Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«асоби усуненн€ шуму ≥ в≥брац≥њ




1. ”суненн€ шуму в м≥сц≥ його утворенн€ (зам≥на металевих деталей на пластмасов≥, зубчастих ≥ ланцюгових передач на клинописов≥, застосуванн€ пружних прокладок, зам≥на ударних процес≥в на без ударн≥, все це знижуЇ шум на 5-15дЅ).

2. ¬икористанн€ огороджувальних, шумо- ≥ в≥бро≥зол€ц≥йних, шумо- та в≥брогасильних, шумо- та в≥бропоглинаючих засоб≥в.

3. «астосуванн€ ≥ндив≥дуальних засоб≥в захисту (навушники, шоломи, кр≥сла, м'€к≥ рукавиц≥, в≥трозахисне взутт€).

4. ѕри робот≥ з в≥брац≥€ми робл€ть перерви 20хв. „ерез 1-2 години п≥сл€ початку зм≥ни ≥ 30хв. „ерез 2 години п≥сл€ об≥дньоњ перерви.

5. «аборона проњзду важких машин через центральн≥ вулиц≥ м≥ст.

 

3. Ќедостатн€ або надм≥рна осв≥тлен≥сть, нер≥вном≥рн≥сть осв≥тленн€ в пол≥ зору втомлюЇ оч≥, призводить до зниженн€ продуктивност≥ прац≥; при цьому зростаЇ потенц≥йна небезпека помилкових д≥й ≥ нещасних випадк≥в. Ќадм≥рна €скрав≥сть джерел св≥тла може спричинити головний б≥ль, р≥зь в очах, розлад гостроти зору; св≥тлов≥ в≥дблиски Ч тимчасове засл≥пленн€.

¬иробниче осв≥тленн€ повинно в≥дпов≥дати наступним вимогам:

Ч створювати на робоч≥й поверхн≥ осв≥тлен≥сть, що в≥дпов≥даЇ характеру зоровоњ роботи ≥ не Ї нижчою за встановлен≥ норми;

Ч не повинно бути засл≥плюючоњ д≥њ €к в≥д самих джерел осв≥тленн€, так ≥ в≥д ≥нших предмет≥в, що знаход€тьс€ в пол≥ зору;

Ч забезпечити достатню р≥вном≥рн≥сть та пост≥йн≥сть р≥вн€ осв≥тленост≥ у виробничих прим≥щенн€х, щоб уникнути частоњ переадаптац≥њ орган≥в зору;

Ч не створювати на робоч≥й поверхн≥ р≥зких та глибоких т≥ней (особливо рухомих);

Ч повинен бути достатн≥й, дл€ розр≥зненн€ деталей, контраст поверхонь, що осв≥тлюютьс€;

Ч не створювати небезпечних та шк≥дливих виробничих фактор≥в (шум, теплов≥ випром≥нюванн€, небезпечне ураженн€ струмом тощо);

Ч повинно бути над≥йним ≥ простим в експлуатац≥њ, економ≥чним та естетичним.

 

ќсв≥тленн€ за походженн€м под≥л€ють на природне, штучне ≥ комб≥новане.

ѕриродне осв≥тленн€ маЇ високу б≥олог≥чну ≥ г≥г≥Їн≥чну ц≥нн≥сть. –озр≥зн€ють бокове (через в≥кна в ст≥нах), верхнЇ (через св≥тлов≥ отвори в перекритт≥) та комб≥новане.

ЌормуЇтьс€ природне осв≥тленн€ залежно в≥д характеру зорових роб≥т, метеоролог≥чних умов ≥ виражаЇтьс€ коеф≥ц≥Їнтом природного осв≥тленн€.

 оеф≥ц≥Їнт природного осв≥тленн€ - це виражене у % в≥дношенн€ фактичного осв≥тленн€ в прим≥щенн≥ до зовн≥шнього осв≥тленн€.

ѕриродному осв≥тленню властив≥ ≥ недол≥ки: воно непост≥йне в р≥зн≥ пер≥оди доби та року, в р≥зну погоду; нер≥вном≥рно розпод≥л€Їтьс€ по площ≥ виробничого прим≥щенн€; при незадов≥льн≥й його орган≥зац≥њ може викликати засл≥пленн€ орган≥в зору.

 

Ўтучне осв≥тленн€ створюЇтьс€ при недостатньому природному осв≥тленн≥. ЌормуЇтьс€ в межах в≥д 5 до 5000 лк в залежност≥ в≥д призначенн€ прим≥щень, умов та роду роботи, €ка виконуЇтьс€.

