Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема:  омб≥нован≥ небезпеки




ѕлан:

1. ѕриродно-техногенн≥ небезпеки.

1.1 ѕарниковий ефект

1.2 ѕорушенн€ озонового шару

1.3  ислотн≥ дощ≥

2. ѕриродно-соц≥альн≥ небезпеки.

2.1 ≈п≥дем≥њ ≥нфекц≥йних захворювань та захворювань м≥кробного походженн€

2.2 ¬енеричн≥ захворюванн€

2.3 —Ќ≤ƒ

2.4 ќнколог≥чн≥ захворюванн€

2.5 Ќаркотики ≥ наркоман≥€

 

1. ” наш час практично будь-€кий катастроф≥чний процес (забрудненн€, сел≥, зсуви, пилов≥ бур≥ та ≥нш≥ €вища) маЇ комб≥нований характер: техногенний вплив сполучаЇтьс€ з природними €вищами.

ƒо природно-техногенннх небезпек належать еколог≥чн≥ небезпеки, спричинен≥ людською д≥€льн≥стю. ” багатьох районах планети спостер≥гаЇтьс€ кризовий стан природного середовища, а де€к≥ еколог≥чн≥ проблеми набули глобального характеру:

- посиленн€ парникового ефекту,

- по€ва озонових д≥р,

- кислотн≥ дощ≥,

- забрудненн€ —в≥тового океану,

- зниженн€ родючост≥ ірунт≥в,

- деградац≥€ л≥с≥в та ландшафт≥в,

- зменшенн€ б≥олог≥чного р≥зноман≥тт€.

1.1 ѕарниковий ефект. Ќин≥ «емл€ роз≥гр≥ваЇтьс€ значно швидше, н≥ж це було будь-коли в минулому. ÷е спричинено швидким зб≥льшенн€м вм≥сту в атмосфер≥ вуглекислого газу. ¬ земн≥й атмосфер≥ вуглекислий газ д≥Ї €к скло в парнику: пропускаЇ сон€чне св≥тло, але загримуЇ тепло роз≥гр≥тоњ —онцем поверхн≥ «емл≥. ÷е викликаЇ роз≥гр≥ванн€ планети, в≥доме п≥д назвою парникового ефекту.

як св≥дчать розрахунки вчених, п≥двищенн€ середньоњ р≥чноњ температури «емл≥ на 2,5∞— викличе значн≥ зм≥ни на «емл≥, б≥льш≥сть €ких дл€ людей буде мати негативн≥ насл≥дки. ѕарниковий ефект зм≥нить так≥ критично важлив≥ перем≥нн≥ величини, €к, опади, в≥тер, шар хмар, океанськ≥ теч≥њ, а також розм≥ри пол€рних крижаних шапок. ¬нутр≥шн≥ райони континент≥в стануть б≥льш сухими, а узбережж€ волог≥шими, зими - коротшими й тепл≥шими, а л≥то - тривал≥шим ≥ жарк≥шим.

ЌайнеприЇмн≥шими дл€ людства Ї два насл≥дки парникового ефекту.

ѕерший - значне зб≥льшенн€ посушлив≥сть в середн≥х широтах, тобто в основних зернових районах (”крањна, чорноземна зона –ос≥њ,  убань, Ђзернов≥ї штати —Ўј).  л≥мат тут стане нап≥впустельним, ≥ врожањ зерна р≥зко скорот€тьс€.

ƒругий - це п≥дйом р≥вн€ —в≥тового океану на 2-3 м за рахунок таненн€ пол€рних льодових шапок. ÷е викличе затопленн€ багатьох прибережних д≥л€нок, де живуть м≥льйони людей, м≥ст, порт≥в тощо. Ќаприклад, така густонаселена (150 млн чолов≥к) держава, €к Ѕангладеш, майже повн≥стю буде затоплена.

