Тема 14: Показники готовності дітей до вивчення математики у першому класі
Лекции.Орг

Поиск:


Тема 14: Показники готовності дітей до вивчення математики у першому класі




Література:

К. Й. Щербакова. Методика формування елементарних математичних уявлень у дошкільників. – К., 1996. – с. 218-225.

Сформувати готовність до навчання у школі — означає створити передумови для успішного засвоєння дітьми навчальної програми і нормального входження їх в учнівський колектив. Природно, що одним із важливих показників спеціальної (математичної) підготовки є наявність у дошкільників певних знань, умінь і навичок. Як показує аналіз педагогічної роботи, рівень засвоєння цих знань, умінь і навичок залежить від віку, індивідуальних особливостей дітей, а також від стану навчально-виховного процесу в дитячому садку.

Для вихователя старшої групи особливого значення набуває виявлення цього рівня перед вступом до школи. Цьому сприяють індивідуальні бесіди, дидактичні ігри з дітьми, виконання ними певних завдань та ін. При цьому слід орієнтуватися на такі показники:

- обсяг математичних знань і умінь відповідно до Базової програми "Я у світі";

- якість математичних знань: свідомість, надійність запам’ятовування, можливість використання їх у змінених обставинах;

- рівень умінь і навичок розумової діяльності;

- ступінь розвитку пізнавальних інтересів і здібностей;

- особливості розвитку мови (засвоєння математичної термінології);

- позитивне ставлення до школи і навчальної діяльності в цілому;

- рівень пізнавальної активності.

Рівень засвоєння знань визначити легше, ніж ступінь оволодіння прийомами розумової діяльності, тим більше ступінь сформованості пізнавальних інтересів і здібностей. У зв’язку з цим для виділення прийомів розумової діяльності треба добирати завдання, які дають змогу визначити рівень знань із відповіді. Бажано давати завдання попарно: наприклад, перше завдання — пригадай, розкажи, полічи, покажи, тощо; друге — порівняй, поясни, доведи, розв’яжи та ін. Друге завдання для дітей важче, але воно свідчить про рівень підготовленості дитини до школи.

Вивчати рівень підготовленості дітей шести-семирічного віку до навчання у школі можна за допомогою групового або індивідуального обстеження. Показники підготовленості відображають як загальний розумовий розвиток дитини, так і її спеціальну підготовку з математики. Як один із показників при обстеженні виділяють продуктивність уваги (за адаптованими коректорними таблицями), особливості розумового розвитку і навчальної діяльності. Індивідуальне обстеження дає змогу вихователеві скласти уявлення про особливості мови дітей, загальний рівень знань і спеціальну математичну підготовку.

Як діагностичні (тестові) вправи Л. А. Левинова радить використати різні завдання такого типу.

Завдання 1. Дитині показують картку з цифрами, розміщеними у випадковій послідовності, і просять назвати й показати їх.

Завдання 2. Дитину просять назвати числа, суміжні з названим.

Завдання 3. Перед дитиною аркуш паперу із зображенням на ньому двох рядків кружечків. Верхній рядок — вісім великих кружечків, нижній — дев’ять маленьких, які розміщені на меншій відстані один від одного, ніж великі. Ставиться запитання: «Яких кружечків більше? Яких менше?»

Завдання 4. Дитині показують по черзі три картинки: «Яблуня», «Аеродром», «Дівчинка з прапорцями». Пропонують придумати на кожну картинку задачу і розв’язати її.

Завдання 5. Дитині показують картинку «Будиночки». Дається завдання уважно подивитися на картинку і сказати, які форми тут зображено. (Вікна квадратної форми, двері — прямокутної і т. д.)

Завдання 6. Перед дитиною лежить вісім фігурок чотирьох кольорів: три червоні, дві зелені, дві сині, одна жовта. Вихователь запитує: «Скільки тут різних кольорів?»

Завдання 7. Перед дитиною лежить картинка, на якій зображено десять розміщених у ряд різних предметів. Дитину просять відповісти на запитання: «Скільки всього тут предметів? Як ти порахував? На якому місці будиночок? Скільки всього пірамідок? На якому місці маленька пірамідка? На якому місці велика мотрійка? Скільки всього мотрійок?»

