Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 одиф≥кац≥€ права в —–—– в 60-т≥, 70-т≥ роки ’’ ст




XX з'њзд  ѕ–— закликав ус≥ парт≥йн≥ та рад€нськ≥ органи пильно сто€ти на сторож≥ законност≥. јдже командн≥ риси права ви€вилис€ сильн≥шими ≥ в багатьох випадках перемагали демократичну тенденц≥ю.

√арант≥Їю зм≥цненн€ законност≥ мала стати кодиф≥кац≥€ загальносоюзного ≥ республ≥канського законодавства. ¬ ≥стор≥њ права ”–—– це була уже друга кодиф≥кац≥€.  одиф≥кац≥йн≥ роботи розпочинаютьс€ тут у травн≥ 1956 p. ќсобливо вони пожвавилис€ п≥сл€ того, €к ¬ерховна –ада —–—– 11 лютого 1957 p. в≥днесла до в≥данн€ союзних республ≥к законодавство про устр≥й суд≥в союзних республ≥к ≥ прийн€тт€ цив≥льного, крим≥нального та процесуального кодекс≥в. ” в≥данн≥ —оюзу –—– залишилос€ лише виданн€ ќснов законодавства в цих галуз€х. ÷е нововведенн€ мало за мету зм≥цнити демократизм федеративноњ структури рад€нського права.

¬водивс€ такий пор€док кодиф≥кац≥њ: щодо принципу верховенства союзного закону спочатку розробл€лис€ та приймалис€ ќснови законодавства —оюзу –—– та союзних республ≥к, а згодом, в розвиток цих ќснов, в союзних республ≥ках розробл€ли та приймали кодекси.

 одиф≥кац≥€ провадилась зважено, забезпечувалась висококвал≥ф≥кованою п≥дготовкою акт≥в, що кодиф≥кувалис€. ѕоступово кодиф≥кац≥€ перетворилась в пост≥йну частину повс€кденноњ законодавчоњ д≥€льност≥ ”крањни.

ѕ≥д час кодиф≥кац≥њ, в пер≥од, що вивчаЇтьс€, в ”–—– були прийн€т≥ та стали чинними «акон про судоустр≥й ”–—– (1959 p.),  рим≥нальний та  рим≥нально-процесуальний кодекси (набрали чинност≥ з 1 кв≥тн€ 1961 p.). ÷ив≥льний та ÷ив≥льно-процесуальний кодекси (набрали чинност≥ з 1 с≥чн€ 1964 p.), а також багато принципових нормативних акт≥в майже з ус≥х галузей законодавства. ќднак не вс≥ вони мали посл≥довно демократичний характер, чимало з них були консервативними, що об'Їктивно в≥дображало зусилл€ командно-адм≥н≥стративноњ системи зберегти своњ позиц≥њ. «окрема, збер≥галас€ така з њњ основ, €к участь парт≥њ, њњ центральних орган≥в у нормотворчому процес≥, њх кер≥вний вплив на цю д≥€льн≥сть.

” лютому 1962 p. –ада ћ≥н≥стр≥в ”–—– доручила ћ≥н≥стерству юстиц≥њ до 1 жовтн€ 1962 p. п≥дготувати до друку рукопис у шести томах хронолог≥чного з≥бранн€ чинних закон≥в, указ≥в ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади, постанов ≥ розпор€джень ур€ду, що були прийн€т≥ у пер≥од 1917-1961 pp. ÷е з≥бранн€ призначалос€ до загального використанн€.

ѕ≥сл€ завершенн€ першоњ кодиф≥кац≥њ украњнського рад€нського законодавства стало загальноприйн€тим вважати, що основи законодавства в республ≥ц≥ вже установлен≥ ≥ подальш≥ масштабн≥ кодиф≥кац≥йн≥ роботи не потр≥бн≥. Ќатом≥сть пропонувалос€ час в≥д часу вносити до нього окрем≥ поточн≥ зм≥ни, €к≥ б юридично закр≥плювали т≥ чи ≥н. важлив≥ зм≥ни пол≥тичного курсу. ќкр≥м того,  онституц≥€ —–—– 1936 (статт€ 14, п. Ђхї) передбачала, що прийн€тт€ закон≥в про судоустр≥й, а також цив≥льного ≥ крим≥нального кодекс≥в належить до в≥данн€ —оюзу –—–, а не союзних республ≥к, €к це було ран≥ше.

