Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 14: ѕоказники готовност≥ д≥тей до вивченн€ математики у першому клас≥




Ћ≥тература:

 . …. ўербакова. ћетодика формуванн€ елементарних математичних у€влень у дошк≥льник≥в. Ц  ., 1996. Ц с. 218-225.

—формувати готовн≥сть до навчанн€ у школ≥ Ч означаЇ створити передумови дл€ усп≥шного засвоЇнн€ д≥тьми навчальноњ програми ≥ нормального входженн€ њх в учн≥вський колектив. ѕриродно, що одним ≥з важливих показник≥в спец≥альноњ (математичноњ) п≥дготовки Ї на€вн≥сть у дошк≥льник≥в певних знань, ум≥нь ≥ навичок. як показуЇ анал≥з педагог≥чноњ роботи, р≥вень засвоЇнн€ цих знань, ум≥нь ≥ навичок залежить в≥д в≥ку, ≥ндив≥дуальних особливостей д≥тей, а також в≥д стану навчально-виховного процесу в дит€чому садку.

ƒл€ виховател€ старшоњ групи особливого значенн€ набуваЇ ви€вленн€ цього р≥вн€ перед вступом до школи. ÷ьому спри€ють ≥ндив≥дуальн≥ бес≥ди, дидактичн≥ ≥гри з д≥тьми, виконанн€ ними певних завдань та ≥н. ѕри цьому сл≥д ор≥Їнтуватис€ на так≥ показники:

- обс€г математичних знань ≥ ум≥нь в≥дпов≥дно до Ѕазовоњ програми "я у св≥т≥";

- €к≥сть математичних знань: св≥дом≥сть, над≥йн≥сть запамТ€товуванн€, можлив≥сть використанн€ њх у зм≥нених обставинах;

- р≥вень ум≥нь ≥ навичок розумовоњ д≥€льност≥;

- ступ≥нь розвитку п≥знавальних ≥нтерес≥в ≥ зд≥бностей;

- особливост≥ розвитку мови (засвоЇнн€ математичноњ терм≥нолог≥њ);

- позитивне ставленн€ до школи ≥ навчальноњ д≥€льност≥ в ц≥лому;

- р≥вень п≥знавальноњ активност≥.

–≥вень засвоЇнн€ знань визначити легше, н≥ж ступ≥нь оволод≥нн€ прийомами розумовоњ д≥€льност≥, тим б≥льше ступ≥нь сформованост≥ п≥знавальних ≥нтерес≥в ≥ зд≥бностей. ” звТ€зку з цим дл€ вид≥ленн€ прийом≥в розумовоњ д≥€льност≥ треба добирати завданн€, €к≥ дають змогу визначити р≥вень знань ≥з в≥дпов≥д≥. Ѕажано давати завданн€ попарно: наприклад, перше завданн€ Ч пригадай, розкажи, пол≥чи, покажи, тощо; друге Ч пор≥вн€й, по€сни, доведи, розвТ€жи та ≥н. ƒруге завданн€ дл€ д≥тей важче, але воно св≥дчить про р≥вень п≥дготовленост≥ дитини до школи.

¬ивчати р≥вень п≥дготовленост≥ д≥тей шести-семир≥чного в≥ку до навчанн€ у школ≥ можна за допомогою групового або ≥ндив≥дуального обстеженн€. ѕоказники п≥дготовленост≥ в≥дображають €к загальний розумовий розвиток дитини, так ≥ њњ спец≥альну п≥дготовку з математики. як один ≥з показник≥в при обстеженн≥ вид≥л€ють продуктивн≥сть уваги (за адаптованими коректорними таблиц€ми), особливост≥ розумового розвитку ≥ навчальноњ д≥€льност≥. ≤ндив≥дуальне обстеженн€ даЇ змогу вихователев≥ скласти у€вленн€ про особливост≥ мови д≥тей, загальний р≥вень знань ≥ спец≥альну математичну п≥дготовку.

як д≥агностичн≥ (тестов≥) вправи Ћ. ј. Ћевинова радить використати р≥зн≥ завданн€ такого типу.

«авданн€ 1. ƒитин≥ показують картку з цифрами, розм≥щеними у випадков≥й посл≥довност≥, ≥ прос€ть назвати й показати њх.

