Первинні засоби пожежегасіння
Лекции.Орг

Поиск:


Первинні засоби пожежегасіння




 

 

Успіх швидкої локалізації пожежі на її початку залежить від вогне-

гасних засобів, вміння користуватися ними.

Основними вогнегасними речовинами та сполуками, що застосову- ються для гасіння пожеж й окремих вогнищ, є вода, водяна пара, хімічна піна, повітряно-механічна піна, водні розчини солей, інертні й негорючі


гази, галоїдно-вуглеводневі сполуки, сухі негорючі порошки та пісок.

Вода – найбільш поширена і дешева вогнегасна речовина. Вогнегасні властивості води можна підвищити в 2,5 рази, додаючи до неї поверхнево активні речовини (зволожувачі) використовується для гасіння пожеж кла- су А.

Вода застосовується у вигляді компактних і розширених струменів і як пара. Вогнегасний ефект компактних струменів води полягає у змочуванні поверхні, зволоженні та охолодженні твердих горючих матеріалів.

Струменем води гасять тверді горючі речовини; дощем і водяним паром – тверді, волокнисті, сипучі речовини.

Водяну пару застосовують для гасіння пожеж у приміщеннях об’ємом до 500 м3 і невеликих загорянь на відкритих установках.

Водою не дозволяється гасити:електроустановки під напругою,

матеріали, що зберігаються поряд з карбідом і негашеним вапном, мета- левий натрій, калій, магній та інші речовини, які при дії з водою виділя- ють горючі або вибухові речовини, а також нафту, бензин, оскільки, ма- ючи велику питому вагу, вода накопичується внизу цих речовин і збільшує площу горючої поверхні, сприяє розтіканню вогню.

Промислові приміщення мають зовнішнє та внутрішнє водопоста- чання (CHіП 2.04.02-84; СНіП 2.04.01-85). Гідранти розташовуються на території підприємств на віддалі не більше 100 м по периметру будівель вздовж доріг і не ближче 5м від стін будівель.

Внутрішній протипожежний водогін обладнується пожежними кра- нами, які встановлюються на висоті 1,35 м від підлоги всередині примі- щень біля виходів, у коридорах, на сходах. Кожний пожежний кран спо- ряджається прогумованим рукавом та пожежним стволом. Довжина рукава – 10 або 20 м.

Пожежні крани не рідше одного разу на 6 місяців підлягають техніч-

ному обслуговуванні і перевірці на працездатність.

Водопостачання при пожежах залежить від вогнестійкості примі-

щень, категорії виробництва, величини приміщень. Наприклад, для буді- вель І та ІІ ступеня вогнестійкості, приміщень категорії А, Б, В об’ємом до 3000 м3 необхідною є трата води 10 л/с, а для будівель об’ємом 4000 м3

– 40 л/с. Для будівель IV і V ступеня вогнестійкості, приміщень категорії

Г, Д об’ємом до 30 000 м3 витрати води – 10 л/с.

Вуглекислота використовується для гасіння пожеж класів А,В (Е), а також горючих рідин і твердих речовин. Вуглекислотний вогнегасник слід тримати за ручку для уникнення обмороження рук, зберігати подалі від тепла.

Не можнагасити вуглекислотою спирт і ацетон (розчиняють вуглеки-

слоту), а також фотоплівку, целулоїд, які горять без доступу повітря.


Повітряно-механічна піна використовується для гасіння твердих ре- човин та легкозаймистих рідин з відкритою поверхнею, що горить. Нею не можна гасити електрообладнання, що перебуває під напругою, вона псує цінне обладнання, книги, папери. Повітряно-механічною піною не можнагасити вогонь у місцях, де знаходяться калій, натрій, магній, оскі- льки внаслідок їх взаємодії з водою, що знаходиться в піні, виділяється водень, котрий посилює горіння.

Інертні та негорючі гази (вуглекислий газ і азот) знижують концент- рацію кисню в осередку пожежі та гальмують інтенсивність горіння. Во- ни застосовуються для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, твердих горючих матеріалів, устаткування під напругою, пожеж в архівах, бібліо- теках, музеях тощо.

