Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


Ќервово-псих≥чних процес≥в




“ипи темперамент≥в ¬ластивост≥ нервово-псих≥чних процес≥в
сила рухлив≥сть вр≥вноважен≥сть
’олеричний + + -
—ангв≥н≥чний + + +
‘легматичний   - +
ћеланхол≥чний - + -

 

3.1 ћотивац≥йн≥ процеси - це усв≥домлене спонуканн€ людини до д≥њ дл€ задоволенн€ њњ матер≥альних, духовних, соц≥альних потреб ≥ дос€гненн€ певноњ мети њњ матер≥альних, духовних, соц≥альних потреб.

Ќа прот€з≥ житт€ у кожноњ людини формуЇтьс€ певна динам≥чна система мотив≥в (мотивац≥йна сфера), одн≥ ≥з €ких стають дом≥нуючими, а ≥нш≥ - п≥длеглими.

ћотиви д≥€льност≥ р≥зноман≥тн≥. ќсновними серед них Ї: вигода, безпека, зручн≥сть, задоволенн€, громадська думка. Ѕ≥льш ефективн≥ мотиви, ор≥Їнтован≥ на дос€гненн€ мети.

1) ћотив вигоди в трудовому процес≥ виражаЇтьс€ в прагненн≥ виконати доручене завданн€, одержати в≥дпов≥дно затрачен≥й прац≥ винагороду у вигл€д≥ зарплати, прем≥њ, а також задовольнити ≥нш≥ життЇв≥ потреби соц≥ального характеру (престиж, профес≥йна г≥дн≥сть, самозатвердженн€),

2) ћотив безпеки (самозбереженн€) зв'€заний з прагненн€м людини зберегти здоров'€, зберегти себе в≥д нещасного випадку ≥ профес≥йного захворюванн€, а також в≥д можливих матер≥альних ≥ моральних втрат (зменшенн€ зарплати, невиплата прем≥њ, дисципл≥нарного ст€гненн€, адм≥н≥стративного штрафу, громадського осудженн€, втрати авторитету, поваги, профес≥йного престижу).

3) ћотив зручност≥ (економ≥њ сил ≥ часу) - прагненн€ вибрати б≥льш легкий спос≥б виконанн€ завданн€ з меншими енергетичними затратами, затратами часу, розумових напружень. ÷ей мотив може бути причиною використанн€ засоб≥в ≥ндив≥дуального ≥ колективного захисту, порушенн€ правил.

4) ћотив задоволенн€ в≥д прац≥, њњ процесу або в≥д окремих операц≥й в≥д посади. ÷ей мотив характерний дл€ престижних профес≥й в сфер≥ виробництва ≥ б≥знесу. ƒе€к≥ люди одержують значне задоволенн€ в≥д керуванн€ машинами, наладки механ≥зм≥в, в≥д роботи з ≈ќћ.

5) √ромадська думка - прагненн€ бути не г≥рше ≥нших (мотив "нив≥л≥ровки"). Ћюдина не чикаЇ н≥ заохоченн€, н≥ покаранн€. ќточуюч≥ чекають в≥д людини, щоб вона вела себе так, а не ≥накше. ÷ей мотив спор≥днений стадному ≥нстинкту. ќсобливо великий вплив справл€Ї громадська думка на нових прац≥вник≥в.

 

3.2 ≈моц≥њ - це переживанн€ людиною свого ставленн€ до того, що вона п≥знаЇ, що робить. “обто до речей ≥ €вищ навколишнього св≥ту, до людей, до њх д≥й ≥ вчинк≥в, до прац≥, до самого себе.

≈моц≥њ - спонукальний рефлекторний апарат дл€ задоволенн€ потреб людини, бо вони обслуговують потреби, спонукаючи до необх≥дних дл€ њх задоволенн€ д≥й.

Ќижч≥ почутт€ пов'€зан≥ з задоволенн€м чи незадоволенн€м тих чи ≥нших ф≥з≥олог≥чних потреб. ¬ищ≥ емоц≥њ виникають на баз≥ задоволенн€ духовних потреб. ¬они мають €скраво виражений сусп≥льний характер ≥ св≥дчать про ставленн€ людини до €вищ сусп≥льного житт€ - моральних, ≥нтелектуальних, естетичних (сприйн€тт€), акт мисленн€ (виб≥р ≥ прийн€тт€ р≥шенн€) ≥ руховий акт, €кий доступний знову дл€ сприйн€тт€.

—тен≥чн≥ емоц≥њ Ц емоц≥њ, що п≥двищують життЇд≥€льн≥сть; астен≥чн≥ Ц почутт€ прагненн€, котр≥ гальмують життЇд≥€льн≥сть, знижують енерг≥ю субТЇкта.

≈моц≥йн≥ реакц≥њ (процеси) Ц короткочасн≥ реакц≥њ на певний обТЇкт, под≥ю, ситуац≥ю. ≈моц≥йн≥ стани Ц б≥льш статичн≥ ≥ довготривал≥.

ѕочутт€ Ц ст≥йк≥ емоц≥йн≥ стани, €к≥ мають ч≥тко означений предметний характер ≥ висловлюють ставленн€ €к до конкретноњ под≥њ або людей, так ≥ до у€вленн€.

Ќастр≥й Ц найст≥йк≥ший емоц≥йний стан.

—трес Ц неспециф≥чна реакц≥€ орган≥зму у в≥дпов≥дь на неспод≥вану та напружену ситуац≥ю.

