Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕравила користуванн€ поперечним масштабом




ўоб користуватис€ поперечним масштабом, потр≥бно пристосувати його до заданого числового масштабу, тобто визначити, ск≥льком метрам на м≥сцевост≥ в≥дпов≥даЇ основа поперечного масштабу, мала ≥ найменша под≥лки (рис. 3 а, б, в).

ƒл€ масштаб≥в:

1:10 000 основа нормального поперечного масштабу дор≥внюЇ 200 м, мала под≥лка Ц 20 м, найменша под≥лка Ц 2 м;

1:5 000 основа нормального поперечного масштабу дор≥внюЇ 100 м, мала под≥лка Ц 10 м, найменша под≥лка Ц 1 м;

1:2 000 основа нормального поперечного масштабу дор≥внюЇ 40 м, мала под≥лка Ц 4 м, найменша под≥лка Ц 0,4 м;

1:1 000 основа нормального поперечного масштабу дор≥внюЇ 20 м, мала под≥лка Ц 2 м, найменша под≥лка Ц 0,2 м;

1:500 основа нормального поперечного масштабу дор≥внюЇ 10 м, мала под≥лка Ц 1 м, найменша под≥лка Ц 0,1м.

–озгл€ньмо на прикладах, €к користуватис€ поперечним масштабом.

ѕpиклад 1. ¬изначити на м≥сцевост≥ довжину в≥дp≥зка SKM, вим≥p€ного на каpт≥ масштабу 1:5000, коpистуючись попеpечним масштабом (pис. 3, в). ќснова попеpечного масштабу (2см) в масштаб≥ 1:5000 дор≥внюЇ 100м на м≥сцевост≥. ќдна дес€та частина основи a доp≥внюЇ 10м, одна сота частина основи a = 1м. ¬з€вши в pозхил циpкул€ в≥ддаль м≥ж точками  ћ, пpикладаЇмо циpкуль на попеpечний масштаб, сум≥стивши пpаву н≥жку з пеpпендикул€pом, що в≥дпов≥даЇ 200 м. ѕеpем≥щуючи циpкуль по пеpпендикул€pу до тих п≥p, поки л≥ва н≥жка циpкул€ не сп≥впаде з похилою л≥н≥Їю л≥воњ основи.

“од≥ шукана довжина  ћ буде складатис€ з суми в≥дp≥зк≥в, що доp≥внюють:

- числу ц≥лих основ - 2 x 100м = 200м;

- числу дес€тих часток основи n x a = 5x10м = 50м;

- сотим часткам основи m x a = 7x1м = 7м.

“од≥  ћ = 200 + 50 + 7 = 257м.

ќск≥льки попеpечний масштаб дозвол€Ї вим≥pювати в≥ддаль з точн≥стю ц≥ни найменшоњ под≥лки, то в нашому пpиклад≥ похибка визначенн€ довжини в≥дp≥зка  ћ складаЇ 1 м.

 

в

–ис. 3. ѕоперечний масштаб.

ѕриклад 2. Ќа карт≥ масштабу 1:10 000 вим≥р€на л≥н≥€. ¬изнач≥ть довжину њњ горизонтальноњ проекц≥њ на м≥сцевост≥.

Ќа карт≥ розхилом циркул€-вим≥рника ф≥ксують довжину л≥н≥њ й перенос€ть на нижню горизонтальну л≥н≥ю поперечного масштабу, встановлюючи праву н≥жку вим≥рника на одному з перпендикул€р≥в праворуч в≥д нул€, а л≥ву обовТ€зково у межах крайньоњ л≥воњ основи (район трансверсалей).

якщо л≥ва н≥жка точно зб≥гаЇтьс€ з к≥нцем малоњ под≥лки на нижн≥й горизонтальн≥й л≥н≥њ, то в≥дразу знаход€ть в≥ддаль (рис. 3, а, положенн€ 1). Ќаприклад, в≥др≥зок  L складаЇтьс€ з двох основ (200x2 =.400 м) ≥ чотирьох дес€тих часток основи (малих под≥лок), що дор≥внюЇ 4х20 = 80 м. «агальна довжина дор≥внюЇ 400+80 = 480 м.

якщо л≥ва н≥жка вим≥рювача не зб≥гаЇтьс€ з к≥нцем под≥лки на нижн≥й л≥н≥њ л≥воњ основи масштабу, вим≥рювач ≥з заданим розхилом пересовують посл≥довно в гору в≥д одн≥Їњ горизонтальноњ паралельноњ л≥н≥њ до другоњ. ѕрава н≥жка маЇ перем≥щуватис€ по одному з перпендикул€р≥в доти, доки л≥ва н≥жка не потрапить на одну з трансверсалей. “од≥ визначають значенн€ горизонтальноњ проекц≥њ л≥н≥њ на м≥сцевост≥.

Ќаприклад, (рис. 3, а, положенн€ 2). ƒовжина в≥др≥зка MN дор≥внюЇ: праворуч в≥д нул€ маЇмо 2 основи, тобто 2х200 = 400 м, л≥воруч Ц 4 малих под≥лки по 20 м кожна, що в≥дпов≥даЇ 20х4 = 80 м. якщо б з точки   провести перпендикул€р, то в≥н потрапив би у точку ћ (на рис. 3, а ц€ точка не зображена) й утворив трикутник (рис. 3, б) з основою ћћ , що дор≥внюЇ 5,5 найменшим под≥лкам (5,5x0,4 м = 11,0 м). ”с€ л≥н≥€ MN дор≥внюЇ (400 м + 80 м + 11 м = 491 м).

¬икористовуючи оцифруванн€ поперечного масштабу, значенн€ в≥др≥зк≥в можна легко визначити, не виконуючи зазначених розрахунк≥в.

ѕрактично н≥жки вим≥рювача можна встановити на око м≥ж двома паралел€ми, розд≥ливши найменшу под≥лку (0,2 мм) масштабу навп≥л (0,1 мм).

√ранична точн≥сть масштабу карти Ц в≥дстань на м≥сцевост≥, що в≥дпов≥даЇ 0,1 мм в масштаб≥ даноњ карти. ѕри ћ=1:100 000 гранична точн≥сть складе 10 м.

граф≥чна точн≥сть масштабу Ц це горизонтальна в≥ддаль на м≥сцевост≥, €ка на карт≥ (план≥) даного масштабу дор≥внюЇ 0,1мм.

ѕлани та карти викреслюють в умовних знаках дл€ даного масштабу. ”мовн≥ знаки прийн€то под≥л€ти на масштабн≥ (контурн≥), нап≥вмасштабн≥ (л≥н≥йн≥), позамасштабн≥ та допом≥жн≥ (рис. 4). ћасштабними називаютьс€ умовн≥ знаки, €кими в≥дображають предмети м≥сцевост≥ з дотриманн€м њх розм≥р≥в. Ћ≥н≥йн≥ обТЇкти зображають на планах ≥ картах нап≥вмасштабними умовними знаками, тобто лише њх довжина виражаЇтьс€ в масштаб≥ плану чи карти. ѕредмети м≥сцевост≥, €к≥ не можуть бути виражен≥ в масштаб≥ плану чи карти внасл≥док своЇњ малоњ величини зображають позамасштабними умовними знаками.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2287 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2029 - | 1960 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.