Тема: Аварії на енергетичних об’єктах

План:

1.Екологічний вплив і аварії атомних електростанцій.

2. 3ахист населення та ліквідація наслідків аварій на атомних електростанціях.

3. Аварії на теплових і гідроелектростанціях а також лініях електромереж.

1. Паливний енергетичний цикл АЕС передбачає добування уранової руди й вилучення з неї урану, переробку сировини на ядерне паливо (збагачення урану), використання палива в ядерних реакторах, транспортування на хімічну регенерацію відпрацьованого палива, обробку й захоронення радіоактивних відходів

Забруднення починається ще на стадії добування сировини, тобто на уранових рудниках. В наслідок добування уранової руди залишаються величезні відвали пустих порід, переважно піску й дрібного щебеню, які є слаборадіоактивними. Кількість відвальних порід перевищує 90% добутої з землі маси порід.

Кількість радіоактивних відходів зростає на стадії збагачення уранової руди. Наприкінці цієї стадії ядерного енергетичного циклу виготовляються спеціальні паливні елементи - твели (тепловиділяючі елементи).

Протягом п'яти років роботи лише одного такого реактора на АЕС накопичується близько 300т відпрацьованих, надзвичайно небезпечних високорадіоактивних твелів.

Проблема полягає не лише в тривалому зберіганні радіоактивних відходів, які накопичуються в результаті роботи АЕС. Самі АЕС через 25-30 років стають настільки радіоактивними, що їх потрібно демонтувати або консервувати (на сотні років).

За ЗО років існування АЕС сталися три великі ядерні катастрофи 1957 р. в У Індскелі (Великобританія) мала місце аварія реактора з викидом радіоактивних продуктів поділу.В 1979 р. на АЕС "Трі майл айленд" у СІЛА стався вибух і витекла велика кількість радіоактивної води. і, нарешті, в 1986 р. прогриміла на весь світ катастрофа на Чорнобильській АЕС.

Під час аварії в Чорнобилі в атмосферу надійшло близько 450 типів радіонуклідів. З них основну кількість становили короткоживучий ізотоп йоду-131 (80 - 90% радіоактивності в перші дні аварії).Поступово радіоактивність знижувалася, короткоживучі ізотопи розпалися, але залишилися цезій-137 і стронцій-90.

У Чорнобиля є основна відмінність від усіх відомих світу ядерних вибухів: з реактора винесло так звані "гарячі частки" - найдрібніші; розміром в долю мікрометрів частки ядерного палива. В радіусі 40 км навколо ЧАЕС вони лягли щільністю до 100.000 на квадратний метр. Виникло забруднення ґрунту на століття. За офіційними даними з 2044 квадратних кілометрів зони відчуження 1856 забруднено радіоактивними цезієм, стронцієм і плутонієм. Сумарна активність їх тільки на поверхні фунту -137.800 Кюрі, крім того 380.000 Кюрі від тимчасових сховищ і захоронень радіоактивних матеріалів. Це, якщо врахувати, що 90,4-96,5% ядерного палива залишилося в реакторі, а до 6% вилетіло з нього під час вибуху.

За офіційними медичними висновками, чорнобильська аварія забрала життя 1800 чоловік-Після дозиметричної паспортизації виявилось, що в Україні до зони обов'язкового відселення відноситься 6447 населених пунктів і близько 800 - до зони добровільного відселення. В екологічну катастрофу втягнуто 4.500.000 громадян України. До Українського національного реєстру постраждалих внесені дані на 432.543 чоловіка, в військово-медичний реєстр ще 36.000 військовослужбовців. Статус ліквідатора аварії мають 177417 чоловік. Чорнобильська аварія привела до забруднення 3.150.000 гектарів найродючіших українських земель, а 250.000 гектарів землі взагалі виведено з обігу.

2. З метою захисту населення від впливу іонізуючого випромінювання, на АЕС України та країн СНД побудовані спеціальні очисні споруди для стічних вод та передбачене повторне використання очищених вод.