«а кер≥вництва ….—тал≥на союзн≥ органи жодного разу не скористалис€ цими повноваженн€ми, хоча певн≥ спроби п≥дготувати окрем≥ союзн≥ кодекси ≥ робилис€. “ак, було напрацьовано щонайменше п'€ть (1939, 1940, 1947, 1948 ≥ 1951) проект≥в цив≥льного кодексу —–—–, однак ус≥ вони залишилис€ нереал≥зованими. Ѕезрезультативними були ≥ окрем≥ зусилл€ зд≥йснити нову кодиф≥кац≥ю в союзних республ≥ках у тих галуз€х, де —оюз –—– визначав лише основи законодавства, а прийн€тт€ кодекс≥в належало до компетенц≥њ республ≥к. ѕ≥сл€ смерт≥ ….—тал≥на було вз€то курс на певну демократизац≥ю сусп≥льства ≥, в≥дпов≥дно, на закр≥пленн€ пол≥т. новац≥й у законодавств≥. ” русл≥ цих загальносоюзних процес≥в ѕрезид≥€ ¬– ”–—– 14 травн€ 1956 прийн€ла постанову Ђѕро перегл€д кодекс≥в закон≥в ”–—–ї.

Ќарощуванн€ кодиф≥кац≥йних роб≥т у республ≥ках стимулював також закон —–—– в≥д 11 лютого 1957, €ким було в≥днесено до в≥данн€ союзних республ≥к законодавство про њхн≥й судоустр≥й, прийн€тт€ цив≥льного, крим≥нального ≥ процесуального кодекс≥в. ÷ей закон, незважаючи на те, що в≥дпов≥дних зм≥н до  онституц≥њ —–—– не було внесено (це було зроблено лише 11 липн€ 1969), одразу п≥сл€ його опубл≥куванн€ почав д≥€ти.

”с≥ ц≥ та ≥нш≥ аналог≥чн≥ кроки розгл€далис€ €к Ђповерненн€ до лен≥нських принцип≥в у державному буд≥вництв≥ї, зм≥цненн€ суверен≥тету союзних республ≥к. јктуальними завданн€ми було проголошено Ђприведенн€ правовоњ системи до р≥вн€ розвитку сусп≥льстваї, в≥дображенн€ в законодавств≥ Ђповноњ ≥ остаточноњ перемоги соц≥ал≥змуї, Ђпереростанн€ диктатури пролетар≥ату в загальнонародну державуї.

–озпочалас€ активна кодиф≥кац≥йна робота на Ђдвох р≥вн€хї: союзн≥ органи визначали основи законодавства в певн≥й галуз≥, а в республ≥ках розробл€ли в≥дпов≥дн≥ кодекси (така практика, однак, не була новою, вона усталилас€ ще з моменту утворенн€ —–—–). ÷е забезпечувало системн≥сть ≥ Їдн≥сть рад€нського законодавства, цьому спри€ла також процедура консультуванн€ проект≥в республ≥канських кодекс≥в у ѕрезид≥њ ¬– —–—–, вона давала змогу ви€вити в≥дм≥нност≥ того чи ≥ншого проекту в≥д проекту рос≥йського кодексу та п≥дготувати висновок про њх доц≥льн≥сть чи недоц≥льн≥сть.

¬исновок про небажан≥сть в≥дм≥нностей робивс€ насамперед тод≥, коли розб≥жност≥ могли зашкодити загальнодержавним ≥нтересам, ≥нтересам ≥нших республ≥к або ≥нтересам громад€н незалежно в≥д м≥сц€ њх проживанн€. –екомендац≥њ, що давалис€ республ≥кам, формально вважалис€ необов'€зковими, але практично вс≥ вони враховувалис€ майже повн≥стю. ѕершими в грудн≥ 1958 були прийн€т≥: ќснови законодавства про судоустр≥й —оюзу –—–, союзних ≥ автономних республ≥к (Їдиний приклад згадки в назв≥ акта про автономн≥ республ≥ки); ќснови крим≥нального судочинства —оюзу –—– ≥ союзних республ≥к; ќснови крим≥нального законодавства —оюзу –—– ≥ союзних республ≥к, а також «акон —–—– про крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за в≥йськов≥ злочини ≥ аналог≥чний закон щодо державних злочин≥в.