«авданн€ 2. ƒитину прос€ть назвати числа, сум≥жн≥ з названим.

«авданн€ 3. ѕеред дитиною аркуш паперу ≥з зображенн€м на ньому двох р€дк≥в кружечк≥в. ¬ерхн≥й р€док Ч в≥с≥м великих кружечк≥в, нижн≥й Ч девТ€ть маленьких, €к≥ розм≥щен≥ на менш≥й в≥дстан≥ один в≥д одного, н≥ж велик≥. —тавитьс€ запитанн€: Ђяких кружечк≥в б≥льше? яких менше?ї

«авданн€ 4. ƒитин≥ показують по черз≥ три картинки: Ђяблун€ї, Ђјеродромї, Ђƒ≥вчинка з прапорц€миї. ѕропонують придумати на кожну картинку задачу ≥ розвТ€зати њњ.

«авданн€ 5. ƒитин≥ показують картинку ЂЅудиночкиї. ƒаЇтьс€ завданн€ уважно подивитис€ на картинку ≥ сказати, €к≥ форми тут зображено. (¬≥кна квадратноњ форми, двер≥ Ч пр€мокутноњ ≥ т. д.)

«авданн€ 6. ѕеред дитиною лежить в≥с≥м ф≥гурок чотирьох кольор≥в: три червон≥, дв≥ зелен≥, дв≥ син≥, одна жовта. ¬ихователь запитуЇ: Ђ—к≥льки тут р≥зних кольор≥в?ї

«авданн€ 7. ѕеред дитиною лежить картинка, на €к≥й зображено дес€ть розм≥щених у р€д р≥зних предмет≥в. ƒитину прос€ть в≥дпов≥сти на запитанн€: Ђ—к≥льки всього тут предмет≥в? як ти порахував? Ќа €кому м≥сц≥ будиночок? —к≥льки всього п≥рам≥док? Ќа €кому м≥сц≥ маленька п≥рам≥дка? Ќа €кому м≥сц≥ велика мотр≥йка? —к≥льки всього мотр≥йок?ї

јналог≥чн≥ завданн€ дл€ обстеженн€ вихователь чи вчитель початковоњ школи може знайти у в≥дпов≥дн≥й методичн≥й та ≥нструктивн≥й л≥тератур≥. “ут сл≥д звернути увагу на те, що незважаючи на зовн≥шню елементарн≥сть таких вправ (тест≥в), скласти њх дуже важко. ÷е потребуЇ глибокоњ психолого-педагог≥чноњ компетенц≥њ, знанн€ в≥кових особливостей д≥тей даного в≥ку.

«а ступенем усп≥шност≥ виконанн€ завдань можна д≥знатись про р≥вень математичноњ готовност≥ д≥тей до шк≥льного навчанн€. ÷≥ дан≥ треба доповнити систематичними спостереженн€ми, бес≥дами з д≥тьми.

” процес≥ навчанн€ розвиваЇтьс€ здатн≥сть д≥тей мислити абстрактно, робити узагальненн€ ≥ пор≥вн€нн€, використовувати цю здатн≥сть при розвТ€зуванн≥ навчальних задач. Ќавчальна д≥€льн≥сть маЇ св≥домий характер ≥ спр€мовуЇтьс€ вихователем. ѕсихолог≥чною основою навчальноњ д≥€льност≥ Ї розвиток у д≥тей навчальних мотив≥в ≥ потреб. Ќавчанн€ в школ≥ Ч пров≥дний вид д≥€льност≥. ” д≥тей дошк≥льного в≥ку не можна сформувати навчальну д≥€льн≥сть у такому вигл€д≥, €к про нењ йшлос€ вище. ƒо завданн€ виховател€ входить формуванн€ у дошк≥льник≥в передумов навчальноњ д≥€льност≥. ”сп≥шн≥сть формуванн€ передумов навчальноњ д≥€льност≥ повТ€зана з р≥внем розвитку р€ду псих≥чних, €костей дитини. ќ. ѕ. ”сова вид≥лила €кост≥, €к≥ можна розгл€дати €к де€к≥ передумови навчальноњ д≥€льност≥. ƒо таких €костей належать ум≥нн€ слухати виховател€, працювати за його вказ≥вками, здатн≥сть в≥докремлювати своњ д≥њ в≥д д≥й ≥нших д≥тей, розвиток самоконтролю та ≥н. Ќавчальна д≥€льн≥сть Ї одним з вид≥в п≥знавальноњ д≥€льност≥ дитини. ƒл€ нењ характерн≥ певн≥ практичн≥ ≥ розумов≥ д≥њ.