Газоповітряні викиди також попередньо очищаються Особливе місце належить ізотопам йоду, які є хімічно високо активними і можуть бути в газоподібному або аерозольному вигляді.

При потужності АЕС більше 440 МВт, тобто для всіх промислових АЕС, станція повинна розташовуватися на відстані не ближче 25 км від міст з населенням більш 300.000 чоловік і не ближче 100 км від міст з населенням більше 1.000.000 чоловік.

Основним способом захисту персоналу і населення від радіоактивних випромінювань слід вважати: від зовнішнього впливу - ізоляцію, а від внутрішнього - виключення умов, при яких можливе попадання радіоактивних речовин в середину організму (разом з повітрям та їжею).Для захисту людей від попадання радіоактивних речовин в органи дихання і на шкіру, слід застосовувати засоби індивідуального захисту.

При перебуванні в житлових спорудах і будівлях під час аварії на АЕС необхідно застосовувати заходи проти проникнення радіоактивних речовин в приміщення, для чого необхідно припинити провітрювання через вікна, а також зменшити до мінімуму появу людей на вулицях населених пунктів і припинити прогулянку дітей до евакуації в незаражену місцевість.

Евакуація населення з зон, забруднених радіоактивними речовинами, здійснюється в організованому порядку органами виконавчої влади або службою цивільної оборони. Евакуація являє собою організований вивіз або вихід населення з міст і населених пунктів і розташування його в санітарне чистій зоні.

Під час евакуації організують медичне обслуговування, для чого на ЗЕП розгортаються медпункти, на кожний потяг (судно, автоколону) призначають 1-2 працівників з середньою медичною освітою, а в склад пішої колони включають 1-2 медпрацівників і 1-2 сандружинників.

3. Аварії на ТЕС трапляються дуже рідко, вони, як правило, виливають серйозні пошкодження енергоблоків, можуть привести до травматизму обслуговуючого персоналу, в тому числі смертельного, але практично не приводить до травматизму населення.

Окремі випадки аварій з паровими і паропроводами виникали, головним чином, за причинами невиконання вимог виробничих інструкцій і Правил безпеки.

Екологічними наслідками будівництва ГЕС являється відчуження і затоплення значних територій, а також суттєві зміни гідрометеорологічних умов. Полтавщина загубила при утворенні дніпровських водосховищ 76 тис. Га орних і лугів. В Канівському водосховищі 12,5 км³ води, його площа 2250 км² - це затоплені прекрасні заплавні землі - чорноземи.

Особлива увага приділяється надійності роботи обладнання і споруд у пусковий період, так як робота станції суміщається з будівельними та монтажними роботами. Греблі ГЕС проектуються і будуються як вічні споруди. Для забезпечення їх надійності потрібні безперервні спостереження за напруженим етаном, деформаціями, фільтрацією та ін.

Великі аварії на ГЕС можуть виникнути в результаті стихійного лиха або грубого порушення технологічного процесу. Повені, які можуть бути викликані порушенням режиму роботи гідровузлів, можуть привести до затоплення великих площ.

Евакуація населення, вигін худоби, вивіз техніки, цінного обладнання повинні бути завчасно ретельно сплановані і починатися при загрозі затоплення.

При проектуванні і будівництві підстанції, передбачається ряд захисних протипожежних заходів. При потужності силових трансформаторів 60 МВт і більше, відстань між ними повинна бути не меншою 15м, при меншій відстані встановлюється перегородка з негорючих матеріалів, яка повинна виступати по ширині на 1,0м від габаритів трансформаторів, а по висоті повинна бути не нижче їх виводів. Для випуску масла при пожежі під трансформаторами робиться підсипка з чистого гравію або щебеню, висотою не менше 0,25м над рівнем території, яка виступає на 0,6 - їм за габарити. Гравійна підсипка має огорожу з бетону.