«а функц≥ональним призначенн€м штучне осв≥тленн€ под≥л€ють:

1) –обоче Ц основне осв≥тленн€ дл€ забезпеченн€ умов дл€ виконанн€ роботи. –озр≥зн€ють: загальне (дл€ осв≥тленн€ всього прим≥щенн€), м≥сцеве (осв≥тленн€ робочого м≥сц€ або його частини) ≥ комб≥новане.

2) јвар≥йне - забезпечуЇ м≥н≥мальне осв≥тленн€ при раптовому вимкненн≥ робочого.

3) ≈вакуац≥йне Ц осв≥тленн€ в м≥сц€х небезпечних дл€ проходу, а також дл€ осв≥тленн€ евакуац≥йних шл€х≥в

4) —пец≥альне - охоронне, чергове осв≥тленн€.

ƒжерелами штучного осв≥тленн€ Ї лампи: розжарюванн€, газорозр€дн≥, люм≥несцентн≥, ртутн≥ лампи високого тиску, галоген≥, ксенонов≥ лампи високого тиску та ≥нш≥

—в≥тильники з лампами розжарюванн€ класиф≥куютьс€:

1. ѕо конструктивному виконанню: в≥дкрит≥, закрит≥, пилонепроникн≥, вологонепроникн≥ (захисн≥), вибухозахисн≥

2. ѕо розпод≥ленню св≥тлового потоку: пр€мого св≥тла (на робочу поверхню), розс≥€ного св≥тла (верхн€ частина ст≥н), в≥дбитого св≥тла (на стелю)

ƒл€ п≥двищенн€ осв≥тленн€ за рахунок в≥дбитого (розс≥€ного) св≥тла стелю та верхн≥ частини ст≥н фарбують у св≥тл≥ кольори.

Ќагл€д ≥ контроль за осв≥тленн€м:

1. „истити скло в≥кон 2 рази в р≥к (мало пилу) 4 рази в р≥к (багато пилу)

2. „истити св≥тлов≥ прилади 4-12 раз в р≥к (в≥д пилу)

3. «ам≥ну ламп ≥ндив≥дуально (п≥сл€ перегоранн€) ≥ груповим методом через 7500 годин роботи.


“ема: —оц≥ально-пол≥тичн≥ небезпеки.

ѕлан:

1. ѕон€тт€ соц≥альних конфл≥кт≥в

2. ¬≥йни.

3. “ероризм.

4. ≈кстремальн≥ ситуац≥њ крим≥ногенного характеру та способи њх уникненн€.

5. —оц≥альн≥ небезпеки: алкогол≥зм, тютюнокур≥нн€.

 

1. —оц≥ально-пол≥тичн≥ небезпеки досить часто виникають при соц≥ально-пол≥тичних конфл≥ктах.

 онфл≥кт - це з≥ткненн€ протилежних ≥нтерес≥в, погл€д≥в, гостра суперечка, ускладненн€, боротьба ворогуючих стор≥н р≥зного р≥вн€ та складу учасник≥в.

 онфл≥кт, €кий виникаЇ в сусп≥льств≥ Ї соц≥альним конфл≥ктом

Ѕудь-€кий соц≥альний конфл≥кт, набуваючи значних масштаб≥в, об'Їктивно стаЇ соц≥ально-пол≥тичним. ѕол≥тичн≥ ≥нститути, орган≥зац≥њ, рухи, вт€гуючись у конфл≥кт, активно обстають певн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ ≥нтереси.  онфл≥кти, що в≥дбуваютьс€ в р≥зних сферах, набувають пол≥тичноњ значущост≥, €кщо вони зач≥пають м≥жнародн≥, класов≥, м≥жетн≥чн≥, м≥жнац≥ональн≥, рел≥г≥йн≥, демограф≥чн≥ та ≥нш≥ в≥дносний.

—оц≥альн≥ конфл≥кти бувають:

- ѕол≥тичн≥

- —усп≥льн≥

- ≈коном≥чн≥

≤снуЇ дв≥ форми переб≥гу конфл≥кт≥в:

І в≥дкрита - в≥дверте протисто€нн€, з≥ткненн€, боротьба;

І закрита, або латентна, коли в≥двертого протисто€нн€ нема, але точитьс€ невидима боротьба

 

2. ¬≥йна - це збройна боротьба м≥ж: державами —≥х коал≥ц≥€ми) або соц≥альними, етн≥чними та ≥ншими сп≥льнотами; у переносному розум≥нн≥ слова - крайн€ ступ≥нь пол≥тичноњ боротьби, ворожих в≥дносин м≥ж: певними пол≥тичними силами.