” п≥дготовц≥ до школи велике значенн€ мають правильна орган≥зац≥€ ≥ ц≥леспр€мований розвиток уваги д≥тей у процес≥ навчанн€. —л≥д зазначити, що навчальна д≥€льн≥сть взагал≥ неможлива без в≥дпов≥дного р≥вн€ розвитку уваги. ” д≥тей старшого дошк≥льного в≥ку значне м≥сце у д≥€льност≥ займаЇ дов≥льна увага. ƒитина здатна сконцентрувати увагу на виконанн≥ конкретноњ д≥њ. ” цьому в≥ц≥ значно зростають обс€г ≥ ст≥йк≥сть уваги. «авданн€м виховател€ дит€чого садка Ї правильна орган≥зац≥€ навчальноњ д≥€льност≥ дитини, ч≥тке визначенн€ завдань, мети ≥ умов, що забезпечують виконанн€ п≥знавальних завдань.

—постереженн€ над учн€ми, перших клас≥в показують, що р≥вень уваги на уроках у школ≥ залежить в≥д того, наск≥льки вчитель використовуЇ знанн€ ≥ досв≥д д≥тей. “ам, де вчитель спиравс€ на ц≥ знанн€, увага була досить ст≥йкою, там же, де такоњ опори не було, спостер≥галас€ слабка зосереджен≥сть. ÷≥ факти дають змогу зробити висновок про необх≥дн≥сть наступност≥ у навчанн≥. ћожна вважати, що продуктивн≥сть навчального процесу перебуваЇ у пр€м≥й залежност≥ в≥д адекватност≥ (в≥дпов≥дност≥) складност≥ навчальних завдань, р≥вн€ п≥дготовленост≥ учн≥в, обс€гу њхн≥х знань ≥ досв≥ду.

ќсновною педагог≥чною умовою розвитку передумов навчальноњ д≥€льност≥ Ї спец≥ально орган≥зоване навчанн€, в процес≥ €кого д≥ти засвоюють загальн≥ способи ≥ методи розвТ€зуванн€ р≥зних практичних ≥ п≥знавальних завдань. ѕроблема формуванн€ у дошк≥льник≥в €костей, необх≥дних дл€ усп≥шного навчанн€ в школ≥, довго залишалос€ дискус≥йною. ≤ вчених ≥ педагог≥в-практик≥в хвилювало питанн€ - чи достатн≥м Ї ф≥зичний ≥ розумовий розвиток шестир≥чних д≥тей дл€ засвоЇнн€ шк≥льноњ програми. ƒосл≥дженн€ останн≥х рок≥в, проведен≥ педагогами, психологами, ф≥з≥ологами, медиками, показують, що в≥ков≥ можливост≥ старших дошк≥льник≥в забезпечують засвоЇнн€ значного обс€гу знань з програми початковоњ школи. ÷≥ висновки св≥дчать про доц≥льн≥сть навчанн€ в школ≥ з шести рок≥в.

Ќауков≥ дан≥ показують, що у старших дошк≥льник≥в досить добре розвинен≥ зоров≥ в≥дчутт€. ѕонад 80% д≥тей добре розр≥зн€ють основн≥ кольори й в≥дт≥нки. “е саме можна сказати ≥ про розвиток сприйманн€. ћайже вс≥ д≥ти впевнено сприймають форму предмет≥в, розм≥р, в≥ддален≥сть, рух предмет≥в.

