Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема: –ац≥ональн≥ умови життЇд≥€льност≥ людини




ѕлан.

1. –ежим прац≥ та в≥дпочинку

2. ’арчуванн€.

3. ≈моц≥йно-псих≥чний стан.

4. Ўк≥длив≥ звички.

 

1. ѕрац€ Ц основна умова людського ≥снуванн€, Ї ф≥зичною потребою людини ≥ (при правильн≥й орган≥зац≥њ) засобом зм≥цненн€ здоровТ€.

ѕрацездатн≥сть людини характеризуЇтьс€ фазн≥стю прот€гом робочого дн€.  рива працездатност≥ маЇ три фази: вт€гуванн€ в роботу, ст≥йка працездатн≥сть ≥ спад працездатност≥.

¬ процес≥ ≥нтенсивноњ та тривалоњ роботи можуть виникнути умови, коли ≥ ступ≥нь ф≥з≥олог≥чних та псих≥чних реакц≥й буде св≥дчити про те, що пройде певну межу, за €кою в≥дбуваЇтьс€ зниженн€ працездатност≥, розвиток вираженоњ втоми, виснаженн€ функц≥онального потенц≥алу центральноњ нервовоњ системи.

ѕри перевтом≥ пер≥од оптимальноњ працездатност≥ скорочуЇтьс€, а в≥дновний пер≥од п≥сл€ роботи зб≥льшуЇтьс€. ¬ орган≥зм≥ людини можуть порушитись в≥дпов≥дн≥ психоф≥з≥олог≥чн≥ процеси

” проф≥лактиц≥ втоми та перевтоми важливе м≥сце займаЇ орган≥зац≥€ ф≥з≥олог≥чно обірунтованого розпор€дку робочого дн€, правильного режиму прац≥ та в≥дпочинку.

¬ орган≥зац≥њ правильного рац≥онального в≥дпочинку в умовах виробництва необх≥дно, щоб прот€гом короткочасних перерв м≥ж роботою працездатн≥сть в≥дновлювалась до попереднього р≥вн€, дл€ цього маЇ значенн€ не лише тривал≥сть в≥дпочинку, а й його характер, форма. Ќайб≥льш ефективним Ї в≥дпочинок, пов'€заний з активним д≥€льним станом, з переключенн€м ф≥з≥олог≥чного навантаженн€ з одних орган≥в та нервових центр≥в на ≥нш≥.

Ќайважлив≥шим засобом, що усуваЇ втому ≥ спри€Ї в≥дновленню сил та працездатност≥ Ї сон. як правило, дл€ в≥дпочинку дорослоњ людини добова тривал≥сть сну повинна становити 7-8 годин.

 

2. «доров'€ людини, њњ працездатн≥сть, активне розумове та ф≥зичне довгол≥тт€ значною м≥рою залежить в≥д правильного та повноц≥нного харчуванн€. —аме через њжу (харчуванн€) людина поповнюЇ своњ енергетичн≥ ресурси, а орган≥зм одержуЇ р≥зноман≥тн≥ речовини необх≥дн≥ дл€ нормального функц≥онуванн€ його систем та орган≥в. ¬с€ р≥зноман≥тн≥сть продукт≥в, €к≥ споживаЇ людина зводитьс€ до двох джерел њх надходженн€ - рослинного та тваринного.

’арчуванн€ повинно бути орган≥зоване таким чином, щоб воно забезпечувало нормальний розвиток та злагоджену роботу всього орган≥зму ƒл€ цього рац≥он харчуванн€ за к≥льк≥сними та €к≥сними показниками необх≥дно збалансувати в≥дпов≥дно до потреб людини. ¬ свою чергу ф≥з≥олог≥чн≥ потреби орган≥зму залежать в≥д р≥зноман≥тних чинник≥в (умов), б≥льш≥сть з €ких пост≥йно зм≥нюЇтьс€.

« харчами орган≥зм отримуЇ необх≥дн≥ дл€ життЇд≥€льност≥ б≥лки, жири, вуглеводи, а також б≥олог≥чно активн≥ речовини - в≥там≥ни та м≥неральн≥ сол≥.  ≥льк≥сть енерг≥њ, що вид≥л€Їтьс€ при засвоЇнн≥ того чи ≥ншого харчового продукту, називаЇтьс€ енергетичною ц≥нн≥стю, чи калор≥йн≥стю цього продукту. ѕрийн€то, що енергетична ц≥нн≥сть 1 г б≥лк≥в, жир≥в ≥ вуглевод≥в з урахуванн€м њх засвоюваност≥ складаЇ в≥дпов≥дно 4, 9 та 4 ккал. ѕотреба в р≥зних харчових продуктах та енерг≥њ залежить в≥д стат≥, в≥ку та ≥нтенсивност≥ прац≥.

