Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќюховий анал≥затор




Ќюх - це здатн≥сть сприймати запахи. ÷€ здатн≥сть зд≥йснюЇтьс€ через нюховий анал≥затор. –ецептором нюхового анал≥затора Ї нервов≥ кл≥тини, розташован≥ в слизов≥й оболонц≥ верхнього та частково середнього носових ход≥в.

јбсолютний пор≥г нюхових в≥дчутт≥в у людини вим≥рюЇтьс€ частками м≥л≥грамами на л≥тр пов≥тр€.

ѕриЇмн≥ запахи спри€ють покращенню самопочутт€ людини, а неприЇмн≥ можуть пригн≥чувати, викликаючи негативн≥ реакц≥њ. ¬они здатн≥ зм≥нювати температуру шк≥ри, викликати в≥дразу до њж≥, п≥двищувати чутлив≥сть нервовоњ системи, викликати пригн≥чен≥сть, драт≥влив≥сть. ¬и€вленн€, що запах бензолу покращуЇ слух, запах толуолу п≥двищуЇ гостроту зору в сут≥нках, запах камфори п≥двищуЇ чутлив≥сть очей до зеленого кольору ≥ знижуЇ до червоного.

—маковий анал≥затор.

—мак - це в≥дчутт€, котре виникаЇ п≥д впливом певних х≥м≥чних речовин, розчинених у вод≥, на смаков≥ рецептори, розташован≥ на р≥зних д≥л€нках €зика. ¬ ф≥з≥олог≥њ та психолог≥њ поширена чотирикомпонентна теор≥€ смаку, зг≥дно з котрою ≥снуЇ чотири елементарн≥ смаков≥ в≥дчутт€: солодкого, г≥ркого, кислого, соленого. ¬с≥ ≥нш≥ смаков≥ в≥дчутт€ Ї њх комб≥нац≥Їю. –≥зн≥ д≥л€нки €зика мають р≥зну чутлив≥сть до смакових в≥дчутт≥в.

јбсолютний пор≥г смакового анал≥затора, виражений величинами концентрац≥њ розчину, в 10 000 раз≥в вищий, н≥ж нюхового.

ƒотик.

ƒотик - складне в≥дчутт€, €ке виникаЇ при подразненн≥ рецептор≥в шк≥ри, зовн≥шн≥х слизових оболонок та м'€зового суглобового апарату. «овн≥шн≥ механ≥чн≥, температурн≥, х≥м≥чн≥ та ≥нш≥ подразники сприймаютьс€ перш за все шк≥рним анал≥затором.

Ўк≥рний анал≥затор складаЇтьс€ з тактильних, температурних, больових та рухових в≥дчутт≥в.

“емпературна чутлив≥сть притаманна орган≥змам, котр≥ мають пост≥йну температуру т≥ла, забезпечуЇтьс€ терморегул€ц≥Їю.

“емпература шк≥ри нижча, н≥ж температура т≥ла загалом, ≥ на окремих д≥л€нках складаЇ, ∞—:

- чоло - 34-45 ∞—;

- обличч€ - 20-25 ∞—;

- жив≥т - 34 ∞—;

- ноги - 25-27 ∞—

—ередн€ температура д≥л€нок шк≥ри, €к≥ не вкрит≥ од€гом, - 30-32 ∞—

Ѕольова чутлив≥сть. ¬≥дчутт€ болю виникаЇ внасл≥док подразненн€ чутливих нервових зак≥нчень, розташованих в органах та тканинах т≥ла. ’арактер больових в≥дчутт≥в залежить в≥д особливостей органа, котрий зазнав больового впливу та сили цього впливу.

«а м≥сцем виникненн€ розр≥зн€ють два види симптоматичного болю:

1) в≥сцеральний б≥ль виникаЇ при ураженн≥ патолог≥чним процесом внутр≥шн≥х орган≥в. ÷ей б≥ль характеризуЇтьс€ широкою ≥ррад≥ац≥Їю, коли при ураженн≥ внутр≥шнього органа б≥ль в≥дчуваЇтьс€ в ≥нш≥й частин≥ т≥ла;

2) соматичний б≥ль виникаЇ при патолог≥чних процесах в шк≥р≥, к≥сках, м'€зах. ÷ей вид болю точно локал≥зований.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 490 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

671 - | 495 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.