 л≥матичн≥ зм≥ни можуть в≥дбуватис€ не лише завд€ки впливу людства на склад атмосфери, а й внасл≥док зм≥ни ним типу поверхн≥ «емл≥, зменшенн€ к≥лькост≥ л≥с≥в, що призводить до зниженн€ випаровуванн€ й зб≥льшенн€ пр€моњ теплов≥ддач≥.  р≥м того, людство ще й безпосередньо п≥д≥гр≥ваЇ атмосферу «емл≥ за рахунок спалюванн€ великоњ к≥лькост≥ нафти, вуг≥лл€, торфу тощо, а також роботи ј≈— (вид≥л€Їтьс€ понад 3*1014 ћƒж тепла щор≥чно).

1.2. ѕорушенн€ озонового шару. ”льтраф≥олетове (”‘) випром≥нюванн€ маЇ найб≥льше енерг≥ю, Ї ф≥з≥олог≥чно активним - д≥Ї на живу матер≥ю. ÷≥ промен≥ можуть викликати ф≥з≥олог≥чн≥ зм≥ни в орган≥змах, призводити до розриву молекул б≥лк≥в, мутац≥й, переважно неспри€тливих. ¬≥д згубноњ д≥њ короткохвильового ультраф≥олетового випром≥нюванн€ —онц€ «емлю захищаЇ озоновий шар атмосфери.

Ќа висот≥ 20-50 км пов≥тр€ м≥стить п≥двищену к≥льк≥сть озону, тобто кисню, молекула €кого складаЇтьс€ з трьох атом≥в. ƒе€ка к≥льк≥сть його утворюЇтьс€ п≥д час грози,

—постереженн€ метеоролог≥в, €к≥ працюють на јнтарктид≥, св≥дчать, що озоновий шар над цим материком почав зменшуватис€. ¬ ньому виникла пульсуюча д≥ра, вм≥ст озону в €к≥й менший в≥д звичайного на 40-50%.

¬становлено п≥двищенн€ ”‘ - фону в крањнах розташованих у ѕ≥вденн≥й п≥вкул≥ ближче до јнтарктиди, переш за все у Ќов≥й «еланд≥њ. ћедики ц≥Їњ крањни констатують зб≥льшенн€ захворювань, зумовлених п≥двищеним ”‘- фоном, таких, €к рак шк≥ри й катаракта очей.

¬становлено, що руйнуванню озонового шару спри€ють де€к≥ х≥м≥чн≥ речовини, €к≥ вступають у реакц≥ю з озоном ≥ розкладають його на кисень.

1.3.  ислотн≥ дощ≥. ќкиси с≥рки й азоту, що потрапл€ють у атмосферу внасл≥док роботи “≈— ≥ автомоб≥льних двигун≥в, сполучаючись з атмосферною вологою, утворюють др≥бн≥ крапельки с≥рчаноњ й азотноњ кислот, €к≥ перенос€тьс€ в≥трами у вигл€д≥ кислотного туману ≥ випадають на землю кислотними дощами. ÷≥ дощ≥ мають шк≥дливу д≥ю на фактори навколишнього середовища:

Ч врожайн≥сть багатьох с≥льськогосподарських культур знижуЇтьс€ на 3-8% внасл≥док ушкодженн€ лист€ кислотами

Ч кисл≥ опади спричинюють вимиванн€ з ірунту кальц≥ю, кал≥ю й магн≥ю, що викликаЇ дег≥дратац≥ю фауни та флори;

Ч деградують ≥ гинуть л≥си (особливо вразлив≥ ви€вилис€ кедр, бук ≥ тис)

Ч отруюЇтьс€ вода озер ≥ ставк≥в, у €ких гине риба (в першу чергу ц≥нн≥ види -лосось, форельтощо) ≥ численн≥ види комах, що призводить до щезанн€ птах≥в ≥ тварин, €к≥ ними живл€тьс€;

Ч зникненн€ л≥с≥в у г≥рських районах ( арпати) зумовлюЇ зб≥льшенн€ к≥лькост≥ г≥рських зсув≥в ≥ сель;

Ч р≥зко прискорюЇтьс€ руйнуванн€ пам'€тник≥в арх≥тектури, житлових будинк≥в, особливо тих, що оздоблен≥ мармуром, вапн€ком

Ч вдиханн€ людьми пов≥тр€, забрудненого кислотним туманом, спричинюЇ захворюванн€ дихальних шл€х≥в, подразненн€ очей тощо.