Аналогічні завдання для обстеження вихователь чи вчитель початкової школи може знайти у відповідній методичній та інструктивній літературі. Тут слід звернути увагу на те, що незважаючи на зовнішню елементарність таких вправ (тестів), скласти їх дуже важко. Це потребує глибокої психолого-педагогічної компетенції, знання вікових особливостей дітей даного віку.

За ступенем успішності виконання завдань можна дізнатись про рівень математичної готовності дітей до шкільного навчання. Ці дані треба доповнити систематичними спостереженнями, бесідами з дітьми.

У процесі навчання розвивається здатність дітей мислити абстрактно, робити узагальнення і порівняння, використовувати цю здатність при розв’язуванні навчальних задач. Навчальна діяльність має свідомий характер і спрямовується вихователем. Психологічною основою навчальної діяльності є розвиток у дітей навчальних мотивів і потреб. Навчання в школі — провідний вид діяльності. У дітей дошкільного віку не можна сформувати навчальну діяльність у такому вигляді, як про неї йшлося вище. До завдання вихователя входить формування у дошкільників передумов навчальної діяльності. Успішність формування передумов навчальної діяльності пов’язана з рівнем розвитку ряду психічних, якостей дитини. О. П. Усова виділила якості, які можна розглядати як деякі передумови навчальної діяльності. До таких якостей належать уміння слухати вихователя, працювати за його вказівками, здатність відокремлювати свої дії від дій інших дітей, розвиток самоконтролю та ін. Навчальна діяльність є одним з видів пізнавальної діяльності дитини. Для неї характерні певні практичні і розумові дії.

У підготовці до школи велике значення мають правильна організація і цілеспрямований розвиток уваги дітей у процесі навчання. Слід зазначити, що навчальна діяльність взагалі неможлива без відповідного рівня розвитку уваги. У дітей старшого дошкільного віку значне місце у діяльності займає довільна увага. Дитина здатна сконцентрувати увагу на виконанні конкретної дії. У цьому віці значно зростають обсяг і стійкість уваги. Завданням вихователя дитячого садка є правильна організація навчальної діяльності дитини, чітке визначення завдань, мети і умов, що забезпечують виконання пізнавальних завдань.

Спостереження над учнями, перших класів показують, що рівень уваги на уроках у школі залежить від того, наскільки вчитель використовує знання і досвід дітей. Там, де вчитель спирався на ці знання, увага була досить стійкою, там же, де такої опори не було, спостерігалася слабка зосередженість. Ці факти дають змогу зробити висновок про необхідність наступності у навчанні. Можна вважати, що продуктивність навчального процесу перебуває у прямій залежності від адекватності (відповідності) складності навчальних завдань, рівня підготовленості учнів, обсягу їхніх знань і досвіду.

Основною педагогічною умовою розвитку передумов навчальної діяльності є спеціально організоване навчання, в процесі якого діти засвоюють загальні способи і методи розв’язування різних практичних і пізнавальних завдань. Проблема формування у дошкільників якостей, необхідних для успішного навчання в школі, довго залишалося дискусійною. І вчених і педагогів-практиків хвилювало питання - чи достатнім є фізичний і розумовий розвиток шестирічних дітей для засвоєння шкільної програми. Дослідження останніх років, проведені педагогами, психологами, фізіологами, медиками, показують, що вікові можливості старших дошкільників забезпечують засвоєння значного обсягу знань з програми початкової школи. Ці висновки свідчать про доцільність навчання в школі з шести років.

Наукові дані показують, що у старших дошкільників досить добре розвинені зорові відчуття. Понад 80% дітей добре розрізняють основні кольори й відтінки. Те саме можна сказати і про розвиток сприймання. Майже всі діти впевнено сприймають форму предметів, розмір, віддаленість, рух предметів.

