Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”-34-37-¬-в-4




1:10 000

—хиленн€ на 1997 р. сх≥дне 6º12' (1-03). —ереднЇ

зближенн€ мерид≥ан≥в зах≥дне 2º22' (0-39). ѕри

прикладанн≥ бусол≥ (компаса) до вертикальних

л≥н≥й координатноњ с≥тки середнЇ в≥дхиленн€

магн≥тноњ стр≥лки сх≥дне 8º34' (1-42). –≥чна зм≥на

схиленн€ сх≥дна 0º02' (0-01). ѕоправка в дирекц≥йний

кут при переход≥ до магн≥тного азимуту (1-43).

ѕрим≥тка: ¬ дужках показан≥ под≥лки кутом≥ра (одна под≥лка кутом≥ра = 3.6)

–ис. 4.‘рагмент навчальноњ топограф≥чн оњ карти.

ѕрактичн≥ завданн€:

«авданн€ 1. «найти ≥менован≥ масштаби дл€ числових, вказаних в одному з вар≥ант≥в в таблиц≥ 1.

ћетодичн≥ вказ≥вки. —початку необх≥дно записати, ск≥льки в одиниц≥ довжини на карт≥ вм≥щуЇтьс€ таких самих одиниць довжини на м≥сцевост≥. Ќаприклад, €кщо заданий масштаб 1: 10 000. то це означаЇ, що 1 см на карт≥ в≥дпов≥даЇ 10000 см на м≥сцевост≥. “апер число в друг≥й частин≥ такого запису потр≥бно перевести в б≥льш крупн≥ш≥ одиниц≥ довжини, €к≥ використовуютьс€ дл€ вим≥рювань на м≥сцевост≥, тобто в метри ≥ к≥лометри. “од≥ отримаЇмо, що 1 см на карт≥ в≥дпов≥даЇ 100 м на м≥сцевост≥. ÷е ≥ Ї ≥менований масштаб. ƒано: ¬≥дпов≥дь:

«авданн€ 2. «найти числовий масштаб карти за ≥менованим, що вказаний в одному з вар≥ант≥в в таблиц≥ 1.

ƒано: ¬≥дпов≥дь:

«авданн€ 3. ¬изначити граничну точн≥сть масштабу, вказаного в одному з вар≥ант≥в в таблиц≥ 1.

ћетодичн≥ вказ≥вки. “ак €к граничну точн≥сть масштабу р≥вна довжин≥ того в≥др≥зка на м≥сцевост≥ (його горизонтальн≥й проекц≥њ), €кий в даному масштаб≥ карти в≥дпов≥даЇ 0,1 мм на карт≥, то спочатку за числовим масштабом потр≥бно знайти ≥менований, а тод≥ вже його граничну точн≥сть.

ƒано: ¬≥дпов≥дь:

«авданн€ 4. «найти масштаб карти за вим≥р€ним на н≥й в≥др≥зком ≥ в≥дпов≥дною в≥дстанню на м≥сцевост≥, що вказан≥ в одному з вар≥ант≥в в таблиц≥ 1. ƒано: ¬≥дпов≥дь:

«авданн€ 5. ¬изначити довжину в≥др≥зка на м≥сцевост≥ за вим≥р€ним на н≥й в≥др≥зком ≥ масштабом карти, що вказан≥ в одному з вар≥ант≥в в табл. 1

«авданн€ 6. ѕобудувати поперечне м≥рило за вих≥дним вар≥антом:

ћасштаб м≥рила ƒовжина л≥н≥њ дл€ в≥дкладенн€, м
ћ1: 500 256,8
ћ1: 750 500,4
ћ1: 1000 169,7
ћ1: 1250 231,2
ћ1: 1500 250,9
ћ1: 2000 147,7
ћ1: 2500 60,9
ћ1: 1800 129,8
ћ1: 3000 140,4
ћ1: 300 690,7
ћ1: 1800 180,8
ћ1: 3500 290,3
ћ1: 4000 620,5
ћ1: 800 540,4
ћ1: 900 570,2
ћ1: 1000 720,9
ћ1: 1250 360,3
ћ1: 1400 90,7

ѕитанн€ дл€ самоконтролю

1. ўо називають планом, картою, проф≥лем?

2. ” чому пол€гаЇ ≥стотна р≥зниц€ м≥ж планом ≥ картою?

3. ўо називають масштабом?

4. ўо таке точн≥сть масштабу?

5. ” €к≥й форм≥ може бути поданий масштаб?

6. Ќазв≥ть масштабний р€д топограф≥чних карт ≥ план≥в в ”крањн≥.

7. як≥ принципи покладен≥ в основу разграфки ≥ позначенн€ (номенклатури) топограф≥чних карт ≥ план≥в?

“аблиц€ 1

¬ар≥анти до завдань

1: 300000 1: 1000

ѕродовженн€ табл. 1

–екомендована л≥тература:

1. ¬итковский ¬.¬. “опографи€ Ц Ћ.: 1940. Ц 680 с.

2. ¬ойславский Ћ. . ’арактерные точки и характерные линии рельефа.Ц √еодези€, картографи€ и аэрофотосъемка, 1986 вып.43, Ц —. 6 Ц 10

3. ¬ойславский Ћ. . ƒифференциальна€ цифрова€ модель рельефа. Ц √еодези€, картографи€ и аэрофотосъемка, 1986, вып.44, Ц —. 10 Ц 19.

4. √иршберг ћ.ј. √еодези€. „асть1 Ц ћ: Ќедра, 1967. Ц 384 с.

5. √ќ—“ 22268 Ц76. √еодези€. “ермины и определени€. Ц ћ.: √осстандарт ———–, 1976. Ц 32 с.

6. ≤нструкц≥€ з топограф≥чного зн≥манн€ у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (√ Ќ“ј Ц 2.04 Ц 02 Ц18) Ц  : 1998.

7.  остецька я.ћ. √еодезичн≥ прилади. „астина 2. ≈лектронн≥ геодезичн≥ прилади. Ц Ћьв≥в: ≤3 мн, 2000. Ц 324 с.

8. Ћисицкий ƒ.¬. ќсновные принципы цифрового картографировани€ местности. Ц ћ.: Ќедра, 1988.Ц261 с.

9. ћаслов ј.¬., √ордеев ј.¬., јлександров Ќ.Ќ., —оберайский  .—., Ѕатраков ё.√. √еодези€. Ц ћ.: Ќедра, 1972. Ц 528 с.

10. Ќеумывакин ё. ., ’алугин ≈.».,  узнецов ѕ.Ќ., Ѕойко ј.¬.. “опографические съемки. —правочное пособие. Ц ћ.: Ќедра, 1991.Ц 317 с.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1597 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

465 - | 396 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.