« урахуванн€м цих акт≥в було ухвалено «акон про судоустр≥й ”–—– (30 червн€ 1960),  рим≥нально-процесуальний кодекс ”–—– (25 грудн€ 1960),  рим≥нальний кодекс ”–—– (28 грудн€ 1960).

ƒал≥ на союзному р≥вн≥ посл≥довно були прийн€т≥: ќснови цив≥льного законодавства, ќснови цив≥льного судочинства (обидва -- 8 грудн€ 1961); ќснови законодавства про шлюб та с≥м'ю (27 червн€ 1968); ќснови земельного законодавства (13 грудн€ 1968); ќснови виправно-трудового законодавства (11 липн€ 1969); ќснови законодавства про охорону здоров'€ (19 грудн€ 1969); ќснови законодавства про працю (15 липн€ 1970); ќснови водного законодавства (10 грудн€ 1970); ќснови законодавства про народну осв≥ту (19 червн€ 1973); ќснови законодавства про надра (9 липн€ 1975); ќснови л≥сного законодавства (17 липн€ 1977).

¬ ”–—– були прийн€т≥: ÷ив≥льний кодекс ”–—– та ÷ив≥льний процесуальний кодекс ”–—– (обидва -- 18 липн€ 1963);  одекс ”–—– про шлюб та с≥м'ю (20 червн€ 1969); «емельний кодекс ”–—– (8 липн€ 1970); ¬иправно-трудовий кодекс ”–—– (23 грудн€ 1970); «акон ”–—– про охорону здоров'€ (15 липн€ 1971),  одекс закон≥в про працю ”–—– (10 грудн€ 1971); ¬одний кодекс ”–—– (9 червн€ 1972); «акон ”–—– про народну осв≥ту (28 липн€ 1974);  одекс ”–—– про надра (25 червн€ 1976); Ћ≥сний кодекс ”–—– (13 грудн€ 1979).

ѕевн≥ сфери життЇд≥€льност≥ в —–—– регулювалис€ виключно союзним законодавством. “ак, ≥снувало 3 загальносоюзних кодекси: ѕов≥тр€ний кодекс —–—– (26 грудн€ 1961), ћитний кодекс —–—– (5 травн€ 1964),  одекс торговго мореплавства —–—– (17 вересн€ 1968), а також низка кодиф≥кованих акт≥в в ≥нш≥й форм≥, наприклад «акон —–—– про загально в≥йськовий обов'€зок (17 вересн€ 1968), —татут внутр≥шнього водного транспорту —–—– (затверджений 15 жовтн€ 1955 –ћ —–—–), —татут зал≥зниць —–—– (затверджений 5 кв≥тн€ 1964 –ћ —–—–) тощо.

¬ажливою в≥хою в загальних кодиф≥кац≥йних роботах були: кодиф≥кац≥€ конституц≥йного права, прийн€тт€  онституц≥њ —–—– 1977 та  онституц≥њ ”–—– 1978. Ќадал≥ пр≥оритетом законопроектних роб≥т стало приведенн€ союзного ≥ республ≥канського законодавства у в≥дпов≥дн≥сть з чинними конституц≥€ми, розробленн€ нормативних акт≥в, про €к≥ безпосередньо йшлос€ в конституц≥€х, у т. ч. нового «акону про судоустр≥й ”–—– (був ухвалений 5 червн€ 1981). ¬одночас постало питанн€ про лог≥чне завершенн€ кодиф≥кац≥њ у своЇр≥дних Ђкодексах кодекс≥вї.

