Соціологічний напрям
Лекции.Орг

Поиск:


Соціологічний напрям




На сучасному етапі розвитку соціальних процесів в Україні важливим для побудови методології превентивної роботи є досвід, нагромаджений психологами, кримінологами, педагогами західних країн. У зарубіжній літературі досить поширений термін "делінквентна поведінка", яка характеризує психологічний нахил до правопорушень. Така поведінка вбачається у протиріччі норм і оцінок поведінки в близькому оточенні, заниженій самооцінці підлітків; у неблагополучних сімейних стосунках; у розбіжностях норм і оцінок різних груп; вживанні алкоголю, наркотиків (до цієї групи ще вживається термін "адитивна поведінка"); відчуження від дорослих і негативного самоствердження; у негативному наслідуванні окремих асоціальних типів. Вивчення проблеми делінквентної поведінки переконує в необхідності комплексного підходу до чинників, що зумовлюють можливості відхилення, зокрема єдності соціально-психологічних, соціально-біологічних, соціально-економічних, педагогічних аспектів.

Наука про злочинність та її причини сформувалась у XIX -XX століттях, коли були поширені погляди різних учених на домінуючі причини негативної поведінки, хоча окремі теоретичні погляди щодо причин відхилень у поведінці висловлювали ще Платон, Аристотель та інші філософи.

Початок соціологічного погляду на причини та закономірності негативних явищ визначений у дослідженнях Ж.Кетле, Е.Дюркгейма, М.Вебера, Р.Мертона та ін. Його сутність полягає у розгляді причин відхилень в полі соціальних умов. На основі статистичних досліджень Ж.Кетле, Е.Дюркгеймом була визначена динамічна складова девіацій, які загострюються в певні періоди (кліматичні, кризові).

Відповідно до теорії аномії Е.Дюркгейма та Р.Мертона в періоди дезорганізації суспільства відбуваються значні порушення загальноприйнятих норм. Вони обумовлені неузгодженістю між проголошеними культурою цілями та способами їх досягнення.

Упоглядах інтеракційного підходу девіантність розглядається як характеристика оцінювання певними групами соціальної оцінки - стигматизації. З цієї точки зору, вона обумовлена здатністю впливових груп суспільства нав'язувати іншим своє розуміння понять відхилень.

Представники культурологічної теорії виникнення девіацій базуються на причині конфлікту між нормами субкультури і панівної культури. При впливі субкультури, якій властиві відмінні цінності, норми й моделі поведінки, діти навчаються, засвоюють мотивацію і техніку здійснення певної поведінки.

В соціологічному напрямірозвиваються теорія "соціальної непристосованості делінквента", "теорія злочинної субкультури", "теорія соціалізації і наслідування" та інші.

Прихильники соціально-психологічного напрямувважають відхилення у поведінці неодмінною умовою нормального спілкування і взаємодії підлітків з навколишнім середовищем. Американський соціальний психолог Ч. Бидуел вважає, що "підлітки, особливо з середніх шкіл, бунтують тому, що вони не бачать ніякого практичного зв'язку між шкільними заняттями і майбутньою долею".

М.Кантор вважає, що в основі непристосованості підлітка лежать його особистісні особливості: фізичні, психічні, інтелектуальні та інші, які заважають йому включитися в нормальну групу однолітків.

Р.Макгрегор пояснює дезадаптацію відсутністю здатності родини, школи здійснити адаптацію. Так, американський психолог Л.Яблонский вважає, що у більшості підлітків, яких відносять до деліквентів, немає уявлень про те, що вони належать до такої категорії, а їхня поведінка диктується цікавістю, яку вони виявляють до ситуації, в якій можуть виявити свою природжену схильність до агресивності, ворожості, насильства. Е.Сатерленд висунув так звану теорію "диференціальної асоціації", суть якої полягає в тому, що фактори, які характеризують соціальні процеси, включаючи соціальні конфлікти і злочинність: фізичні і фізіологічні фактори ( час року, фізичні дефекти, стать, вік, хвороба і т.п.), психопатологічні фактори (алкоголізм, наркоманія), фактори культури (тип родини, соціальний стан тощо) мають різне значення для людини, оскільки обумовлюються певними асоціаціями. Було виділено 16 груп чинників, що впливають на злочинність, є тому числі метеорологічні, географічні, економічні, расові та ін. Проблемі злочинності приділяється велика увага в зарубіжній кримінологічній науці і практиці. І на сучасному етапі вчені розвинутих країн ведуть інтенсивний пошук з виявлення причин і превенції поведінки - девіантної і делінквентної.

 





Дата добавления: 2015-02-12; просмотров: 314 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.002 с.