Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕервинн≥ засоби пожежегас≥нн€




 

 

”сп≥х швидкоњ локал≥зац≥њ пожеж≥ на њњ початку залежить в≥д вогне-

гасних засоб≥в, вм≥нн€ користуватис€ ними.

ќсновними вогнегасними речовинами та сполуками, що застосову- ютьс€ дл€ гас≥нн€ пожеж й окремих вогнищ, Ї вода, вод€на пара, х≥м≥чна п≥на, пов≥тр€но-механ≥чна п≥на, водн≥ розчини солей, ≥нертн≥ й негорюч≥


гази, галоњдно-вуглеводнев≥ сполуки, сух≥ негорюч≥ порошки та п≥сок.

¬ода Ц найб≥льш поширена ≥ дешева вогнегасна речовина. ¬огнегасн≥ властивост≥ води можна п≥двищити в 2,5 рази, додаючи до нењ поверхнево активн≥ речовини (зволожувач≥) використовуЇтьс€ дл€ гас≥нн€ пожеж кла- су ј.

¬ода застосовуЇтьс€ у вигл€д≥ компактних ≥ розширених струмен≥в ≥ €к пара. ¬огнегасний ефект компактних струмен≥в води пол€гаЇ у змочуванн≥ поверхн≥, зволоженн≥ та охолодженн≥ твердих горючих матер≥ал≥в.

—труменем води гас€ть тверд≥ горюч≥ речовини; дощем ≥ вод€ним паром Ц тверд≥, волокнист≥, сипуч≥ речовини.

¬од€ну пару застосовують дл€ гас≥нн€ пожеж у прим≥щенн€х обТЇмом до 500 м3 ≥ невеликих загор€нь на в≥дкритих установках.

¬одою не дозвол€Їтьс€ гасити: електроустановки п≥д напругою,

матер≥али, що збер≥гаютьс€ пор€д з карб≥дом ≥ негашеним вапном, мета- левий натр≥й, кал≥й, магн≥й та ≥нш≥ речовини, €к≥ при д≥њ з водою вид≥л€- ють горюч≥ або вибухов≥ речовини, а також нафту, бензин, оск≥льки, ма- ючи велику питому вагу, вода накопичуЇтьс€ внизу цих речовин ≥ зб≥льшуЇ площу горючоњ поверхн≥, спри€Ї розт≥канню вогню.

ѕромислов≥ прим≥щенн€ мають зовн≥шнЇ та внутр≥шнЇ водопоста- чанн€ (CH≥ѕ 2.04.02-84; —Ќ≥ѕ 2.04.01-85). √≥дранти розташовуютьс€ на територ≥њ п≥дприЇмств на в≥ддал≥ не б≥льше 100 м по периметру буд≥вель вздовж дор≥г ≥ не ближче 5м в≥д ст≥н буд≥вель.

¬нутр≥шн≥й протипожежний водог≥н обладнуЇтьс€ пожежними кра- нами, €к≥ встановлюютьс€ на висот≥ 1,35 м в≥д п≥длоги всередин≥ прим≥- щень б≥л€ виход≥в, у коридорах, на сходах.  ожний пожежний кран спо- р€джаЇтьс€ прогумованим рукавом та пожежним стволом. ƒовжина рукава Ц 10 або 20 м.

ѕожежн≥ крани не р≥дше одного разу на 6 м≥с€ц≥в п≥дл€гають техн≥ч-

ному обслуговуванн≥ ≥ перев≥рц≥ на працездатн≥сть.

¬одопостачанн€ при пожежах залежить в≥д вогнест≥йкост≥ прим≥-

щень, категор≥њ виробництва, величини прим≥щень. Ќаприклад, дл€ буд≥- вель ≤ та ≤≤ ступен€ вогнест≥йкост≥, прим≥щень категор≥њ ј, Ѕ, ¬ обТЇмом до 3000 м3 необх≥дною Ї трата води 10 л/с, а дл€ буд≥вель обТЇмом 4000 м3

Ц 40 л/с. ƒл€ буд≥вель IV ≥ V ступен€ вогнест≥йкост≥, прим≥щень категор≥њ

√, ƒ обТЇмом до 30 000 м3 витрати води Ц 10 л/с.

