Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕсихомоторн≥ процеси




ѕсихомоторн≥ процеси пов'€зан≥ з д≥€ми людини ≥ псих≥чними €вищами, що њх супроводжують. ƒ≥€ - це елемент д≥€льност≥ дл€ дос€гненн€ конкретноњ мети.

ƒ≥њ бувають руховими (моторними), п≥знавальними (гностичний) ≥ соц≥ально-комун≥кативними. ќстанн≥ характеризуютьс€ передачею пов≥домлень, розпор€джень, встановленн€м контакт≥в ≥ взаЇмод≥й м≥ж людьми за допомогою мови ≥ жест≥в.

Ѕезпека життЇд≥€льност≥ людини част≥ше за все зв'€зана з руховими д≥€ми, €к найб≥льш травматогенними.

¬ кожн≥й рухов≥й д≥њ мають м≥сце у взаЇмозв'€зку механ≥чна (енергетична), ф≥з≥олог≥чна та псих≥чна сторони.

ћехан≥чн≥ характеристики руху визначаютьс€ структурою, траЇктор≥Їю, €ку зд≥йснюють органи руху в простор≥, швидк≥стю, теплом, зусилл€м.

–ухи повинн≥ бути найб≥льш простими. ѕрийн€то розд≥л€ти рухи на 5 клас≥в в пор€дку зб≥льшенн€ частин т≥ла, що приймають участь в моторному процес≥:

1. –ух пальц≥в;

2. –ух пальц≥в ≥ руки;.

3. –ух пальц≥в, руки,

4. ѕлечей, передпл≥чч€,

5. ¬сього т≥ла.

ѕринципи безперервност≥, плавност≥, ритм≥чност≥ рух≥в розгл€нут≥ ран≥ше, в зв'€зку з проблемою стомленн€.

Ќайб≥льш складним ≥ разом з тим найб≥льш типовим психомоторним процесом в д≥€льност≥ людини Ї сенсомоторна координац≥€ рухових д≥й, при €ких динам≥чне не т≥льки сенсорне поле, але ≥ сама реал≥зац≥€ рухового акту (прац€ вод≥€, крановика ≥ т.п.)Ѕудь €ка д≥€ включаЇ сенсорний акт

 

4. ƒо шк≥дливих звичок, в першу чергу, належать кур≥нн€, вживанн€ алкоголю, наркотик≥в та ≥нших шк≥дливих (токсичних) речовин.

јлкоголь. ¬икрадач розуму - так ≥менують алкоголь з давн≥х час≥в. ¬живанн€ спиртного призводить до серйозних порушень ф≥з≥олог≥чних та псих≥чних функц≥й орган≥зму людини. —аме тому алкоголь Ї частою причиною нещасних випадк≥в, зверх, конфл≥ктних ситуац≥й. ¬становлено, що п≥сл€ вживанн€ алкоголю можлив≥сть нещасного випадку зростаЇ до 80%, а через 8 годин п≥сл€ моменту вживанн€ - до 60%.“ому прац≥вник, схильний до зловживанн€ спиртним - це потенц≥йний порушник правил безпеки-¬раховуючи вище сказане, в≥дносно до постанови  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни є1238 в≥д 06.11.1997р. до роб≥т, €к≥ характеризуютьс€ п≥двищеною небезпекою допускаютьс€ прац≥вники, €к≥ за результатами обов'€зкового нарколог≥чного огл€ду визнан≥ придатними дл€ виконанн€ таких роб≥т. —татистика св≥дчить, що ≥з загального числа нещасних випадк≥в з≥ смертельними насл≥дками, €к≥ сталис€ за останн≥ 5 рок≥в на дорогах ”крањни приблизно 25% виникли з вини вод≥њв, що знаходились у стан≥ сп'€н≥нн€, близько 30% - в≥д неправильних д≥й нетверезих п≥шоход≥в.

Ќаркотики. Ќаркотики ви€вл€ють стимулюючу або заспок≥йливу д≥ю на центральну нервову систему, а також викликають спотворенн€ св≥тосприйманн€ та галюцинац≥њ. ѕри вживанн≥ наркотичних засоб≥в в значн≥й к≥лькост≥ виникаЇ, так звана, наркотична залежн≥сть. –озр≥зн€ють псих≥чну та ф≥зичну наркотичну залежн≥сть. ѕсих≥чна залежн≥сть пол€гаЇ в тому, що окрем≥ люди знаход€ть д≥ю наркотичноњ речовини наст≥льки бажаною ≥ оч≥куваною, що це викликаЇ в них потребу приймати наркотик пост≥йно чи пер≥одично з тим, щоб пережити ще раз спри€тливий психолог≥чний ефект. ‘≥зична залежн≥сть пол€гаЇ в тому, що в результат≥ б≥льш чи менш тривалого прийому наркотик стаЇ частиною обм≥ну речовини ≥ орган≥зм уже не здатний обходитись без нього. ¬ такому випадку припиненн€ вживанн€ наркотик≥в призводить до сильних больових в≥дчутт≥в, настаЇ так звана "ломка".

