Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема: јвар≥њ на енергетичних обТЇктах




ѕлан:

1.≈колог≥чний вплив ≥ авар≥њ атомних електростанц≥й.

2. 3ахист населенн€ та л≥кв≥дац≥€ насл≥дк≥в авар≥й на атомних електростанц≥€х.

3. јвар≥њ на теплових ≥ г≥дроелектростанц≥€х а також л≥н≥€х електромереж.

 

1. ѕаливний енергетичний цикл ј≈— передбачаЇ добуванн€ урановоњ руди й вилученн€ з нењ урану, переробку сировини на €дерне паливо (збагаченн€ урану), використанн€ палива в €дерних реакторах, транспортуванн€ на х≥м≥чну регенерац≥ю в≥дпрацьованого палива, обробку й захороненн€ рад≥оактивних в≥дход≥в

«абрудненн€ починаЇтьс€ ще на стад≥њ добуванн€ сировини, тобто на уранових рудниках. ¬ насл≥док добуванн€ урановоњ руди залишаютьс€ величезн≥ в≥двали пустих пор≥д, переважно п≥ску й др≥бного щебеню, €к≥ Ї слаборад≥оактивними.  ≥льк≥сть в≥двальних пор≥д перевищуЇ 90% добутоњ з земл≥ маси пор≥д.

 ≥льк≥сть рад≥оактивних в≥дход≥в зростаЇ на стад≥њ збагаченн€ урановоњ руди. Ќаприк≥нц≥ ц≥Їњ стад≥њ €дерного енергетичного циклу виготовл€ютьс€ спец≥альн≥ паливн≥ елементи - твели (тепловид≥л€юч≥ елементи).

ѕрот€гом п'€ти рок≥в роботи лише одного такого реактора на ј≈— накопичуЇтьс€ близько 300т в≥дпрацьованих, надзвичайно небезпечних високорад≥оактивних твел≥в.

ѕроблема пол€гаЇ не лише в тривалому збер≥ганн≥ рад≥оактивних в≥дход≥в, €к≥ накопичуютьс€ в результат≥ роботи ј≈—. —ам≥ ј≈— через 25-30 рок≥в стають наст≥льки рад≥оактивними, що њх потр≥бно демонтувати або консервувати (на сотн≥ рок≥в).

«а «ќ рок≥в ≥снуванн€ ј≈— сталис€ три велик≥ €дерн≥ катастрофи 1957 р. в ” ≤ндскел≥ (¬еликобритан≥€) мала м≥сце авар≥€ реактора з викидом рад≥оактивних продукт≥в под≥лу.¬ 1979 р. на ј≈— "“р≥ майл айленд" у —≤Ћј ставс€ вибух ≥ витекла велика к≥льк≥сть рад≥оактивноњ води. ≥, нарешт≥, в 1986 р. прогрим≥ла на весь св≥т катастрофа на „орнобильськ≥й ј≈—.

ѕ≥д час авар≥њ в „орнобил≥ в атмосферу над≥йшло близько 450 тип≥в рад≥онукл≥д≥в. « них основну к≥льк≥сть становили короткоживучий ≥зотоп йоду-131 (80 - 90% рад≥оактивност≥ в перш≥ дн≥ авар≥њ).ѕоступово рад≥оактивн≥сть знижувалас€, короткоживуч≥ ≥зотопи розпалис€, але залишилис€ цез≥й-137 ≥ стронц≥й-90.

