Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћабораторна робота є 5




“ема. √еограф≥чн≥ ≥ пр€мокутн≥ координати

 

ћета: Ќавчитис€ визначати пр€мокутн≥ ≥ географ≥чн≥ координати за топограф≥чною картою, знаходити точки за заданими координатами.

 

ѕерел≥к питань на практичне вивченн€:

1. ќсновн≥ параметри геодезичних координат на топограф≥чних картах
2. ѕошук точок за географ≥чними координатами на топограф≥чн≥й карт≥
3. ¬≥дкладенн€ точок ≥з заданими географ≥чними координатами

 

“еоретичн≥ та методичн≥ в≥домост≥:

Ќа аркушах сучасних топограф≥чних карт нанесена с≥тка л≥н≥й абсцис та ординат, €ку називають координатною (к≥лометровою)с≥ткою. ѕр€мокутн≥ координати точок ј¬ (’ј, ”ј, ’¬, ”¬) визначають в≥дносно л≥н≥й к≥лометровоњ с≥тки, причому У Ф Ц в≥ддаль в к≥лометрах в≥д площини екватора до шуканоњ точки; У Ф Ц маЇ 4-5 значущих цифр: перш≥ 1 або 2 Ц це номер зони, три останн≥ - в≥дстань в км в≥д умовного початку координат.

ќкр≥м того, на аркуш≥ карти п≥дписан≥ широти та довготи кут≥в рамок Ц це Ї њх геодезичн≥ координати. –амки под≥лен≥ на м≥нути широти ≥ довготи, €к≥, в свою чергу, под≥лен≥ крапками на 6 пром≥жк≥в по 10 секунд кожний.

√еодезична широта¬ Ц це гострий кут, утворений нормаллю до поверхн≥ ел≥псоњда ≥ площини екватора. √еодезичн≥ широти в≥дл≥чують в≥д площини екватора в межах 0º - ± 90º. ƒл€ точок п≥вн≥чноњ п≥всфери вони додатн≥, дл€ п≥вденноњ - в≥дТЇмн≥.

√еодезична довгота L - це двогранний кут, утворений площиною початкового мерид≥ана ≥ площиною мерид≥ана, що проходить через задану точку. √еодезичн≥ довготи, в≥дл≥чуван≥ в≥д площини початкового мерид≥ана на сх≥д в межах 0º - + 180º, називають сх≥дними, а на зах≥д Ц зах≥дними.

ƒл€ визначенн€ на карт≥ широти точки необх≥дно через точку провести л≥н≥ю, паралельну до п≥вн≥чноњ або п≥вденноњ рамки. ¬ точц≥ перетину паралел≥ з рамкою карти, де Ї под≥лки м≥нут та дес€тк≥в секунд, сл≥д в≥драховувати значенн€ широти.

ƒл€ визначенн€ довготи точки належить через точку провести л≥н≥ю, паралельну до зах≥дноњ або сх≥дноњ рамки. ¬ точц≥ перетину л≥н≥њ з рамкою карти, де Ї под≥лки м≥нут та дес€тк≥в секунд, сл≥д в≥драховувати значенн€ довготи.

ѕри визначенн≥ ≥ географ≥чних, ≥ пр€мокутних координат доводитьс€ вим≥рювати в≥дстан≥ в≥д точки, €ку визначаЇмо, до координатних л≥н≥й (мерид≥ан≥в або паралелей, або л≥н≥й к≥лометровоњ с≥тки), а також довжину в≥др≥зк≥в самих координатних л≥н≥й. “очн≥сть визначенн€ координат залежить в≥д точност≥ цих вим≥рювань. якщо дл€ вим≥рювань використовувати металевий поперечний масштаб точн≥сть буде вищою, а €кщо використовувати л≥н≥йку з м≥л≥метрами (краще металеву) або надрукований на карт≥ л≥н≥йний масштаб Ц менш високою.  р≥м того, точн≥сть визначенн€ координат залежить ≥ в≥д масштабу карти: чим в≥н б≥льший, тим точн≥ше визначенн€. якщо, наприклад, на топограф≥чн≥й карт≥ масштабу 1:25 000 вим≥рювати в≥др≥зки л≥н≥йкою з м≥л≥метрами, обмежуючись при цьому точн≥стю в≥дл≥ку 0,5 мм, точн≥сть визначенн€ географ≥чних координат вийде б≥л€ 0,5" Ц 1,0", а пр€мокутних Ц близько 0,01 км.

ѕриклад: ¬ј = ; LA =

 

Ѕ = 6 070 + ’=6 070 660 м; Ѕ = 4 307 + ”= 4 307 486 м

 

–ис. 1. «наченн€ пр€мокутних та геодезичних координат точок ј ≥ Ѕ

(з карти на рис. 1):

 

ј = м ¬ј =

 

ј = м LA =

 

Ѕ = м ¬Ѕ =

 

Ѕ = м LЅ =

 

 

Ќанесенн€ на топогpаф≥чну каpту точок за заданими кооpдинатами. «авданн€ нанести на каpту точку, задану геогpаф≥чними або пp€мокутними кооpдинатами, Ї зворотним в≥дносно pозгл€нутих вище задач пpо визначенн€ кооpдинат точок на каpт≥.

ѕpиклад 1. Ќанести точку ƒ (рис. 2) на каpту за њњ геогpаф≥чними кооpдинатами:

Bƒ = 54∞42'10", Lƒ = 18∞00'45".

–исунок 2. ¬изначенн€ географ≥чних координат по карт≥ масштабу 1:10000.

