Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћисленн€




ћисленн€ - це процес п≥знанн€. Ќасл≥дком мисленн€ Ї думка. «датн≥сть мислити - властив≥сть людини.

ћисленн€ - процес в≥дтворенн€ загальних властивостей предмет≥в ≥ €вищ, знаходженн€ законом≥рних зв'€зк≥в ≥ в≥дносин м≥ж ними.

ѕор≥вн€нн€ визначаЇ под≥бн≥ ≥ в≥дм≥нн≥ ознаки, властивост≥ певних об'Їкт≥в. ¬се в св≥т≥ п≥знаЇтьс€ не ≥накше, €к через пор≥вн€нн€.

јнал≥з - мислене розчленуванн€ об'Їкт≥в св≥домост≥, вид≥ленн€ окремих њх частин, елемент≥в, ознак ≥ властивостей.

—интез - мислене об'Їднанн€ окремих частин, ознак ≥ властивостей об'Їкт≥в у Їдине ц≥ле. јнал≥з ≥ синтез Ї протилежними ≥ водночас нерозривно пов'€заними м≥ж собою процесами.

јнал≥з ≥ синтез - пост≥йно чергуютьс€ ≥ перепл≥таютьс€. ÷е основн≥ операц≥њ мисленн€.

јбстрагуванн€ - мислене в≥докремленн€ одних ознак ≥ властивостей в≥д ≥нших ≥ в≥д предмет≥в, €ким вони притаманн≥. јбстрактним Ї наукове мисленн€, тому що абстракц≥€ в≥д≥граЇ пров≥дну роль в утворенн≥ тих пон€ть, у €ких воно ви€вл€Їтьс€ ≥ €кими оперуЇ; абстракц≥€ готуЇ основу дл€ широких ≥ ірунтовних узагальнень.

ѕ≥знанн€ €вл€Ї собою рух думки в≥д конкретного до абстрактного ≥ знову до конкретного.

–озр≥зн€ють три форми мисленн€: судженн€, умовиводи ≥ пон€тт€.

—удженн€ Ц це рух нашого мисленн€, ототожненн€ ≥ розр≥зненн€ його обТЇкт≥в, переходи в≥д поодинокого до загального, в≥д конкретного до абстрактного ≥ навпаки, в≥д причини до насл≥дку, в≥д частини до ц≥лого.

”мовив≥д Ц це форма мисленн€, в €к≥й з певного одного або к≥лькох суджень, виводитьс€ нове судженн€.

ѕон€тт€ формуЇтьс€ в процес≥ мисленн€, в судженн€х ≥ умовиводах ≥ характеризуютьс€ певним обс€гом ≥ зм≥стом.

Ѕувають так≥ р≥зновиди мисленн€: техн≥чне, наукове, тощо.

ћисленн€ за тих, чи ≥нших умов характеризуЇтьс€ глибиною, посл≥довн≥стю, самост≥йн≥стю, критичн≥стю, гнучк≥стю, швидк≥стю.

 

”вага.

”вага - це психолог≥чний стан, €кий характеризуЇ ≥нтенсивн≥сть п≥знавальноњ д≥€льност≥ та м≥ру зосередженост≥ на в≥дносно мал≥й д≥л€нц≥ (д≥њ, предмет≥, прац≥, €вищ≥), €кий стаЇ усв≥домленим та концентруЇ на соб≥ психолог≥чн≥ ≥ ф≥зичн≥ зусилл€ людини прот€гом певного пром≥жку часу.

”вага - це концентрац≥€ св≥домост≥ на певному об'Їкт≥ чи д≥€льност≥ з одночасним в≥двертанн€м в≥д всього ≥ншого; ф≥з≥олог≥чною основою уваги Ї осередок оптимального збудженн€ певноњ д≥л€нки кори п≥вкуль головного мозку.

ѕасивна увага виникаЇ без св≥домого вольового зусилл€ п≥д впливом зовн≥шн≥х подразник≥в ≥ триваЇ доти, доки вони д≥ють (сильний звук, св≥тло тощо). ÷е низька форма уваги, €ка виникаЇ за законом ор≥Їнтовного рефлексу ≥ Ї сп≥льною дл€ людини ≥ тварини.

јктивна увага св≥дома увага, €ка вимагаЇ вольового зусилл€ ≥ завжди спр€мована на сприйн€тт€ об'Їкт≥в ≥ €вищ з наперед поставленою метою (прац€ оператора).

ѕравила тренуванн€ уваги:

- ”важно виконувати роботу завжди ≥ в будь-€к≥й ситуац≥њ;

- «осереджувати увагу в будь-€кий момент на певному предмет≥ чи д≥€льност≥;

- —тавитис€ з зац≥кавленн€м до предмета чи роботи, що п≥двищуЇ увагу;

- „≥тка орган≥зац≥€ прац≥ ≥ здоровий психолог≥чний кл≥мат в колектив≥;

- ƒисципл≥нован≥сть, р≥шуч≥сть ≥ наполеглив≥сть;

- ѕост≥йн≥ вольов≥ зусилл€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 516 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

588 - | 600 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.