¬зимку поблизу “≈—, металург≥йних завод≥в ≥нколи випадаЇ також кислотний сн≥г. ¬≥н Ї ще б≥льш шк≥дливим, н≥ж кислотний дощ.

 

2. ѕриродно-соц≥альн≥ небезпеки Ц це небезпеки природного характеру, що виникають у сусп≥льств≥. ƒо природно-соц≥альних небезпек належать:

- еп≥дем≥њ ≥нфекц≥йних захворювань,

- захворюванн€ м≥кробного походженн€

- венеричн≥ захворюванн€,

- —Ќ≤ƒ,

- наркоман≥€ тощо.

2.1 ≈п≥дем≥€ - масове розповсюдженн€ ≥нфекц≥йного захворюванн€ людини в будь-€к≥й м≥сцевост≥, крањн≥, €ке суттЇво перевищуЇ загальний р≥вень захворюваност≥. ќкр≥м того розповсюдженню захворювань спри€ють певн≥ соц≥альн≥ умови, викликаючи так зван≥ соц≥альн≥ хвороби.

—оц≥альн≥ хвороби - це захворюванн€ людини, виникненн€ ≥ розповсюдженн€ €ких пов'€зане з неспри€тливими соц≥ально-економ≥чними умовами (венеричн≥ захворюванн€, туберкульоз та ≥н.).

Ќайб≥льш поширена в≥русна ≥нфекц≥€ Ц грип, що виникаЇ ≥ поширюЇтьс€ щороку €к еп≥дем≥€.

¬≥рус грипу дуже м≥нливий, маЇ типи ј, ¬, —, D, а також багато ≥нших п≥дтип≥в. √рип передаЇтьс€ при контакт≥ з хворими людьми через др≥бн≥ крапельки, €к≥ потрап≠л€ють в пов≥тр€ при кашл≥ та чханн≥ хворого. ≤нкубац≥йний пер≥од становить 1-2 дн≥.

—имптоми грипу: хворого морозить, п≥дн≥маЇтьс€ висока температура, в≥дчуваЇтьс€ сильний головний б≥ль, б≥ль у м'€зах.

≤снуЇ небезпека ускладненн€ вто≠ринною ≥нфекц≥Їю (наприклад, пневмон≥Їю, запаленн€м середнього вуха, плевритом тощо), €ка може призвести нав≥ть до смерт≥. ¬ окремих випадках грип викликаЇ ускладненн€ у вигл€д≥ ураженн€ серц€, суглоб≥в, нирок, мозку та мозкових оболо≠нок. ўор≥чно в св≥т≥ хвор≥Ї на грип в≥д 5 до 15% населенн€, смертельних випадк≥в в≥д грипу нал≥чуЇтьс€ близько 2 млн.

’вороба Ѕотк≥на, або в≥русний гепатит, досить поширена в≥русна ≥нфекц≥€. ¬≥домо м≥н≥мум с≥м збудник≥в захворюванн€ -ј, ¬, —, D, G, ≈, та ““V, р≥зних за симптоматикою та серйозн≥стю насл≥дк≥в. Ќайрозповсюджуван≥ший ≥ найменш небезпечний - гепатит ј. …ого з повним правом можна в≥днести до так званих хвороб "брудних рук". «будник гепатиту ј потрапл€Ї в орган≥зм людини також ≥з забрудненою водою та њжею. як правило, гепатит ј не даЇ людин≥ важких хрон≥чних форм. ’вор≥ вил≥ковуютьс€ вже через два тижн≥.