3.4 —енсомоторн≥ реакц≥њ Ц зворотн≥ д≥њ людини на ус€к≥ в≥дчутт€, €к≥ сприймаютьс€ органами чутт≥в. ¬они бувають прост≥ ≥ складн≥

Ќайпрост≥ший вид сенсомоторноњ координац≥њ - це реакц≥€ стеженн€-удержанн€ в заданому положенн≥ об'Їкта, €кий маЇ тенденц≥ю до безперервних в≥дхилень. Ќайб≥льш складна сенсомоторна реакц≥€ маЇ м≥сце в багато зв'€зкових системах, €к≥ управл€ютьс€ групою людей.

ѕсихомоторн≥ процеси включають ≥ так зван≥ ≥деомоторн≥ акти Ц мимов≥льн≥, част≥ше слабк≥ м'€зов≥ рухи, €к≥ виникають у людини внасл≥док мисленого у€вленн€ того чи ≥ншого руху.

¬становлено, що попередн≥ у€вленн€ д≥й спри€ють кращому њх виконанню, що навики, €к≥ розвиваютьс€ на основ≥ словесного по€сненн€ в≥др≥зн€ютьс€ б≥льш високою €к≥стю, н≥ж на основ≥ показу,

 

4. јнал≥з статистичних даних та висновки експерт≥в в галуз≥ безпеки життЇд≥€льност≥ дозвол€ють стверджувати, що в≥д 60 до 90% травм у побут≥ та на виробництв≥ в≥дбуваЇтьс€ з вини самих потерп≥лих.

„инники, що ст≥йко п≥двищують ≥ндив≥дуальну ≥мов≥рн≥сть наразитись на небезпеку. —т≥йко п≥двищують ≥мов≥рн≥сть наразитись на небезпеку пост≥йн≥ функц≥ональн≥ зм≥ни в нервов≥й систем≥ або ≥нших системах, що мають хворобливий характер або близький до цього стан. “ак≥ зм≥ни не означають непрацездатност≥, однак можуть чинити неспри€тливий вплив на людину з точки зору њњ безпеки (наприклад, головн≥ бол≥, серцев≥ захворюванн€, цукровий д≥абет та ≥н) —еред них основн≥ так≥:

1) вади орган≥в чутт€, наприклад, частка втрати зору, слуху.

2) порушенн≥ зв'€зки м≥ж сенсорними та руховими центрами вищих в≥дд≥л≥в нервовоњ системи. ¬насл≥док таких порушень людина не здатна з необх≥дною швидк≥стю та точн≥стю реагувати на зовн≥шн≥ впливи, що сприймаютьс€ њњ органами чутт€.

3) дефекти, що виникають в узгодженост≥ координац≥њ рух≥в. “ак≥ порушенн€ часто виникають особливо тонких та складних рух≥в рук.

4) невр≥вноважен≥сть емоц≥йних процес≥в

5) пагубна пристрасть до алкоголю, наркотик≥в

6) незадоволен≥сть роботою, в≥дсутн≥сть ≥нтересу до нењ.

ѕор€д з чинниками, що ст≥йко п≥двищують ≥ндив≥дуальну ≥мов≥рн≥сть наразитись на небезпеку, ≥снують також чинники, €к≥ або про€вл€ютьс€ лише в певн≥ пер≥оди трудового процесу, або впливають на повед≥нку людини прот€гом короткого часу (к≥лькох годин чи нав≥ть хвилин). ƒосв≥дчен≥сть суттЇво впливаЇ на вм≥нн€ прац≥вника правильно розпод≥лити увагу. «наючи процес у вс≥х детал€х, в≥н краще пристосовуЇ свою увагу до вимог роботи, зменшуючи њњ концентрац≥ю, де це можливо, ≥ тим самим даЇ своЇр≥дний в≥дпочинок нервов≥й систем≥.

1) Ќеобережн≥сть - це чинник, €кий п≥двищуЇ ≥мов≥рн≥сть наразити на небезпеку в певний момент часу не лише самого прац≥вника, а й ц≥лий виробничий колектив. ѕротилежний чинник - обережн≥сть.

2) ƒосв≥дчен≥сть Ц ≥з досв≥дом прац≥вник вчитьс€ правильно розпод≥л€ти увагу, менше втомлюЇтьс€

3) ¬тома. « точки зору безпеки життЇд≥€льност≥ втома Ї досить значним чинником. як правило розр≥зн€ють ф≥з≥олог≥чну та псих≥чну втому.

4) ≈моц≥йн≥ впливи. Ќапружений псих≥чний стан, спричинений будь-€кими емоц≥йними потр€с≥нн€ми тимчасово п≥двищуЇ ≥ндив≥дуальну ≥мов≥рн≥сть наразитись на небезпеку. “ак, п≥сл€ конфл≥ктних ситуац≥й, сварок, с≥мейних чвар, у багатьох людей прот€гом к≥лькох дн≥в в≥дзначаЇтьс€ нестриман≥сть, хвилюванн€, що негативно в≥дбиваЇтьс€ на тканинах псих≥чних процесах, таких €к увага, мисленн€, швидк≥сть сенсомоторних реакц≥й.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-02-12; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 480 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—туденческа€ общага - это место, где мен€ научили готовить 20 блюд из макарон и 40 из доширака. ј майонез - это вообще десерт. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

545 - | 458 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.