Проте вчені наголошують на деяких особливостях сенсорно-перцептивної організації дітей-дошкільників, які треба враховувати під час навчання математики. Так, у навчанні лічби важче сприймати кількість на слух, ніж лічити кількість, що сприймається наочно. Це зумовлено необхідністю спиратися на особливе вміння узгоджувати числівник не з видимим, а із сприйнятим на слух подразником, з установленням складніших асоціацій.

Ще складніші сенсорно-перцептивні процеси пов’язані зі сприйняттям числових виразів і дій. Прочитана, почута або названа арифметична дія має викликати зорово-слухові асоціації. Внаслідок зорового сприймання або наочного уявлення цифра перетворюється на узагальнений сигнал певного числа (кількості), а також необхідних дій із заданими кількостями.

Наукові дані розкривають складні психологічні механізми сприйняття дітьми математичних дій. Ці закономірності мають знати і враховувати вихователі дошкільних дитячих закладів і вчителі початкових класів для того, щоб продуктивно здійснити наступність у навчанні і вихованні.

Вік дітей п’ять-шість років найбільш активний, кульмінаційний у розвитку процесів сприйняття, пам’яті, мислення, уяви. На рубежі старшого дошкільного віку діти достатньо оволодівають рідною мовою, виявляють високий інтерес до пізнання всього нового. Посилено розвивається центральна нервова система. Це забезпечує значне ускладнення психічних функцій. Можливість аналізувати й узагальнювати явища довкілля сприяє успішному розвитку розумових процесів.

Успішність навчання дітей у школі пов’язана не тільки з наявністю у дошкільників певного обсягу знань. Навіть уміння лічити і розв’язувати задачі не має при цьому вирішального значення. Шкільне навчання основні вимоги ставить передусім до розумової діяльності.

У зв’язку з цим рівень розвитку розумових здібностей — один з найважливіших показників підготовленості дитини до школи. Треба вчити дітей спостерігати, аналізувати, узагальнювати, робити висновки. Інтелектуальні можливості дітей розширюються в процесі активного і цілеспрямованого ознайомлення з об’єктами і явищами довкілля, законами природи, особливостями стосунків між людьми.

Навчання елементів математичних дій здійснюється на фоні розгорнутої розумової діяльності дітей. Цей процес є яскравою ілюстрацією теорії І. П. Павлова про рефлекторну природу психіки, про перехід від чуттєвого ступеня пізнання до логічного. Так, виконання лічильної операції на початковому етапі навчання, як складне уміння, спирається на розгорнуті дії руки, ока, на називання числівників уголос. Надалі, удосконалюючись, операція лічби помітно видозмінюється, проходячи шлях від розгорнутих способів лічби пересуванням предметів, які лічать, до скорочених прийомів показу, називання числівників уголос і завершується усною лічбою про себе.

Однією з ознак будь-якого предмета є його розмір. Оцінюючи розмір, дитина не тільки пізнає кожний предмет окремо, а й встановлює співвідношення предметів. Це впливає на формування у дітей узагальнених знань про довкілля. Будь-яке вимірювання розміру дістає числове вираження. Тому розвиток уявлення про розміри предметів дає змогу поглибити поняття числа. Усвідомлення розміру старшими дошкільниками істотно впливає на розвиток розумових здібностей у цілому, оскільки потребує виконання дій розрізнення, порівняння, узагальнення.

Здійснюючи наступність між дитячим садком і школою у формуванні понять про розмір, треба враховувати одну важливу особливість. У дітей виникають значні труднощі у вживанні конкретних математичних термінів, які позначають розміри предметів різної довжини. Найчастіше вони використовують слова «великий» і «малий». При характеристиці предметів різної довжини, висоти, ширини, товщини дітям важко диференціювати відповідні терміни. Більше того, наукові дослідження показують, що й саме слово «розмір» (величина) не має для багатьох дітей сигнального значення, оскільки вони не розуміють його суті. Цю обставину слід враховувати і вихователям, і вчителям перших класів, коли вони навчають дітей виділяти у плоских предметах переважну або найбільш значущу протяжність і розуміти тривимірність просторових відношень.

