Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь

Професійне захворювання – патологічний стан людини, обумовлений роботою і пов’язаний з надмірним навантаженням організму або неспри- ятливою дією шкідливих виробничих факторів. Вперше виявлені профза- хворювання підлягають розслідуванню. Перелік професійних хвороб за- тверджує Кабінет Міністрів України. Зв’язок профзахворювання з умовами праці визначається на основі клінічних даних і санітарно- гігієнічної характеристики умов праці, яка складається санітарно- епідеміологічною службою за участю представників підприємства (спеці- алістів), первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцезнаходженням підприємства.

Санітарно-гігієнічна характеристика видається на запит керівника лі- кувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з професійної патології.

Діагноз на професійне захворювання та його зв’язок з впливом шкід-

ливих виробничих факторів і трудового процесу має право встановлюва- ти спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, а направлення хворого до цього закладу здійснює головний спеціаліст з професійної па-

тології міста, області.

У спірних випадках для остаточного вирішення питання про наяв- ність професійного захворювання особа направляється до інституту ме- дицини праці Академії медичних наук. У разі незгоди хворого або робо- тодавця з рішенням цього спеціалізованого закладу воно може бути оскаржено в судовому порядку.

Після встановлення діагнозу протягом 3-х діб спеціалізований ліку-

вально-профілактичний заклад надсилає повідомлення за формою П-3 роботодавцю та керівнику підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до захворювання, установі державної санітарно- епідеміологічної служби, робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування за місцезнаходженням підприємства.

Власник, отримавши повідомлення, протягом 10 робочих днів орга- нізовує роботу комісії з розслідування професійного захворювання. До складу комісії входить представник санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії), представники лікувально-профілактичної установи, під- приємства, профспілкової організації або уповноваженого трудового ко- лективу, якщо потерпілий не є членом профспілки. Комісія проводить розслідування випадку професійного захворювання. Власник зо- бов’язаний надавати допомогу в роботі комісії і забезпечувати якісне і своєчасне розслідування та підготовку необхідних матеріалів.

Комісія дає гігієнічну оцінку умовам праці хворого, складає акт роз-

слідування хронічного професійного захворювання за формою П-4, в якому пропонуються заходи з нормалізації умов праці, а також зазнача- ються особи, які не виконали відповідних вимог законодавства про охо- рону праці і про забезпечення санітарного та епідеміологічного благопо- луччя населення.

Акт за формою П-4 затверджує головний державний санітарний лі- кар області (міста, району). Він складається у 6 примірниках протягом 3-х діб після закінчення розслідування та надсилається роботодавцем потер- пілому, лікувально-профілактичному закладу, робочому органу виконав- чої дирекції Фонду соціального страхування та первинній організації профспілки або уповноваженій найманими працівниками особі, якщо по- терпілий не є членом профспілки.

Примірник акта форми П-4 надсилається також установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, для аналізу і контролю за виконанням заходів. На підставі цього акта склада- ється карта форми П-5, яка зберігається протягом 45 років у цій установі та МОЗ.

Примірник акта разом з іншими матеріалами розслідування залиша-

ється на підприємстві та зберігається 45 років.

Роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний строк після закінчення розслідування причин професійного захворювання розглянути його мате- ріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійним захво- рюванням й у письмовій формі інформувати установу державної санітар- но-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, про їх виконання.

Реєстрація та облік профзахворювань ведеться в журналі на підпри-

ємстві, у робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страху- вання та в установах державної санітарно-епідеміологічної служби, на підставі актів форми П-4, у лікувально-профілактичних закладах на під- ставі медичної карти амбулаторного хворого, діагнозу хвороби, встанов- леного під час обстежень у стаціонарі.

У разі виявлення кількох професійних захворювань потерпілий ре- єструється в журналі один раз із зазначенням усіх діагнозів. До цього жу- рналу також вносяться дані про працездатність кожного потерпілого, в якого виявлено професійне захворювання.

Контроль за своєчасністю й об’єктивністю розслідування причин професійних захворювань, документальним оформленням, виконанням запропонованих заходів комісією здійснюють установи санітарно- епідеміологічної служби, робочі органи виконавчої дирекції фонду соціа- льного страхування, профспілки та уповноважені найманими працівни- ками особи відповідно до їх компетенції.