Галогеновуглеводи володіють інгібіторними властивостями до горін- ня, гальмуючи реакції окислення. Порівняно з вуглекислим газом і азотом вони є більш ефективними та завдяки змочуванню можуть застосовува- тись для гасіння тліючих речовин та матеріалів. До них належать: броми- стий метилен, йодистий метилен, бромистий етил та інше.

При використанні галогеновуглеводів для гасіння слід пам’ятати, що вони володіють високою корозійною активністю та негативно впливають на дихальну систему людини.

Вогнегасні порошки можна використовувати для різноманітних спо- собів пожежогасіння всіх видів речовин. Основним компонентом порош- ку ПСБ є бікарбонат натрію (NaHCO3), ПФ – діамоній фосфат.

Пісок використовується для гасіння невеликої кількості розлитих го-

рючих рідин.

Для підвищення ефективності гасіння пожеж необхідно використо-

вувати вогнегасники (найпоширеніші – ОХП-10, ОУ-2; ОУ-5; ОУ-8; ОУ-

10; ОПС-6, ОПС-10, ОП-10(3), ОП-5-02).

Вогнегасники характеризуються високою вогнегасною спроможніс- тю та значною швидкістю гасіння пожежі. За способом транспортування вогнегасники випускаються двох видів: переносні (об’ємом корпуса 1-10 л; загальна вага не більше 20 кг) та пересувні (об’ємом корпуса більше 20 л на спеціальних пристроях з колесами).

Залежно від вогнегасної речовини вогнегасники поділяються на: во- дяні, пінні, повітряно-пінні, хімічно-пінні, порошкові, вуглекислотні, хладонові, комбіновані. Характеристика деяких переносних вогнегасни- ків наведена в таблиці 17.

Хімічно-пінні вогнегасники (ОХП-10 й ін.) призначені для гасіння

легкозаймистих та горючих рідин. Для приведення вогнегасника в дію необхідно повернути важіль запірно-пускового пристрою на 180°, повер- нути вогнегасник вверх дном і направити струмені піни в осередок по-


жежі. Діючою речовиною тут є вуглекислий газ, який інтенсивно перемі-

щує рідину, утворюючи при цьому піну.

Вуглекислотні вогнегасники (ОУ-2 і ін.) застосовуються для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, твердих горючих речовин та матеріа- лів, електропроводок, що знаходяться під напругою до 1000 В, а також інших предметів. Діючою речовиною є вуглекислота. При випаровуванні

1 л Н2СО3утворюється 509 л СО2.

Для приведення в дію вогнегасника його розтруб спрямовують на во-

гонь і натискають на курок затвора чи відкривають вентиль, при цьому утворюється снігоподібна маса з температурою -70°С. Категорично забо- роняється тримати голою рукою розтруб під час гасіння пожежі, а також зберігати вогнегасники біля джерела тепла.

Хладонові (аерозольні) вогнегасники (ОАХ-3, ОА-3 і ін.) містять за- ряд галогеновуглеводнів (бромистий етил, хладон 114В2 та ін.), які при виході з вогнегасника створюють струмінь з мідрібнодисперсних крап- лин. Ці вогнегасники використовують при гасінні електроустановок під напругою до 380 В, різноманітних горючих твердих і рідких речовин, за винятком лужних, лужноземельних металів та їх карбідів, а також речо- вин, що здатні горіти без доступу повітря.

Порошкові вогнегасники (ОПС-6, ОПС-10, ОП-100 й ін.) є універса- льними і характеризуються широким діапазоном застосування, у т.ч. для гасіння лужних, лужноземельних металів та їх карбідів. Для створення тиску в корпусі порошкових вогнегасників використовують стиснутий газ, як правило, азот, вуглекислий газ чи повітря. У дію порошкові вогне- гасники приводяться проколюванням мембрани усередині корпуса, що знаходиться між порошком і газом.

Комбіновані вогнегасники мають заряд двох і більше вогнегасних речовин.

Таблиця 17

 





Дата добавления: 2015-01-29; просмотров: 405 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.004 с.