Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ћабораторна робота є 9




“ема: ѕобудова плану за результатами бусольного зн≥манн€

ћета: Ќавчитись основам бусольного геодезичного зн≥манн€ на основ≥ набутих ран≥ше знань щодо ор≥Їнтуванн€ л≥н≥й та читанн€ топограф≥чних карт

ѕерел≥к питань на практичне вивченн€:

1. ѕризначенн€ бусол≥ та њњ устр≥й
2. ¬им≥рюванн€ за допомогою бусол≥ азимут≥в л≥н≥й та кут≥в м≥ж ними
3. ѕобудова плану бусольноњ зйомки за розданим вар≥антом

 

“еоретичн≥ та методичн≥ в≥домост≥:

Ѕусоль - це вдосконалений компас, призначений дл€ безпосереднього вим≥рюванн€ па м≥сцевост≥ магн≥тних азимут≥в ≥ румб≥в.

 

ѕо вигл€ду (рис 1) бусоль нагадуЇ компас, але в≥др≥зн€Їтьс€ складн≥шою конструкц≥Їю ≥ б≥льшою точн≥стю вим≥рювань. —кладаЇтьс€ бусоль з м≥дноњ або пластмасовоњ коробки 6, покритою зверху склом; магн≥тноњ стр≥лки 3, €ка за допомогою вправленого в центр≥ т€ж≥нн€ њњ твердого камен€-агата 1 в≥льно обертаЇтьс€ на сталев≥й голц≥ або шпил≥ 7, встановленому в центр≥ коробки, перем≥щуючись муфточкою 4 дл€ р≥вноваги стр≥лки; арретива 8; важел€ з гвинтом 5, що дозвол€Ї п≥дн€ти стр≥лку ≥ притиснути до скла бусол≥, а при робот≥ Ц зв≥льнити; бусольного к≥льц€ 2, на €кому нанесен≥ градусн≥ або нап≥вградусн≥ под≥лки, п≥дписан≥ через 10∞.

–ис. 1. Ѕусоль.

ћагн≥тна стр≥лка, що Ї основною частиною бусол≥, Ї штучним магн≥том у вигл€д≥ подовженоњ ромб≥чноњ або плоскопаралельноњ форми сталевоњ пластинки, €ка, знаход€чись у в≥льно п≥дв≥шеному стан≥, встановлюЇтьс€ п≥д д≥Їю земного магнетизму в площин≥ магн≥тного мерид≥ана  ≥нець стр≥лки, звернений до п≥вноч≥, називаЇтьс€ п≥вн≥чним (робитьс€ в≥н завжди темним Ц воронованим), протилежний Ц п≥вденним.

–ис. 2. јзимутальне к≥льце бусол≥. –умб≥чне к≥льце бусол≥.

«алежно в≥д оцифровки д≥лень бусольн≥ к≥льц€ бувають азимутн≥ ≥ румб≥чн≥. Ќа азимутному к≥льц≥, €ке представлене на рис 2, градусн≥ д≥ленн€ п≥дписан≥ в≥д 0 до 360∞ проти ходу годинниковоњ стр≥лки. ƒ≥аметр, позначений цифрами 0 ≥ 180∞, називаЇтьс€ нульовим д≥аметром. Ќа румб≥чному к≥льц≥ (рис 2) д≥ленн€ п≥дписан≥ в≥д 0 до 90∞ в обидв≥ сторони в≥д д≥аметру, позначеного 0 Ц 0∞ (нульовий д≥аметр).

ќписана вище бусоль Ї, €к правило, складовою частиною або приналежн≥стю складн≥ших геодезичних прилад≥в ≥ не використовуЇтьс€ при зйомках €к самост≥йний прилад.

ѕроте ≥нод≥ зйомки провод€тьс€ т≥льки бусоллю ≥ стр≥чкою. ” таких випадках краще використовувати бусол≥ з д≥оптрами - бусл≥, обладнан≥ спец≥альним в≥зирним пристроЇм у вигл€д≥ л≥н≥йки з д≥оптрами, що кр≥питьс€ до коробки так, щоб в≥зирна площина, що проходить через скарбницею (щ≥лина) ≥ наочний (волосок) д≥оптри, поЇднувалас€ з нульовим д≥аметром к≥льц€ (рис. 3).

–ис. 3 а. Ѕусоль з д≥оптрами.