ѕроте вчен≥ наголошують на де€ких особливост€х сенсорно-перцептивноњ орган≥зац≥њ д≥тей-дошк≥льник≥в, €к≥ треба враховувати п≥д час навчанн€ математики. “ак, у навчанн≥ л≥чби важче сприймати к≥льк≥сть на слух, н≥ж л≥чити к≥льк≥сть, що сприймаЇтьс€ наочно. ÷е зумовлено необх≥дн≥стю спиратис€ на особливе вм≥нн€ узгоджувати числ≥вник не з видимим, а ≥з сприйн€тим на слух подразником, з установленн€м складн≥ших асоц≥ац≥й.

ўе складн≥ш≥ сенсорно-перцептивн≥ процеси повТ€зан≥ з≥ сприйн€тт€м числових вираз≥в ≥ д≥й. ѕрочитана, почута або названа арифметична д≥€ маЇ викликати зорово-слухов≥ асоц≥ац≥њ. ¬насл≥док зорового сприйманн€ або наочного у€вленн€ цифра перетворюЇтьс€ на узагальнений сигнал певного числа (к≥лькост≥), а також необх≥дних д≥й ≥з заданими к≥лькост€ми.

Ќауков≥ дан≥ розкривають складн≥ психолог≥чн≥ механ≥зми сприйн€тт€ д≥тьми математичних д≥й. ÷≥ законом≥рност≥ мають знати ≥ враховувати виховател≥ дошк≥льних дит€чих заклад≥в ≥ вчител≥ початкових клас≥в дл€ того, щоб продуктивно зд≥йснити наступн≥сть у навчанн≥ ≥ вихованн≥.

¬≥к д≥тей пТ€ть-ш≥сть рок≥в найб≥льш активний, кульм≥нац≥йний у розвитку процес≥в сприйн€тт€, памТ€т≥, мисленн€, у€ви. Ќа рубеж≥ старшого дошк≥льного в≥ку д≥ти достатньо оволод≥вають р≥дною мовою, ви€вл€ють високий ≥нтерес до п≥знанн€ всього нового. ѕосилено розвиваЇтьс€ центральна нервова система. ÷е забезпечуЇ значне ускладненн€ псих≥чних функц≥й. ћожлив≥сть анал≥зувати й узагальнювати €вища довк≥лл€ спри€Ї усп≥шному розвитку розумових процес≥в.

”сп≥шн≥сть навчанн€ д≥тей у школ≥ повТ€зана не т≥льки з на€вн≥стю у дошк≥льник≥в певного обс€гу знань. Ќав≥ть ум≥нн€ л≥чити ≥ розвТ€зувати задач≥ не маЇ при цьому вир≥шального значенн€. Ўк≥льне навчанн€ основн≥ вимоги ставить передус≥м до розумовоњ д≥€льност≥.

” звТ€зку з цим р≥вень розвитку розумових зд≥бностей Ч один з найважлив≥ших показник≥в п≥дготовленост≥ дитини до школи. “реба вчити д≥тей спостер≥гати, анал≥зувати, узагальнювати, робити висновки. ≤нтелектуальн≥ можливост≥ д≥тей розширюютьс€ в процес≥ активного ≥ ц≥леспр€мованого ознайомленн€ з обТЇктами ≥ €вищами довк≥лл€, законами природи, особливост€ми стосунк≥в м≥ж людьми.

Ќавчанн€ елемент≥в математичних д≥й зд≥йснюЇтьс€ на фон≥ розгорнутоњ розумовоњ д≥€льност≥ д≥тей. ÷ей процес Ї €скравою ≥люстрац≥Їю теор≥њ ≤. ѕ. ѕавлова про рефлекторну природу псих≥ки, про перех≥д в≥д чуттЇвого ступен€ п≥знанн€ до лог≥чного. “ак, виконанн€ л≥чильноњ операц≥њ на початковому етап≥ навчанн€, €к складне ум≥нн€, спираЇтьс€ на розгорнут≥ д≥њ руки, ока, на називанн€ числ≥вник≥в уголос. Ќадал≥, удосконалюючись, операц≥€ л≥чби пом≥тно видозм≥нюЇтьс€, проход€чи шл€х в≥д розгорнутих способ≥в л≥чби пересуванн€м предмет≥в, €к≥ л≥чать, до скорочених прийом≥в показу, називанн€ числ≥вник≥в уголос ≥ завершуЇтьс€ усною л≥чбою про себе.

