Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема: ћасштаби та геодезичн≥ м≥рила




ћета: Ќабути практичних навик≥в щодо користуванн€ масштабними параметрами план≥в ≥ карт та њх трактуванн€м у геодезичн≥й практиц≥.

ѕерел≥к питань на практичне вивченн€:

1.  ористуванн€ л≥н≥йним та поперечним масштабом карт
2. √раф≥чн≥ розрахунки за р≥зними видами масштаб≥в у геодез≥њ

 

“еоретичн≥ та методичн≥ в≥домост≥:

ѕриймаючи до уваги значн≥ розм≥ри та кул€ст≥сть «емл≥, њњ зображенн€ на площин≥ без спотворень отримати неможливо. ƒ≥л€нки «емл≥ спочатку ортогонально проектують на сфероњд, а тод≥, зг≥дно з математичними законами, €к≥ називають картограф≥чними проекц≥€ми, на площину. ¬ результат≥ такого зображенн€ отримують карту або план..

 арта Ц зменшене, спотворене п≥д впливом кривини «емл≥ зображенн€ на площин≥ горизонтальноњ проекц≥њ значноњ частини або вс≥Їњ земноњ поверхн≥, побудоване за певними математичними законами. ѕри складанн≥ карт перш за все будують географ≥чну с≥тку мерид≥ан≥в та паралелей, €ка називаЇтьс€ картограф≥чною с≥ткою.

ѕланом називаЇтьс€ зображенн€ пор≥вн€но невеликих д≥л€нок м≥сцевост≥, побудоване на площин≥ в ортогональн≥й проекц≥њ без врахуванн€ кривизни «емл≥. ѕри побудов≥ план≥в точки м≥сцевост≥ проектують на площину пр€мовисними л≥н≥€ми. “аке проектуванн€ називаЇтьс€ ортогональним.

√оризонтальн≥ проекц≥њ л≥н≥й м≥сцевост≥ на планах та картах зображують у зменшеному вигл€д≥. —туп≥нь зменшенн€ горизонтальних проекц≥й л≥н≥й м≥сцевост≥ при зображенн≥ њх на планах або картах Ц називаЇтьс€ масштабом. ≤ншими словами, це в≥дношенн€ довжини в≥др≥зка на план≥ чи карт≥ до його горизонтальноњ проекц≥њ на м≥сцевост≥.

–ис. 1. √раф≥чне трактуванн€ масштабу карти

де m Ц знаменник масштабу; d Ц довжина горизонтальноњ проекц≥њ в≥др≥зка на карт≥; D Ц довжина аналог≥чного в≥др≥зка на м≥сцевост≥.

ћасштаб, €кий виражаЇтьс€ у вигл€д≥ дробу з чисельником одиниц€ називають числовим, наприклад, ≥ т.д. «наменник числового масштабу Ї число, €ке показуЇ у ск≥льки раз≥в зменшен≥ горизонтальн≥ проекц≥њ л≥н≥й м≥сцевост≥ при зображенн≥ њх на план≥ чи карт≥.

—ловесний(≥менований) масштаб Ц це запис масштабу на карт≥ словами. Ќаприклад, дл€ карти масштабу 1: 10 000 - в 1 сантиметр≥ 100 метр≥в.

 ористуванн€ числовим масштабом потребуЇ обчислень. “ому, част≥ше використовують граф≥чн≥ побудови - так зван≥, л≥н≥йн≥ та поперечн≥ масштаби.

Ћ≥н≥йний масштаб (рис. 2) Ц це граф≥чне зображенн€ чисельного масштабу. ƒл€ побудови л≥н≥йного масштабу на в≥др≥зку пр€моњ в≥дкладають (в сантиметрах) дек≥лька в≥др≥зк≥в однаковоњ довжини, €к≥ називаютьс€ основою масштабу. ѕри основ≥ 2 см масштаб називаЇтьс€ нормальним. Ћ≥ву основу под≥л€ють на 10 частин.

–ис. 2. Ћ≥н≥йний масштаб: а Ц основа л≥н≥йного масштабу; b Ц найменша под≥лка л≥н≥йного масштабу.

¬≥др≥зок а, що в≥дкладаЇтьс€ в право в≥д нул€, називаЇтьс€ основою масштабу. ¬≥дстань на м≥сцевост≥, що в≥дпов≥даЇ основ≥ масштабу, називаЇтьс€ величиною л≥н≥йного масштабу. ¬≥др≥зок b Ц найменша под≥лка л≥н≥йного масштабу. ¬≥дстань на м≥сцевост≥, €ка в≥дпов≥даЇ одн≥й так≥й под≥лц≥, називаЇтьс€ точн≥стю л≥н≥йного масштабу.

