Основні вимоги: надійна контрацепція; мінімальний ризик метаболічних порушень.
Рекомендовані методи:
- ВМЗ, що виділяють мідь за винятком туберкульоза органів малого таза;
- Бар'єрні методи.
Протипоказані методи:
- ВМЗ при туберкульозі органів малого таза.
РОЗДІЛ VII
ЗАХВОРЮВАННЯ, ЯКІ ПЕРЕДАЮТЬСЯ СТАТЕВИМ ШЛЯХОМ
Класифікація, симптоми, наслідки і профілактика
Захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ), мають також назву “венеричні захворювання”. В останні роки частота цих захворювань збільшилася. Таких захворювань, згідно з класифікацією ВООЗ, – 21. Вони поділяються на три групи.
Класичні венеричні хвороби:
сифіліс; гонорейна інфекція та ін.
Інші інфекції, що передаються статевим шляхом з ураженням статевих органів:
- урогенітальний хламідіоз;
- урогенітальний трихомоніаз;
- урогенітальний мікоплазмоз;
- кандидоз;
- генітальний герпес;
- гострокінцеві кондиломи;
- генітальний контагіозний молюск та ін.
З переважним ураженням інших органів:
- інфекція, зумовлена вірусом імунодефіциту людини;
- гепатит В;
- цитомегаловірусна інфекція та ін.
На відміну від інших захворювань, ЗПСШ у більшості випадків пов’язані з незахищеним статевим актом без використання презервативів. Мікроорганізми, які визивають ЗПСШ, досить різноманітні: бліда трепонема, гонокок Нейсера, піхвові трихомонади, хламідії, мікоплазми, вірус простого герпесу та інші.
Усі ЗПСШ мають ряд характерних симптомів, таких як:
- патологічні виділення з піхви;
- часте болюче сечовипускання;
- підвищення температури тіла;
- болі в животі;
- свербіння в ділянці статевих органів;
- біль під час статевого акту.
При багатьох ЗПСШ ранні прояви малосимптомні, і більшість людей не звертає на них увагу, доки не з’являться серйозні симптоми, а значить важкі ураження.
Наслідки усіх ЗПСШ дуже серйозні:
- безпліддя (у 20-40% чоловіків та 55-85% жінок з невилікуваними ЗПСШ);
- запальні процеси статевих органів;
- порушення сексуальної функції;
- позаматкова вагітність;
- невиношування вагітності;
- мертвонародження;
- збільшення частоти захворювання на рак шийки матки;
- хронічний тазовий біль.
Діагностика ЗПСШ полягає в ретельному зборі анамнезу, об’єктивному, бактеріоскопічному, бактеріологічному та серологічному методах дослідження.
Профілактика:
- уникнення випадкових статевих зв’язків;
- при випадкових статевих зносинах – використання презервативу;
- дотримання елементарних правил гігієни статевих органів.