 

–ис. 3 б, Ѕусоль Ѕ√-1. Ѕусоль  ¬-20.

 

ƒл€ зручност≥ користуванн€ ≥ п≥двищенн€ точност≥ вим≥рювань де€к≥ бусол≥ влаштован≥ так, що њх можна встановлювати на штатив.

¬им≥рюванн€ азимут≥в. ¬им≥рюванн€ азимут≥в бусоллю з азимутним к≥льцем проводитьс€ в наступному пор€дку:

встановлюють бусоль над початковою точкою л≥н≥њ, що ор≥ЇнтуЇтьс€;

по р≥вню або на око привод€ть бусоль в горизонтальне положенн€;

ор≥Їнтують бусоль, сум≥щаючи нульовий д≥аметр (0 Ц 180∞) з напр€мом дан≥й л≥н≥њ (рис. 4), в к≥нц≥ €коњ встановлена в≥ха. ѕри цьому нульове д≥ленн€ к≥льц€ повинне бути звернене до в≥хи, а д≥ленн€ 180∞ Ц до ока спостер≥гача;

в≥дпустивши аретив, зв≥льн€ють магн≥тну стр≥лку бусол≥;

п≥сл€ того, €к стр≥лка заспокоњтьс€, робл€ть в≥дл≥к на бусольному к≥льц≥ по п≥вн≥чному к≥льцю стр≥лки з точн≥стю до чверт≥ градуса.

–ис. 4. ¬им≥рюванн€ азимут≥в бусоллю.

¬им≥рюванн€ румб≥в. –обота виконуЇтьс€ бусоллю з румб≥чним к≥льцем, аналог≥чно описаному вище вим≥рюванню азимута. √радусна величина румба в≥дл≥чуЇтьс€ по обох к≥нц€х магн≥тноњ стр≥лки ≥ за остаточне значенн€; румба приймають середнЇ арифметичне з двох в≥дл≥к≥в. ѕершу букву назви румба (« або ѕ) визначають по к≥нцю стр≥лки, ближче розташованому до л≥н≥њ, що ор≥ЇнтуЇтьс€; дл€ визначенн€ другоњ букви необх≥дно стати особою на п≥вн≥ч ≥ просл≥дкувати, €к розташована дана л≥н≥€ щодо магн≥тноњ стр≥лки: €кщо справа, то буде буква — (сх≥д), €кщо зл≥ва - 3 (зах≥д).

ƒл€ контролю правильност≥ зробленого в≥дл≥ку ≥ дл€ виключенн€ впливу ексцентриситету беретьс€ другий в≥дл≥к Ц по п≥вденному к≥нцю стр≥лки. ќск≥льки помилка в≥д ексцентриситету не може перевищувати 1∞, то по п≥вденному к≥нцю стр≥лки в≥дл≥к сл≥д брати т≥льки в хвилинах, п≥сл€ чого беруть середнЇ арифметичне з хвилин першого ≥ другого в≥дл≥к≥в ≥, п≥дсумовуючи його з градусами першого в≥дл≥ку, набувають остаточного значенн€ магн≥тного азимута л≥н≥њ, що ор≥ЇнтуЇтьс€.

ѕольова бусоль (рис. 5) б≥льша за;м≥рами ≥ встановлюЇтьс€ на штатив≥. √оловними детал€ми польовоњ бусол≥ Ї: л≥≥тна стр≥лка; зовн≥шнЇ азимутальне к≥льце; внутр≥шнЇ румб≥чне к≥льце; шй та предметний д≥оптри, €к≥ можуть обертатис€ навколо вертикальноњ ос≥ юл≥ незалежно в≥д к≥лець з градусними под≥лками. ¬ нижн≥й частин≥ д≥оптр≥в нон≥уси, €к≥ дають змогу п≥двищувати точн≥сть в≥дл≥к≥в зовн≥шнього ≥мутального к≥льц€. ƒ≥оптри разом з нон≥усами Ї одночасно в≥зуальним та д≥ковим пристроЇм бусол≥. ћагн≥тна стр≥лка оздоблена твердим каменем атом), €ким вона спираЇтьс€ на вертикальний шпиль.