 

 

¬ажливе значенн€ маЇ правильний режим харчуванн€. Ќайб≥льш рац≥ональним вважаЇтьс€ 4-разове харчуванн€, оск≥льки при цьому створюЇтьс€ р≥вном≥рне навантаженн€ на шлунково-кишковий тракт. ѕрийманн€ њж≥ в один ≥ той же час виробл€Ї рефлекс на вид≥ленн€ в установлений час шлункового соку. ƒобовий рац≥он харчуванн€ розпод≥л€Їтьс€ залежно в≥д розпор€дку дн€ та звички, що склалас€. Ќайб≥льш доц≥льним режимом харчуванн€ Ї такий розпод≥л: сн≥данок-25%; об≥д-35%; п≥двеч≥рок-15%; вечер€-25%.ќстаннЇ прийманн€ њж≥ повинно бути не менше н≥ж за 2 години до сну.

 

3. Ќадзвичайно великий вплив на здоров'€ та працездатн≥сть людини мають емоц≥њ, тобто њњ душевн≥ переживанн€. ¬они бувають позитивн≥ ≥ негативн≥,

¬ перенапруженому, перевтомленому орган≥зм≥ проходить бурхлива витрата резерв≥в, порушуЇтьс€ регулюванн€ обм≥ну речовин, не повн≥стю вид≥л€ютьс€ продукти розпаду, €к≥ нагромаджуютьс€ ≥ отруюють орган≥зм.

ѕозитивн≥ емоц≥њ - позитивна оц≥нка об'Їкта, €вища (рад≥сть, любов, захопленн€ тощо); негативн≥ емоц≥њ - негативна оц≥нка (гн≥в, страх, огида, жах тощо). Ќегативн≥ емоц≥њ виникають при деф≥цит≥ ≥нформац≥њ, нестач≥ в≥домостей чи вм≥нь. ¬иникненню њх спри€ють висока в≥дпов≥дальн≥сть за людей, хворобливий стан ≥ втома,

—тен≥чн≥ емоц≥њ - емоц≥њ, €к≥ п≥двищують життЇд≥€льн≥сть (рад≥сть).

јстен≥чн≥ емоц≥њ - почутт€ прагненн€, котр≥ гальмують життЇд≥€льн≥сть, знижують енерг≥ю суб'Їкта (журба).

≈моц≥йн≥ реакц≥њ - короткочасн≥ реакц≥њ на певний об'Їкт, под≥ю, ситуац≥ю.

≈моц≥йн≥ стани - б≥льш статичн≥, довготривал≥. ÷е ефект в≥д д≥њ сильноњ емоц≥йноњ реакц≥њ. ≈моц≥йний стан, €кий виникаЇ внасл≥док д≥њ певноњ емоц≥йноњ реакц≥њ, може стати ставленн€м людини до р≥зноман≥тних €вищ д≥йсност≥. ¬они р≥зн≥ за силою та ≥нтенсивн≥стю впливу на людину. ≈моц≥њ це власне емоц≥йн≥ реакц≥њ середньоњ сили, €к≥ добре контролюютьс€ св≥дом≥стю.

¬ол€ - це здатн≥сть людини управл€ти своњми д≥€ми ≥ вчинками. ¬она виражаЇтьс€ у високому самовладанн≥ в небезпечних ситуац≥€х, ум≥нн≥ подолати перешкоди, €к≥ виникли на шл€ху дос€гненн€ мети, здатност≥ п≥дкор€ти своњ бажанн€ вимогам обов'€зку, вм≥нн≥ долати почутт€ невпевненост≥, сумн≥в≥в ≥ страху.

¬ольовими €кост€ми Ї дисципл≥нован≥сть, самовладанн€, р≥шуч≥сть, наполеглив≥сть тощо.

ƒисципл≥нован≥сть - п≥дкоренн€ своњх д≥й вимогам громадського обов'€зку, сумл≥нне виконанн€ своњх обов'€зк≥в. ÷е €к≥сть, що забезпечуЇ моральну спр€мован≥сть повед≥нки, що ви€вл€Їтьс€ в здатност≥ виконувати вс≥ вимоги морал≥ ≥ правил сп≥вжитт€, це готовн≥сть докласти вс≥х зусиль та енерг≥њ дл€ своЇчасного, точного, бездоганного виконанн€ поставленого завданн€; це завершенн€ розпочатих справ, вихованн€ навичок належноњ повед≥нки; ум≥нн€ спланувати своњ д≥њ, орган≥зовано д≥€ти за прийн€тим планом.

—амовладанн€ - вм≥нн€ за будь-€ких умов управл€ти своЇю розумовою д≥€льн≥стю, почутт€ми ≥ вчинками. ÷е основа см≥ливост≥, подоланн€ страху в критичн≥й ситуац≥њ.

–≥шуч≥сть - здатн≥сть швидко оц≥нювати ситуац≥ю, приймати р≥шенн€ ≥ без вагань виконувати њх.

Ќаполеглив≥сть - здатн≥сть довго ≥ ц≥леспр€мовано вт≥лювати в житт€ прийн€те р≥шенн€.

“ерп≥нн€ - активне ≥ ц≥леспр€моване подоланн€ труднощ≥в. ¬≥д наполегливост≥ сл≥д в≥др≥зн€ти вперт≥сть.

¬перт≥сть - це необірунтована настирлив≥сть, коли при виконанн≥ вольовоњ д≥њ людина не зважаЇ на думку ≥нших людей, на нов≥ обставини, €к≥ вимагають нових р≥шень. ¬олю можна розвивати ≥ виховувати.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 733 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

404 - | 441 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.