Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 рим≥нальна динам≥ка правопорушень




” широкому юридичному розум≥нн≥ правопорушенн€ - це ≥ провини, ≥ злочини. ƒоц≥льно розр≥зн€ти:

проступок - у вигл€д≥ прогул≥в, б≥йок, пал≥нн€, вживанн€ алкоголю, про€ви грубощ≥в, нечесност≥, л≥нощ≥в, жорстокост≥, систематичн≥ порушенн€ дисципл≥ни ≥ норм морал≥;

правопорушенн€ - др≥бн≥ крад≥жки, хул≥ганство, порушенн€ адм≥н≥стративних ≥ правових норм (так≥ учн≥, €к правило, перебувають на обл≥ку в крим≥нальн≥й м≥л≥ц≥њ у справах неповнол≥тн≥х);

злочин - найб≥льш т€жк≥ правопорушенн€, а саме: порушенн€ норм крим≥нального кодексу. “ак≥ крим≥нальн≥ злочини п≥дл€гають покаранню судом.

” спрощеному вигл€д≥ формуванн€ ≥ реал≥зац≥ю вчинку можна о дати таким чином: провокуюча ситуац≥€ - мотивац≥€ - р≥шенн€ -вчинок.

¬чинков≥ д≥њ мають певну динам≥ку:

- формуванн€ особистост≥ з дезадаптованою ор≥Їнтац≥Їю;

- конфл≥кт мотивац≥й;

- мотивуванн€ порушенн€;

- прийн€тт€ р≥шенн€ про скоЇнн€ проступку;

- реал≥зац≥€ цього р≥шенн€;

- насл≥дки.

 ожен з цих етап≥в характеризуЇтьс€ р≥зним р≥внем взаЇмод≥њ особистост≥ з певними ситуац≥€ми. ћи визначаЇмо такий ланцюговий переб≥г под≥й: антидисципл≥нарний - антигромадськ≥ проступки - дел≥нквентний - крим≥нально-насильницьк≥ вчинки.

Ќа першому р≥вн≥ знаход€тьс€ р≥зноман≥тн≥ порушенн€ дисципл≥ни: культури повед≥нки, статут≥в загальноосв≥тньоњ школи, статут≥в р≥зноман≥тних дит€чих ≥ молод≥жних громадських орган≥зац≥й.

ƒругий - складаЇ правопорушенн€, що розпод≥л€ютьс€ на проступки (порушенн€ нормативних акт≥в орган≥в влади: законодавчих, правоохоронних, цив≥льного кодексу).

“рет≥й - правопорушенн€, не пов'€зан≥ з≥ злочинами проти особистост≥.

„етвертий - зл≥сн≥ злочини проти особистост≥.

ѕ'€тий р≥вень визначаЇ засвоЇнн€ найб≥льш брутальних форм злочинноњ повед≥нки.

—укупн≥сть зазначених р≥вн≥в демонструЇ модель пр€мол≥н≥йно-вертикального розвитку под≥й. “ака конструкц≥€ характерна дл€ неповнол≥тн≥х. ¬ силу психов≥кових особливостей включенн€ њх у крим≥нальну соц≥ал≥зац≥ю маЇ б≥льш поступовий характер, схожий ≥з освоЇнн€м соц≥ального простору.

—уттЇвою в≥дм≥нн≥стю двох останн≥х р≥вн≥в Ї зл≥сний характер, жорсток≥сть, негативне ставленн€ до постраждалого, злорадство, груб≥сть, невизнанн€ провини своњх д≥й. ѕор≥вн€но з 5-р≥чним минулим, зловмисне скоЇнн€ д≥й проти особистост≥ ≥ колективу зб≥льшилось на 17 - 20% (зловмисн≥ крад≥жки, б≥йки з≥ знущанн€м, здирництво, насильство). ћайже в 2 рази зросли рецидиви особливо небезпечних злочин≥в.

ќсоблив≥сть сучасноњ ситуац≥њ пол€гаЇ у романтизац≥њ злочинноњ д≥€льност≥, що засв≥дчуЇ не т≥льки про слабк≥сть соц≥альноњ пол≥тики щодо попередженн€ злочинност≥, а й ще б≥льше дисфункц≥онуЇ с≥м'ю, повед≥нку в навчальних та дозв≥льних закладах.

