Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема: ћетодолог≥€ читанн€ топограф≥чних карт




 

ћета: «асвоњти методику та техн≥ку читанн€ топограф≥чних карт за середньоњ детал≥зац≥њњ топограф≥чноњ ситуац≥њ.

ѕерел≥к питань на практичне вивченн€:

1.  ласиф≥кац≥€ умовних знак≥в ≥ позначень топограф≥чних карт
2. ћетодика читанн€ ситуац≥њ на топограф≥чних картах

“еоретичн≥ та методичн≥ в≥домост≥:

1. “опограф≥чн≥ матер≥али Ц карти ≥ плани Ї обТЇктивним в≥дображенн€м «емноњ поверхн≥, граф≥чним описом њњ ситуац≥њ ≥ рельЇфу.

«м≥ст карт ≥ план≥в Ї граф≥чними символами Ц умовними знаками, що зовн≥ нагадують форму в≥дпов≥дних елемент≥в ситуац≥њ. Ќаочн≥сть умовних знак≥в розкриваЇ характер зображуваних предмет≥в, даЇ можлив≥сть читати топограф≥чн≥ матер≥али (рис. 1).

”мовн≥ знаки под≥л€ють на площинн≥, л≥н≥йн≥ позамасштабн≥.

ѕлощинн≥ умовн≥ знаки застосовують дл€ заповненн≥ площ обТЇкт≥в, розм≥ри €ких виражаютьс€ в масштаб≥ карти або плану ≥ обмежуютьс€ контурами, тобто зовн≥шн≥ми контурами (с≥льськогосподарськ≥ ≥ природн≥ уг≥дд€: р≥лл€, л≥си, с≥нокоси, кущ≥, пасовища, сади, городи ≥ тому под≥бне).  онтури обТЇкт≥в показують точковим пунктиром, а внутр≥шн≥й зм≥ст в≥дбивають умовними знаками (рис. 2).

Ћ≥н≥йн≥ умовн≥ знаки застосовують дл€ зображенн€ обТЇкт≥в л≥н≥йного виду, довжина €ких виражаЇтьс€ в масштаб≥ (дорожн€ мережа, л≥н≥њ звТ€зку ≥ електропередач, неширок≥ р≥чки ≥ струмки ≥ тому под≥бне). Ўирина таких обТЇкт≥в в масштаб≥ може не виражатис€ (рис. 3).

ѕозамасштабн≥ умовн≥ знаки застосовують дл€ зображенн€ м≥сцевих предмет≥в, €к≥ не можна виразити в масштаб≥ карти (розм≥ри њх менше точност≥ масштабу), але вони мають значенн€ ор≥Їнтир≥в: мости, окрем≥ дерева, колод€з≥ ≥ водн≥ джерела, к≥лометров≥ стовпи, камен≥, що окремо лежать, ≥ њх скупченн€ та ≥н. ƒо позамасштабних в≥днос€ть умовн≥ знаки, що визначають м≥сце розташуванн€ обТЇкт≥в, в≥дображають њх характер ≥ призначенн€, але по них не можна судити про њх розм≥ри (рис. 4)

ѕо€снювальн≥ написи Ї цифровими даними, що характеризують елементи ситуац≥њ: габарити ≥ вантажоп≥дйомн≥сть мост≥в, швидк≥сть ≥ напр€м теч≥њ поток≥в, основну породу дерев л≥сових уг≥дь, густину л≥су ≥ середн≥ розм≥ри дерев, ширину шосейних дор≥г. ѓх проставл€ють у основних площинних, л≥н≥йних ≥ поза масштабних (рис. 5). ƒл€ б≥льшоњ наочност≥ топограф≥чн≥ карти ≥ плани складають ≥ видають багатобарвними. ≈лементи г≥дрограф≥њ показують блакитним кольором, рослинн≥сть Ц зеленим, рельЇф Ц горизонтал€ми св≥тло-коричневого кольору.

 

 вартали м≥ст ≥ шосе на картах показують помаранчевим кольором, а вулиц≥ ≥ внутр≥шньоквартальн≥ дороги на планах Ц розовим. ≤нш≥ елементи ситуац≥њ зображують чорним кольором.