¬раховуючи дешевизну та б≥льшу доступн≥сть окремих шк≥дливих речовин, зокрема летких розчинник≥в, в де€ких "б≥дн≥ших" крањнах набула поширенн€ токсикоман≥€, особливо серед п≥дл≥тк≥в. ¬диханн€ пар≥в таких х≥м≥чних речовин викликаЇ приглушенн€ св≥домост≥, сильн≥ галюцинац≥њ. “оксикоман≥€ може призвести до незворотних патолог≥чних зм≥н в орган≥зм≥ людини, а в окремих випадках - ≥ до смерт≥.

 ур≥нн€. —татистика засв≥дчуЇ, що в св≥т≥ щороку в≥д хвороб, спричинених кур≥нн€м, вмираЇ 1,5 млн. людей.

 урц≥ щор≥чно викурюють в атмосферу 720т синильноњ кислоти, 384000т ам≥аку, 108000т н≥котину, 600000т дьогтю ≥ понад 550000т чадного газу та ≥нш≥ складов≥ тютюнового диму.

Ўк≥длива д≥€ тютюну посилюЇтьс€ тим, що в результат≥ його сухоњ перегонки (кур≥нн€) утворюЇтьс€ ц≥ла низка речовин: н≥котин, синильна кислота, с≥рководень, ам≥ак, оксид вуглецю, н≥троз'Їднанн€, пол≥цикл≥чн≥ ароматичн≥ вуглеводн≥, тютюновий дьоготь та ≥н. Ќин≥ в≥домо б≥льше 4200 речовин, що вход€ть до складу тютюнового диму. Ѕагато з них Ї канцерогенними (в≥д латинського слова "канцер" - рак) ≥ спри€ють утворенню зло€к≥сних пухлин. —еред вчених дом≥нуЇ думка про те, що найб≥льш канцерогенну д≥ю чин€ть оксид миш'€ку та рад≥оактивний полон≥й-210, €к≥ ви€влен≥ в тютюновому дим≥.

 

ѕ≥дсумовуючи все вище сказане можна зробити висновок про те, що здоровий спос≥б житт€ - це усв≥домлене в своњй необх≥дност≥ пост≥йне виконанн€ в≥дпов≥дних г≥г≥Їн≥чних правил та норм, що спр€мован≥ на збереженн€ ≥ зм≥цненн€ ≥ндив≥дуального та громадського здоров'€ основи високоњ ≥ тривалоњ працездатност≥, активного довгол≥тт€, оптим≥стичного св≥тосприйн€тт€ ≥ особистого щаст€.

‘ормуванн€ здорового способу житт€ повинно розгл€датись €к важливий аспект всього процесу вихованн€ - воно повинно починатис€ з раннього дитинства ≥ пронизувати вс≥ р≥вн≥ системи осв≥ти.
“ема: ¬плив д≥€льност≥ людини на навколишнЇ середовище.

 

ѕлан.

1.«абрудненн€ атмосфери, стан пов≥тр€ ”крањни.

2. «абрудненн€ водних ресурс≥в, стан водних басейн≥в ”крањни.

3. ¬плив д≥€льност≥ людний на ірунт. –екультивац≥€ порушених земель.

4. ¬плив д≥€льност≥ людини на тваринний св≥т. ќхорона фауни ”крањни.

1. Ќезадов≥льний стан пов≥тр€ного середовища у столиц≥ ”крањни  иЇв≥ та й у вс≥х ≥нших населених пунктах (за вин€тком невеликих територ≥й в≥ддалених в≥д промислових центр≥в)

«ниженн€ €кост≥ атмосферного пов≥тр€ небезпечне дл€ здоров'€ людей. Ћюдина за добу вживаЇ в середньому 25 кг пов≥тр€. Ќав≥ть, €кщо в≥дносний вм≥ст забруднювач≥в в пов≥тр≥ незначний, њх сумарна к≥льк≥сть, €ка потрапл€Ї в орган≥зм при диханн≥ може ви€витис€ токсичною.

