Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ополог≥чн≥ стих≥йн≥ лиха




ѕовен≥.

«а даними ёЌ≈— ќ, в≥д повеней у 20 ст. загинуло 9 млн. ос≥б. “≥льки за р≥к збитки у всьому св≥т≥ становл€ть м≥ль€рди долар≥в. «битки в≥д повеней зростають. —уттЇвим фактом, €кий спри€Ї зростанню збитк≥в в≥д повеней, Ї техногенний вплив на природне середовище. …детьс€, передус≥м, про вирубку л≥с≥в. ѕ≥сл€ рубок ≥нф≥льтрац≥йн≥ властивост≥ ірунту знижуютьс€ в 3,5 рази, а ≥нтенсивн≥сть його змиву зб≥льшуЇтьс€ в 15 раз≥в.

“≥Їю чи ≥ншою м≥рою повен≥ пер≥одично спостер≥гаютьс€ на б≥льшост≥ великих р≥чок ”крањни. —еред них ƒн≥про, ƒн≥стер, ѕрип'€ть, «ах≥дний Ѕуг, “иса та ≥нш≥. ѕовен≥ бувають також на невеликих р≥чках та в районах, де взагал≥ немаЇ визначених русел. ” цих районах повен≥ формуютьс€ за рахунок зливових опад≥в.

Ќайб≥льш катастроф≥чних насл≥дк≥в на територ≥њ ”крањни мала пов≥нь у липн≥ 2008 року на територ≥њ зах≥дних областей: „ерн≥вецька, ≤вано-‘ранк≥вська, Ћьв≥вська, “ерноп≥льська, ¬≥нницька ≥ «акарпатська. ÷е найсильн≥ша пов≥нь на територ≥њ ”крањни за останн≥ 200 рок≥в, насл≥дки руйнувань вим≥рюютьс€ м≥ль€рдами гривень, зруйновано сотн≥ житлових будинк≥в, частково знищено урожай, постраждало майно та домашн≥ тварини, присутн≥ людськ≥ жертви (близько 40 ос≥б). ѕов≥нь викликала ≥нш≥ стих≥йн≥ лиха, так≥ €к зсуви грунт≥в.

«агальними Ї так≥ насл≥дки повеней:

- затопленн€ шаром води значноњ площ≥ земл≥;

- ушкодженн€ та руйнуванн€ буд≥вель та споруд;

- ушкодженн€ автомоб≥льних шл€х≥в та зал≥зниць;

- руйнуванн€ обладнанн€ та комун≥кац≥й, мел≥оративних систем;

- загибель св≥йських тварин та знищенн€ врожаю с≥льськогосподарських культур;

- вимиванн€ родючого шару ірунту;

- псуванн€ та нищенн€ сировини, палива, продукт≥в харчуванн€, добрив тощо;

- загроза ≥нфекц≥йних захворювань(еп≥дем≥њ);

- пог≥ршенн€ €кост≥ питноњ води;

- загибель людей.

 

ƒе€к≥ рекомендац≥њ щодо правил повед≥нки при повен≥:

- отримавши попередженн€ про затопленн€, необх≥дно терм≥ново вийти в безпеч-не м≥сце - на височину (попередньо в≥дключивши воду, газ, електроприлади);

- €кщо пов≥нь розвиваЇтьс€ пов≥льно, необх≥дно перенести майно в безпечне м≥сце, а самому зайн€ти верхн≥ поверхн≥ (горища), дахи буд≥вель;

- дл€ того, щоб залишити м≥сц€ затопленн€, можна скористатис€ човнами, катерами та вс≥м тим, що здатне утримати людину на вод≥ (колоди, бочки, автомоб≥льн≥ камери тощо);

- постаратис€ з≥брати усе, що може знадобитись: плавзасоби, р€тува≠льне коло, мотузки, сх≥дц≥, сигнальн≥ засоби;

- стрибати у воду т≥льки в останн≥й момент, коли немаЇ б≥льше над≥њ на пор€тунок.