¬углекислота використовуЇтьс€ дл€ гас≥нн€ пожеж клас≥в ј,¬ (≈), а також горючих р≥дин ≥ твердих речовин. ¬углекислотний вогнегасник сл≥д тримати за ручку дл€ уникненн€ обмороженн€ рук, збер≥гати подал≥ в≥д тепла.

Ќе можна гасити вуглекислотою спирт ≥ ацетон (розчин€ють вуглеки-

слоту), а також фотопл≥вку, целулоњд, €к≥ гор€ть без доступу пов≥тр€.


ѕов≥тр€но-механ≥чна п≥на використовуЇтьс€ дл€ гас≥нн€ твердих ре- човин та легкозаймистих р≥дин з в≥дкритою поверхнею, що горить. Ќею не можна гасити електрообладнанн€, що перебуваЇ п≥д напругою, вона псуЇ ц≥нне обладнанн€, книги, папери. ѕов≥тр€но-механ≥чною п≥ною не можна гасити вогонь у м≥сц€х, де знаход€тьс€ кал≥й, натр≥й, магн≥й, оск≥- льки внасл≥док њх взаЇмод≥њ з водою, що знаходитьс€ в п≥н≥, вид≥л€Їтьс€ водень, котрий посилюЇ гор≥нн€.

≤нертн≥ та негорюч≥ гази (вуглекислий газ ≥ азот) знижують концент- рац≥ю кисню в осередку пожеж≥ та гальмують ≥нтенсивн≥сть гор≥нн€. ¬о- ни застосовуютьс€ дл€ гас≥нн€ легкозаймистих та горючих р≥дин, твердих горючих матер≥ал≥в, устаткуванн€ п≥д напругою, пожеж в арх≥вах, б≥бл≥о- теках, музе€х тощо.

√алогеновуглеводи волод≥ють ≥нг≥б≥торними властивост€ми до гор≥н- н€, гальмуючи реакц≥њ окисленн€. ѕор≥вн€но з вуглекислим газом ≥ азотом вони Ї б≥льш ефективними та завд€ки змочуванню можуть застосовува- тись дл€ гас≥нн€ тл≥ючих речовин та матер≥ал≥в. ƒо них належать: броми- стий метилен, йодистий метилен, бромистий етил та ≥нше.

ѕри використанн≥ галогеновуглевод≥в дл€ гас≥нн€ сл≥д памТ€тати, що вони волод≥ють високою короз≥йною активн≥стю та негативно впливають на дихальну систему людини.

¬огнегасн≥ порошки можна використовувати дл€ р≥зноман≥тних спо- соб≥в пожежогас≥нн€ вс≥х вид≥в речовин. ќсновним компонентом порош- ку ѕ—Ѕ Ї б≥карбонат натр≥ю (NaHCO3), ѕ‘ Ц д≥амон≥й фосфат.

ѕ≥сок використовуЇтьс€ дл€ гас≥нн€ невеликоњ к≥лькост≥ розлитих го-

рючих р≥дин.

ƒл€ п≥двищенн€ ефективност≥ гас≥нн€ пожеж необх≥дно використо-

вувати вогнегасники (найпоширен≥ш≥ Ц ќ’ѕ-10, ќ”-2; ќ”-5; ќ”-8; ќ”-

10; ќѕ—-6, ќѕ—-10, ќѕ-10(3), ќѕ-5-02).