 

«находимо задану шиpоту 54∞ 42'10" на зах≥дн≥й та сх≥дн≥й стоpонах pамки ≥ з'ЇднуЇмо однойменн≥ значенн€ шиpоти пунктиpною л≥н≥Їю. «адану довготу 18∞ 00'45" знаходимо на п≥вн≥чн≥й та п≥вденн≥й стоpонах pамки, €к≥ також з'ЇднуЇмо пунктиpною л≥н≥Їю. ѕеpетин цих двох л≥н≥й визначаЇ положенн€ на карт≥ точки ƒ з заданими кооpдинатами.

ѕpиклад 2. Ќанести точку N на карту (pис. 3) по њњ пp€мокутних кооpдинатах: xN = 6067710м, yN = 4313520м.

¬≥дкинувши тpи останн≥ цифpи в заданих кооpдинатах (тобто за числом ц≥лих к≥лометp≥в), визначають квадpат, в €кому pозм≥щена точка N ≥ кооpдинати x 2 y 2 його п≥вденно-зах≥дного кута:

x2 = 6067км = 6067000м, y2 = 4313км = 4313000м.

ѕpиp≥ст по ос≥ абсцис дор≥внюЇ:

2-N = xN - x2 = 710м,

а по ос≥ оpдинат:

2-N = yN - y2 = 520м.

–ис. 3. ¬изначенн€ пр€мокутних координат точок по карт≥

масштабу 1:10000.

¬≥дкладаЇмо у масштаб≥ каpти пpиp≥ст 2-N в≥д п≥вденноњ л≥н≥њ квадpата по бокових стоpонах ≥ з'ЇднуЇмо одно≥менн≥ значенн€ абсциси л≥н≥Їю, на €к≥й в масштаб≥ карти в≥д зах≥дноњ стоpони в≥дкладаЇмо пpиp≥ст 2-N, отpимаЇмо положенн€ точки N на каpт≥.

Ќакладанн€ точки N можна пеpев≥pити шл€хом в≥дкладанн€ в≥дp≥зк≥в, що доp≥внюють p≥зниц≥ кооpдинат п≥вн≥чно-сх≥дного кута квадpата ≥ пункту, €кий наноситьс€.

–озходженн€ в положенн≥ пункту на план≥ не повинне бути б≥льшим 0.2 мм.

ѕрактичн≥ завданн€:

«авданн€ 1. «а топограф≥чною картою N-34-37-B-в («агор€ни) масштабу 1:25 000 визначити географ≥чн≥ координати точки, вказаноњ в одному з вар≥ант≥в табл 1.

ƒано: ¬≥дпов≥дь: B L

«авданн€ 2. «а топограф≥чною картою N-34-37-B-в («агор€ни) масштабу 1:25 000 визначити пр€мокутн≥ координати точки, вказаноњ в одному з вар≥ант≥в табл. 1.

ƒано: ¬≥дпов≥дь: X Y

«авданн€ 3. Ќа топограф≥чну карту N-34-37-B-в («агор€ни) масштабу 1:25 000 нанести точку за њњ географ≥чними координатами, вказаними в одному з вар≥ант≥в табл. 1.

ƒано:

¬≥дпов≥дь: квадрат __________ точка ____

«авданн€ 4. Ќа топограф≥чну карту N-34-37-B-в («агор€ни) масштабу 1:25 000 нанести точку за њњ пр€мокутними координатами, вказаними в одному з вар≥ант≥в табл. 1.

 

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. ўо значить ор≥Їнтувати л≥н≥ю на м≥сцевост≥?

2. ѕон€тт€ географ≥чних систем координат?

3. —утн≥сть пр€моњ геодезичноњ задач≥

4. —утн≥сть оберненоњ геодезичноњ задач≥

5. √еограф≥чн≥ координати точок

–екомендована л≥тература:

 

1. ¬итковский ¬.¬. “опографи€ Ц Ћ.: 1940. Ц 680 с.

2. ¬ойславский Ћ. . ’арактерные точки и характерные линии рельефа.Ц √еодези€, картографи€ и аэрофотосъемка, 1986 вып.43, Ц —. 6 Ц 10

3. ¬ойславский Ћ. . ƒифференциальна€ цифрова€ модель рельефа. Ц √еодези€, картографи€ и аэрофотосъемка, 1986, вып.44, Ц —. 10 Ц 19.

4. √иршберг ћ.ј. √еодези€. „асть1 Ц ћ: Ќедра, 1967. Ц 384 с.

5. √ќ—“ 22268 Ц76. √еодези€. “ермины и определени€. Ц ћ.: √осстандарт ———–, 1976. Ц 32 с.

6. ≤нструкц≥€ з топограф≥чного зн≥манн€ у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (√ Ќ“ј Ц 2.04 Ц 02 Ц18) Ц  : 1998.

7.  остецька я.ћ. √еодезичн≥ прилади. „астина 2. ≈лектронн≥ геодезичн≥ прилади. Ц Ћьв≥в: ≤3 мн, 2000. Ц 324 с.

8. Ћисицкий ƒ.¬. ќсновные принципы цифрового картографировани€ местности. Ц ћ.: Ќедра, 1988.Ц261 с.

9. ћаслов ј.¬., √ордеев ј.¬., јлександров Ќ.Ќ., —оберайский  .—., Ѕатраков ё.√. √еодези€. Ц ћ.: Ќедра, 1972. Ц 528 с.

10. Ќеумывакин ё. ., ’алугин ≈.».,  узнецов ѕ.Ќ., Ѕойко ј.¬.. “опографические съемки. —правочное пособие. Ц ћ.: Ќедра, 1991.Ц 317 с.

 

“аблиц€ 1

¬их≥дн≥ дан≥ дл€ практичних завдань





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3517 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

314 - | 309 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.