ѕершим кроком до цього стало виданн€ 1975-83 дл€ службового користуванн€ Ђ—истематичного з≥бранн€ д≥ючого законодавства ”крањнськоњ –—–ї у 28 т. (аналог≥чне виданн€ з певним випередженн€м зд≥йснювалос€ ≥ на союзному р≥вн≥). ѕ≥дготовка цього зведенн€ тривала ще з 1972. ” вересн≥ 1976 оф≥ц≥йно розпочалас€ робота над «водом закон≥в —–—–, а в серпн≥ 1978 -- над «водом закон≥в ”–—–. ” процес≥ роботи над цими зводами були опрацьован≥ нов≥ методи систематизац≥њ законодавства, що поЇднували ухваленн€ нових акт≥в з консол≥дац≥Їю та ≥нкорпорац≥Їю чинного законодавства.

ѕродовжувалас€ ≥ галузева кодиф≥кац≥€, було прийн€то ќснови житлового законодавства —–—– (24 черв. 1981) та ∆итловий кодекс ”–—– (30 червн€ 1983), а також кодиф≥ковано важливу частину адм≥н≥стративного законодавства шл€хом прийн€тт€ ќснов законодавства —–—– про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн€ (23 жовтн€ 1980) та  одексу ”–—– про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн€ (7 грудн€ 1984). 11 том≥в «воду закон≥в —–—– побачили св≥т прот€гом 1980-86, а 9 том≥в «воду закон≥в ”–—– -- 1982-88. ”сього в ход≥ другоњ кодиф≥кац≥њ укр. рад. законодавства в ”–—– -- вона тривала в≥д 1956 до 1988 -- окр≥м багатотомних зведених видань ≥  онституц≥њ, було прийн€то, в≥дпов≥дно до 16 загальносоюзних Ђќснов...ї, 13 кодекс≥в та 3 закони, що були насл≥дком неповноњ, Ђгор≥шньоњї кодиф≥кац≥њ. ” подальшому вс≥ ц≥ акти зазнали численних зм≥н.

“ак, на жовтень 1984 у  рим≥нальний кодекс було внесено понад 340 зм≥н, у  рим≥нально-процесуальний -- понад 270, у ÷ив≥льний -- понад 70, у ÷ив≥льний процесуальний -- понад 120. ¬идозм≥нен≥ кодекси тривалий час продовжували д≥€ти ≥ в незалежн≥й ”крањн≥, а де€к≥ з них ≥ дос≥ збер≥гають свою чинн≥сть (див.  одиф≥кац≥йн≥ роботи в незалежн≥й ”крањн≥).

” повоЇнний час правова база розвивалас€ на основ≥ принципу пр≥оритету союзного законодавства. ѕосиленн€ парт≥йного кер≥вництва безпосередньо зач≥пало законодавчу д≥€льн≥сть держави. ƒирективи парт≥йних з'њзд≥в, р≥шенн€ пленум≥в ÷   ѕ–— набували в держав≥ нормативного значенн€. ѕравова регул€ц≥€ важливих сфер житт€ зд≥йснювалас€ сп≥льними актами парт≥йних ≥ рад€нських орган≥в, €к≥ мали юридичну силу.

ѕроголошений XX з'њздом  ѕ–— курс на демократизац≥ю й розширенн€ повноважень союзних республ≥к передбачав усуненн€ деформац≥њ в правов≥й систем≥. ѕосиленню демократичних тенденц≥й у розвитку права мав спри€ти союзний «акон в≥д 11 лютого 1957 р. Уѕро в≥днесенн€ до в≥данн€ республ≥к законодавства про устр≥й суд≥в союзних республ≥к, прийн€тт€ цив≥льного, крим≥нального та процесуального кодекс≥вФ. ѕроте робота над другою кодиф≥кац≥Їю права в ”крањн≥ розпочалас€ ран≥ше, п≥сл€ прийн€тт€ 14 травн€ 1956 р. ѕрезид≥Їю ¬ерховноњ –ади ”крањнськоњ –—– ѕостанови Уѕро перегл€д кодекс≥в закон≥в ”крањнськоњ –—–Ф.