¬≥рус ¬ Ц досить розповсюджений ≥ дуже небезпечний. ћаЇ тривалий ≥нкубац≥йний пер≥од, важк≥ насл≥дки. ћоже тривалий час не ви€вл€ти себе оч≥куючи послабленн€ захисних реакц≥й орган≥зму. Ќад≥йний захист Ц вакцинац≥€.

¬≥рус —, €кий спец≥ал≥сти називають "ласкавим вбивцею", - найп≥дступн≥ший. ƒосить тривалий час захворюванн€ проходить безсимптомно, але в б≥льшост≥ випадк≥в зак≥нчуЇтьс€ важкими ураженн€ми печ≥нки. „аст≥ше ц≥Їю формою гепатиту заражаютьс€ при медичних ман≥пул€ц≥€х, наприклад, при переливанн≥ кров≥.

“уберкульоз (сухоти) - це р≥зноман≥тне за своњми про€вами ≥нфекц≥йне захворюванн€. “уберкульозна паличка (паличка  оха) може викликати ураженн€ не т≥льки орган≥в диханн€ (легень, бронх≥в, гортан≥), а й кишечнику, сечостатевих орган≥в, шк≥ри, к≥сток, суглоб≥в, головного мозку тощо, але в переважн≥й к≥лькост≥ випадк≥в (80-90%) спостер≥гаЇтьс€ ураженн€ легень.

ќсновне джерело розповсюдженн€ ≥нфекц≥њ - хворий на туберкульоз, €кий вид≥л€Ї мокроту з бактер≥€ми. «араженн€ в≥дбуваЇтьс€, коли здорова людина вдихаЇ др≥бн≥ крапельки р≥дкоњ або частки висохлоњ мокроти хворого на туберкульоз. ѕалички  оха можуть потрапити ≥ через ушкоджену шк≥ру або слизову оболонку носа чи рота, а також при вживанн≥ в њжу молока, м'€са в≥д хвороњ на туберкульоз худоби.

ѕро€ви хвороби: п≥двищенн€ температури, потовид≥ленн€ ночами, пог≥ршенн€ сну ≥ апетиту, втрата ваги, дратлив≥сть, зниженн€ працездатност≥. ѕри туберкульоз≥ легень також спостер≥гаЇтьс€ кашель сухий або з вид≥ленн€м мокроти, може виникнути легенева кровотеча.

«ахист в≥д туберкульозу Ц вакцинац≥€. ¬акцина €вл€Ї собою послаблений штам туберкульозноњ палички, на €ку орган≥зм виробл€Ї ≥мун≥тет. ќднак при послабленн≥ ≥мун≥тету, нав≥ть вакцинована людина Ц беззахисна перед туберкульозом.

–озр≥зн€ють 2 групи харчових захворювань м≥кробного походженн€: харчов≥ ≥нфекц≥њ та харчов≥ отруЇнн€.

’арчов≥ ≥нфекц≥њ (дизентер≥€ ≥ холера) виникають при активному розмноженн≥ ≥ утворенн≥ токсин≥в збудник≥в в орган≥зм≥. ÷≥ заразн≥ захворюванн€ передаютьс€ в≥д одн≥Їњ людини до ≥ншоњ через харчов≥ продукти, воду, р≥дше ≥ншими шл€хами. –азом з њжею в орган≥зм внос€тьс€ збудники р≥зних захворювань. Ќайб≥льшу небезпеку представл€ють збудники шлунково-кишкових захворювань, њжа служить дл€ них лише переносником, доставл€Ї њх в т≥ органи людини, де вони здатн≥ активно розмножуватись ≥ виробл€ти токсини.