Ћ≥н≥йний масштаб в багатьох випадках не дозвол€Ї вим≥р€ти довжину л≥н≥њ з необх≥дною точн≥стю. “очн≥ше вим≥рюють л≥н≥њ за допомогою поперечного масштабу.

поперечний масштаб Ц це граф≥чний масштаб у вигл€д≥ номограми, побудова €кого ірунтуЇтьс€ на пропорц≥йност≥ в≥др≥зк≥в паралельних пр€мих, €к≥ перетинають сторони кута (рис. 3).

ƒл€ побудови поперечного масштабу прокреслюють на дов≥льн≥й в≥ддал≥ 11 паралельних л≥н≥й. Ќижню л≥н≥ю под≥л€ють на р≥вн≥ в≥др≥зки, €к≥ називають основою масштабу. ”становлюють у к≥нц€х цих в≥др≥зк≥в перпендикул€ри. ѕод≥ливши верхню ≥ нижню, крайн≥ зл≥ва, основи на 10 частин та, зТЇднавши њх навк≥сними л≥н≥€ми (трансверсал€ми) отримають поперечний масштаб. якщо основа поперечного масштабу дор≥внюЇ 2 см, то його називають нормальним. ѕоперечний масштаб, основа €кого розд≥лена на 10 частин, а найменша под≥лка дор≥внюЇ 1/100 в частин≥ його основи, називають сотенним.

ѕриклад побудови поперечного масштабу (рис. 3, в):

ƒл€ цього на пp€м≥й л≥н≥њ ј— довжиною 10-12см дек≥лька pаз≥в в≥дкладають в≥дp≥зок довжиною 2см (основа масштабу) ≥ з отpиманих точок прокреслюють пеpпендикул€pи до л≥н≥њ ј—.  ≥нц≥ основ п≥дписують так само, €к ≥ пpи побудов≥ л≥н≥йного масштабу.

Ќа кpайн≥х пеpпендикул€pах в≥дкладають по 10 (m = 10) p≥вних, але дов≥льних (напpиклад, 2мм) в≥др≥зк≥в. пpовод€ть пp€м≥, паpалельн≥ початков≥й л≥н≥њ ј—. ѕот≥м кpайню л≥ву основу масштабу (в≥дp≥зок јB), €к на веpхн≥й, так ≥ на нижн≥й л≥н≥њ д≥л€ть на дес€ть (n =10) p≥вних частин ≥ з'Їднують посл≥довно початок веpхньоњ л≥н≥њ з пеpшою под≥лкою нижньоњ, пеpшу под≥лку веpхньоњ - з дpугою под≥лкою нижньоњ л≥н≥њ ≥ т.д. ÷€ система похилих л≥н≥й називаЇтьс€ тpансвеpсал€ми ƒл€ отpиманн€ дp≥бн≥ших частин коpистуютьс€ тими в≥дp≥зками гоpизонтальних л≥н≥й, €к≥ утвоpилис€ м≥ж кpайньою спpава похилою л≥н≥Їю ¬ƒ ≥ веpтикальною л≥н≥Їю ¬≈, €ка стоњть б≥л€ нењ. ¬ тpикутнику ¬ƒ≈ вище точки ¬ пеpша гоpизонтальна под≥лка de буде найменшою под≥лкою попеpечного масштабу. ’ай ¬≈=h; Be= h; DE=a; de= a. « под≥бност≥ тpикутник≥в ¬ƒ≈¬de випливаЇ:

«г≥дно правил побудови поперечного масштабу а =2мм, h = 0.1h. ѕ≥дставл€ючи значенн€ а h у формулу, отpимаЇмо a= 0.2 мм.

“аким чином, найменша под≥лка поперечного масштабу a дор≥внюЇ сот≥й дол≥ основи, тобто 0.01х2 см = 0.02см = 0.2мм.

Ќа номогpам≥ в≥дp≥зки в тpикутнику ¬ƒ≈ посл≥довно зб≥льшуютьс€ знизу довеpху на 0.2мм, тобто отpимують в≥дp≥зки, що доp≥внюють 0.2; 0.4;....;1.8; 2.0мм.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1404 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќасто€ща€ ответственность бывает только личной. © ‘азиль »скандер
==> читать все изречени€...

1974 - | 1755 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.