јтмосферн≥ забруднювач≥ под≥л€ютьс€ на первинн≥, €к≥ надход€ть безпосередньо до атмосфери, ≥ вторинн≥, €к≥ утворюютьс€ шл€хом перетворенн€ первинних.

ќсновними забруднювачами пов≥тр€ Ї: атмосферний пил, оксид вуглецю —ќ, оксиди азоту, д≥оксид с≥рки, вуглеводн≥ (пари бензину), альдег≥ди, сполуки свинцю та ≥нш≥.

ќсновними джерелами забрудненн€ атмосфери Ї транспорт, енергетичн≥ системи, промислов≥сть.

« промислових об'Їкт≥в, €к≥ забруднюють пов≥тр€, лише 30% були оснащен≥ очисними спорудами й устаткуванн€ми. ј найб≥льшим забруднювачем м≥ського пов≥тр€ Ї автотранспорт (40% забруднень),

ƒжерелами забрудненн€ атмосфери Ї:

1. ¬икиди автотранспорту. ¬ св≥т≥ б≥льше 400 млн. приватних автомашин. ¬ пов≥тр€ за р≥к викидаЇтьс€ 400 млн. тон оксиду вуглецю, 80 млн. тон вуглеводню, 40 млн. тон окису азоту.

2. “≈÷, “≈—, котельн≥. ¬иробництво електроенерг≥њ супроводжуЇтьс€ вид≥ленн€м великоњ к≥лькост≥ тепла (парниковий ефект), атмосфера забруднюЇтьс€ частками попелу, шлаку. —ередн€ “≈— викидаЇ в пов≥тр€ щоденно 33т с≥рчаного анг≥дриду, €кий перетворюЇтьс€ в 50т с≥рчаноњ кислоти ≥ 230т попелу, з €ких 40-50т. викидаЇтьс€ в пов≥тр€ рад≥усом до 5км.

3. „орна металург≥€ - виробка 1 тони чавуну супроводжуЇтьс€ викидами:

а) Ўлаку 4,5 кг

б) —≥рчаного газу 2,7 кг,

в) ћарганцю 0,5 кг.

г) ¬ невеликих к≥лькост€х миш'€к, фосфор, пари ртут≥, свинець, смоли.

4.  ольорова металург≥€ супроводжуЇтьс€ викидами пилу, газу, миш'€ку, 20-30 кг фтору у пов≥тр≥ утворюЇтьс€ при виробництв≥ 1 т алюм≥н≥ю.

5. ¬уг≥льна промислов≥сть. “рапл€ютьс€ випадки самозапалюванн€ терикон≥в, при гор≥нн≥ вуг≥лл€ утворюютьс€ смол€н≥ речовини.

6. Ќафтопереробна, нафтовидобувна ≥ х≥м≥чно-переробна промислов≥сть Ї джерелом вуглеводню ≥ р≥зних шк≥дливих газ≥в.

7. ѕромислов≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в - викиди цементу, пилу.

8. ’≥м≥чна промислов≥сть Ц викиди оксиду вуглецю, оксиду азоту, с≥рчаного анг≥дриду, ам≥аку, пилу, орган≥чних речовин, с≥рковуглеводню, хлористих з'Їднань, фтористих з'Їднань.

ƒжерела забрудненн€ пов≥тр€ в с≥льському господарств≥:

1. “варинницьк≥ ферми - ам≥ак, с≥рководень.

2.  омплекси по виробництву м'€са - ам≥ак, с≥рководень.

3. —клади, протравленн≥ герб≥цидом пол€, де вони внос€тьс€.

 


Ќасл≥дки забрудненн€ атмосфери:

- ѕарниковий ефект Ц глобальне потепл≥нн€ кл≥мату

- ”творенн€ озонових д≥р

- «меншенн€ прозорост≥ атмосфери, зб≥льшенн€ хмарност≥

- —мог

-  ислотн≥ дощ≥

-  ороз≥€ металевих конструкц≥й

- ѕорушенн€ фото захисту рослин.

¬плив забрудненн€ атмосфери на людину:

1) «ниженн€ загального ≥мун≥тету та п≥двищенн€ вразливост≥ до ≥нфекц≥й

2) ѕ≥двищенн€ дит€чоњ захворюваност≥

3) ѕоширенн€ хрон≥чних захворювань: бронх≥ту, рах≥ту

4) ѕ≥двищенн€ к≥лькост≥ алерг≥чних захворювань

5) "ѕомолод≥нн€" хвороб.


 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 489 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

431 - | 405 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.021 с.