- коли людина опинилас€ у вод≥, њй необх≥дно скинути важкий од€г та взутт€, скористатись плаваючими поблизу засобами й чекати на допомогу.

- р€тувати людей, в≥дс≥чених стих≥Їю в≥д ≥нших, надавати першу допо≠могу постраждалим;

«суви.

«суви - це катастроф≥чн≥ порушенн€ р≥вноваги в зал€ганн≥ г≥рських пор≥д на схилах. «суви можуть виникнути на вс≥х схилах з нахилом в 20∞ ≥ б≥льше в будь-€ку пору року. «суви залежать в≥д багатьох причин:

- геолог≥чноњ будови (на€вност≥ шар≥в глин, по €ких в≥дбуваЇтьс€ сковзанн€),

- г≥дрогеолог≥чних умов (зволоженн€ пор≥д, що лежать вище водотривкого шару),

- порушенн€ р≥вноваги схилу п≥д д≥Їю ероз≥њ

- необачне втручанн€ людини (п≥др≥занн€ схилу дорогою тощо)

«а швидк≥стю зм≥щенн€ пор≥д зсуви под≥л€ють на:

І пов≥льн≥ (швидк≥сть становить дек≥лька дес€тк≥в сантиметр≥в на р≥к);

І середн≥ (швидк≥сть становить дек≥лька метр≥в за годину або добу);

І швидк≥ (швидк≥сть становить дес€тки к≥лометр≥в за годину).

ќб'Їм пор≥д, €к≥ зм≥щуЇтьс€ при зсувах, перебуваЇ в межах в дек≥лькох сот до багатьох м≥льйон≥в куб≥чних метр≥в.

Ќайзначн≥ш≥ осередки зсув≥в на територ≥њ ”крањни заф≥ксован≥ на ѕравобережж≥ ƒн≥пра, на „орноморському ”збережж≥, в «акарпатт≥ та „ерн≥вецьк≥й област≥.

«суви руйнують буд≥вл≥, знищують с≥льськогосподарськ≥ буд≥вл≥, створюють небезпеку при добуванн€ корисних копалин, викликають ушкодженн€ комун≥кац≥й, водогосподарських споруд, головним чином гребель.

Ќайб≥льш д≥йовим захистом в≥д зсув≥в Ї запоб≥ганн€ - в≥дведенн€ поверхневих вод, штучне перетворенн€ рельЇфу, ф≥ксац≥€ схилу за допомогою п≥дпор≥в.

—н≥гов≥ лавини.

—н≥гов≥ лавини також належать до зсув≥в ≥ виникають так само, €к ≥ ≥нш≥ зсувн≥ зм≥щенн€. —или щепленн€ сн≥гу переход€ть певну межу, ≥ грав≥тац≥€ викликаЇ зм≥щенн€ сн≥гових мас уздовж схилу. Ўл€х лавини позначаЇтьс€ вибоњнами, поваленими деревами. —н≥г з уламками г≥рських пор≥д, що скочуютьс€ з г≥р, зупин€Їтьс€ лише в нижн≥й частин≥ схилу або в долин≥.

¬елик≥ лавини виникають на схилах 25-65∞ через перевантаженн€ схилу п≥сл€ значного випаданн€ сн≥гу, част≥ше п≥д час в≥длиги, в насл≥док формуванн€ в нижн≥х частинах сн≥говоњ товщ≥ горизонту розрихленн€.

—ила удару лавини вар≥юЇтьс€ в≥д 5 до 50 тна квадратний метр (наприклад, удар у 3 тна метр викликаЇ руйнац≥ю дерев'€них буд≥вель, а 10 т на метр вириваЇ з коренем дерева). Ўвидк≥сть руху лавин може коливатис€ в≥д 25 до 75 м за секунду.