Ѕусольне зн≥манн€ д≥л€нки м≥сцевост≥.”в'€зуванн€ пол≥гона граф≥чним способом «н≥мальн≥ роботи починають ≥з закр≥пленн€ на м≥сцевост≥ вершин з≥мкнутого бусольного ходу (пол≥гона) к≥лками або дерев'€ними стовпами. Ѕусоллю вим≥рюють пр€м≥ та зворотн≥ магн≥тн≥ азимути або румби, а м≥рною стр≥чкою -довжини вс≥х стор≥н пол≥гона. ¬иконують також зн≥манн€ ситуац≥њ.

ƒл€ вим≥рюванн€ напр€м≥в бусоль центрують за допомогою виска над кожною вершиною пол≥гона. Ѕусоль встановлюють горизонтально. ƒл€ контролю обов'€зково вим≥рюють пр€м≥ та зворотн≥ азимути чи румби. –умби мають бути однаковоњ величини в градусах, але протилежних назв (наприклад, пр€мий румб - ѕн—, зворотний - ѕд«), а азимути повинн≥ в≥др≥зн€тис€ на 180∞.

” градусних значенн€х пр€мих та зворотних азимут≥в чи румб≥в можна допускати розб≥жност≥ до 20'. якщо ж розходженн€ б≥льш≥, треба з'€суват и њх причину повторними спостереженн€ми. Ќа покази магн≥тноњ стр≥лки можуть впливати сторонн≥ предмети та ≥нш≥ чинники.

–ис. 5. «агальний вигл€д польовоњ бусол≥.

 оли в т≥й чи ≥нш≥й точц≥ неможливо над≥йно вим≥р€ти азимут або румб, (им≥рюють горизонтальний кут м≥ж напр€мками, що виход€ть з точки, сористуючись зовн≥шн≥м (азимутальним) к≥льцем бусол≥ та д≥оптрами, що ювертаютьс€ незалежно в≥д к≥льц€. ƒл€ цього достатньо, встановивши к≥льце ≥ерухомо, спр€мувати д≥оптри на задню в≥ху ≥ в≥дл≥чити, а пот≥м - на переднюю в≥ху ≥ знову в≥дл≥чити; р≥зниц€ першого та другого в≥дл≥к≥в ≥ буде значенн€м горизонтального кута у задан≥й вершин≥ пол≥гона. ¬раховуючи, що азимути румби) вим≥рюють з точн≥стю 15-20', л≥н≥њ пол≥гона сл≥д вибирати не коротшими н≥ж 10 м, але не довшими за 200 м, оск≥льки на довгих л≥н≥€х буде шачне спотворенн€ в положенн≥ на план≥ к≥нцевих точок таких л≥н≥й.

” результат≥ виконанн€ бусольного зн≥манн€ виконавець складаЇ схему,на €к≥йпоказуЇ станц≥њ, њхн≥ номери, назви румб≥в л≥н≥й ходу та њхн≥ величини.

ѕ≥сл€ складанн€ схеми викреслюють план зн≥манн€ у заданому масштаб≥. ƒосв≥д показуЇ, що найкраще план будувати за румбами, користуючись гранспортиром, л≥н≥йками, трикутниками, а л≥н≥њ в≥дкладати в масштаб≥ за допомогою поперечного масштабу та циркул€-вим≥рника.

Ќехай бусольний х≥д складаЇтьс€ з чотирьох станц≥й. –езультати зн≥манн€ записано на схем≥ та в польовому журнал≥. ѕриймають л≥вий край аркуша за напр€м магн≥тного мерид≥ана. ѕершу точку пол≥гона нанос€ть в дов≥льному м≥сц≥, але так, щоб план розм≥стивс€ на вибраному аркуш≥ паперу. „ерез точку 1 прокреслюють напр€м магн≥тного мерид≥ана (л≥н≥ю, паралельну до л≥вого краю аркуша). «а допомогою транспортира у точц≥ 1 в≥д п≥вн≥чного к≥нц€ магн≥тного мерид≥ана в≥дкладають кут, що дор≥внюЇ румбу л≥н≥њ 1-2. ѕрокреслюють напр€м л≥н≥њ 1-2. ƒовжину л≥н≥њ 1-2 в≥дкладають у заданому масштаб≥ за допомогою поперечного масштабу та циркул€-вим≥рника. ќтримують точку 2'. ƒал≥ через точку 2' прокреслюють магн≥тний мерид≥ан (не враховуючи зближенн€ мерид≥ан≥в ≥ приймаючи, що вс≥ мерид≥ани - паралельн≥). Ѕудують румб л≥н≥њ 2-3. ѕрокреслюють напр€м 2-3' ≥ в≥дкладають у масштаб≥ довжину л≥н≥њ 2-3. ќтримують точку 3'. јналог≥чно продовжуючи побудови, одержують положенн€ точок 4' та 1' (рис. 6).