ќкр≥м перерахованих умовних знак≥в, що Ї обовТ€зковими дл€ ус≥х орган≥зац≥й, що випускають топограф≥чн≥ матер≥али, Ї спец≥альн≥ умовн≥ знаки, ¬они встановлюютьс€ в≥дпов≥дними галузевими орган≥зац≥€ми ≥ застосовуютьс€ дл€ складанн€ спец≥ал≥зованих карт ≥ план≥в.

–ис. 1. “опограф≥чна карта.

–ис. 2. ѕлощинн≥ умовн≥ знаки та њх в≥дображенн€ на контурн≥й карт≥.

–ис. 3, а. Ћ≥н≥йн≥ умовн≥ знаки. –ис. 4. ѕозамасштабн≥ умовн≥ знаки.

–ис. 3 б. ¬≥дображенн€ л≥н≥йних знак≥в на топограф≥чн≥й карт≥.

–ис. 5. ѕо€снювальн≥ написи та њх в≥дображенн€ на топограф≥чн≥й карт≥.

2. “опогpаф≥чн≥ каpти ≥ плани Ї дуже важливим джерелом p≥зноман≥тних в≥домостей пpо пpиpодн≥ та соц≥ально-економ≥чн≥ характеристики конкpетного pайону.

¬м≥нн€ читати каpту необх≥дно пpи њњ користуванн≥. «м≥ст каpт та план≥в зображений умовними знаками, €к≥ зовн≥ нагадують фоpму в≥дпов≥дних елемент≥в ситуац≥њ. Ќаочн≥сть умовних знак≥в pозкpиваЇ хаpактеp, смисловий зм≥ст зобpажуваних об'Їкт≥в, даЇ можлив≥сть читати топогpаф≥чн≥ карти ≥ плани. „итати каpту - це значить розп≥знавати ≥ pозум≥ти, що зобpажено умовними знаками, вм≥ти описати ≥нформац≥ю про ситуац≥ю та рельЇф м≥сцевост≥, њхн≥ природн≥ та техн≥чн≥ характеристики.

ѕpи вивченн≥ каpти кожен умовний знак необх≥дно pозгл€дати не ≥зольовано, а у взаЇмозв'€зку з ≥ншими знаками з одночасним читанн€м рельЇфу м≥сцевост≥ по гоpизонтал€х. ѕpи цьому сл≥д звеpтати увагу не т≥льки на умовн≥ позначенн€ тих або ≥нших окpемих об'Їкт≥в, але й вивчати непp€м≥ ознаки, €к≥ дозвол€ють по характеру та pозм≥щенню одних об'Їкт≥в судити пpо ≥нш≥ ≥ визначати по каpт≥ додатков≥ дан≥ пpо рельЇф м≥сцевост≥. ¬ивченн€ по каpт≥ д≥л€нки м≥сцевост≥ ≥ складанн€ њњ геогpаф≥чного опису pекомендуЇтьс€ pобити в наступн≥й посл≥довност≥.

ѕо повеpховому огл€д≥ вс≥Їњ д≥л€нки встановлюють њњ географ≥чне положенн€, загальний хаpактеp pельЇфу та ≥нш≥ найважлив≥ш≥ особливост≥ м≥сцевост≥, а тод≥ вже докладн≥ше вивчають:

- геодезичн≥ пункти деpжавноњ та ≥нших зйомочних меpеж;

- хаpактеpистику pельЇфу (p≥внинний, гоpбистий, пеpес≥чений, г≥pський, на€вн≥сть окpемих узг≥p'њв та понижених м≥сць - €p≥в, кpутизна њх схил≥в та ≥н.);

- г≥дpогpаф≥ю (p≥ки, озеpа, болота, стpумки, канали);

- pослинн≥сть (л≥си, чагаpники, луки, њх хаpактеpистики);

- населен≥ пункти, пpомислов≥, енеpгетичн≥ та с≥льськогосподаpськ≥ п≥дпpиЇмства;

- шл€хи сполученн€ та зв'€зку (зал≥зниц≥ ≥ автомоб≥льн≥ шл€хи, аеpодpоми, гаван≥, пpистан≥, тpубопpов≥дний тpанспоpт, л≥н≥њ зв'€зку).

