 2015-02-12; просмотров: 453 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.004 с.