ќдн≥Їю з ознак будь-€кого предмета Ї його розм≥р. ќц≥нюючи розм≥р, дитина не т≥льки п≥знаЇ кожний предмет окремо, а й встановлюЇ сп≥вв≥дношенн€ предмет≥в. ÷е впливаЇ на формуванн€ у д≥тей узагальнених знань про довк≥лл€. Ѕудь-€ке вим≥рюванн€ розм≥ру д≥стаЇ числове вираженн€. “ому розвиток у€вленн€ про розм≥ри предмет≥в даЇ змогу поглибити пон€тт€ числа. ”св≥домленн€ розм≥ру старшими дошк≥льниками ≥стотно впливаЇ на розвиток розумових зд≥бностей у ц≥лому, оск≥льки потребуЇ виконанн€ д≥й розр≥зненн€, пор≥вн€нн€, узагальненн€.

«д≥йснюючи наступн≥сть м≥ж дит€чим садком ≥ школою у формуванн≥ пон€ть про розм≥р, треба враховувати одну важливу особлив≥сть. ” д≥тей виникають значн≥ труднощ≥ у вживанн≥ конкретних математичних терм≥н≥в, €к≥ позначають розм≥ри предмет≥в р≥зноњ довжини. Ќайчаст≥ше вони використовують слова Ђвеликийї ≥ Ђмалийї. ѕри характеристиц≥ предмет≥в р≥зноњ довжини, висоти, ширини, товщини д≥т€м важко диференц≥ювати в≥дпов≥дн≥ терм≥ни. Ѕ≥льше того, науков≥ досл≥дженн€ показують, що й саме слово Ђрозм≥рї (величина) не маЇ дл€ багатьох д≥тей сигнального значенн€, оск≥льки вони не розум≥ють його сут≥. ÷ю обставину сл≥д враховувати ≥ виховател€м, ≥ вчител€м перших клас≥в, коли вони навчають д≥тей вид≥л€ти у плоских предметах переважну або найб≥льш значущу прот€жн≥сть ≥ розум≥ти тривим≥рн≥сть просторових в≥дношень.

ƒ≥ти старшого дошк≥льного в≥ку вже вм≥ють, хоч ≥ не повною м≥рою, стримувати своњ ≥мпульсивн≥ д≥њ. ≤грова, навчальна, творча ≥ трудова д≥€льн≥сть характеризуютьс€ дов≥льною регул€ц≥Їю. ѕ≥д час навчальних зан€ть д≥ти ви€вл€ють орган≥зовану повед≥нку. ƒитина ц≥леспр€мовано намагаЇтьс€ розвТ€зати поставлене перед нею завданн€, дос€гти бажаного результату. ѕри цьому пом≥тно ви€вл€ютьс€ так≥ вольов≥ €кост≥, €к наполеглив≥сть, ≥н≥ц≥ативн≥сть, самост≥йн≥сть. ƒ≥стаючи завданн€ в≥д дорослих, дитина намагаЇтьс€ про€вити своњ сили, волю. “ака п≥знавальна активн≥сть дитини дасть њй змогу надал≥ легше й краще оволод≥вати знанн€ми.

ƒосв≥д роботи в школ≥ даЇ п≥дставу вважати, що можливост≥ навчанн€ вихованц≥в дит€чих садк≥в значно вищ≥, н≥ж д≥тей, €к≥ приход€ть до школи ≥з с≥мТњ. ¬ихованц≥ дит€чих садк≥в мають певний досв≥д повед≥нки, широке коло лог≥чних ≥ практичних знань, високий р≥вень розвитку п≥знавальних ≥нтерес≥в ≥ зд≥бностей. ј це залежить насамперед в≥д орган≥зац≥њ педагог≥чного процесу в дит€чому садку.