якби зн≥мальн≥ польов≥ роботи ≥ вс≥ кресленн€виконувались безпомилково, то к≥нець останньоњ л≥н≥њ мав би точно зб≥гтис€ з початковою точкою 1. ќск≥льки виникають похибки п≥д час вим≥рювань в пол≥ та викреслюванн€ плану, то к≥нець останньоњ л≥н≥њ, зазвичай, не зб≥гаЇтьс€ з початковою точкою, наприклад, розм≥щений у точц≥ √. ќтже, з≥мкнений на м≥сцевост≥ х≥д на план≥ не з≥мкнувс€. Ћ≥н≥€ м≥ж точками 1' та 1 називаЇтьс€ нев'€зкою (рис. 7).Ќапр€м нсв'€зки показано стр≥лкою в≥д точки √ до точки 1. якщо нев'€зка њх викликана накопиченн€м невеликих випадкових помилок, то њњ довжина Ц абсолютна величина, €ку визначають граф≥чно (за масштабом плану), не нов≥ш≥њ перевищувати 1/300 в≥д усього периметра ходу. “обто:

–ис. 6. ѕобудова плану бусольного зн≥манн€.

–ис. 7. –озпод≥л л≥н≥йноњ невТ€зки.

“аку нев'€зку можна розпод≥лити пропорц≥йно до довжин л≥н≥й. –озпод≥л нев'€зки виконують граф≥чно (рис. 3). Ќа пр€м≥й л≥н≥њ у масштаб≥, в 2 - 4 рази меншому пор≥вн€но з масштабом плану, в≥дкладають в≥д точки 1 вс≥ л≥н≥њ. Ќ результат≥ отримують на пр€м≥й точки 2', 3', 4', 5Т. ѕот≥м через ц≥ точки будують до пр€моњ перпендикул€ри. Ќа перпендикул€р≥ в≥д точки /' п≥дкладають таку нев'€зку fs, такою, €ка вим≥р€на на план≥. «'Їднують точки / з вершиною перпендикул€ра, що побудований в точц≥ /', нахиленою л≥н≥Їю. ÷€ л≥н≥€ в≥дс≥каЇ в≥д пр€моњ 1-≤' в≥др≥зки перпендикул€р≥в, на €к≥ потр≥бно зм≥стити JKH 2', «', 4'. «алишаЇтьс€ визначити напр€ми, за €кими необх≥дно перем≥щати точки. «розум≥ло, що оск≥льки точка 1 нанесена дов≥льно, то њњ положенн€ Ї помилковим. “ому точку 1' будемо перем≥щати вздовж стр≥лки аж до зб≥ганн€ њњ з точкою 1. ќчевидно, що й ≥нш≥ точки сл≥д перем≥щати в цьому напр€мку. ƒн€ цього через точки 2', 3', 4' провод€ть л≥н≥њ, паралельн≥ до невТ€зки, ≥ на них в≥дкладають в≥др≥зки 2'-2", «'-3", 4'-4". ÷≥ в≥др≥зки можна вирахувати анал≥тично, знаючи довжини л≥н≥й та fs. ќднак њх достатньо визначити граф≥чно. Ќов≥ положенн€ точок 2, 3, 4 Ї виправленими. ÷≥ точки зТЇднано суц≥льними л≥н≥€ми, €к≥ утворюють з≥мкнутий (ув'€заний) пол≥гон.

ѕрактичн≥ завданн€:

«а даними бусольного зн≥манн€ побудувати план окружноњ меж≥ л≥совоњ д≥л€нки з внутр≥шньою ситуац≥Їю у масштаб≥ 1:1000.

¬их≥дн≥ дан≥ зг≥дно вар≥ант≥в дл€ виконанн€ лабораторноњ роботи знаход€тьс€ в табл. 1.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2440 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕутерброд по-студенчески - кусок черного хлеба, а на него кусок белого. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

600 - | 643 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.018 с.