” „орнобил€ Ї основна в≥дм≥нн≥сть в≥д ус≥х в≥домих св≥ту €дерних вибух≥в: з реактора винесло так зван≥ "гар€ч≥ частки" - найдр≥бн≥ш≥; розм≥ром в долю м≥крометр≥в частки €дерного палива. ¬ рад≥ус≥ 40 км навколо „ј≈— вони л€гли щ≥льн≥стю до 100.000 на квадратний метр. ¬иникло забрудненн€ ірунту на стол≥тт€. «а оф≥ц≥йними даними з 2044 квадратних к≥лометр≥в зони в≥дчуженн€ 1856 забруднено рад≥оактивними цез≥Їм, стронц≥Їм ≥ плутон≥Їм. —умарна активн≥сть њх т≥льки на поверхн≥ фунту -137.800  юр≥, кр≥м того 380.000  юр≥ в≥д тимчасових сховищ ≥ захоронень рад≥оактивних матер≥ал≥в. ÷е, €кщо врахувати, що 90,4-96,5% €дерного палива залишилос€ в реактор≥, а до 6% вилет≥ло з нього п≥д час вибуху.

«а оф≥ц≥йними медичними висновками, чорнобильська авар≥€ забрала житт€ 1800 чолов≥к-ѕ≥сл€ дозиметричноњ паспортизац≥њ ви€вилось, що в ”крањн≥ до зони обов'€зкового в≥дселенн€ в≥дноситьс€ 6447 населених пункт≥в ≥ близько 800 - до зони добров≥льного в≥дселенн€. ¬ еколог≥чну катастрофу вт€гнуто 4.500.000 громад€н ”крањни. ƒо ”крањнського нац≥онального реЇстру постраждалих внесен≥ дан≥ на 432.543 чолов≥ка, в в≥йськово-медичний реЇстр ще 36.000 в≥йськовослужбовц≥в. —татус л≥кв≥датора авар≥њ мають 177417 чолов≥к. „орнобильська авар≥€ привела до забрудненн€ 3.150.000 гектар≥в найродюч≥ших украњнських земель, а 250.000 гектар≥в земл≥ взагал≥ виведено з об≥гу.

 

2. « метою захисту населенн€ в≥д впливу ≥он≥зуючого випром≥нюванн€, на ј≈— ”крањни та крањн —Ќƒ побудован≥ спец≥альн≥ очисн≥ споруди дл€ ст≥чних вод та передбачене повторне використанн€ очищених вод.

√азопов≥тр€н≥ викиди також попередньо очищаютьс€ ќсобливе м≥сце належить ≥зотопам йоду, €к≥ Ї х≥м≥чно високо активними ≥ можуть бути в газопод≥бному або аерозольному вигл€д≥.

ѕри потужност≥ ј≈— б≥льше 440 ћ¬т, тобто дл€ вс≥х промислових ј≈—, станц≥€ повинна розташовуватис€ на в≥дстан≥ не ближче 25 км в≥д м≥ст з населенн€м б≥льш 300.000 чолов≥к ≥ не ближче 100 км в≥д м≥ст з населенн€м б≥льше 1.000.000 чолов≥к.

ќсновним способом захисту персоналу ≥ населенн€ в≥д рад≥оактивних випром≥нювань сл≥д вважати: в≥д зовн≥шнього впливу - ≥зол€ц≥ю, а в≥д внутр≥шнього - виключенн€ умов, при €ких можливе попаданн€ рад≥оактивних речовин в середину орган≥зму (разом з пов≥тр€м та њжею).ƒл€ захисту людей в≥д попаданн€ рад≥оактивних речовин в органи диханн€ ≥ на шк≥ру, сл≥д застосовувати засоби ≥ндив≥дуального захисту.

ѕри перебуванн≥ в житлових спорудах ≥ буд≥вл€х п≥д час авар≥њ на ј≈— необх≥дно застосовувати заходи проти проникненн€ рад≥оактивних речовин в прим≥щенн€, дл€ чого необх≥дно припинити пров≥трюванн€ через в≥кна, а також зменшити до м≥н≥муму по€ву людей на вулиц€х населених пункт≥в ≥ припинити прогул€нку д≥тей до евакуац≥њ в незаражену м≥сцев≥сть.

≈вакуац≥€ населенн€ з зон, забруднених рад≥оактивними речовинами, зд≥йснюЇтьс€ в орган≥зованому пор€дку органами виконавчоњ влади або службою цив≥льноњ оборони. ≈вакуац≥€ €вл€Ї собою орган≥зований вив≥з або вих≥д населенн€ з м≥ст ≥ населених пункт≥в ≥ розташуванн€ його в сан≥тарне чист≥й зон≥.