’арчов≥ отруЇнн€. ѓх збудники, на в≥дм≥ну в≥д збудник≥в харчових ≥нфекц≥й, здатн≥ жити та розмножатись на продуктах. ѕри цьому харчов≥ продукти стають отруйними внасл≥док накопиченн€ в них токсин≥в. ќсоблив≥стю харчових отруЇнь Ї досить швидкий про€в ознак хвороби. „ерез 2-24 години п≥сл€ вживанн€ њж≥ можуть виникнути блювота, р≥зк≥ бол≥ в област≥ живота, головний б≥ль ≥ загальна слабк≥сть, пронос, а в окремих випадках ≥ б≥льш важк≥ симптоми з насл≥дками.

’арчов≥ токсико≥нфекц≥њ. ÷€ група захворювань займаЇ пром≥жне положенн€ м≥ж харчовими ≥нфекц≥€ми та харчовими отруЇнн€ми. ѕроход€ть вони под≥бно до отруЇнь, €к гостр≥ шлунково-кишков≥ захворюванн€, але вони заразн≥. ѕо€снюЇтьс€ це здатн≥стю збудник≥в розмножуватись €к у продуктах харчуванн€, так ≥ орган≥зм≥ людини.

2.2 ¬енеричн≥ захворюванн€

«г≥дно з м≥жнародною класиф≥кац≥Їю ¬ќќ«, сьогодн≥ нал≥чуЇтьс€ близько 30 захворювань, €к≥ передаютьс€ статевим шл€хом. ” цю категор≥ю вход€ть дек≥лька груп, наприклад:

І ’вороби, €к≥ викликають в≥руси - ген≥альний герпес, —Ќ≤ƒ, в≥русн≥ ген≥альн≥ бородавки та ≥н;

І ѕаразитарн≥ Ц короста та ≥н.; оптимальн≥ умови дл€ передаванн€ створюютьс€ при статевих контактах;

І Ѕактер≥альн≥ - сиф≥л≥с, гоноре€, а також р≥зноман≥тн≥ уретрити, бактер≥альний ваг≥ноз;

І √рибков≥ - канд≥доз на статевих органах та ≥н. ћожуть виникати ≥ без зараженн€, а €к насл≥док антиб≥отикотерап≥њ, але передаЇтьс€ ≥ статевим шл€хом.

–озгл€немо найб≥льш поширен≥ захворюванн€, €к≥ передаютьс€ статевим шл€хом:

—иф≥л≥с - це хвороба всього орган≥зму, перш≥ про€ви €коњ найчаст≥ше бувають на статевих органах. Ћюдина заражаЇтьс€ сиф≥л≥сом в≥д хворого. «араженн€, €к правило, в≥дбуваЇтьс€ статевим шл€хом, дуже р≥дко можливе зараженн€ через поц≥лунки, а також через предмети домашнього вжитку,

ѕри класичному переб≥гу сиф≥л≥су розр≥зн€ють 4 пер≥оди: ≥нкубац≥йний (3-4 тижн≥), та три кл≥н≥чних (первинний, вторинний та третинний).

—имптоми та переб≥г хвороби:

- первинний сиф≥л≥с: безбол≥сн≥ виразки на статевих органах, пот≥м зб≥льшенн€ л≥мфатичних вузл≥в, наприк≥нц≥ первинного пер≥оду наступаЇ трепонемний сепсис (супроводжуЇтьс€ слабк≥стю, безсонн€м, головним болем, п≥двищенн€м температури, болем в к≥стках та суглобах);

- вторинний сиф≥л≥с: рожев≥ пл€ми та вузлики на шк≥р≥, слизових оболонках, статевих органах, уражаЇтьс€ серце, печ≥нка, суглоби, к≥стки, нервова система;

- третинний сиф≥л≥с: з'€вл€ютьс€ горбинки ≥ вузлики, €к≥ розпадаючись утворюють глибок≥ виразки, подальше враженн€ внутр≥шн≥х орган≥в, парал≥ч, важк≥ псих≥чн≥ розлади, смерть.

—л≥д пам'€тати, що сиф≥л≥с вил≥ковуЇтьс€. Ћ≥куванн€ тим ефективн≥ше, чим ран≥ше воно розпочате. ¬≥д зараженн€ сиф≥л≥сом можна вберегтис€. ƒл€ цього треба уникати випадкових статевих контакт≥в.