÷ив≥льне законодавство спр€мовувалос€ передус≥м на зм≥цненн€ права державноњ власност≥. “ак, прот€гом 1945-1946 pp. зд≥йснювалас€ нац≥онал≥зац≥€ земл≥, п≥дприЇмств, банк≥в, засоб≥в зв'€зку в зах≥дних област€х, Ѕуковин≥ й «акарпатт≥. ¬ умовах переходу до мирного буд≥вництва зб≥льшилас€ роль господарсько-догов≥рних в≥дносин м≥ж п≥дприЇмствами й орган≥зац≥€ми. ѕостанова –ади ћ≥н≥стр≥в —–—– в≥д 26 кв≥тн€ 1949 р. мала спри€ти поширенню практики укладенн€ договор≥в господарськими орган≥зац≥€ми. ѕередбачалас€ певна цив≥льно-правова регул€ц≥€ пор€дку здаванн€ виробниками зерна держав≥. јле у в≥дпов≥дь на директиву —тал≥на в≥д 15 вересн€ 1947 p., в €к≥й засуджувалос€ послабленн€ кер≥вництва загот≥влею зерна з боку парт≥йних та рад€нських орган≥в, ÷   ѕ(б)” ≥ –ада ћ≥н≥стр≥в ”–—– повернулис€ до застосуванн€ надзвичайних адм≥н≥стративних заход≥в (встановленн€ добових завдань, закр≥пленн€ кер≥вних прац≥вник≥в з обласних центр≥в Уперсонально за молотильними агрегатами й в≥дпов≥дними колгоспамиФ тощо). як насл≥док - новий, штучно створений голодомор в ”крањн≥. ¬ умовах, коли тис€ч≥ украњнських сел€н помирали з голоду, √олова –ади ћ≥н≥стр≥в ”–—– ћ. ’рущов, секретар ÷   ѕ(б)” Ћ.  аганович, уповноважений ћ≥н≥стерства загот≥вель —–—– по ”крањнськ≥й –—– ¬.  алашн≥ков допов≥дали —тал≥ну, що Уколгоспи, радгоспи ≥ сел€нськ≥ господарства ”–—–, виконуючи соц≥ал≥стичн≥ зобов'€занн€ ≥ дан≥ ¬ам об≥ц€нки, 10 жовтн€ 1947 р. достроково виконали державний план хл≥бозагот≥вель на 100,3 %. «даванн€ хл≥ба держав≥ понад план продовжуЇтьс€Ф.

¬≥дбувалос€ Узближенн€Ф державноњ та колгоспно-кооперативноњ форм власност≥. “ак, зг≥дно з р≥шенн€м ѕленуму ÷   ѕ–— (червень 1956 р.) у державну власн≥сть були передан≥ арт≥л≥ промисловоњ кооперац≥њ.

«м≥цненню товарно-грошових в≥дносин спри€ла ѕостанова –ади ћ≥н≥стр≥в —–—– та ÷  ¬ ѕ(б) в≥д 14 грудн€ 1947 p., €кою запроваджувалос€ проведенн€ грошовоњ реформи. Ѕуло скасовано карткову систему, л≥кв≥довано комерц≥йну торг≥влю ≥ запроваджено продаж товар≥в за Їдиними державними ц≥нами. јле внасл≥док зм≥ни грошовоњ системи майже втрич≥ п≥двищилис€ роздр≥бн≥ ц≥ни.

ѕевн≥ зм≥ни в≥дбулис€ у цив≥льно-правовому регулюванн≥ особистоњ власност≥. ¬≥дпов≥дно до ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади —–—– в≥д 26 серпн€ 1948 р. Уѕро право громад€н на куп≥влю та буд≥вництво ≥ндив≥дуальних житлових будинк≥вФ громад€ни отримали право особистоњ власност≥ на одно або двоповерховий д≥м. ўоправда, загальна площа його обмежувалас€ 60 кв. метрами, а к≥льк≥сть к≥мнат п'€тьма. ”казом ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади —–—– в≥д 10 вересн€ 1953 р. зам≥сть адм≥н≥стративного запроваджувавс€ судовий пор€док виселенн€ з будинк≥в державних п≥дприЇмств, установ роб≥тник≥в ≥ службовц≥в, €к≥ припинили з ними трудов≥ в≥дносини.