Ќеповнол≥тн≥, €к≥ стали схильними до крим≥нальних вчинк≥в, демонструють б≥льшу згуртован≥сть та активн≥сть соц≥ал≥зованоњ повед≥нки, н≥ж њхн≥ однол≥тки. ¬≥дсоток злочин≥в, скоЇних у груп≥, пост≥йно зростаЇ ≥ на сьогодн≥ становить в≥д 70 до 90% ѕравоохоронн≥ органи називають орган≥зовану злочинн≥сть неповнол≥тн≥х непередбаченим феноменом. ’арактерною ознакою протиправних д≥й сучасних школ€р≥в Ї те, що вже 11 - 12-р≥чн≥ п≥дл≥тки об'Їднуютьс€ в стих≥йн≥ групи дл€ скоЇнн€ злочин≥в та формуванн€ крим≥нальноњ кар'Їри. „ерез це створюЇтьс€ егоњстично-крим≥нальна субкультура, €ка виросла на ірунт≥ альтруњстично-крим≥нальних з≥ткнень "вуличних команд".  рим≥ногенн≥ молод≥жн≥ угрупованн€ 3 р≥зним ступенем орган≥зованост≥ ви€влен≥ на вс≥х р≥вн€х територ≥ально-адм≥н≥стративноњ структури ”крањни. ќсобливо тривожним Ї той факт, що вона проникла в с≥льську с≥м'ю, донедавна традиц≥йно стаб≥льну духовно-моральну ≥нституц≥ю.

Ќебезпечним феноменом Ї те, що процес утворенн€ негативних груп €к≥ пот≥м переростають у злочинн≥ групи, починаЇтьс€ €к латентне €вище ≥ ззовн≥ не в≥дстежуЇтьс€ не т≥льки батьками, педагогами, а й прац≥вниками соц≥альних служб та крим≥нальною м≥л≥ц≥Їю дл€ неповнол≥тн≥х. « опитаних нами педагог≥чних прац≥вник≥в, майже 35% в≥дм≥тили, що були здивован≥, коли д≥зналис€, що учн≥ њхн≥х шк≥л скоњли зухвал≥ злочини. ѕонад 50% таких д≥тей педагоги назвали "звичайними" д≥тьми.

Ќин≥ традиц≥њ формуванн€ дел≥нквентних груп схож≥ на т≥, що в≥дм≥чались нами б≥льше 15 рок≥в тому, при цьому зм≥нились в≥ков≥ меж≥. —ьогодн≥ помолод≥нн€ злочинност≥ в≥дм≥чають €к крим≥нологи, так ≥ соц≥ологи. ¬ структур≥ орган≥зованих груп вони в≥дм≥чають на€вн≥сть дорослого "т≥ньового" л≥дера, €кий керуЇ через своњх дов≥рених "ш≥сток". як правило, "бригадири" в≥ком 18-24 роки (15 рок≥в тому - 25 - 30 рок≥в), дал≥ за ≥Їрарх≥Їю йдуть "бойовики" - 14 - 16 рок≥в (в≥дпов≥дно -16-19 рок≥в) ≥ 10 - 13-л≥тн≥ "лушпайки" (в≥дпов≥дно - 13 - 15 рок≥в). —еред чинник≥в об'Їднанн€ груп сьогодн≥ переважають матер≥альн≥ стимули. ¬они д≥ють на п≥дл≥тк≥в

безпомилково. ”€вленн€ про безкарн≥сть породжуЇ м≥фолог≥зац≥€ крим≥нального св≥ту. Ќос≥њ крим≥нальних традиц≥й - добр≥ психологи. ¬они вм≥ють мотивувати та передавати знанн€ про скоЇнн€ злочин≥в, визначають методи та прийоми. ¬≥д молодших вони вимагають п≥дкор€тис€ нормам - "правильним правилам", дисципл≥новано й сумл≥нно - зал≥зн≥й дисципл≥н≥, з €кою не може зр≥вн€тис€ шк≥льна.

ќсоблива складн≥сть - педагог≥чний анал≥з зм≥сту мети ≥ мотив≥в вчинк≥в, що межують з правопорушенн€ми. ÷е, власне, ≥ даЇ соц≥альний та психолого-педагог≥чний аспект анал≥зу повед≥нки важковиховуваних школ€р≥в, один з основних напр€м≥в превенц≥њ правопорушень неповнол≥тн≥х.

—л≥д в≥дзначити, що байдуже ставленн€ держави до свого п≥дростаючого покол≥нн€ викликало з його боку в≥дпов≥дну реакц≥ю, €ка вилилас€ у сплеск т€жких ≥ корисливих злочин≥в, про що переконливо св≥дчить статистика.