√оноре€. «будником гонорењ Ї бактер≥€ - гонокок. «аражаютьс€ гонореЇю найчаст≥ше при статевому контакт≥ з хворою людиною. ѕерш≥ про€ви хвороби з'€вл€ютьс€ через 3-5 дн≥в п≥сл€ зараженн€. —имптоми: сверб≥нн€ у сеч≥внику, б≥ль при сечовипусканн≥ (у чолов≥к≥в), гн≥йн≥ вид≥ленн€. якщо не л≥кувати в≥дбуваЇтьс€ ураженн€ вс≥Їњ сечостатевоњ системи. √онорею вил≥ковують, ≥ чим швидше розпочате л≥куванн€, тим кращ≥ насл≥дки.

’лам≥д≥оз. «будник - бактер≥€ хлам≥д≥€. ≤нкубац≥йний пер≥од Ц 5-30 дн≥в. ¬иникають запальн≥ процеси сечостатевоњ системи. ’лам≥д≥њ можуть проникати в сечовий м≥хур викликаючи цистоуретит.

“рихоманоз. «будник Ц бактер≥€ трихомонада. ≤нкубац≥йний пер≥од Ц 10 дн≥в. ¬ражаютьс€ сечостатев≥ органи, спричинюють њх хвороби (простатит Ц у чолов≥к≥в, ендоцервицит Ц у ж≥нок)

√ен≥альний герпес. «будник Ц в≥рус герпесу. ≤нкубац≥йний пер≥од 1-4 дн≥. «ахворюванн€ характеризуЇтьс€ хворобливими виразками на слизових оболонках статевих орган≥в. ƒеколи з'€вл€Їтьс€ головний б≥ль, хворобливе сечовипусканн€, п≥двищуЇтьс€ температура, зб≥льшуютьс€ л≥мфатичн≥ вузли. ¬≥рус викликаЇ хрон≥чн≥ запаленн€ орган≥в сечостатевоњ системи

2.3 —Ќ≤ƒ - синдром набутого ≥мунодеф≥циту.

Ўл€хи передаванн€ ¬≤Ћ-≥нфекц≥њ:

- ѕри статевому контакт≥ з ≥нф≥кованою людиною;

- ѕ≥д час переливанн€ кров≥ та п≥д час пересадки орган≥в та тканин;

- ѕри неодноразовому використанн≥ голок та шприц≥в наркоманами, нанесенн≥ татуюванн€;

- ѕри пошкодженн≥ шк≥рних покрив≥в, слизовоњ оболонок, медичним ≥нструментом, забрудненн€м ¬≤Ћ, при контакт≥ з ≥нф≥кованими ¬≤Ћ тканинами та органами;

- ¬≥д ≥нф≥кованоњ матер≥ - плоду п≥д час ваг≥тност≥ чи при годуванн≥ грудним молоком.

2.4 ќнколог≥чн≥ захворюванн€. ¬ останн≥ роки зб≥льшилась к≥льк≥сть хворих на рак €к в ”крањн≥, так ≥ у всьому св≥т≥.  ожна четверта людина в св≥т≥ маЇ шанс захвор≥ти на рак, котрий пос≥даЇ друге м≥сце серед причин смертност≥. ўор≥чно в ”крањн≥ ф≥ксуЇтьс€ 160тис. нових випадк≥в, на обл≥ку перебуваЇ б≥льше 700тис хворих.

—утн≥сть природи раку пол€гаЇ в тому, що кл≥тини тканини перероджуютьс€ ≥ можуть розповсюджуватись на ≥нш≥ органи. «вичайно, кл≥тини завжди ростуть, д≥л€тьс€ ≥ в≥дмирають. –акова кл≥тина виходить з-п≥д контролю орган≥зму, њњ ростом орган≥зм не керуЇ.