ѕри п≥дготовц≥ до навчанн€ у школ≥ важливу роль в≥д≥граЇ вихованн€ позитивного ставленн€ до ц≥Їњ под≥њ. ƒосл≥дженн€ показують, що високий р≥вень ≥нтелектуального розвитку дитини не завжди зб≥гаЇтьс€ з њњ особистою готовн≥стю до школи. ” р€д≥ випадк≥в на початку навчанн€ в школ≥ ви€вл€Їтьс€ в≥дсутн≥сть у д≥тей позитивного ставленн€ до нового способу житт€, наступних зм≥н, умов, правил, вимог режиму навчанн€, житт€ ≥ д≥€льност≥ в ц≥лому. “ому ще у дит€чому садку виховател≥ мають формувати позитивне ставленн€ дошк≥льник≥в до навчанн€, €ке включаЇ прагненн€ дитини дос€гти нового соц≥ального стану Ч тобто стати школ€рем. ƒитина маЇ розум≥ти важлив≥сть шк≥льного навчанн€, поважати вчител€ та його працю, поважати старших товариш≥в по школ≥, любити книгу, дбайливо ставитис€ до нењ.

«г≥дно з вид≥леними нами ран≥ше показниками умовно можна назвати три р≥вн≥ п≥дготовленост≥ д≥тей до школи.

ƒо першого р≥вн€ сл≥д в≥днести д≥тей, €к≥ добре засвоњли програмн≥ вимоги попередн≥х груп, мають добр≥ навички л≥чильноњ д≥€льност≥, обстеженн€, вим≥рюванн€, под≥лу ц≥лого на частини, розвТ€зуванн€ задач тощо.

ѕри цьому д≥ти п≥дготовчоњ групи ум≥ють виконувати нескладн≥ д≥њ у думц≥ без опори на наочн≥сть, при пор≥вн€нн≥ предмет≥в за формою користуютьс€ геометричною ф≥гурою €к еталоном, ум≥ють класиф≥кувати, узагальнювати, д≥€ти зг≥дно з ≥нструкц≥Їю педагога, мають навички самоконтролю, про€вл€ють ≥нтерес до навчанн€, ум≥ють працювати зосереджено, не в≥двол≥каючись, адекватно вживають математичну терм≥нолог≥ю, правильно, €к≥сно, у встановлений терм≥н виконують завданн€, обТЇктивно оц≥нюють свою роботу.

ƒо другого р≥вн€ можна в≥днести д≥тей, що задов≥льно оволод≥ли програмою попередньоњ групи; мають певн≥ навички у л≥чильн≥й д≥€льност≥, вим≥рюванн≥ величини, под≥л≥ ц≥лого на частини та ≥н. –азом з тим у них не досить розвинена розумова д≥€льн≥сть; њм важко по€снити виб≥р арифметичноњ д≥њ, узагальнювати ≥ класиф≥кувати; самоконтроль у цих д≥тей нест≥йкий; вони майже не про€вл€ють ≥нтересу до навчальноњ д≥€льност≥; математичний словник њх б≥дний, самооц≥нка завищена або занижена.

ƒо третього р≥вн€ в≥днос€ть д≥тей, що слабко засвоњли програму попередн≥х груп. ÷≥ д≥ти мають де€к≥ навички у виконанн≥ операц≥й л≥чби, проте в ус≥х ≥нших видах математичноњ д≥€льност≥ мають слабк≥ навички або взагал≥ њх не мають. ƒ≥ти, що належать до третього р≥вн€ засвоЇнн€ математичних знань, в≥дчувають значн≥ труднощ≥ при виконанн≥ розумових операц≥й пор≥вн€нн€, узагальненн€, класиф≥кац≥њ. ÷≥ д≥ти не ви€вл€ють ≥нтересу до навчальноњ д≥€льност≥, неправильно вживають спец≥альну математичну терм≥нолог≥ю, часто не можуть виконати завданн€ виховател€, пор≥вн€ти його ≥з зразками.

ѕедагог≥чну роботу напередодн≥ приходу д≥тей до школи сл≥д спр€мувати на повну л≥кв≥дац≥ю третього, найнижчого, р≥вн€ математичних знань, ум≥нь ≥ навичок, на дос€гненн€ досить €к≥сноњ математичноњ п≥дготовки д≥тей до школи. «усилл€ педагог≥чного колективу мають забезпечити формуванн€ у д≥тей м≥цних знань ≥ ум≥нь в обс€з≥ програми вихованн€ у дит€чому садку, розвиток у них мови, мисленн€, п≥знавальноњ активност≥, ≥нтерес≥в ≥ зд≥бностей.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2092 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

633 - | 428 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.