Нервово-психічних процесів
Лекции.Орг

Поиск:


Нервово-психічних процесів




Типи темпераментів Властивості нервово-психічних процесів
сила рухливість врівноваженість
Холеричний + + -
Сангвінічний + + +
Флегматичний   - +
Меланхолічний - + -

 

3.1 Мотиваційні процеси - це усвідомлене спонукання людини до дії для задоволення її матеріальних, духовних, соціальних потреб і досягнення певної мети її матеріальних, духовних, соціальних потреб.

На протязі життя у кожної людини формується певна динамічна система мотивів (мотиваційна сфера), одні із яких стають домінуючими, а інші - підлеглими.

Мотиви діяльності різноманітні. Основними серед них є : вигода, безпека, зручність, задоволення, громадська думка. Більш ефективні мотиви, орієнтовані на досягнення мети.

1) Мотив вигоди в трудовому процесі виражається в прагненні виконати доручене завдання, одержати відповідно затраченій праці винагороду у вигляді зарплати, премії, а також задовольнити інші життєві потреби соціального характеру (престиж, професійна гідність, самозатвердження),

2) Мотив безпеки (самозбереження) зв'язаний з прагненням людини зберегти здоров'я, зберегти себе від нещасного випадку і професійного захворювання, а також від можливих матеріальних і моральних втрат (зменшення зарплати, невиплата премії, дисциплінарного стягнення, адміністративного штрафу, громадського осудження, втрати авторитету, поваги, професійного престижу).

3) Мотив зручності (економії сил і часу) - прагнення вибрати більш легкий спосіб виконання завдання з меншими енергетичними затратами, затратами часу, розумових напружень. Цей мотив може бути причиною використання засобів індивідуального і колективного захисту, порушення правил.

4) Мотив задоволення від праці, її процесу або від окремих операцій від посади. Цей мотив характерний для престижних професій в сфері виробництва і бізнесу. Деякі люди одержують значне задоволення від керування машинами, наладки механізмів, від роботи з ЕОМ.

5) Громадська думка - прагнення бути не гірше інших (мотив "нивіліровки"). Людина не чикає ні заохочення, ні покарання. Оточуючі чекають від людини, щоб вона вела себе так, а не інакше. Цей мотив споріднений стадному інстинкту. Особливо великий вплив справляє громадська думка на нових працівників.

 

3.2 Емоції - це переживання людиною свого ставлення до того, що вона пізнає, що робить. Тобто до речей і явищ навколишнього світу, до людей, до їх дій і вчинків, до праці, до самого себе.

Емоції- спонукальний рефлекторний апарат для задоволення потреб людини, бо вони обслуговують потреби, спонукаючи до необхідних для їх задоволення дій.

Нижчі почуття пов'язані з задоволенням чи незадоволенням тих чи інших фізіологічних потреб. Вищі емоції виникають на базі задоволення духовних потреб. Вони мають яскраво виражений суспільний характер і свідчать про ставлення людини до явищ суспільного життя - моральних, інтелектуальних, естетичних (сприйняття), акт мислення (вибір і прийняття рішення) і руховий акт, який доступний знову для сприйняття.

Стенічні емоції – емоції, що підвищують життєдіяльність; астенічні – почуття прагнення, котрі гальмують життєдіяльність, знижують енергію суб’єкта.

Емоційні реакції (процеси) – короткочасні реакції на певний об’єкт, подію, ситуацію. Емоційні стани – більш статичні і довготривалі.

Почуття – стійкі емоційні стани, які мають чітко означений предметний характер і висловлюють ставлення як до конкретної події або людей, так і до уявлення.

Настрій – найстійкіший емоційний стан.

Стрес – неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію.

3.4 Сенсомоторні реакції – зворотні дії людини на усякі відчуття, які сприймаються органами чуттів. Вони бувають прості і складні

Найпростіший вид сенсомоторної координації - це реакція стеження-удержання в заданому положенні об'єкта, який має тенденцію до безперервних відхилень. Найбільш складна сенсомоторна реакція має місце в багато зв'язкових системах, які управляються групою людей.

Психомоторні процеси включають і так звані ідеомоторні акти – мимовільні, частіше слабкі м'язові рухи, які виникають у людини внаслідок мисленого уявлення того чи іншого руху.

Встановлено, що попередні уявлення дій сприяють кращому їх виконанню, що навики, які розвиваються на основі словесного пояснення відрізняються більш високою якістю, ніж на основі показу,

 

4.Аналіз статистичних даних та висновки експертів в галузі безпеки життєдіяльності дозволяють стверджувати, що від 60 до 90% травм у побуті та на виробництві відбувається з вини самих потерпілих.

Чинники, що стійко підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку. Стійко підвищують імовірність наразитись на небезпеку постійні функціональні зміни в нервовій системі або інших системах, що мають хворобливий характер або близький до цього стан. Такі зміни не означають непрацездатності, однак можуть чинити несприятливий вплив на людину з точки зору її безпеки (наприклад, головні болі, серцеві захворювання, цукровий діабет та ін) Серед них основні такі:

1) вади органів чуття, наприклад, частка втрати зору, слуху.

2) порушенні зв'язки між сенсорними та руховими центрами вищих відділів нервової системи. Внаслідок таких порушень людина не здатна з необхідною швидкістю та точністю реагувати на зовнішні впливи, що сприймаються її органами чуття.

3) дефекти, що виникають в узгодженості координації рухів. Такі порушення часто виникають особливо тонких та складних рухів рук.

4) неврівноваженість емоційних процесів

5) пагубна пристрасть до алкоголю, наркотиків

6) незадоволеність роботою, відсутність інтересу до неї.

Поряд з чинниками, що стійко підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку, існують також чинники, які або проявляються лише в певні періоди трудового процесу, або впливають на поведінку людини протягом короткого часу (кількох годин чи навіть хвилин). Досвідченість суттєво впливає на вміння працівника правильно розподілити увагу. Знаючи процес у всіх деталях, він краще пристосовує свою увагу до вимог роботи, зменшуючи її концентрацію, де це можливо, і тим самим дає своєрідний відпочинок нервовій системі.

1) Необережність - це чинник, який підвищує імовірність наразити на небезпеку в певний момент часу не лише самого працівника, а й цілий виробничий колектив. Протилежний чинник - обережність.

2) Досвідченість– із досвідом працівник вчиться правильно розподіляти увагу, менше втомлюється

3) Втома. З точки зору безпеки життєдіяльності втома є досить значним чинником. Як правило розрізняють фізіологічну та психічну втому.

4) Емоційні впливи. Напружений психічний стан, спричинений будь-якими емоційними потрясіннями тимчасово підвищує індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку. Так, після конфліктних ситуацій, сварок, сімейних чвар, у багатьох людей протягом кількох днів відзначається нестриманість, хвилювання, що негативно відбивається на тканинах психічних процесах, таких як увага, мислення, швидкість сенсомоторних реакцій.





Дата добавления: 2015-02-12; просмотров: 366 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.003 с.