ƒл€ додаткових в≥домостей пpо окpем≥ об'Їкти ≥ €вища використовують п≥дписи на картах, њх числов≥ хаpактеpистики та ≥нш≥ спец≥альн≥ по€снювальн≥ умовн≥ знаки:

а) власн≥ назви населених пункт≥в, p≥чок, л≥с≥в, урочищ та ≥н.;

б) скоpочен≥ написи, пеpел≥к €ких даЇтьс€ в таблиц≥ умовних знак≥в (хаpактеp виpобництва, матеp≥ал споpуди, покpитт€ доp≥г та ≥н.);

в) числов≥ показники (довжина, шиpина та вантажоп≥дйомн≥сть мост≥в, висота ≥ товщина деpев у л≥с≥, шиpина та глибина p≥к);

г) знаки (поpода деpев у л≥с≥, к≥льк≥сть кол≥й зал≥зниць, напp€мок ≥ швидк≥сть теч≥њ p≥ки та ≥н.);

ѕpиклад. ѕpочитати ситуац≥ю на топогpаф≥чн≥й каpт≥ масштабу 1:10000 у квадpат≥ 65-12 (pис. 7).

ѕункти геодезичноњ основи на приведен≥й теpитоp≥њ в≥дсутн≥.

¬исотн≥ позначки зм≥нюютьс€ в≥д 140.0м до 155.0м, тобто пеpепад висот складаЇ 15м. ѕ≥вденно-зах≥дний та п≥вн≥чно-зах≥дний pайон теpитоp≥њ покpито л≥сом з пpос≥ками шиpиною 4м. Ќа п≥вдн≥ деpева висотою 15м, товщиною 0.25м, €к≥ pозм≥щен≥ на в≥ддал≥ одне в≥д одного до 5м. Ћ≥с п≥вн≥чн≥ше в≥д pадгоспу Ѕелич≥ - беpезовий, висота деpев -16м, товщина - 0.30м, в≥ддаль м≥ж деpевами - 5м.

«еpноpадгосп "Ѕелич≥" частково pозм≥щений в межах приведеного квадpата листа карти ≥ складаЇтьс€ з семи двоp≥в. Ќа п≥вн≥ч в≥д фpуктових сад≥в pозм≥щен≥ нежила та невогнест≥йка буд≥вл€, тут же знаходитьс€ пас≥ка, а на п≥вдн≥ - колод€зь з в≥тp€ним двигуном. « заходу на сх≥д теpитоp≥ю pадгоспу пеpетинаЇ гpунтова доpога пол≥пшеного типу, шиpина проњжджоњ частини - 6м.

ѕpи п≥дход≥ до pадгоспу доpога проходить у вињмц≥ глибиною 2м, у сх≥дн≥й частин≥ ≥ пpи пеpетин≥ p≥чки Ѕлакитна - в насипу висотою 1м. ¬здовж доpоги в pайон≥ pадгоспу Ѕелич≥ висаджен≥ л≥созахисн≥ смуги. Ќа пеpетин≥ доpоги з p≥чкою Ѕлакитна побудований деpев'€ний м≥ст довжиною 20м, шиpиною 5м, вантажоп≥дйомн≥стю 10т. Ѕ≥л€ мосту починаЇтьс€ польова доpога, €ка з'ЇднуЇ гpунтову доpогу з зимовою доpогою.

 


–ис. 6. “опограф≥чна карта з основними умовними знаками.

 


ƒpугий деpев'€ний м≥ст довжиною 8м, шиpиною 4м ≥ вантажоп≥дйомн≥стю 5т побудований чеpез p≥ку Ѕлакитну в м≥сц≥ пеpетину њњ гpунтовою дорогою, €ка з'ЇднуЇ м. —нов з pадгоспом Ѕелич≥. ѕо кpаю л≥су  оpшуки пpоходить грунтова дорога м≥ж селищем м≥ського типу Ќове та pадгоспом Ѕелич≥.

« п≥вдн€ на п≥вн≥чний сх≥д по теpитоp≥њ пpот≥каЇ p≥чка Ѕлакитна. ќбидва беpеги p≥чки заболочен≥, низьк≥. ¬≥дм≥тка уp≥зу води - 142.0м. Ќа п≥вноч≥ з заходу на сх≥д тече по пpох≥дному болот≥ невелика p≥чка Ѕеличка. ѕо гpаниц≥ болота пpоходить обрив висотою 1м. ƒжеpелом живленн€ p≥ки Ї джерело з в≥дм≥ткою 147.0м. ¬ очеpет€них заpост€х в л≥тн≥й пеp≥од вона пеpесихаЇ. Ќа пpавому беpез≥ p≥чки Ѕлакитноњ на висот≥ 148.1м знаходитьс€ невеликий сосновий гай, €кий на п≥вдн≥ пеpеходить в p≥дкол≥сс€. —уц≥льн≥ заpост≥ чагарнику мають м≥сце в гиpл≥ p≥чки Ѕлакитноњ на л≥вому беpез≥.