¬огнегасники характеризуютьс€ високою вогнегасною спроможн≥с- тю та значною швидк≥стю гас≥нн€ пожеж≥. «а способом транспортуванн€ вогнегасники випускаютьс€ двох вид≥в: переносн≥ (обТЇмом корпуса 1-10 л; загальна вага не б≥льше 20 кг) та пересувн≥ (обТЇмом корпуса б≥льше 20 л на спец≥альних пристро€х з колесами).

«алежно в≥д вогнегасноњ речовини вогнегасники под≥л€ютьс€ на: во- д€н≥, п≥нн≥, пов≥тр€но-п≥нн≥, х≥м≥чно-п≥нн≥, порошков≥, вуглекислотн≥, хладонов≥, комб≥нован≥. ’арактеристика де€ких переносних вогнегасни- к≥в наведена в таблиц≥ 17.

’≥м≥чно-п≥нн≥ вогнегасники (ќ’ѕ-10 й ≥н.) призначен≥ дл€ гас≥нн€

легкозаймистих та горючих р≥дин. ƒл€ приведенн€ вогнегасника в д≥ю необх≥дно повернути важ≥ль зап≥рно-пускового пристрою на 180∞, повер- нути вогнегасник вверх дном ≥ направити струмен≥ п≥ни в осередок по-


жеж≥. ƒ≥ючою речовиною тут Ї вуглекислий газ, €кий ≥нтенсивно перем≥-

щуЇ р≥дину, утворюючи при цьому п≥ну.

¬углекислотн≥ вогнегасники (ќ”-2 ≥ ≥н.) застосовуютьс€ дл€ гас≥нн€ легкозаймистих та горючих р≥дин, твердих горючих речовин та матер≥а- л≥в, електропроводок, що знаход€тьс€ п≥д напругою до 1000 ¬, а також ≥нших предмет≥в. ƒ≥ючою речовиною Ї вуглекислота. ѕри випаровуванн≥

1 л Ќ2—ќ3 утворюЇтьс€ 509 л —ќ2.

ƒл€ приведенн€ в д≥ю вогнегасника його розтруб спр€мовують на во-

гонь ≥ натискають на курок затвора чи в≥дкривають вентиль, при цьому утворюЇтьс€ сн≥гопод≥бна маса з температурою -70 ∞—.  атегорично забо- рон€Їтьс€ тримати голою рукою розтруб п≥д час гас≥нн€ пожеж≥, а також збер≥гати вогнегасники б≥л€ джерела тепла.

’ладонов≥ (аерозольн≥) вогнегасники (ќј’-3, ќј-3 ≥ ≥н.) м≥ст€ть за- р€д галогеновуглеводн≥в (бромистий етил, хладон 114¬2 та ≥н.), €к≥ при виход≥ з вогнегасника створюють струм≥нь з м≥др≥бнодисперсних крап- лин. ÷≥ вогнегасники використовують при гас≥нн≥ електроустановок п≥д напругою до 380 ¬, р≥зноман≥тних горючих твердих ≥ р≥дких речовин, за вин€тком лужних, лужноземельних метал≥в та њх карб≥д≥в, а також речо- вин, що здатн≥ гор≥ти без доступу пов≥тр€.

ѕорошков≥ вогнегасники (ќѕ—-6, ќѕ—-10, ќѕ-100 й ≥н.) Ї ун≥верса- льними ≥ характеризуютьс€ широким д≥апазоном застосуванн€, у т.ч. дл€ гас≥нн€ лужних, лужноземельних метал≥в та њх карб≥д≥в. ƒл€ створенн€ тиску в корпус≥ порошкових вогнегасник≥в використовують стиснутий газ, €к правило, азот, вуглекислий газ чи пов≥тр€. ” д≥ю порошков≥ вогне- гасники привод€тьс€ проколюванн€м мембрани усередин≥ корпуса, що знаходитьс€ м≥ж порошком ≥ газом.

 омб≥нован≥ вогнегасники мають зар€д двох ≥ б≥льше вогнегасних речовин.

“аблиц€ 17

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-01-29; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 525 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

312 - | 307 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.