ѕ≥д час евакуац≥њ орган≥зують медичне обслуговуванн€, дл€ чого на «≈ѕ розгортаютьс€ медпункти, на кожний пот€г (судно, автоколону) призначають 1-2 прац≥вник≥в з середньою медичною осв≥тою, а в склад п≥шоњ колони включають 1-2 медпрац≥вник≥в ≥ 1-2 сандружинник≥в.

 

3. јвар≥њ на “≈— трапл€ютьс€ дуже р≥дко, вони, €к правило, виливають серйозн≥ пошкодженн€ енергоблок≥в, можуть привести до травматизму обслуговуючого персоналу, в тому числ≥ смертельного, але практично не приводить до травматизму населенн€.

ќкрем≥ випадки авар≥й з паровими ≥ паропроводами виникали, головним чином, за причинами невиконанн€ вимог виробничих ≥нструкц≥й ≥ ѕравил безпеки.

≈колог≥чними насл≥дками буд≥вництва √≈— €вл€Їтьс€ в≥дчуженн€ ≥ затопленн€ значних територ≥й, а також суттЇв≥ зм≥ни г≥дрометеоролог≥чних умов. ѕолтавщина загубила при утворенн≥ дн≥провських водосховищ 76 тис. √а орних ≥ луг≥в. ¬  ан≥вському водосховищ≥ 12,5 км3 води, його площа 2250 км2 - це затоплен≥ прекрасн≥ заплавн≥ земл≥ - чорноземи.

ќсоблива увага прид≥л€Їтьс€ над≥йност≥ роботи обладнанн€ ≥ споруд у пусковий пер≥од, так €к робота станц≥њ сум≥щаЇтьс€ з буд≥вельними та монтажними роботами. √ребл≥ √≈— проектуютьс€ ≥ будуютьс€ €к в≥чн≥ споруди. ƒл€ забезпеченн€ њх над≥йност≥ потр≥бн≥ безперервн≥ спостереженн€ за напруженим етаном, деформац≥€ми, ф≥льтрац≥Їю та ≥н.

¬елик≥ авар≥њ на √≈— можуть виникнути в результат≥ стих≥йного лиха або грубого порушенн€ технолог≥чного процесу. ѕовен≥, €к≥ можуть бути викликан≥ порушенн€м режиму роботи г≥дровузл≥в, можуть привести до затопленн€ великих площ.

≈вакуац≥€ населенн€, виг≥н худоби, вив≥з техн≥ки, ц≥нного обладнанн€ повинн≥ бути завчасно ретельно спланован≥ ≥ починатис€ при загроз≥ затопленн€.

ѕри проектуванн≥ ≥ буд≥вництв≥ п≥дстанц≥њ, передбачаЇтьс€ р€д захисних протипожежних заход≥в. ѕри потужност≥ силових трансформатор≥в 60 ћ¬т ≥ б≥льше, в≥дстань м≥ж ними повинна бути не меншою 15м, при менш≥й в≥дстан≥ встановлюЇтьс€ перегородка з негорючих матер≥ал≥в, €ка повинна виступати по ширин≥ на 1,0м в≥д габарит≥в трансформатор≥в, а по висот≥ повинна бути не нижче њх вивод≥в. ƒл€ випуску масла при пожеж≥ п≥д трансформаторами робитьс€ п≥дсипка з чистого грав≥ю або щебеню, висотою не менше 0,25м над р≥внем територ≥њ, €ка виступаЇ на 0,6 - њм за габарити. √рав≥йна п≥дсипка маЇ огорожу з бетону.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 473 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒва самых важных дн€ в твоей жизни: день, когда ты по€вилс€ на свет, и день, когда пон€л, зачем. © ћарк “вен
==> читать все изречени€...

1177 - | 1094 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.