–исунок 7. ‘рагмент листа топограф≥чноњ карти масштабу1:10000 (квадрат 65 - 12)

ѕрактичн≥ завданн€:

1. «а розданною топограф≥чною картою описати ситуац≥ю дл€ данного квадрату, визначеного викладачем.

2. —хематично замалювати в зошит основн≥, найб≥льш вживан≥ умовн≥ позначенн€ топограф≥чних карт

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. ўо називають планом, картою, проф≥лем?

2. ” чому пол€гаЇ ≥стотна р≥зниц€ м≥ж планом ≥ картою?

3. ўо називають масштабом?

4. ўо таке точн≥сть масштабу?

5. ” €к≥й форм≥ може бути поданий масштаб?

6. Ќазв≥ть масштабний р€д топограф≥чних карт ≥ план≥в в ”крањн≥.

7. як≥ принципи покладен≥ в основу разграфки ≥ позначенн€ (номенклатури) топограф≥чних карт ≥ план≥в?

8. як утворюЇтьс€ номенклатура карти в масштаб≥ 1:1000000?

9. як утворюЇтьс€ номенклатура топограф≥чних карт у масштабах 1:500000, 1:200000, 1:100000?

10. як утворюЇтьс€ номенклатура топограф≥чних карт у масштабах 1:50000, 1:25000, 1:10000?

11. як утворюЇтьс€ номенклатура топограф≥чних план≥в у масштабах 1:5000, 1:2000?

12. ¬ €ких випадках застосовують пр€мокутне розграфленн€ топограф≥чних план≥в? ” чому воно пол€гаЇ?

13. Ќазв≥ть основн≥ групи об'Їкт≥в, що зображують на топограф≥чних картах ≥ планах.

14. яку функц≥ю виконують умовн≥ знаки топограф≥чних карт ≥ план≥в?

15. ѕривед≥ть класиф≥кац≥ю умовних знак≥в топограф≥чних карт ≥ план≥в.

16. ўо собою €вл€Ї рельЇф м≥сцевост≥? як≥ його основн≥ форми?

17. як вир≥шуЇтьс€ задача в≥дображенн€ рельЇфу на топограф≥чних картах ≥ планах?

–екомендована л≥тература:

1. ¬итковский ¬.¬. “опографи€ Ц Ћ.: 1940. Ц 680 с.

2. ¬ойславский Ћ. . ’арактерные точки и характерные линии рельефа.Ц √еодези€, картографи€ и аэрофотосъемка, 1986 вып.43, Ц —. 6 Ц 10

3. ¬ойславский Ћ. . ƒифференциальна€ цифрова€ модель рельефа. Ц √еодези€, картографи€ и аэрофотосъемка, 1986, вып.44, Ц —. 10 Ц 19.

4. √иршберг ћ.ј. √еодези€. „асть1 Ц ћ: Ќедра, 1967. Ц 384 с.

5. √ќ—“ 22268 Ц76. √еодези€. “ермины и определени€. Ц ћ.: √осстандарт ———–, 1976. Ц 32 с.

6. ≤нструкц≥€ з топограф≥чного зн≥манн€ у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (√ Ќ“ј Ц 2.04 Ц 02 Ц18) Ц  : 1998.

7.  остецька я.ћ. √еодезичн≥ прилади. „астина 2. ≈лектронн≥ геодезичн≥ прилади. Ц Ћьв≥в: ≤3 мн, 2000. Ц 324 с.

8. Ћисицкий ƒ.¬. ќсновные принципы цифрового картографировани€ местности. Ц ћ.: Ќедра, 1988.Ц261 с.

9. ћаслов ј.¬., √ордеев ј.¬., јлександров Ќ.Ќ., —оберайский  .—., Ѕатраков ё.√. √еодези€. Ц ћ.: Ќедра, 1972. Ц 528 с.

10. Ќеумывакин ё. ., ’алугин ≈.».,  узнецов ѕ.Ќ., Ѕойко ј.¬.. “опографические съемки. —правочное пособие. Ц ћ.: Ќедра, 1991.Ц 317 с.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 8243 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

2104 - | 1909 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.