Система попередження пожеж
Лекции.Орг

Поиск:


Система попередження пожеж




Система попередження пожеж – це комплекс організаційних захо-

дів і технічних засобів, спрямованих на запобігання виникненню та роз- витку пожежі. Вона передбачає виявлення початкової стадії пожежі, своєчасну інформацію й, у разі необхідності, включення автоматичних


систем пожежегасіння.

Як відомо, основною умовою горіння є наявність трьох чинників: го- рючої речовини, окислювача та джерела вогню. Для того щоб сталося го- ріння, горюча речовина, окислювач та джерело запалювання повинні ма- ти певні критичні рівні (температуру, концентрацію, енергію).

Оскільки в умовах виробництва завжди є горючі речовини, а у повіт- рі – достатня кількість кисню, то для виникнення горіння бракує лише джерела займання.

До джерела запалювання належать відкрите полум’я, розжарені предмети, іскри від ударів та тертя, сонячна радіація та ін.

Горюча речовина з окислювачем утворює так зване горюче середо- вище, яке здатне горіти при наявності джерела запалювання. Тому заходи системи попередження пожежі спрямовані на дотримання безпечної по- ведінки з джерелом запалювання та запобігання утворенню горючого се- редовища.

Запобігання появі у горючому середовищі джерела запалювання мо- жна досягти дотриманням Правил пожежної безпеки, використанням еле- ктроустаткування, що відповідає за вимогам класу пожежовибухонебез- печних приміщень та зон, ліквідацією умов для самоспалахування речовин (матеріалів) тощо.

Запобігання утворенню горючого середовища досягається дотриман- ням наступних вимог: заміна, по можливості, у технологічних процесах горючих речовин (матеріалів) на негорючі; ізоляція горючого та вибухо- небезпечного середовища; використанням інгібіторних та флегматиза- ційних добавок; застосуванням в установках з горючими речовинами пристроїв захисту від пошкоджень та аварій; жорстким контролем за ста- ном повітря в приміщеннях та якістю вентиляції тощо.

Система попередження пожеж також передбачає зниження пального навантаження в приміщеннях, проведення пожежотехнічних обстежень, використання знаків безпеки, своєчасне виявлення початкової стадії по- жежі, передачу інформації про місце і час її виникнення й, у разі необхід- ності, включення автоматичних засобів пожежегасіння. Засобами проти- пожежної автоматики забезпечуються виробничі приміщення категорій А, Б і В.

Установки автоматичної електричної пожежної сигналізації монту- ють на складах, базах та інших пожежовибухонебезпечних об’єктах. Ос- новними складовими частинами цих установок є: датчики (сповісники), що монтуються в будівлях або на території об’єктів і призначені для по- дання сигналу про пожежу; приймальні апарати (станції), що забезпечу- ють приймання сигналів від датчиків, а також автоматичні системи по- жежегасіння.


Датчики можуть бути тепловими, димовими, світловими. Принципи роботи їх будуються на дії тепла, продуктів згорання й ультрафіолетових променів.

Теплові датчики спрацьовують при температурі на 20-40°С вище від можливої максимальної температури при звичайних умовах. Серед них найбільш поширеними є біметалеві датчики, принцип дії яких базується на явищі термоелектрики. У провідниках, виконаних із різнорідних мате- ріалів, виникає термоелектрорушійна сила, якщо місця їх з’єднання три- мати при різних температурах.

Для сигналізації про пожежу у вибухонебезпечних приміщеннях за- стосовують напівпровідникові датчики максимальної дії ПТИМ-1 і ПТИМ-2.

Димові датчики працюють на принципі дії продуктів горіння (диму) на електричний струм іонізаційної камери, що використовується як спо- вісник. Живлення датчика здійснюється постійним струмом напругою

220 В.

Світлові датчики працюють на принципі перетворення електромаг-

нітного випромінювання відкритого полум’я в електричну енергію.

Теплові датчики контролюють 10-25 м2 площі приміщення, димові –

30-100 м2, світлові – 400-600 м2. Їх закріплюють на стелі або підвішують на висоті 6-10 м.

В залежності від можливості зазначити свій номер (адресу) сповіщува-

чі поділяються на:

- адресовані, які реагують на фактори, супровідні пожежні, в місці їх встановлення і постійно або періодично активно формують сигнал про стаж пожежонебезпечності в захищуваному приміщенні та власну праце- здатність із зазначенням свого номера;

- не адресовані, які реагують на фактори, супровідні пожежі, в місці їх встановлення та формують сигнал про виникнення пожежі в захище- ному приміщенні без зазначення свого номера.

Вибір пожежних сповіщувачів здійснюється в залежності від характе- ристики виробництв, технологічних процесів, приміщень відповідно до Додатку К до ДБН В.2.5-13-98 «Пожежна автоматика будинків і споруд». Наприклад, пріоритетним у виробничих будівлях є автоматичний тепло- вий сповіщувач, а у спеціальних спорудах (приміщення електронно- обчислювальної техніки) – димовий.

При виборі димових датчиків не рекомендується використовувати та- кі, що працюють з радіо затоками, у приміщеннях з довготривалим пере- буванням людей ( лікарні).

Органами чуття також можна виявити початок горіння за такими по-

казниками, як дим, його дія на очі та дихання, специфічний запах горю-


чих речовин та газів, які утворюються при горінні (фосген, окис азоту,

сірководень та ін.), світло, язики полум’я тощо.

 





Дата добавления: 2015-01-29; просмотров: 849 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.003 с.