ѕричини сходженн€ сн≥гових лавин:

1. ѕеренапруженн€ сн≥гового покрову.

2. –≥зкий порив в≥тру.

3. «вукова хвил€.

4. –≥зка зм≥на метеоролог≥чних умов.

–озр≥зн€ють три типи лавин:

- ≥з сн≥гу, €ких щойно випав (утворюютьс€ п≥д час ≥ п≥сл€ сн≥гопаду);

- пов'€зана з ламкими шарами сн≥жного покриву,

- виникаЇ через таненн€ сн≥гу.

≤снуЇ пасивний та активний захист в≥д лавин.

- ѕри пасивному захист≥ уникають використанн€ лавинонебезпечних схил≥в або ставл€ть на них загороджувальн≥ щити.

- ѕри активному захист провод€ть обстр≥л лавинонебезпечних схил≥в, що викликаЇ сходженн€ невеликих, безпечних лавин, запоб≥гаючи таким чином накопиченню критичних мас сн≥гу.

ѕравила повед≥нки, при потрапл€нн≥ п≥д лавину:

Х рухайте руками ≥ ногами, ≥м≥туючи плаванн€, дл€ того щоб залишитис€ на поверхн≥;

Х захист≥ть н≥с ≥ рот, щоб не задихнутис€;

Х коли ви зак≥нчили пересуватис€, спробуйте зв≥льнити прос≠т≥р перед носом ≥ грудьми;

Х не пан≥куйте, в≥рте, що допомога прийде;

Х заощаджуйте сили, щоб не так швидко витрачати кисень;

Х перебор≥ть бажанн€ заснути.

 

—ел≥.

¬иникають сел≥ у басейнах невеликих г≥рських р≥чок в насл≥док злив, ≥нтенсивного таненн€ сн≥г≥в, прорив≥в завальних озер, обвал≥в, зсув≥в, землетрус≥в.

"—ель" (сайль) - слово арабське ≥ в переклад≥ означаЇ бурхливий пот≥к, тобто за зовн≥шн≥м вигл€дом селевий пот≥к - це шалено вируюча хвил€ висотою з п'€типоверховий будинок, €ка мчить ущелиною з великою швидк≥стю.

«а складом твердого матер≥алу, €кий переносить селевий пот≥к, њх можна под≥лити на:

- гр€зьов≥ (сум≥ш води з фунтом при незначн≥й концентрац≥њ кам≥нн€);

- гр€зекам'€н≥ (сум≥ш води, грав≥ю, невеликого кам≥нн€);

- водокам'€н≥ (сум≥ш води з переважно великим кам≥нн€м).

«асоби боротьби з селевими потоками досить р≥зноман≥тн≥:

І буд≥вництво гребель;

І каскаду запруд дл€ руйнац≥њ селевого потоку,

І ст≥нок дл€ закр≥пленн€ в≥дкос≥в.

Ќа територ≥њ ”крањни сельонебезпечними Ї долини р≥чок —три€, „еремошу у  арпатах, њх перегороджують гребл€ми ≥ водосховищами Ц сельоуловлювачами, що поглинатимуть сельовий матер≥ал ≥ регулюватимуть ст≥к.

ѕравила повед≥нки при сел€х:

І у випадку попередженн€ про селевий пот≥к, сл≥д €комога швидше залишити прим≥щенн€ ≥ вийти в безпечне м≥сце;

І надавати допомогу люд€м, €к≥ потрапили в селевий пот≥к, використовуючи дошки, палки, мотузки та ≥нш≥ засоби; виводити людей з потоку в напр€мку його руху, поступово наближаючись до краю;

І у м≥сц€х п≥двищеноњ небезпеки пересуватис€ з дуже уважно;

І д≥знатис€ про ≥снуванн€ спец≥альних план≥в щодо захисту людей, дл€ того, щоб бути готовим брати участь у њхньому виконанн≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 540 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

1235 - | 1189 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.