Аналіз і прогнозування травматизму та професійних захворювань

Ці показники дозволяють вивчати динаміку травматизму на підпри-

ємстві, порівнювати її з іншими підприємствами;

2) монографічний метод, який полягає в детальному обстеженні всього комплексу умов праці, технологічного процесу, обладнання робо- чого місця, прийомів праці, санітарно-гігієнічних умов, засобів колектив- ного та індивідуального захисту тієї чи іншої дільниці виробництва. За цим методом поглиблено розглядають всі обставини нещасного випадку, у разі необхідності виконують відповідні дослідження та випробування;

3) топографічний метод, за яким на плані цеху (підприємства) по- значаються місця, де сталися нещасні випадки. Це дозволяє наочно бачи- ти найбільш небезпечні ділянки виробництва, які вимагають ретельного обстеження та профілактичних заходів;

4) економічний метод, який полягає у вивченні та аналізі збитків,

спричинених виробничим травматизмом;

5) метод анкетування, для якого складаються анкети для опитуван- ня працівників підприємства. На підставі анкетних даних розробляють профілактичні заходи щодо попередження нещасних випадків;

6) метод експертних оцінок, який ґрунтується на експертних ви- сновках (оцінках) умов праці, виявленні відповідності технологічного об- ладнання, пристосувань, інструментів, технологічних процесів вимогам стандартів та ергодинамічним вимогам, що висуваються до машин, меха- нізмів, обладнанням тощо.

Основні етапи аналізу нещасних випадків викладені на рис. 4.

Нещасний випадок

Розслідування

Виявлення усіх нещасних випадків для забезпечення вірогідності да- них

Облік

Формування банку даних Збирання даних про нещасний випадок, внесення уточнень, змін

Опрацювання статис-

тичних даних

Класифікація, узагальнення даних про нещасний випадок та їх аналіз

Аналіз матеріалів Відбір конкретних методик для аналізу матеріалів про травматизм

Розробка профілактичних заходів

Пошук найбільш ефективних шляхів попередження дії джерел небезпеки

Рис. 4. Етапи аналізу нещасних випадків на виробництві

Під дією шкідливих факторів на виробництві у робітників можуть виникати гострі професійні або хронічні отруєння і захворювання. З ме- тою кількісної оцінки рівня захворюваності на виробництві розраховують показник частоти випадків захворювань (Пчз) та показник важкості захво- рюваності (Пвз) – кількість днів непрацездатності, що припадають на 1000 працюючих:

Пчз = З ∙ 1000 / Т;