ќсновний критер≥й ефективност≥ в онколог≥њ Ц т.зв. пТ€тир≥чне виживанн€. якщо за цей пер≥од хвороба не рецидивуЇ, рак вважаЇтьс€ вил≥куваним, ба п≥сл€ 5 рок≥в рецидиви трапл€ютьс€ вкрай р≥дко.

2.5 Ќаркотики та наркоман≥€.  ≥льк≥сть наркоман≥в зростаЇ у всьому св≥т≥, в тому числ≥ ≥ в ”крањн≥. Ќаркоман≥€ в ”крањн≥, на думку спец≥ал≥ст≥в, давно набула ознаки еп≥дем≥њ.

—ьогодн≥ наркоман≥€ Ї св≥товою проблемою, вона присутн€ на вс≥х континентах ≥ демонструЇ тенденц≥ю до непохитного зростанн€.

Ќаркотик Ц це речовина рослинного або синтетичного походженн€, €ка при введенн≥ в орган≥зм може зм≥нити одну або дек≥лька функц≥й та внасл≥док багаторазового вживанн€ призвести до псих≥чноњ та ф≥зичноњ залежност≥.

ѕсих≥чна залежн≥сть - це форма взаЇмов≥дносин м≥ж наркотиком ≥ особист≥стю, ≥ ц≥ взаЇмов≥дносини залежать €к в≥д специф≥чност≥ ефекту наркотику, так ≥ в≥д потреб особистост≥ котру цей наркотик задовольн€Ї.

‘≥зична залежн≥сть - це стан адаптац≥њ, €кий виражаЇтьс€ в €вних порушенн€х ф≥з≥олог≥њ у випадку припиненн€ вживанн€ наркотик≥в. ÷е €вище перебуваЇ в безпосередньому зв'€зку з фармаколог≥чного д≥Їю наркотику на живу кл≥тину.  ласична ознака Ц абстинентний синдром ("наркотичний голод")

–озр≥зн€ють три групи наркотик≥в:

1) Ќаркотики, що пригн≥чують д≥€льн≥сть ÷Ќ— Ц оп≥ум

2) Ќаркотики, що збуджують д≥€льн≥сть ÷Ќ— Ц кокањн, гашиш

3) Ќаркотики, що викликають галюцинац≥њ Ц Ћ—ƒ, марихуана

≈ксперти розр≥зн€ють два стани: залежн≥сть ≥ звиканн€.

«алежн≥сть характеризують:

- —ильне бажанн€ або непереборна потреба (нав'€зливий стан) подальшого прийому наркотику, а також спроби отримати його за будь-€ку ц≥ну;

- “енденц≥€ зб≥льшенн€ дозуванн€ через розвиток залежност≥;

- ѕсих≥чна (психолог≥чна або емоц≥йна) залежн≥сть в≥д ефекту наркотику;

- «губн≥ насл≥дки дл€ особистост≥ ≥ сусп≥льства

«виканн€ характеризують:

- Ѕажанн€ подальшого прийому наркотик≥в з метою пол≥пшенн€ настрою;

- Ќезначна тенденц≥€ (або њњ в≥дсутн≥сть) до зб≥льшенн€ дозуванн€;

- ƒе€кий ступ≥нь псих≥чноњ залежност≥ в≥д ефекту наркотику, але в≥дсутн≥сть ф≥зичноњ залежност≥;

- Ќегативн≥ насл≥дки стосуютьс€ т≥льки особистост≥ наркомана,

ѕроцес звиканн€ до наркотику розвиваЇтьс€ поступово прот€гом тижн≥в, м≥с€ц≥в ≥ нав≥ть рок≥в, тому важко визначити межу часу, на котр≥й людина стаЇ наркоманам. Ќаркомани Ї найб≥льш небезпечною групою ризику захворюванн€ на —Ќ≤ƒ (серед хворих на —Ќ≤ƒ 70% це наркомани).






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 609 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

433 - | 416 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.043 с.