“ак, щодн€ в ”крањн≥ п≥дл≥тки скоюють 104 злочини, в тому числ≥: одне вбивство або т€жке т≥лесне пошкодженн€, два-три розб≥йних напади, в≥с≥м пограбувань, двадц€ть ш≥сть крад≥жок державного, 45 - особистого майна громад€н (з них 16 квартирних крад≥жок) ≥ майже щодн€ вони вчинюють зівалтуванн€. ѕрим≥тивними Ї соц≥альн≥ ≥ культурн≥ запити учн≥в. ƒосить ≥нфантильне ставленн€ сучасного учн€ до пошуку свого м≥сц€ в житт≥ (37%), до власного ≥нтелектуального розвитку (78%), до набутт€ культурних навичок (73%), до свого здоров'€ ≥ здорового способу житт€ (47%).

ѕ≥дл≥тки-правопорушники - п≥дл≥тки, €к≥ скоюють правопорушенн€ (др≥бн≥ крад≥жки, хул≥ганство та ≥н.), порушують адм≥н≥стративн≥ та ≥нш≥ норми, перебувають на обл≥ку в органах у справах неповнол≥тн≥х або направлен≥ службою у справах неповнол≥тн≥х до шк≥л ≥ училищ соц≥альноњ реаб≥л≥тац≥њ. ѕереважна б≥льш≥сть з них важковиховуван≥, педагог≥чно занедбан≥. якщо на початку 80-х рок≥в минулого стол≥тт€ до таких можна було в≥днести не б≥льше 25% всього шк≥льного контингенту, то в 2004 р. педагоги-практики вказували на на€вн≥сть 75 - 80% таких школ€р≥в.

“ерм≥ном "правопорушник" ми визначаЇмо неповнол≥тнього з соц≥альними в≥дхиленн€ми у повед≥нц≥, €кий скоюЇ проступки, заборонен≥ чинним законодавством та ≥ншими нормативними актами. ÷е псих≥чно ≥ ф≥зично здоровий учень (однак з уже вираженим негативним життЇвим досв≥дом, негативними соц≥ально-етичними знанн€ми, нездоровими звичками ≥ потребами, з≥псованим, неправильним вихованн€м, негативним впливом середовища), система ставлень €кого до колективу та окремих товариш≥в, до самого себе ≥ в ц≥лому до оточуючого середовища адекватна систем≥ сусп≥льних в≥дносин.

якщо дл€ юрист≥в врахуванн€ особливостей кожного р≥зновиду правопорушень необх≥дне передус≥м дл€ правильного застосуванн€ до правопорушник≥в в≥дпов≥дних покарань, передбачених правовими нормами, то дл€ педагог≥в важливого значенн€ набуваЇ ви€вленн€ особливостей школ€р≥в, €к≥ за своЇю структурою, динам≥кою, потенц≥йно схильн≥ до певних правопорушень ≥ вимагають диференц≥ац≥њ виховних вплив≥в.

—кладн≥сть педагог≥чного анал≥зу ситуац≥й п≥двищеного ризику, при €ких порушенн€ дисципл≥ни, негативн≥ вчинки межують з правопорушенн€ми, пол€гаЇ в об'Їктивному визначенн≥ м≥ри сусп≥льноњ шкоди ≥ небезпеки вчинку конкретного учн€, його провини у мотивац≥њ ставленн€ до скоЇного злочину.

Ќеповнол≥тн≥ злочинц≥ - п≥дл≥тки, €к≥ скоњли крим≥нальн≥ злочини ≥ направл€ютьс€ судом до виховних колон≥й. ¬ажливим аспектом поводженн€ з ними Ї дотриманн€ м≥жнародних акт≥в щодо њхн≥х прав.

«вичайно, ми под≥л€Їмо думку юрист≥в, що статистичн≥ дан≥ ще не Ї об'Їктивними показниками злочинност≥. Ќегативн≥ вчинки мають високу латентн≥сть. ќднак к≥льк≥сний анал≥з ≥ €к≥сн≥ показники дають можлив≥сть ви€вити основн≥ тенденц≥њ деформац≥њ повед≥нки важковиховуваних школ€р≥в.

Ќа крим≥нал≥зац≥ю неповнол≥тн≥х найб≥льше впливають:

Х крим≥нал≥зац≥€ вуличноњ субкультури;

Х розширенн€ структури злочинност≥ неповнол≥тн≥х, передус≥м за рахунок майнових злочин≥в;

Х зб≥льшенн€ частки т€жких злочин≥в. ќсобливо проти особистост≥, навмисн≥ вбивства, т€жк≥ т≥лесн≥ пошкодженн€, розб≥йн≥ напади, грабунки, зівалтуванн€;

Х загостренн€ тенденц≥й до скоЇнн€ правопорушень ос≥б, €к≥ не п≥дпадають п≥д судочинство;

Х зниженн€ в≥ку скоЇнн€ правопорушень. “ак, п≥дл≥тки в≥ком 14 Ц 17 рок≥в становл€ть 8% загального населенн€ ”крањни, однак вони скоюють чверть ус≥х злочин≥в. Ћише за останн≥ 5 рок≥в питома вага скоЇних ними злочин≥в зросла на 15%. —еред в≥кових категор≥й 6 Ц 8 % складають учн≥ початкових клас≥в.

