Створення безпечних умов праці сприяє підвищенню її продуктивно- сті і зниженню собівартості продукції. Собівартість робіт зростає при збі- льшенні витрат на компенсацію втрат робочого часу у зв’язку з тимчасо- вою чи стійкою непрацездатністю при травматизмі, професійних та професійно зумовлених захворюваннях, санітарному та амбулаторному лікуванні, переведенні потерпілого на більш легку роботу, виплатах по інвалідності та ін.
Для визначення збитків, пов’язаних з виробничим травматизмом і за- гальними захворюваннями працівників, використовують методики, за- пропоновані В.М. Золотницьким, М.П. Купчиком, М.П. Гандзюком та іншими авторами.
Суть методики М.П. Купчика та М.П. Гандзюка зводиться до визна- чення матеріальних збитків за допомогою розрахунків певних показників за кожним видом причин, що призвели до збитків, та визначення узагаль- неного показника.
Визначення розміру матеріальних збитків від виробничого травмати-
зму здійснюється за формулою:
Мзт = Дт ∙ (А + Бт),
де: Мзт – збитки від неучасті працівників внаслідок травмування у
створенні матеріальних цінностей, грн.;
Дт – сумарна кількість діб непрацездатності за розрахунковий період часу;
А – середня втрата прибутку від непрацездатності за добу, грн.;
Бт – середній розмір виплат за листком непрацездатності за одну до-
бу всім потерпілим, грн.
Визначення розміру збитків, яких зазнає підприємство від загальних
захворювань працівників, здійснюється за формулою:
Мзз = Дз ∙ (А + Бз),
де: Мзз – збитки, зумовлені тим, що хворі працівники не беруть учас-
ті у створенні матеріальних цінностей, грн.;
Дз – загальна кількість втрачених робочих днів за розрахунковий пе-
ріод через захворювання працівників;
А – середньоденна втрата прибутку від невиробленої продукції з роз-
рахунку на один день, грн.;
Бз – середній розмір виплат за один робочий день за всіма листками непрацездатності, що зумовлені загальними захворюваннями, грн.
Поєднавши у формулі показники річних збитків від виробничого травматизм (Мзт) і загальних захворювань (Мзз), отримаємо узагальнений показник сумарних втрат підприємства від нещасних випадків і захворю- вань працівників.
Доцільність здійснення капіталовкладень з охорони праці визнача-
ється за формулами:
Екв = Р – З
або
Екв = Р – (С + Ен∙К),
де: Екв – доцільність здійснення капіталовкладень з охорони праці;
Р – отриманий економічний результат, грн.;
З – поточні капітальні затрати на заходи з покращення умов та охо-
рони праці, грн./рік;
С – річні експлуатаційні витрати на заходи з покращення умов та охорони праці;
Ен = 0,08 – нормативний коефіцієнт економічної ефективності для капіталовкладень на здійснення заходів з покращення умов та охорони праці;
К – капіталовкладення на заходи, спрямовані на покращення умов та охорони праці.
Загальна (абсолютна) економічна ефективність капітальних вкладень на заходи з покращення умов та охорони праці визначається як відно- шення отриманого результату до проведених витрат.