Ќайб≥льша к≥льк≥сть жертв через пол≥тичн≥ причини Ї насл≥дком в≥йни. “ак, за час другоњ св≥товоњ в≥йни в —–—– (1941-1945) загинуло близько 55 млн. ос≥б, було повн≥стю знищено 1710 м≥ст та 70 тис€ч селищ. ѕ≥д час в'Їтнамськоњ в≥йни в 1960-т≥ роки було вбито близько 7 млн. м≥сцевих мешканц≥в ≥ 57 тис€ч американц≥в. ќкр≥м загибел≥ людей ≥ великих руйнувань, в≥йськов≥ д≥њ завдають величезних збитк≥в навколишньому середовищу.

” XX ст. в≥йськов≥ д≥њ проводились довол≥ активно. «а приблизними даними, з часу зак≥нченн€ ƒругоњ св≥товоњ в≥йни в локальних в≥йськових конфл≥ктах загинуло 22-25 м≥льйон≥в ос≥б. Ќаведемо приклади локальних в≥йськових конфл≥кт≥в середини та к≥нц€ XX ст. ÷е в≥йна у ¬'Їтнам≥, воЇнн≥ д≥њ в јфган≥стан≥, вторгненн€ ≤раку в  увейт, в≥йна в –уанд≥, в≥йськовий конфл≥кт в ёгослав≥њ, в≥йна в „ечн≥ та низка ≥нших Ђмалихї в≥йн.  ожна з них принесла людськ≥ втрати, б≥ль ≥ стражданн€ тис€чам ≥ тис€чам с≥мей, окр≥м того супроводжувалась глибоким руйнуванн€м б≥осферних структур.

—учасний св≥т дуже малий ≥ вразливий дл€ в≥йни. ¬р€тувати ≥ зберегти його неможливо, €кщо не пок≥нчити з думками та д≥€ми, €к≥ стол≥тт€ми будувалис€ на прийн€тност≥ та припустимост≥ в≥йн ≥ збройних конфл≥кт≥в.

 

3. ƒо соц≥ально-пол≥тичних конфл≥кт≥в належить виступ екстрем≥стських угрупувань (тобто тероризм). ¬ наш час €вище тероризму досить поширене.

“ероризм - це форма пол≥тичного екстрем≥зму, застосуванн€ найжорсток≥ших метод≥в насилл€, включаючи ф≥зичне знищенн€ людей, дл€ дос€гненн€ певних ц≥лей. “ероризм зд≥йснюЇтьс€ окремими способами, групами, що виражають ≥нтереси певних пол≥тичних рух≥в або представл€ють крањну, де тероризм п≥днесений до рангу державноњ пол≥тики. “ероризм - антигуманний спос≥б вир≥шенн€ пол≥тичних проблем в умовах протиборства, з≥ткненн€ ≥нтерес≥в р≥зних пол≥тичних сил.

≤снуЇ три основних види тероризму:

1) пол≥тичний

2) рел≥г≥йний

3) крим≥нальний

Ќайб≥льш поширеними у св≥т≥ терористичними актами Ї:

І напади на державн≥ або промислов≥ об'Їкти, €к≥ призвод€ть до матер≥альних збитк≥в, а також Ї ефективним засобом зал€куванн€ та демонстрац≥њ сили;

І захопленн€ державних установ або посольств (супроводжуЇтьс€ захопленн€м заручник≥в, що викликаЇ серйозний громадський резонанс);

І захопленн€ л≥так≥в або ≥нших транспортних засоб≥в (пол≥тична мотивац≥€ - зв≥льненн€ з тюрми товариш≥в по парт≥њ; крим≥нальна мотивац≥€-вимога викупу);

І насильницьк≥ д≥њ проти особистост≥ жертви (дл€ зал€куванн€ або в пропагандистських ц≥л€х);

І викраденн€ (з метою пол≥тичного шантажу дл€ дос€гненн€ певних пол≥тичних поступок або зв≥льненн€ в'€зн≥в; форма самоф≥нансуванн€);

І пол≥тичн≥ вбивства (це один з найб≥льш радикальних засоб≥в веденн€ терористичноњ боротьби; вбивства, в розум≥нн≥ терорист≥в, повинн≥ зв≥льнити народ в≥д тиран≥в);

І вибухи або масов≥ вбивства (розрахован≥ на психолог≥чний ефект, страх та невпевнен≥сть людей).

“реба в≥дзначити, що в ”крањн≥ не ви€влено терористичних екран≥зац≥й, ор≥Їнтованих на поваленн€ державного ладу. ѕроблема тероризму в ”крањн≥ перебуваЇ в ≥нш≥й площин≥ - це Ђкрим≥нальний тероризмї всередин≥ крањни та д≥€льн≥сть закордонних терористичних орган≥зац≥й на територ≥њ ”крањни.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 618 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

2093 - | 1869 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.016 с.