Діти старшого дошкільного віку вже вміють, хоч і не повною мірою, стримувати свої імпульсивні дії. Ігрова, навчальна, творча і трудова діяльність характеризуються довільною регуляцією. Під час навчальних занять діти виявляють організовану поведінку. Дитина цілеспрямовано намагається розв’язати поставлене перед нею завдання, досягти бажаного результату. При цьому помітно виявляються такі вольові якості, як наполегливість, ініціативність, самостійність. Дістаючи завдання від дорослих, дитина намагається проявити свої сили, волю. Така пізнавальна активність дитини дасть їй змогу надалі легше й краще оволодівати знаннями.

Досвід роботи в школі дає підставу вважати, що можливості навчання вихованців дитячих садків значно вищі, ніж дітей, які приходять до школи із сім’ї. Вихованці дитячих садків мають певний досвід поведінки, широке коло логічних і практичних знань, високий рівень розвитку пізнавальних інтересів і здібностей. А це залежить насамперед від організації педагогічного процесу в дитячому садку.

При підготовці до навчання у школі важливу роль відіграє виховання позитивного ставлення до цієї події. Дослідження показують, що високий рівень інтелектуального розвитку дитини не завжди збігається з її особистою готовністю до школи. У ряді випадків на початку навчання в школі виявляється відсутність у дітей позитивного ставлення до нового способу життя, наступних змін, умов, правил, вимог режиму навчання, життя і діяльності в цілому. Тому ще у дитячому садку вихователі мають формувати позитивне ставлення дошкільників до навчання, яке включає прагнення дитини досягти нового соціального стану — тобто стати школярем. Дитина має розуміти важливість шкільного навчання, поважати вчителя та його працю, поважати старших товаришів по школі, любити книгу, дбайливо ставитися до неї.

Згідно з виділеними нами раніше показниками умовно можна назвати три рівні підготовленості дітей до школи.

До першого рівня слід віднести дітей, які добре засвоїли програмні вимоги попередніх груп, мають добрі навички лічильної діяльності, обстеження, вимірювання, поділу цілого на частини, розв’язування задач тощо.

При цьому діти підготовчої групи уміють виконувати нескладні дії у думці без опори на наочність, при порівнянні предметів за формою користуються геометричною фігурою як еталоном, уміють класифікувати, узагальнювати, діяти згідно з інструкцією педагога, мають навички самоконтролю, проявляють інтерес до навчання, уміють працювати зосереджено, не відволікаючись, адекватно вживають математичну термінологію, правильно, якісно, у встановлений термін виконують завдання, об’єктивно оцінюють свою роботу.

До другого рівня можна віднести дітей, що задовільно оволоділи програмою попередньої групи; мають певні навички у лічильній діяльності, вимірюванні величини, поділі цілого на частини та ін. Разом з тим у них не досить розвинена розумова діяльність; їм важко пояснити вибір арифметичної дії, узагальнювати і класифікувати; самоконтроль у цих дітей нестійкий; вони майже не проявляють інтересу до навчальної діяльності; математичний словник їх бідний, самооцінка завищена або занижена.

До третього рівня відносять дітей, що слабко засвоїли програму попередніх груп. Ці діти мають деякі навички у виконанні операцій лічби, проте в усіх інших видах математичної діяльності мають слабкі навички або взагалі їх не мають. Діти, що належать до третього рівня засвоєння математичних знань, відчувають значні труднощі при виконанні розумових операцій порівняння, узагальнення, класифікації. Ці діти не виявляють інтересу до навчальної діяльності, неправильно вживають спеціальну математичну термінологію, часто не можуть виконати завдання вихователя, порівняти його із зразками.

Педагогічну роботу напередодні приходу дітей до школи слід спрямувати на повну ліквідацію третього, найнижчого, рівня математичних знань, умінь і навичок, на досягнення досить якісної математичної підготовки дітей до школи. Зусилля педагогічного колективу мають забезпечити формування у дітей міцних знань і умінь в обсязі програми виховання у дитячому садку, розвиток у них мови, мислення, пізнавальної активності, інтересів і здібностей.





Дата добавления: 2015-02-12; просмотров: 1691 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.005 с.