ѕрийн€тий ¬ерховною –адою ”–—– 18 липн€ 1963 р. новий ÷ив≥льний кодекс ”–—– в≥ддзеркалював ќснови цив≥льного законодавства —оюзу –—– (1961 p.).  одекс м≥стив в≥с≥м розд≥л≥в: ≤. «агальн≥ положенн€. II. ѕраво власност≥. III. «обов'€зальне право. IV. јвторське право. V. ѕраво на в≥дкритт€. VI. ѕраво на винах≥д, корисну модель, промисловий зразок, знак дл€ товар≥в та послуг, рац≥онал≥заторську пропозиц≥ю. VII. —падкове право. VIII. ѕравоздатн≥сть ≥ноземних громад€н та ос≥б без громад€нства. «астосуванн€ цив≥льних закон≥в ≥ноземних держав, м≥жнародних договор≥в ≥ угод.

≤стотний вплив на основн≥ положенн€ ÷  1963 p. мали утоп≥чн≥ погл€ди  ѕ–— щодо побудови комун≥зму. “ак, завданн€м кодексу проголошувалос€ регулюванн€ Умайнових ≥ пов'€заних ≥з ними немайнових в≥дносин з метою створенн€ матер≥ально-техн≥чноњ бази комун≥зму та дедал≥ повн≥шого задоволенн€ матер≥альних ≥ духовних потреб громад€нФ. ѕеревага в≥ддавалас€ забезпеченню права державноњ власност≥. √ромад€нськ≥ права у випадку, коли вони суперечили Упризначенню цих прав у соц≥ал≥стичному сусп≥льств≥Ф, взагал≥ не охорон€лис€ законом. ѕодальшого розвитку набуло зобов'€зальне право, €кому присв€чено переважну б≥льш≥сть статей кодексу.

÷ив≥льний кодекс 1963 р. м≥стить норми, що врегульовують €к загальн≥ положенн€ про зобов'€занн€, так ≥ окрем≥ види зобов'€зань (куп≥вл€-продаж, даруванн€, п≥др€д та ≥н.). ќсоблива увага надавалас€ забезпеченню тих вид≥в зобов'€зань, зм≥ст €ких виникав з акт≥в плануванн€ народного господарства.

”становлювалис€ дв≥ черги спадкуванн€ за законом: 1) д≥ти, чолов≥к чи дружина, батьки померлого; 2) брати, сестри, д≥ди й бабус≥. «апов≥дач отримав право запов≥дати свою власн≥сть також ≥ншим особам або позбавл€ти спадщини на власний розсуд.

¬≥дбулис€ певн≥ зм≥ни у с≥мейному прав≥. 1953 року л≥кв≥довано заборону шлюб≥в м≥ж громад€нами —–—– та ≥ноземц€ми.  одекс про с≥м'ю, оп≥ку, шлюб та акти громад€нського стану ”–—– доповнено положенн€м про обов'€зок батьк≥в утримувати своњх д≥тей до дос€гненн€ ними повнол≥тт€.

«м≥ни у трудовому прав≥ передбачали поновленн€ довоЇнних норм, що регулювали трудов≥ в≥дносини. —касовувались трудова моб≥л≥зац≥€, трудова повинн≥сть, щоденн≥ понаднормов≥ роботи. ”казом ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади —–—– в≥д 30 червн€ 1945 р. в≥дновлювалос€ право прац≥вник≥в на чергов≥ й додатков≥ в≥дпустки. ¬≥дпов≥дно до ѕостанови –ади ћ≥н≥стр≥в ”–—– в≥д 4 лютого 1947 р. поновилас€ практика укладенн€ колективних договор≥в м≥ж адм≥н≥страц≥Їю п≥дприЇмства, установи й профсп≥лковими орган≥зац≥€ми. ¬одночас збер≥галис€ так≥ форми примусового залученн€ до прац≥, €к орган≥зований наб≥р прац≥вник≥в (договори господарських орган≥зац≥й з колгоспами й колгоспниками) та призов (моб≥л≥зац≥€) молод≥ в рем≥снич≥ та зал≥зничн≥ училища.