Х розвиток д≥вчачоњ злочинност≥. ” 2005 р. питома вага д≥вчат - правопорушник≥в становила майже 20%;

Х зростанн€ групових злочин≥в. ћайже 40% правопорушень п≥дл≥тк≥в маЇ груповий характер з ознаками орган≥зованоњ злочинност≥;

Х зм≥нилась соц≥альна характеристика ≥ структура угруповань п≥дл≥тк≥в-правопорушник≥в. ќсобливо це характерно дл€ груп так званих "д≥тей вулиц≥";

Х розширенн€ соц≥альноњ структури злочинност≥ неповнол≥тн≥х. Ќа сьогодн≥ втрата виховного потенц≥алу с≥м'њ спричинила зб≥льшенн€ частки д≥тей з так званих ззовн≥ благополучних с≥мей, в тому числ≥ з с≥льськоњ м≥сцевост≥;

Х стал≥сть тенденц≥й рецидивноњ злочинност≥;

Х зростаюча крим≥нал≥зац≥€ об≥гу наркотик≥в, сексуальноњ торг≥вл≥;

Х зб≥льшенн€ в групах крим≥нального способу житт€, ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒу та ≤ѕ—Ў.

” сукупност≥ чинник≥в триваЇ розширенн€ структури фонових €вищ злочинност≥. ќсобливо це стосуЇтьс€ дит€чоњ злочинност≥ та проституц≥њ серед неповнол≥тн≥х.

ќтже, суть педагог≥чного анал≥зу пол€гаЇ у правильному встановленн≥ морального, психолог≥чного ≥ правового зм≥сту порушених норм; њх незнанн€ призводить до неч≥ткост≥ розмежуванн€ вчинк≥в. ƒл€ того, щоб встановити, €к≥ норми порушен≥, необх≥дна етична, психолог≥чна ≥ правова грамотн≥сть педагога.

Ќаш≥ спостереженн€ засв≥дчили, що у 62% педагог≥в виникають труднощ≥ при визначенн≥ зм≥сту хул≥ганських вчинк≥в, що п≥дпадають п≥д ознаки статей  рим≥нального кодексу ”крањни. ’ул≥ганство, €ке караЇтьс€ в адм≥н≥стративному пор€дку, в≥др≥зн€Їтьс€ належн≥стю одночасно до двох критер≥њв: порушенн€ загальноприйн€тих норм повед≥нки ≥ виражена цими д≥€ми неповага до сусп≥льства, до г≥дност≥ людини. ќднак нер≥дко д≥ю учн€ вчител≥, виховател≥ визначають €к хул≥ганську при на€вност≥ лише одн≥Їњ з цих ознак, допускаючи часто суто емоц≥йну оц≥нку вчинку, а не моральну чи правову.

ќсобливо важливо в умовах школи розмежувати порушенн€ шк≥льноњ дисципл≥ни з проступками. “ому сл≥д визначити не лише обСЇкт, на €кий спр€моване порушенн€ п≥дл≥тка, а також мотиви цього порушенн€.

ѕравопорушенн€ неповнол≥тн≥х - це небезпечне соц≥альне €вище оск≥льки правопорушенн€ в середовищ≥ неповнол≥тн≥х заважають, по-перше, формуванню соц≥ально ц≥нноњ особистост≥ неповнол≥тнього; по-друге завдають сусп≥льству значних втрат у трудових ресурсах (лише третина покараних повертаютьс€ до повноц≥нного сусп≥льного житт€); по-третЇ, злочинн≥сть неповнол≥тн≥х дуже впливаЇ на формуванн€ рецидивноњ злочинност≥ (дв≥ третини рецидив≥ст≥в розпочинають св≥й злочинний шл€х ще неповнол≥тн≥ми).

ѕитанн€ дл€ самоконтролю:

1.ѕон€тт€ норм повед≥нки.

2.—утн≥сть ситуац≥й ризику.

3.¬иди субкультурних норм повед≥нки.

4.ќсобливост≥ правопорушень неповнол≥тн≥х.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 898 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ моем словаре нет слова Ђневозможної. © Ќаполеон Ѕонапарт
==> читать все изречени€...

1970 - | 1938 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.