ѕодальша демократизац≥€ трудового права пов'€зана з пер≥одом дестал≥н≥зац≥њ. ” кв≥тн≥ 1956 р. була скасована крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть прац≥вник≥в за самов≥льне залишенн€ роботи. « 1957 р. в≥дмовилис€ в≥д призову молод≥ на навчанн€ у систем≥ державних трудових резерв≥в. ¬≥дновилос€ право прац≥вника на зв≥льненн€ з роботи за власним бажанн€м; необх≥дно було т≥льки попередити про це адм≥н≥страц≥ю за два тижн≥. ќтже, поновилас€ д≥€ ≥нституту трудового договору.

”казом ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади —–—– в≥д 8 березн€ 1956 р. робочий день напередодн≥ вих≥дних ≥ св€т скорочувавс€ на дв≥ години. ѕрот€гом 1958-1960 pp. в≥дбулос€ переведенн€ вс≥х роб≥тник≥в ≥ службовц≥в на семигодинний робочий день. ƒл€ прац≥вник≥в, зайн€тих на п≥дземних роботах, та де€ких ≥нших категор≥й встановлювавс€ шестигодинний робочий день.

ѕосилилась охорона прац≥ п≥дл≥тк≥в, ваг≥тних ж≥нок. ¬≥дпов≥дно до ”казу ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади —–—– Уѕро посиленн€ охорони прац≥ п≥дл≥тк≥вФ в≥д 13 грудн€ 1956 р. заборон€лос€ приймати на роботу молодь до 16 рок≥в. ƒл€ прац≥вник≥в в≥ком в≥д 16 до 18 рок≥в встановлювавс€ шестигодинний робочий день, посилювалис€ гарант≥њ у наданн≥ щор≥чних в≥дпусток. « кв≥тн€ 1956 р. до 112 дн≥в зб≥льшилась тривал≥сть в≥дпусток ж≥нкам у зв'€зку з ваг≥тн≥стю та пологами.

ѕосилилас€ захисна функц≥€ профсп≥лок. “ак, необх≥дною умовою зв≥льненн€ прац≥вника з ≥н≥ц≥ативи адм≥н≥страц≥њ потр≥бна була згода на це профсп≥лки. « 1957 р. на п≥дприЇмствах ≥ установах за участю на паритетних началах представник≥в адм≥н≥страц≥њ й профсп≥лок створюютьс€ ком≥с≥њ з трудових спор≥в ( “—). ѕ≥двищенню рол≥ профсп≥лок у трудовому регулюванн≥, охорон≥ прав прац≥вник≥в спри€ло затвердженн€ 15 липн€ 1958 р. ѕрезид≥Їю ¬ерховноњ –ади —–—– положенн€ про права фабричного, заводського, м≥сцевого ком≥тету профсп≥лки.

14 липн€ 1956 р. був прийн€тий «акон Уѕро державн≥ пенс≥њФ, €кий встановлював пор€док призначенн€ ≥ виплати пенс≥й. ѕраво на пенс≥ю за в≥ком мали чолов≥ки - коли вони дос€гали 60 рок≥в ≥ њхн≥й трудовий стаж становив не менше 25 рок≥в, ж≥нки - коли вони дос€гали 55 рок≥в ≥ мали 20 рок≥в трудового стажу.

—уперечливим ви€вивс€ розвиток колгоспного права. ѕостановою –ади ћ≥н≥стр≥в —–—– та ÷  ¬ ѕ(б) Уѕро заходи з л≥кв≥дац≥њ порушень —татуту с≥льськогосподарськоњ арт≥л≥ в колгоспахФ в≥д 19 вересн€ 1946 р. визначалис€ основн≥ засади вдосконаленн€ орган≥зац≥њ та д≥€льност≥ колгосп≥в у повоЇнний пер≥од. –€д нормативних акт≥в регламентував зд≥йсненн€ колектив≥зац≥њ у зах≥дних област€х (1947-1950 pp.), але це не позбавило њњ в≥д порушенн€ темп≥в ≥ принципу добров≥льност≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-05-06; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2791 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—вобода ничего не стоит, если она не включает в себ€ свободу ошибатьс€. © ћахатма √анди
==> читать все изречени€...

2130 - | 1882 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.019 с.